Рішення № 98370806, 09.06.2021, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1842/16-ц

Провадження № 2/545/2/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2021 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого судді : Гальченко О.О.,

при секретарі : Лисенко І.В.,

з участю представників сторін в особі адвокатів : Дяченко М.В., Шиян В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тахтаулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області ( Полтавської міської ради ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та його скасування, визнання недійсними свідоцтв про право власності та скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка 08.06.2016 року після усунення недоліків позову звернулася до суду із уточненим позовом до відповідачів про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та його скасування, визнання недійсними свідоцтв про право власності та скасування державної реєстрації ( а. с. 30 – 33 т. 1 ), мотивуючи тим, що, 18 квітня 2016 року вона звернулась з позовом до Тахтаулівської сільради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та його скасування, визнання недійсними свідоцтв про право власності та скасування державної реєстрації.

11 травня 2016 року суддею винесена ухвала про залишення заяви без руху та наданий строк для усунення недоліків, яку вона отримала 05 травня 2016 року.

На виконання ухвали суду уточнила свої позовні вимоги наступним чином.

Згідно договору купівлі-продажу посвідченого 13 вересня 1967 року головою виконкому Тахтаулівської сільської ради її чоловікові - ОСОБА_4 належав житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 .

У 1979 році після розірвання шлюбу рішенням виконкому Тахтаулівської сільської ради був проведений розподіл майна подружжя : двох житлових будинків з господарськими будівлями та земельної ділянки ( архівний витяг № 1-51/82 від 17.07.2015 р.)

У її користуванні залишилась земельна ділянка площею 0,02 га.

За наказом № 17- г. по Дослідному господарству Полтавського НДІ свинарства від 16 січня 1986 року, у розпорядженні якого знаходився земельний масив, їй було додатково виділено ще 0,13 га.

Таким чином, у її користуванні перебувала земельна ділянка площею 0,15 га., що підтверджується копією особового рахунку № НОМЕР_1 витягу з погосподарської книги Тахтаулівської сільради № 7, яка на даний час передана на зберігання до виконкому Київської районної в м. Полтаві ради. У власність зазначена земельна ділянка не передавалась.

Рішенням виконкому Полтавської міської Ради народних депутатів № 84 від 10 лютого 1988 року були змінені межі м. Полтави : село Івонченці передано у підпорядкування Київської районної Ради ( м. Полтава ).

Її земельна ділянка розташована на межі села Івонченці і села Жуки Полтавського району та області і межує з АДРЕСА_2 останнього та знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками, доданими до позову, а також листами – відповідями виконкому Київської районної в м. Полтаві ради від 28 липня 2015 року та від 26 червня 2015 року, а також справою на будинковолодіння АДРЕСА_1 , копію якої додала до даної заяви.

Місце розташування земельних ділянок, що належить відповідачам, підтверджується витягом з Публічної кадастрової карти України, яку також додає.

Крім того, координати та точне місце розташування спірних земельних ділянок має бути уточнене шляхом витребування із Полтавського обласного управління Держгеокадастру України кадастрового плану земельних ділянок із зазначенням таблиці координат та проведення судово-земельно-технічної експертизи, про що буде подано клопотання в ході судового розгляду.

На даний час частина її земельної ділянки з незрозумілих їй правових підстав передана у власність : ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ). Їх право власності підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 14 квітня 2016 року забезпечені докази - витребувані рішення Тахтаулівської сільської ради щодо надання у користування та передачі у приватну власність вказаним особам земельних ділянок .

Після надходження до суду зазначених доказів вона має можливість уточнити свої первісні позовні вимоги.

Рішенням № 1434 від 01 грудня 2014 року Тахтаулівської сільської ради Полтавського району та області затверджений проект землеустрою та передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,16 га. в АДРЕСА_2 , ( кадастровий № 5324085702:02:007:0142 ) ОСОБА_3 .

Рішенням № 669 від 27 грудня 2014 року Тахтаулівської сільської ради Полтавського району та області затверджений проект землеустрою та передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,16 га в АДРЕСА_2 ( кадастровий № 5324085702:02:007:0123 ) ОСОБА_2 .

Згідно ч. 5 ст.116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після зилучення ( викупу ) її в порядку, педбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності тля ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( присадибної ділянки ), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Таким чином, громадянин може порушувати питання про одержання ним безоплатно у власність чи в користування земельної ділянки, яка є вільною, тобто такою, що не перебуває у власності чи в користуванні іншої особи.

