Рішення № 98370852, 15.07.2021, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1783/20

Провадження № 2/559/264/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Протас Ю.В.,

за участю представника позивача Матвійчука С.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно справу за позовною заявою Дубенської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в інтересах малолітніх дітей, з метою збереження їхнього життя та здоров`я, рішенням виконавчого комітету Привільненської сільської ради Дубенського району № 45 від 21.08.20 "Про негайне відібрання дітей у ОСОБА_2 » у ОСОБА_2 відібрано дітей. Службою у справах дітей Дубенської райдержадміністрації діти тимчасово влаштовані до КЗ «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Рівненської обласної ради.

Керуючись п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини" ССД про факт відібрання дитини було повідомлено Дубенську місцеву прокуратуру.

На підставі частини 1 пункту 2 (проживання в сім`ї, у якій батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини) наказу Мінсоцполітики України від 20.01.2014 № 27 "Про Порядок ведення службами у справах дітей обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах" наказами начальника ССД № 66,67,68 від 21.08.20 малолітні діти поставлені на облік дітей, які опинились у складних життєвих обставинах.

Свого часу рішенням Дубенського міськрайонного суду від 03.11.2017, справа №559/1264/17 батьківських прав відносно дітей була позбавлена мати дітей, ОСОБА_3 . ОСОБА_2 разом з дітьми проживав без реєстрації у АДРЕСА_1 . Батько дітей офіційно не працює, за місцем проживання відповідач характеризується посередньо, зловживає спиртними напоями. В акті обстеження матеріально-побутових умов сім`ї відповідача, членами комісії Привільненської сільської ради було зафіксовано наступне: в будинку брудно, відсутні продукти харчування, сім`я не реагує на зауваження та рішення виконавчого комітету щодо належного виконання батьківських обов`язків. ОСОБА_2 неодноразово (5 разів) було ознайомлено з вимогами ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та попереджено про можливість притягнення до відповідальності у встановленому порядку за ухилення від створення належних умов життя та виховання дитини.

Відповідач не перешкодив своїй дружині, ОСОБА_3 , влаштувати сина ОСОБА_4 в КЗ "Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини", не цікавився його перебуванням у вказаному закладі. Подібне ставлення до виховання найменшого з дітей ОСОБА_4 відбувалось і після влаштування дитини до КЗ "Ясининицький навчально-реабілітаційний Центр". З дня влаштування дитини до закладу 11.09.18 вперше провідав його 25.10.19. Залишається невідомою доля заощаджень (60000 грн.), що були на рахунку малолітнього ОСОБА_4 . Як зазначено у психолого-педагогічних характеристиках "Дубенської спеціальної школи І-ІІ ст." батько не приділяє належної уваги вихованню, навчанню дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .

Питання неналежного виконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків розглядалось на засіданні виконавчого комітету Привільненської сільської ради 23 червня 2020 року, на якому відповідача було попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків. Однак, ОСОБА_2 належних висновків не зробив, вихованням дітей не займався, продовжував вживати спиртними напоями, не створив належних умов для виховання, проживання, навчання та забезпечення своїх дітей.

Особливої уваги заслуговують ті обставини, що батько постійно залишав дітей на дружину, яку судом позбавлено батьківських прав. Працівники ССД неодноразово попереджали про недопустимість залишення дітей на позбавлену батьківських прав матір (лише із дозволу суду), яка продовжує вести аморальний спосіб життя, у надмірній кількості вживає алкогольні напої - до неадекватного стану та невмотивованої поведінки.

Вищевикладені факти неналежного виконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків свідчать, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання та розвитку дітей. Ухиляння батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом. Названі дії у відповідності до п. 2 статті 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.

Вважають, що у разі задоволення позовних вимог щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, діти набудуть статусу дитини, позбавленої батьківського піклування та будуть влаштовані у сімейні форми виховання, в яких отримають гідні умови проживання, будуть забезпечені необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, отримають шанс на своє краще майбутнє.

Представника позивача: начальник служби у справах дітей Дубенської районної державної адміністрації Матвійчук М.С. у судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у ньому, та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, показав, що намагається змінитись у кращу сторону, просить дати йому шанс та не позбавляти батьківських прав.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, докази по справі, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 4, 5, 6).

Згідно довідки №715 від 25.08.2020, виданої виконкомом Привільненської сільської ради, ОСОБА_2 проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 . До складу його сім`ї входять: дружина ОСОБА_3 , діти - ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 (а.с. 9).

Згідно актів обстежень матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_2 від 18.08.2020, в будинку брудно, відсутні продукти харчування, сім`я не реагує на зауваження та рішення виконавчого комітету щодо належного виконання батьківських обов`язків.(а.с. 19).

Як свідчить рішення виконавчого комітету Привільненської сільської ради №30 «Про виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 » від 23.06.2020, ОСОБА_2 було попереджено про можливе вилучення дітей (а.с. 10).

Рішенням виконкому Привільненської сільської ради №45 від 21.08.2020«Про негайне відібрання дітей у ОСОБА_2 », з метою збереження життя та здоров`я дітей, відібрано дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 (а.с. 11).

Службою у справах дітей Дубенської райдержадміністрації діти тимчасово влаштовані до КЗ «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Рівненської обласної ради, про що свідчать відповідні акти (а.с. 12, 13).

Малолітні діти - ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 21.08.2020 на підставі наказів №66, №67, №68 Дубенської РДА перебувають на обліку дітей, які опинились у складних життєвих обставинах (а.с. 15, 16, 17).

За місцем проживання відповідач ОСОБА_2 характеризується посередньо, не працює, зловживає спиртними напоями (а.с. 18).

Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 03.11.2017, справа №559/1264/17 батьківських прав відносно дітей була позбавлена мати дітей, ОСОБА_3 (а.с. 22-24).

За змістом ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Згідно із п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як роз`яснено у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і у сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 18 грудня 2008 року по справі «Савіни проти України» наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

У принципі № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».

У частині 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, вказано: «Держави-учасники зобов`язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов`язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім цього, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року по справі «Хант проти України»).

Відповідно до ст. 165 СК України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позивачем було надано до суду достатньо доказів того, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно неповнолітніх дітей і подання зазначеного позову є насамперед способом захисту прав та інтересів дітей.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач ухиляється від виконання батьківського обов`язку відносно своїх дітей. Він не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі. Окрім того, відповідач має схильність до зловживання спиртними напоями. Зазначене є підставою для позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 141, 150, 164, 166, 180 СК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Дубенської районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Д.Галицького, 17, м. Дубно Рівненської області, код ЄДРПОУ 04057830) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.07.2021.

Суддя: Р.В. Ралець