Ухвала суду № 98371171, 16.07.2021, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1035/21 Провадження № 2/613/373/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року м. Богодухів

Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Сеник О.С. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» (62131, Харківська область, смт. Гути, вул. Первухінська, 49, код ЄДРПОУ 00993082), головного інженера Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» Бендюга Андрія Миколайовича (62131, Харківська область, смт. Гути, вул. Первухінська, 49) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу «Про проведення службового розслідування», визнання протиправними результатів проведення службового розслідування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до Державного підприємства «Гутянське лісове господарство», головного інженера Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» Бендюга Андрія Миколайовича, в якому просила суд : 1) визнати протиправними дії головного інженера Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» Бендюга Андрія Миколайовича, щодо видання наказу № 49 від 28 квітня 2021 року «Про створення комісії для проведення службового розслідування»; 2) визнати протиправним та скасувати наказ головного інженера Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» Бендюга Андрія Миколайовича «Про створення комісії для проведення службового розслідування» № 49 від 28 квітня 2021 року; 3) визнати протиправними та скасувати результати службового розслідування за наказом головного інженера Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_2 «Про створення комісії для проведення службового розслідування» № 49 від 28 квітня 2021 року; вирішити питання про відшкодування судових витрат.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву, в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу головного інженера Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» Бендюга Андрія Миколайовича «Про створення комісії для проведення службового розслідування» № 49 від 28 квітня 2021 року; вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони використання результатів службового розслідування (актів та рішень службового розслідування) за наказом головного інженера Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_2 «Про створення комісії для проведення службового розслідування» № 49 від 28 квітня 2021 року до вирішення спору по суті.

В обґрунтування зазначеної заяви позивач пояснила, що 28 квітня 2021 року наказом № 49 головного інженера ДП «Гутянський лісгосп» Бендюга А.М. було створено комісію для проведення службового розслідування з встановленням обставин, за яких відбулася втрата документів, та винних осіб. Підставою для прийняття вказаного наказу зазначено вимогу старшого слідчого Другого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, К. Алехіної у кримінальному провадженні № 42020220000000267 від 22.05.2020. За результатами проведеного службового розслідування було складено акт від 12.05.2021, затверджений головним інженером ДП «Гутянське лісове господарство» Бендюгом А.М.. Комісією було запропоновано за фактом зникнення документів повідомити старшого слідчого Алехіну К. Вказала, що зазначений наказ про службове розслідування було видано, а саме службове розслідування було проведено та затверджено акт службового розслідування в період тимчасової непрацездатності позивача у зв`язку з перебуванням на лікарняному. Тобто, позивачка не була обізнана про проведення службового розслідування відносно неї та була позбавлена можливості висловитися з приводу обставин, зафіксованих актом службового розслідування. Після виходу з лікарняного позивачка звернулась до в.о. директора ДП «Гутянське лісове господарство» Циганчука Ю.Б. з проханням надати їй копії наказу, акту службового розслідування та пояснювальних записок до нього. Листом ДП «Гутянське лісове господарство» їй було повідомлено, що матеріали службового розслідування було надано на запит управління СБУ в Харківській області, а саме службове розслідування наказом від 28.05.2021 № 60 продовжено. Вказано, що відповідь позивачці буде надано після закінчення службового розслідування у термін, визначений ст.20 Закону України «Про звернення громадян», та роз`яснено право оскаржити результати службового розслідування в судовому порядку. Зазначила, що наказом т.в.о. директора ДП «Гутянське лісове господарство» від 28.05.2021 № 60 службове розслідування було продовжено до 05 червня 2021 року. На момент подання цього позову службове розслідування не завершено, жодного рішення за результатами службового розслідування не прийнято. Враховуючи викладене. з посиланням на ч.ч.1, 2 ст.149, ст.150 ЦПК України, рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Шмалько проти України», Дорани проти Ірландії», «Салах Шейх проти Нідерландів», «Каіч та інші проти Хорватії» стверджує про наявність підстав для забезпечення позову. Вважає, що зупинення дії спірного наказу та заборона використання результатів службового розслідування до вирішення спору по суті є співмірним та адекватним заходом забезпечення позову, що повністю узгоджується з позовними вимогами по справі. Застосування вказаного виду забезпечення позову не завдасть відповідачам по справі жодних збитків, оскільки не обмежує їх права, а лише слугує способом захисту прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та доводи в її обґрунтування, суддя зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вимоги до змісту і форми заяви визначені статтею 151 ЦПК України.