У рішеннях, що оскаржуються, зазначено, що земельні ділянки надаються відповідачам у власність за рахунок земель комунальної власності ( землі запасу під житловою забудовою одно- та двоповерховою ), що не відповідає дійсності.

На момент прийняття таких рішень земельні ділянки вільними не були, на них знаходились господарські будівлі, будівельні матеріали, рештки згорілого житлового будинку.

Надання громадянину в користування чи у власність земельної ділянки, яка вже перебуває у власності або в користуванні є незаконним.

Ці норми права були порушені відповідачами, що підтверджується письмовими доказами, які надала : копією наказу № 17- г по Дослідному господарству Полтавського НДІ свинарства від 16 січня 1986 року, копією особового рахунку № НОМЕР_1 , витяг з погосподарської книги Тахтаулівської сільської ради № 7, а також матеріалами судового провадження по забезпеченню доказів.

Тому, вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мали права на приватизацію земельної ділянки по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , яка на законних підставах знаходилась у її користуванні.

Згідно ч. 1 ст .155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Видані на підставі неправомірних рішень суб`єкта владних повноважень правовстановлюючі документи - свідоцтва про право власності на земельні ділянки на ім`я відповідачів мають бути визнані недійсними та скасована державна реєстрація їх права власності.

Прохала : 1. Визнати неправомірними та скасувати : рішення Тахтаулівської сільської ради Полтавського району та області № 1434 від 01 грудня 2014 року про затвердження проекту землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,16 га. в АДРЕСА_3 ( кадастровий № 5324085702:02:007:0142 ) ОСОБА_3 та рішення № 669 від 27 грудня 2014 року Тахтаулівської сільської ради Полтавського району та області про затвердження проекту землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,16 га. в АДРЕСА_2 ( кадастровий № 5324085702:02:007:0123 ) ОСОБА_2 щодо надання у користування та передачі у приватну власність ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ).

2. Визнати недійними свідоцтва про право власності на земельні ділянки : ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий № 5324085702:02:007: 0123; ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 , кадастровий № 5324085702:02:007: 0142 та скасувати державну реєстрацію їх права власності на зазначене нерухоме майно.

В ході розгляду справи ухвалою суду від 03.08.2016 року за клопотанням представника позивачки - ОСОБА_5 ( 13 т. 1 ) було залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - виконком Київської районної у м. Полтава ради ( а. с. 77, 79 т. 1 ) та ухвалою суду від 05.06.2018 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог – виконком Полтавської міської ради ( а. с. 199 – 200, 205 т. 2 ). Також, за клопотанням представника позивачки в особі адвоката Дяченко М.В. ( а. с. 38-39, 118-119 т. 1 ) ухвалою суду від 01.04.2021 року ( а. с. 235 т. 5, 20 т. 6 ) замінено відповідача Тахтаулівську сільраду Полтавського району Полтавської області на її правонаступника - Полтавську міську раду.

В судовому засіданні представник позивачки в особі адвоката Дяченко М.В. ( а. с. 38 – 39, 118 - 120 т. 1 ) та представник по довіреності - ОСОБА_6 ( а. с. 13 т. 1, 187 – 190 т. 5 ) позовні вимоги підтримали та прохали їх задовольнити із викладених у позові підстав та доданих до позову додатків, а також відповідно до висновку проведеної судово-земельно-технічної експертизи. Вказали, що згідно ст. 116 ЗК України не було проведено сільрадою вилучення земельної ділянки, яка знаходилась у користуванні позивачки, тому землі надані відповідачам у власність вільними не були, а згідно проведеної експертизи маються перетин та накладки земель, чим порушено право власності позивачки. А після переформування земель дані земельні ділянки відносяться до Київського району м. Полтава та переоформлення користування позивачкою землі не відбулось, а сільрадою прийнято рішення передачі у власність землі відповідачам не в межах її компетенції. З цих підстав вважали рішення суб`єкта владних повноважень прийнятими поза його компетенцією, але не заявляли клопотання про передачу справи за виключною підсудністю до належного суду.

