Вирок № 98370568, 16.07.2021, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/127/20

1-кп/532/11/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2021 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Мороз Т.М.,

з участю:

прокурора – Карпенка В.В., Ромашко Д.І., Голуба С.О.,

потерпілого – ОСОБА_1 ,

представника потерпілого – адвоката Любченко О.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

захисника – Монастиренка С.М.,

секретаря судового засідання – Крейс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019170190000843 по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ляшківка Царичанського району Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

В С Т А Н О В И В :

10 листопада 2019 року близько 1 години в м. Кобеляки по вул. Дніпровська Кобеляцького району Полтавської області біля дискотеки «Фабрика» обвинувачений ОСОБА_2 на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс потерпілому ОСОБА_1 не менше ніж десять ударів кистями рук, зігнутими у кулак в область обличчя, спричинивши останньому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розгляд здоров`я у вигляді ЗЧМТ, закритого перелому кісток носа із деформацією, розриву носа в ділянці кінчика справа та перехідній точці в ділянці переходу на щоку праворуч, закритого множинного перелому стінок верхньощелепних та градчастих пазух, емпієми правого верхньощелепного синусу, гострого двобічного бактеріального риносинуситу на фоні полігемосинусу, післятравматичного викривлення носової переділки вправо з порушенням носового дихання, вазомоторного риніту, контузії правого ока, перелому медіальних та нижніх стінок орбіт параорбітальна гематом обох очей, післятравматичного кон`юктивіту обох очей, забійних ран підносового жолобка з переходом на носову перетинку, підборіддя дещо зліва, в правій завушній області, на слизовій оболонці верхньої губи справа, крововилив на слизових оболонках верхньої і нижньої губи справи, синців на повіках обох очей, на завитку правого вуха з переходом на завушну ділянку, в правій передвушній області, на лівій щоці, на спинці носу, на підборідді.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки умисно спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю. Від давання показань відмовився. Цивільний позов визнав частково.

Крім визнання своєї вини, винність ОСОБА_2 підтверджується перевіреними в судовому засіданні доказами:

-показаннями потерпілого ОСОБА_1 , який пояснив, що 10.11.2019 на дискотеці «Фабрика» в м. Кобеляки ОСОБА_2 штовхнув його в плече і наніс удари в голову. Потім на вулиці біля приміщення дискотеки «Фабрика» ОСОБА_2 знову, без пояснень причин, наніс йому більше 10 ударів кулаками в голову та обличчя. Після удару він впав на землю і ОСОБА_2 бив його. В лікарні йому зашили ніс та підборіддя. Він переніс операцію по відновленню носа. З ОСОБА_2 він не знайомий;

-показаннями свідка ОСОБА_3 , яка пояснила суду, що 10.11.2019 на дискотеці «Фабрика» в м. Кобеляки ОСОБА_2 безпричинно напав на ОСОБА_4 та почав наносив йому кулаками удари в обличчя, ніс та по голові. ОСОБА_2 повалив ОСОБА_1 на землю у наносив удари по голові та обличчю та намагався нанести удари ногами. ОСОБА_1 був весь у крові, обличчя було все побите. З ОСОБА_2 ні вона, ні потерпілий ОСОБА_1 не знайомі. Причин для бійки не було;

- показаннями свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що надворі біля дискотеки він побачив, як ОСОБА_2 наносив удари в голову та інші частини тіла потерпілому. Потерпілий ОСОБА_1 удари ОСОБА_2 не наносив. Після закінчення бійки у потерпілого була кровотеча;

- показаннями свідка ОСОБА_6 , який повідомив, що на вулиці біля дискотеки «Фабрика» він бачив бійку між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які схватилися кубарем і упали на землю. Потім їх розтягли;

- показаннями свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що біля дискотеки побачив ОСОБА_4 побитим: розбите обличчя, синці і кров на обличчі, одяг забруднений. Зі слів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 це зробив ОСОБА_2 ;

- протоколом перегляду відеозапису з фототаблицями до нього та відтворенням відеозапису, з якого вбачається як ОСОБА_2 кулаками наносив удари в обличчя потерпілого ОСОБА_8 та після падіння останнього продовжує наносити йому удари в положенні лежачи (т.2 а.с.16-20);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до поліції з заявою по факту нанесення йому в ніч з 09.11.19 по 10.11.2019 тілесних ушкоджень (т.1 а.с.205);