Так, відповідно до п.п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Разом з тим, позивач, заявляючи про необхідність забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу головного інженера ДП «Гутянське лісове господарство» від 28.04.2021 № 49 та заборони використання результатів службового розслідування, жодним чином не обґрунтовує ані самої необхідності вжиття заходів забезпечення позову (яким чином невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду), ані необхідності вжиття саме тих заходів, про які просить позивач.

Крім того, заява про забезпечення позову не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову або вказівки на відсутність необхідності зустрічного забезпечення.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з 01.01.2021 судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (454,00 грн.).

Однак, документу про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову заявником не надано.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про відстрочення сплати судового збору, в якій позивач просить суд відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Гутянське лісове господарство» та головного інженера ДП «Гутянське лісове господарство» Бендюга А.М. про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу «Про проведення службового розслідування», визнання протиправними результатів службового розслідування до моменту постановлення судового рішення.

В обґрунтування заяви зазначено, що коштів на сплату судового збору у позивача немає, оскільки нею було сплачено судовий збір за адміністративний позов та заяву про забезпечення позову до Харківського окружного адміністративного суду, однак, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року було відмовлено у відкритті провадження, оскільки спір має вирішуватися місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 було зобов`язано Управління Державного казначейства у Основ`янському районі м. Харкова повернути ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 1589,00 грн., сплачену відповідно до квитанцій № 56549294 та № 56549326 від 18.06.2021. Позивачкою було подано заяву про повернення коштів до Головного управління Державного казначейства у Харківській області, повернення коштів здійснюється протягом 5 робочих днів. Після повернення надмірно сплаченого судового збору позивачка гарантує сплату судового збору у даній справі. Враховуючи викладене, оскільки предметом спору є захист соціальних прав позивача на достатній життєвий рівень для себе та її сім`ї, стверджує про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір».

З приводу поданої заяви про відстрочення сплати судового збору слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, як за змістом ст.136 ЦПК України, так і за змістом ст.8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір.

Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Таким чином, надання позивачем належних та допустимих доказів відсутності матеріальних ресурсів на момент звернення з позовом є визначальним для прийняття судом рішення у відповідності до ст.8 Закону України «Про судовий збір» та ст.136 ЦПК України.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 77, 78, 80 ЦПК України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, позивач в обґрунтування вимоги про відстрочення сплати судового збору не посилається на незадовільний майновий стан, а фактично ставить в залежність сплату судового збору за подання позовної заяви та даної заяви про забезпечення позову від повернення судового збору, сплаченого за подання позову до іншого суду.

Жодних доказів незадовільного майнового стану, який би перешкоджав позивачці сплатити судовий збір, ОСОБА_1 не надала.

Враховуючи викладене, подана позивачем заява про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

З огляду на наведене, слід дійти висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, оскільки позивачем не обґрунтовано необхідності вжиття заходів забезпечення позову, в тому числі необхідності вжиття саме тих заходів, про які просить позивач; не наведено пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову або вказівки на відсутність необхідності зустрічного забезпечення; до заяви про забезпечення позову не додано документ (квитанцію), що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353, 345 ЦПК України, -

У Х В АЛ И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору в частині сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову – відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Гутянське лісове господарство», головного інженера Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» Бендюга Андрія Миколайовича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу «Про проведення службового розслідування», визнання протиправними результатів проведення службового розслідування, – повернути позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя О.С. Сеник