Представник відповідачів : ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в особі адвоката Шиян В.О. ( а. с. 211, 214 – 216 а т. 1 ) позов не визнала в повному обсязі, прохала відмовити у їх задоволенні у зв`язку з безпідставністю. Зазначила, що у справі висновок експерта № 51 земельно-технічного дослідження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний судовим експертом - ОСОБА_7 , на який посилається сторона позивачки, є неналежним та недопустимим доказом щодо накладення земельних ділянок та суперечить іншим матеріалам справи ( викопіюванню із Публічної кадастрової карти України, матеріалам проектів землеустрою щодо виділення земельних ділянок відповідачам, викопіюванню із матеріалів перерозподілу земель між землевласниками в адміністративних межах Тахтаулівської сільради із зазначенням меж населених пунктів та меж земельних ділянок ). Позивачкою не надано також належних і допустимих доказів, що земельні ділянки відповідачок перебувають поза межами с. Жуки Тахтаулівської сільради Полтавського району та області, тому вимога про скасування рішень Тахтаулівської сільради Полтавського району щодо надання у користування та передачу у власність земельних ділянок відповідачкам не підлягає задоволенню, бо вони прийняті у межах їх компетенції. Вимоги про визнання свідоцтв на право власності та скасування державної реєстрації відповідачок не підлягають задоволенню, так як є похідними вимогами від вирішення питання визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень. Також, прохала стягнути судові витрати на правничу допомогу з позивачки у сумі 12 700 грн., надавши необхідні докази.

Представник відповідача - Тахтаулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області - Зогаль О.М. ( а. с. 156 т. 1 ) позовні вимоги не визнав в повному обсязі, прохав відмовити у їх задоволенні через необгрунтованість, надавши суду заперечення на позовні вимоги, вказавши, що земельна ділянка за даними обліку Тахтаулівської сільради земель комунальної власності, прав користування, за позивачкою не значиться, тобто в неї відсутні права користування та реєстрація права власності на земельну ділянку ( а. с. 155 т. 1 ), та в подальшому надала заяви про розгляд справи по суті у відсутності їх представника ( а. с. 64, 75, 87, 105, 117, 129, 197 т. 1 ).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Київської районної у м. Полтаві ради - Батрак Є.П. ( а. с. 198 т. 1 ) позовні вимоги не визнав, спочатку прохав відмовити у його задоволенні, а потім послався на розсуд суду, оскільки не відомо по справі де проходить кордон між землями сільради та міста.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - виконавчого комітету Полтавської міської ради та правонаступник відповідача Тахтаулівської сільради Полтавського району через реорганізацію - Полтавської міської ради - Дзюбло ( а. с. 48 т. 6 ) позовні вимоги не визнав в повному обсязі, прохав відмовити у їх задоволенні через ненадання допустимих та належних доказів позивачкою щодо її права користування або права власності земельної ділянки згідно вимог діючого законодавства, тому проведена по справі судово-земельна експертиза також є неналежним доказом у справі, бо експерт згідно інструкції про проведення експертизи не встановив такого права користування або власності позивачки на земельну ділянку. Надані документи позивачкою у справі як докази лише підтверджують проведення інвентаризації землі, а надані викопіювання з рішень органу місцевого самоврядування на той час не свідчать про протиправність прийнятих рішень, бо рішення приймалися виключно в межах своїх повноважень.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в судове засідання жодного разу не з`явилися, хоча явка представника була визнана судом обов`язковою, надавши суду письмові пояснення, що Головне управління…не розпоряджається землями комунальної власності ( а. с. 20 – 26 т. 1 ), який повідомлявся заздалегідь про день, час та місце судового розгляду належним чином. В подальшому прохав про розгляд справи по суті у його відсутності ( а. с. 46 т. 6 ).

Допитані в судому засіданні свідки :

- ОСОБА_8 ( сертифікований інженер-розпорядник НВТОВ «Інтерагроцентр» 13.03.2015 року, якому анульовано кваліфікаційний сертифікат 11.02.2019 року ) ( а. с. 219 – 225 т. 3, 102 т. 4 ) пояснив, що він виготовляв зведену кадастрову зйомку земельних ділянок на замовлення заявника - представника ОСОБА_1 і йому було надано в копії договір купівлі-продажу та технічний паспорт на домоволодіння, чи були вказані копії в повному обсязі не пам`ятає, оригінали цих документів не надавались, поворотні точки ним визначались на місцевості зі слів замовника, яка можливо не є власником земельної ділянки, але вважає, що має до неї відношення.

- ОСОБА_9 ( директор НВТОВ «Інтерагроцентр» ) ( а. с. 24 т . 4 ) пояснив, що при виготовленні зведеної кадастрової зйомки земельних ділянок на заяву представника ОСОБА_1 він не піднімав офіційних документів щодо земельних ділянок, бо йому достатньо було лише заяви замовника, копії технічного паспорту та договору купівлі-продажу домоволодіння, поворотні точки брав при виїзді на місце, зробивши прив`язку та взяв викопіровки сусідів, які вже мали право власності. І це була лише кадастрова зйомка, при цьому меж населених пунктів він не встановлював. Йому не потрібні були проект землеустрою, рішення сільради та дані публічної кадастрової карти, бо ними все робилося на місці і зі слів заявника і сусідів. Інші питання ним не вирішувалися.

