Рішення № 98371677, 07.06.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11187/20>

Провадження № 2/645/494/21>

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Мартинової О.М.

секретар судового засідання – Кривченко Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитої теплової енергії у нежитловому приміщенні, суми інфляційних витрат, трьох відсотків річних та пені,

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулось до суду з позовом, у якому, просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь вартість спожитої теплової енергії у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року у сумі 9051 грн. 93 коп., а також суму інфляційних витрат 90 грн. 82 коп., суму трьох відсотків річних – 22 грн. 63 коп., пеню в сумі 1376 грн. 86 коп. та судовий збір в сумі 2102,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 на праві власності за договором купівлі-продажу від 30.04.2011 року належить нежитлове приміщення №385-1, 385-2, 385-3, загальною площею 32,0 кв.м., в житловому будинку літ. «А-12», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в житловому будинку з централізованою системою опалення житлового будинку, тому при подачі теплової енергії у центральну систему опалення житлового будинку одночасно опалюються нежитлові приміщення відповідача. Відповідач ОСОБА_1 , на підставі укладеного з КП «Харківські теплові мережі», договору купівлі-продажу теплової енергії №16091 від 01.05.2012 року, користується тепловою енергією, яку подає у нежитлове приміщення, а в цілому в центральну систему теплопостачання всього будинку КП «Харківські теплові мережі». Постачання теплової енергії у житловий фонд на потреби опалення здійснюється на підставі розпоряджень місцевих органів влади про початок та закінчення опалювального сезону. За період користування теплової енергії з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, відповідачем спожито теплової енергії на суму 9051,93 грн. За кожен розрахунковій період відповідачу направлялися платіжні вимоги – доручення про сплату за спожиту енергію, частково відповідачем проводилися оплати за використану теплову енергію в приміщенні, але частина заборгованості до цього часу не сплачена.

Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актом про підключення та відключення від опалення в житловому будинку по АДРЕСА_1 (№ 172/3892 від 19.10.2015 року, № 172/4937 від 05.04.2016 року, № 172/6212 від 17.10.2016 року, № 172/7414 від 03.04.2017 року, № 172/7800 від 21.10.2017 року, № 172/9748 від 10.04.2018 року).

У зв`язку з тим, що житловий будинок, у якому розташовані нежитлові приміщення відповідача, оснащені приладом обліку теплові енергії, розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення здійснюється відповідачем згідно показань приладу обліку, встановленого у будинку з урахувань максимального теплового навантаження на нежитлові приміщення відповідача, виконаного згідно з нормативним «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд на господарсько – побутові потреби в Україні» КТМ 204 України 244-94.

Таким чином, у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року відповідач за рахунок позивача користувався тепловою енергією, у зв`язку з чим було спожито теплової енергії на суму 9051,93 грн. Крім того, сума інфляційних витрат складає 90,82 грн., сума 3 % річних 22,63 грн. та пеня у розмірі 1376,86 грн.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності від 28.12.2019 року, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, не з`явилась. Через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду надала заяву, у якій просила застосувати до позивних вимог КП «ХТМ» про стягнення вартості спожитої теплової енергії у нежитловому приміщенні строк позовної давності.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2020 року зазначена цивільна справа передано на розгляд до Фрунзенського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2020 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень № 385-1, 385-2, 385-3, загальною площею 32,0 кв.м., в літ. «А-12», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 13.04.2011 року, що посвідчений ПН ХМНО Ємцем І.О. та зареєстрований в реєстрі за № 167.

Згідно договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 16091 від 01 травня 2012 року укладеним між фізичною особою ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1 та КП «Харківські теплові мережі», та додатків до нього, теплопостачальна організація (КП «Харківські теплові мережі») бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до Додатку № 1 від 01.05.2021 року до договору № 16091 від 01.05.2012 року (особистий рахунок № 17200-9736-1) купівлі – продажу енергії в гарячій воді, споживач фізична особа – ОСОБА_1 , назва об`єкту: магазин непродовольчих товарів розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається Споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 4172,55 грн. ПДВ 834,51 грн., всього 5007,06 грн. Крім того, споживач сплачує Теплопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії до укладання цього договору в розмірі 6.61919 Гкал., на суму 3257, 06 грн.

