Ухвала суду № 98371026, 15.07.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6513/21

1-кп/569/1018/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 рокум.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді Бердія М.А.,

при секретарі Хлуд І.П.,

з участю прокурора Дроган Н.О.,

захисника Оніщука В.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Рівне обвинувальний акт у кримінальному провадженні №32021180000000004 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шевченка Смілянського р-ну Черкаської обл., українця, громадянина України, працюючого директором Державного підприємства «Дослідне господарство «Городецьке» Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-1 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-1 КК України, - як умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування коштів у значних розмірах.

В обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_1 , будучи службовою особою Державного підприємства «Дослідне господарство «Городецьке» Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 00729586 (далі – ДП «ДГ «Городецьке») відповідно до наказу на призначення №14 від 14.02.2019, статуту ДП «ДГ «Городецьке» від 29.03.2019 та посадової інструкції від 01.02.2017, що затверджені президентом Національної академії аграрних наук України ОСОБА_2 , усвідомлюючи покладену на нього відповідальність та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходження до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування грошових коштів у значних розмірах, будучи відповідальним за розпорядженням коштами підприємства, за контроль та забезпечення фіксування в бухгалтерському обліку підприємства достовірних фактів здійснення господарських операцій, правильного і своєчасного складання податкової звітності, її подання до ГУ ДФС у Рівненській області (м. Рівне, вул. Відінська, б.12), а також за повну і своєчасну сплату внесків, податків, зборів та інших обов`язкових платежів до бюджетів чи державних цільових фондів України, в період з лютого 2018 року по жовтень 2019 року, за звітні періоди січень 2018 року - вересень 2019 року, діючи умисно, за наявності грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства, першочергово спрямовуючи їх на інші цілі, пов`язанні із здійсненням господарської діяльності підприємства, при цьому маючи можливість сплатити задекларовані суми зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску, вчинив умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за наступних обставин.

В період з лютого 2018 року по жовтень 2019 року, за звітні періоди січень 2018 року - вересень 2019 року, директор ДП «ДГ «Городецьке» ОСОБА_1 , виконуючи свої службові обов`язки, маючи на розрахункових рахунках ДП «ДГ «Городецьке» грошові кошти, які отримувались за результатами здійснення господарської діяльності, мав можливість вчасно та у повному обсязі сплатити кошти, які було самостійно задекларовано в якості зобов`язань зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за звітні періоди січень 2018 року - вересень 2019 року на загальну суму 1 165 511,45 грн.

Однак, ОСОБА_1 в період з лютого 2018 року по жовтень 2019 року, за звітні періоди січень 2018 року - вересень 2019 року, виконуючи службові обов`язки на посаді директора ДП «ДГ «Городецьке», будучи відповідальним за управління активами та тимчасово вільними грошовими коштами підприємства, сплату обов`язкових платежів, здійснюючи фінансово-господарську діяльність на підприємстві, а також виконуючи свої обов`язки з організації обліку надходження грошових коштів на рахунки підприємства, їх витрачання, відповідаючи за повноту і своєчасність перерахування до бюджету загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів, свідомо знаючи, що згідно ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (із змінами та доповненнями), платник єдиного внеску зобов`язаний та самостійно сплачує нараховану суму внеску (задекларованого зобов`язання нарахованого за календарний місяць), зазначену у поданому ним звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб, не пізніше 20 числа наступного місяця, та згідно ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (із змінами та доповненнями), за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу), діючи умисно, свідомо знаючи, що грошових коштів, які знаходяться на рахунках підприємства достатньо для повної сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умисно ухилився від сплати до державного цільового фонду України суми задекларованих грошових зобов`язань зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вищевказаний період, а саме:

- за період січня 2018 року – на суму 64 964,19 грн.

- за період лютого 2018 року – на суму 59 444,52 грн.

- за період березня 2018 року – на суму 64 394,49 грн.