- ОСОБА_10 ( а. с. 216 т. 3 ), пояснила, що вона пенсіонерка та сусідка позивачки, яка проживає по АДРЕСА_4 , то територія позивачки запущена не була, вона з її другом обробляли землю, а потім відповідачі викорчували дерева та погрожували ОСОБА_1 , внаслідок чого виїжджала міліція. Вона не є працівником сільради та меж земельної ділянки позивачки не бачила та не знає.

Допитана в засіданні експерт - ОСОБА_7 підтримала свій експертний висновок, вказавши, що при проведенні експертизи у справі користувалася наданими їй документами, так як самостійно витребовувати будь-які докази вона не має права відповідно до «Інструкції про проведення експертиз». При проведенні експертизи використовувала зведену кадастрову зйомку зроблену НВТОВ «Інтерагроцентр» в матеріалах справи, тому питання щодо поворотних точок, то вона його не вирішувала і це питання до даної організації, яка проводила кадастрову зйомку. В неї є сумніви, що земля знаходиться в межах с. Жуки Полтавського району та нею не бралось до уваги рішення компетентного органу, яким встановлено чи змінено межі с. Жуки та матеріали не містили проекту землеустрою позивачки.

Судом встановлено, що в зв`язку із зверненнями відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 із заявами до сільської ради про передачу їм земельних ділянок у власність, сільською радою, із визначенням ділянок на місцевості ( виїздом на місцевість ), визначено на вільних землях комунальної власності вказаного Полтавського району відповідні розміри земельних ділянок на місцевості.

Відповідно до п. 7 ст. 118 ЗК України сільською радою розглянуто заяви : надано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 дозвіл на розроблення технічної документації про відвод земельних ділянок.

До 2014 року земельні ділянки, що були передані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пустували та не оброблялися, землі перебували у комунальній власності територіальної громади.

Землевпорядна документація заявниками розроблена відповідно до вимог чинног законодавства, визначено кадастрові номери земельних ділянок, та надана до Тахтаулівської сільради для погодження та затвердження, відповідно до ст. 186-1 ЗК України в межах чинного законодавства з дотриманням порядку затверджена сесією сільської ради.

Рішенням Тахтаулівської сільської ради № 1434 від 01.12.2014 року затверджено проект землеустрою та передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,16 га. в АДРЕСА_3 ( кадастровий номер 5324085702:02:007:0142 ) ОСОБА_3 .

Рішенням Тахтаулівської сільради № 669 від 27.12.2014 року затверджено проект землеустрою та передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,16 га. в АДРЕСА_5 ( кадастровий номер 5324085702:02:007:0123 ) ОСОБА_2 .

Таким чином, дії Тахтаулівської сільської ради у виділенні із земель комунальної власності земельних ділянок відповідачкам проведено в межах наданих їм повноважень, відповідно до положень Земельного кодексу України, Закону України «Про державний земельний кадастр», з дотриманням порядку передачі земельних ділянок у приватну власність.

Внаслідок чого :

Відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером : 5324085702:02:007:0123, отриманою нею у власність на підставі рішення Тахтаулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області № 669 від 27.12.2012 року та згідно проекту землеустрію, дозвіл на який попередньо наданий рішенням Тахтаулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області № 536 від 25.09.2012 року. Зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно індексний № 3306552, видане Реєстраційною службою Полтавського районного управління юстиції Полтавської області 11.05.2013 року.

Відповідач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки з кадастровим номером : 5324085702:02:007:0142, отриманою нею у власність на підставі рішення Тахтаулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області № 1434 від 01.12.2014 року та згідно проекту землеустрію, дозвіл на який попередньо наданий рішенням Тахтаулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області № 1270 від 27.06.2014 року. Зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно індексний № 31068355, видане Реєстраційною службою Полтавського районного управління юстиції Полтавської області 16.12.2014 року.