Відповідач користувалася тепловою енергією, яку подавав у нежитлове приміщення та в цілому в централізовану систему теплопостачання всього будинку КП «ХТМ», що підтверджується актами про підключення опалення № 172/3892 від 19.10.2016 року, № 172/6212 від 17.10.2016 року, № 172/7800 від 21.10.2017 року та актами про відключення опалення №172/4937 від 05.04.2016 року, № 172/7414 від 03.04.2017 року та № 172/9748 від 10.04.2018 року в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

За період користування тепловою енергією з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, відповідач неналежним чином сплачувала кошти за спожиту теплову енергію, у зв`язку із чим у неї виникла заборгованість у розмірі 9051 грн. 93 коп.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Тобто регулювання відносин здійснюється щодо постачання теплової енергії, яка призначена для купівлі - продажу. Основним обов`язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно п. 3 Правил користування тепловою енергією, споживач теплової енергії є фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

За положеннями частини першої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач дійсно користувалася тепловою енергією за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та повинна була сплачувати її вартість позивачу, однак її не сплатила, що є порушенням прав останнього.

Разом з тим, відповідач просить застосувати строки позовної давності до вимог позивача.

Відповідно до частини першої статті 256 ЦК України, позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України.)

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, а в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності,про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (стаття 267 ЦК України).

Згідно з ч.1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судом встановлено, що на ім`я відповідача було відкрито особистий рахунок № НОМЕР_1 , договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 16091 від 01 травня 2012 року були визначені всі необхідні умови і порядок постачання теплової енергії, її обсяги, а також відповідальність сторін за його невиконання, нараховувалась відповідна плата, яка повинна була сплачуватись щомісячно відповідачем.

Так, при поданні позовної заяви 13.08.2020 року позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року у розмірі 9 051 грн. 93 коп.

Як вбачається з розрахунків, що надані позивачем до суду, відповідачем протягом всього періоду заборгованості, періодично сплачувались грошові кошти в рахунок погашення наявної заборгованості, але не у повному обсязі, а лише частково. При цьому, відповідачем у липні 2016 року була нарахована сума в розмірі 0,00 грн., а сплачено суму в розмірі 1114,00 грн., у вересні 2016 року нараховано суму в розмірі 0,00 грн., а суму в розмірі 1114,00 грн., у квітні 2017 року суму значну більшу чім було нарахована за місяць, так нараховано суму в розмірі 268,88 грн., а сплачено суму у розмірі 884,16 грн., в травні 2017 року було нараховано суму в розмірі 0,00 грн., а сплачено у розмірі 268,88 грн., в грудні нараховано суму в розмірі 1160,64 грн., а сплачено суму в розмірі 1221,91 грн. Дана дія з боку споживача, свідчить про факт переривання строку позовної давності та відповідає вимогам статті 264 Цивільного Кодексу України, яка передбачає переривання перебігу строку позовної давності.

Таким чином, клопотання відповідача не підлягає задоволенню, оскільки з наданого позивачем розрахункового листа абонента вбачається, що відповідачем періодично, починаючи з липня 2016 року до грудень 2017 року, сплачувала частину грошових коштів за надані послуги з теплопостачання, що свідчить про визнання нею свого боргу, що в свою чергу є підставою для переривання перебігу позовної давності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем обов`язків в частині наданих послуг з одержання теплової енергії та наявності заборгованості перед позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 76, 141, 164, 206,263-265, 280-282,284, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (р/р НОМЕР_2 в Філії Харківського обласного управління АТ “Ощадбанк”, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119; адреса: вул. Мефодіївська, 11, м. Харків, 61037) вартість спожитої теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 9051 (дев`ять тисяч п`ятдесят одна) грн. 93 (дев`яносто три) коп. за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (р/р НОМЕР_3 в Філії Харківського обласного управління АТ “Ощадбанк”, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, адреса: вул. Мефодіївська 11, м. Харків, 61037) інфляційні витрати у розмірі 90 (дев`яносто) грн. 82 (вісімдесят дві) коп., 3% річних у розмірі 22 (двадцять дві) грн. 63 (шістдесят три) коп., пеню в розмірі 1376 (одна тисяча триста сімдесят шість) 86 (вісімдесят шість) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (р/р НОМЕР_3 в Філії Харківського обласного управління АТ “Ощадбанк”, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, адреса: вул. Мефодіївська 11, м. Харків, 61037) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м.Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»», місцезнаходження: м.Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 15 липня 2021 року.

Суддя – О. М. Мартинова