- за період квітня 2018 року – на суму 59 376,17 грн.;

- за період травня 2018 року – на суму 53 850,62 грн.;

- за період червня 2018 року – на суму 56 807,35 грн.;

- за період липня 2018 року – на суму 46 976,57 грн.;

- за період серпня 2018 року – на суму 47 127,66 грн.;

- за період вересня 2018 року – на суму 47 875,58 грн.;

- за період жовтня 2018 року – на суму 54 869,22 грн.;

- за період листопада 2018 року – на суму 49 381,55 грн.;

- за період грудня 2018 року – на суму 47 723,59 грн.;

- за період січня 2019 року – на суму 48 685,38 грн.

- за період лютого 2019 року – на суму 53 278,50 грн.

- за період березня 2019 року – на суму 53 830,99 грн.

- за період квітня 2019 року – на суму 59 986,88 грн.;

- за період травня 2019 року – на суму 58 966,69 грн.;

- за період червня 2019 року – на суму 55 840,50 грн.;

- за період липня 2019 року – на суму 61 466,24 грн.;

- за період серпня 2019 року – на суму 58 605,81 грн.;

- за період вересня 2019 року – на суму 62 058,95 грн.;

Таким чином, у період з лютого 2018 року по жовтень 2019 року, за звітні періоди січень 2018 року - вересень 2019 року, директор ДП «ДГ «Городецьке» ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умисно не сплатив задекларовані зобов`язання з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 1 165 511, 45 грн., що призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування коштів на вказану суму.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.212-1 КК України, як умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування коштів у значних розмірах.

До початку підготовчого судового засідання, обвинувачений ОСОБА_1 та захисник обвинуваченого Оніщук В.П. звернулися до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-1 КК України, на підставі ст.45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям.

Крім того, до початку судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 та захисник обвинуваченого Оніщук В.П. подали до суду письмове обґрунтування поданого клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям

14 липня 2021 року в підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Оніщук В.П. підтримали подане ними клопотання та письмове обґрунтування поданого клопотання, просили суд звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.212-1 КК України на підставі ст.45 КК України, у зв`язку з дійовим каяттям та провадження у справі закрити.

Прокурор Дроган Н.О. в підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника Оніщука В.П. про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.212-1 КК України у зв`язку з дійовим каяттям на підставі ст.45 КК України, посилаючись на те, що наявні підстави та умови для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, та закриття кримінального провадження, оскільки кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, згідно ст.12 КК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, вчинений вперше, обвинувачений щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та повністю відшкодував завдану шкоду.

Суд, розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Оніщука В.П., заслухавши думку прокурора Дроган Н.О., вважає що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

За змістом ст.ст.44,45,46 КК України за наявності підстав, передбачених ст.45 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності - є обов`язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує.

Згідно роз`яснень, які містяться в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", за наявності підстав, передбачених у ст.45 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.

Шляхом опитування учасників кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред`явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч.1 ст.212-1 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самим обвинуваченим.

Крім того, судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч.3 ст.285 КПК України, підстави звільнення від кримінальної відповідальності за ст.45 КК України, а також наслідки закриття провадження з цих підстав і після роз`яснення цих положень наполягав на закритті провадження з підстав, передбачених ст.45 КК України.

Згідно ст.5 КК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Відповідно до ст.44 КК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Статтею 45 КК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до ст.12 КК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), злочин, який інкримінується обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.1 ст.212-1 КК України належать до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Також в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 не судимий, злочин невеликої тяжкості вчинив вперше, після вчинення злочину щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, шкоду внаслідок несплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 1 165 511,45 грн., в ході досудового розслідування відшкодував повністю.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Оніщука В.П., і вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.212-1 КК України, відповідно до вимог ст.45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження відносно нього слід закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.45 КК України, п.1 ч.2 ст.284, ст.ст.288,314,350 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Оніщука Валерія Петровича, задоволити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шевченка, Смілянського р-ну, Черкаської обл., громадянина України, працюючого директором Державного підприємства «Дослідне господарство «Городецьке» Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.212-1 КК України на підставі ст.45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям.

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-1 КК України закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Рівненського

міського суду Бердій М.А.