Позивачка ОСОБА_1 ні її представники не надали суду належних та достовірних доказів згідно вимог чинного законодавства щодо перебування у користуванні позивачки або у її власності земельної ділянки за адресою в АДРЕСА_1 , а також будь-яких доказів неправомірності та існування підстав для скасування рішень Тахтаулівської сільради Полтавського району Полтавської області, як суб`єкта владних повноважень, щодо надання у користування та передачу у приватну власність земельних ділянок відповідачкам у АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3 та як наслідку визнання недійсними свідоцтв про право власності та державної реєстрації права їх власності. Також, не надали суду доказів, що земельні ділянки відповідачок знаходяться у межах м. Полтави, тому суд вважає, що саме з цих підстав даний позов не пред`явлено до відповідного суду з врахуванням правил виключної підсудності.

Згідно матеріалів проектів землеустрою, викопіювання з Публічної кадастрової карти України, листа Міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 23.08.2018 року № 923/123-18, викопіювання із матеріалів перерозподілу земель між землевласниками та землекористувачами в адміністративних межах Тахтаулівської сільської ради із зазначенням меж населених пунктів та меж земельних ділянок, вищевказані земельні ділянки знаходяться на території с. Жуки Тахтаулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

17.08.2018 року Міськрайонне управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надало відповідь, що документація із землеустрою щодо встановлення меж села Жуки і встановлення меж міста Полтава відсутня.

Висновок експерта № 51 судово-земельно-технічної експертизи ( а. с. 223 - 227 т. 2 ) суд не може прийняти до уваги як доказ в розумінні ст. 76 ч. 2 п. 2, 79, 80 ЦПК України, як достовірний та достатній, бо як зазначено в самому висновку, то він ґрунтується на зведеній кадастровій зйомці земельних ділянок, складеної НВТОВ «Інтерагроцентр», яка як встановлено в засіданні була здійснена без достатніх достовірних необхідних даних та із свідчень директора НВТОВ : «зі слів заявника та сусідів», при цьому не було встановлено належність земельної ділянки до меж м. Полтава та правового відношення до земельної ділянки заявника.

А враховуючи, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу, то не прийняття судом висновку експерта як доказу повинно бути мотивоване в судовому рішенні ( ст. 110 ЦПК України ).

Отже, висновок експерта судом оцінюється разом з іншими доказами у справі, права на подання яких сторони не позбавлені згідно закону та не позбавлялись судом.

Відповідно до поставлених судом запитань на експертизу чи має місце накладання земельних ділянок : кадастровий номер 5324085702:02:007:0123, цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 та належить ОСОБА_2 , кадастровий номер 5324085702:02:007:0142, цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою : АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_3 на земельну ділянку розташовану по АДРЕСА_1 , площею 0,2682 га., то відповідно до п.п. 6.1. п. 6 розділу ІІ «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 ( у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5 ), основними завданнями земельно-технічної експертизи є, у тому числі, визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки.

Згідно п.п. 6.1.2. п. 6 розділу ІІ «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 ( у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5 ), зазначені питання земельно-технічної експертизи вирішуються за наявності відповідної правовстановлюючої та технічної документації, зокрема результатів виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться відповідними фахівцями з використанням відповідного обладнання та бази даних.

Відповідно п.п. 6.1.3. п. 6 розділу ІІ «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 ( у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5 ), для вирішення питань земельно-технічної експертизи експерту необхідно надати оригінали або завірені якісні копії відповідної правовстановлючої та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку.

При проведенні експертизи, експерту не були надані оригінали чи якісні копії відповідної правовстановлюючої та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку позивачки, тому даний висновок не узгоджується з іншими матеріалами цивільної справи і суперечить їм.

Суд, заслухавши сторін, свідків, дослідивши докази, якими обґрунтовується та заперечується позов, встановивши на їх підставі фактичні обставини та характер спірних правовідносин між сторонами спору, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 125 ЗК України - право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Чинним законодавством передбачено реєстрацію прав користування ( оренди ).

Відповідно до ст. 12 ЗК України, до повноважень сільської ради та її виконавчих органів в галузі земельних відношень розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відбувається відповідно до цього Кодексу.

Ст. 2, 3 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено мету та принципи ведення земельного кадастру. Зокрема Державний земельний кадастр базується на принципах : обов`язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об`єкти; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при : регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; справляння плати за землю.

Відповідно до п.п.1 п.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на н ерухоме майно та їх обтяжень ( державна реєстрація прав ) - офіційне визнання і підтвердження Державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ст. 78 ЗК України визначено зміст права власності на землю, зокрема право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Особам ( їх спадкоємцям ), які мали у власності земельні ділянки до травня 1992 року ( з дня набрання чинності Земельним кодексом України ), земельні ділянки не повертаються.

Ст. 83 ЗК України визначено право власності територіальних громад, зокрема землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст - є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають : усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Ст. 79-1 ЗК України визначено засади формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних Нормування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Винесення в натурі ( на місцевість ) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формуваня.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування ( крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації і власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру._

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до Законів України : «Про землеустрій», «Про Державний земельний кадастр», місце розташування земельної ділянки є складовою частиною документації з землеустрою, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, порядок ведення якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17жовтня 2012 року № 1051.

Ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок ( їх частини ), розташованих в межах району, міста республіканського ( Автономної Республіки Крим ) чи обласного значення, районів у м. Києві і Севастополі, а також міст, селищ, сіл, розташованих у їх межах, належить до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів ( у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному ( міському ) рівні, в м. Києві та Севастополі ).

Позивачкою та її представниками не надано належних та допустимих доказів перебування земельних ділянок за кадастровими номерами : 5324085702:02:007:0123, 5324085702:02:007:0142 поза межами с. Жуки Тахтаулівської сільради Полтавського району Полтавської області.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 ЗК України рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які не входять до складу відповідного району, або у разі, якщо районна рада не утворена, приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням відповідних сільських, селищних рад.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2, п. «а» ч. 4 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають : усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать : землі загального користування населених пунктів ( майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів, тощо ).

Згідно ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним ( ст. 155 ЗК України ).

Крім цього, ч. 1 ст. 393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно п. 12 «Перехідних положень Земельного кодексу України», в редакції, чинній на час прийняття оспорюваних рішень Тахтаулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями ( крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту ) в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Стороною позивачки не доведено неправомірність дій відповідача Тахтаулівської сільради Полтавського району Полтавської області щодо прийняття рішень про передачу у власність земельних ділянок.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка, зокрема, наведена в у справі «Серявін та інші проти України» ( заява № 4909/04, рішення від 10/02/2010 року, п.58 ) у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, п. 1 ст. 6 «Конвенції…» зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення…Хоча, національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень…. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Згідно листа Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради ( лист від 13.06.2019 року, вих. № 01-02-01-16/1015 ), відповідно до кадастрового плану, виконаного НВТОВ «Інтерагроцентр» земельна ділянка поворотні точки якої зазначені у кадастровому плані, виготовленому НВТОВ «Інтерагроцентр» знаходиться за межами м. Полтави.

Згідно ст. 140 ЗК України визначено вичерпний перелік підстав припинення права власності, який не містить такої підстави, з якою звернувся позивач.

Таким чином, на підставі викладеного, враховуючи, що стороною позивачки не доведено неправомірність дій відповідача Тахтаулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області щодо прийняття рішень про передачу у власність земельних ділянок, в зв`язку з відсутністю прав користування та реєстрації прав власності за позивачкою земельною ділянкою, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Вимоги позивачки про визнання недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний № 3306552, виданого Реєстраційною службою Полтавського районного управління юстиції Полтавської області 11.05.2013 року ОСОБА_2 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний № 31068355, виданого Реєстраційною службою Полтавського районного управління юстиції Полтавської області 16.12.2014 року ОСОБА_3 та скасування державної реєстрації фактично є вимогами про позбавлення права власності у зв`язку з помилковим, на думку позивачки, наданням цього права власності органом місцевого самоврядування.

Крім того, позивачка, заявляючи вимоги про визнання недійсними свідоцтв про право власності та скасування державної реєстрації, посилалася на те, що даними свідоцтвами порушується її право власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Але, доказів на підтвердження її правомірного володіння чи користування даною ділянкою не надала.

Питання щодо судових витрат сторін у справі підлягає вирішенню судом на підставі ст. 133, 137, 141 ЦПК України відповідно до пропорційності задоволених вимог.

Керуючись ст. 4, 43, 49, 60, 81, 141 ч. 2, 8, 174 - 177, 259, 263 – 268, 354 ЦПК України, ст. 316, 319, 321, 386, 391 ЦК України, ст. 140 Земельного кодексу України, п. 12 «Перехідних положень» Земельного кодексу України, Законом України «Про землеустрій», Законом України «Про Державний земельний кадастр», суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та його скасування, визнання недійсними свідоцтв про право власності та скасування державної реєстрації, стягненні судових витрат у загальній сумі 11 000 гривень - відмовити.

Заяву представника відповідачів : ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в особі адвоката Шиян Валентини Олексіївни про стягнення судових витрат у справі – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь : ОСОБА_3 , ОСОБА_2 судові витрати за надання правничої допомоги у сумі 12 700 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: О. О. Гальченко