- висновками експерта № 222 та 259, зі змісту яких вбачається, що при судово-медичній експертизі ОСОБА_1 виявлено ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, закритого перелому кісток носу із деформацією, розриву носу в ділянці кінчика справа та переходній точці в ділянці переходу на щоку праворуч, закритого множинного перелому стінок верхньощелепних та градчастих пазух, емпієми правого верхньощелепного синусу, гострого двобічного бактеріального риносинуситу на фоні полігемосинусу, післятравматичного викривлення носової переділки вправо з порушенням носового дихання, вазомоторного риніту, контузії правого ока, перелому медіальних та нижніх стінок орбіт параорбітальна гематом обох очей, післятравматичного кон`юктивіту обох очей, забійних ран підносового жолобка, з переходом на носову перетинку, підборіддя дещо зліва, в правій завушній області, на слизовій оболонці верхньої губи справа, крововиливів на слизових оболонках верхньої і нижньої губи справи, синців на повіках обох очей, на завитку правого вуха з переходом на завушну ділянку, в правій передвушній області, на лівій щоці, на спинці носу, на підборідді. Дані ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Підекспертному було нанесено не менше 10 ударів. Виявлені тілесні ушкодження могли виникнути 09.11.2019. Ці ушкодження могли виникнути від ударів кістями рук, зігнутими в кулак (т.1 а.с.208,229-230);

- протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицями до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту показав, як ОСОБА_2 наносив йому тілесні ушкодження - удари в область голови, обличчя, носа ( т.1 а.с.209-212);

- висновком експерта № 241, відповідно до якого судово-медичним експертом встановлено, що на підставі судово-медичної експертизи, враховуючи обставини випадку показання потерпілого ОСОБА_1 , дані під час слідчого експерименту відповідають об`єктивним даним судово-медичної експертизи (т.1 а.с.214);

-протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицями до нього, згідно якого свідок ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту показала, як ОСОБА_2 наносив потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження - удари кулаками в область обличчя, в коли ОСОБА_1 упав, то ОСОБА_2 продовжував наносити удари кулаками в область обличчя ( т.1 а.с.231-239);

- висновком експерта № 15, відповідно до якого судово-медичним експертом встановлено, що враховуючи обставини випадку показання свідка ОСОБА_3 , дані під час слідчого експерименту відповідають об`єктивним даним судово-медичної експертизи (т.1 а.с.240);

-медичними документами, які підтверджують факт лікування ОСОБА_1 (т.1 а.с.216-227);

- показаннями експерта ОСОБА_9 , яка підтвердила надані нею висновки судово-медичних експертиз.

У відповідності до вимог статтей 85 та 86 КПК України, суд вважає вище перелічені докази, які досліджені в судовому засіданні належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.

Таким чином, кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КК України визначена вірно, оскільки він умисно наніс ОСОБА_1 середньї тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, виходячи з вимог закону про достатність покарання для його виправлення, запобігання скоєнню нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставин за яких воно було вчинене, особу обвинуваченого.

Обставиною, що пом`якшує покарання є повне визнання ОСОБА_2 своєї вини.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховує, що ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, є таким, що не має судимостей, вину визнає, шкодує про вчинене, готовий нести за вчинене відповідальність, цивільний позов в частині відшкодування матеріальних збитків визнає повністю, в частині відшкодування моральної шкоди визнає частково. Також суд враховує думку потерпілого. який погодився з прокурором щодо призначення звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_2 покарання в межах санкції статті особливої частини КК України (ч. 1 ст. 122 2 КК України) у виді обмеження волі.

Враховуючи тяжкість злочину та особу винного, суд вважає можливим застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Розглянувши поданий потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов, суд дійшов до таких висновків.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 18938,70 грн., моральної шкоди в сумі 100 000 грн., а також витрат на правову допомогу в сумі 43220 грн підлягає частковому задоволенню.

Слід стягнути з ОСОБА_2 понесені ОСОБА_1 витрати на придбання медичних засобів на суму 18938,70 грн, оскільки в цій частині обвинуваченим ОСОБА_2 позов визнано повністю (т.1 а.с.31-35).

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.

У відповідності з ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Отже необхідно стягнути з обвинуваченого на користь ОСОБА_1 кошти у відшкодування завданої моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що в результаті неправомірних дій обвинуваченого, потерпілому в даній справі завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та фізичних і душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а тому відповідно до ст.23 ЦК України він має право на відшкодування обвинуваченим моральної шкоди. Водночас, суд вважає, що визначений потерпілим ОСОБА_1 розмір відшкодування є надмірним і не відповідає характеру вчиненого обвинуваченим проступку, глибині фізичних та душевних страждань потерпілого та іншим негативним для нього наслідкам. З урахуванням викладених обставин, зважаючи на вимоги розумності і справедливості, та враховуючи, що метою відшкодування моральної шкоди є не спосіб збагачення особи, а відшкодування завданої шкоди, суд вважає за необхідне, частково задовольнити позовні вимоги в цій частині та стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, вважаючи такий розмір достатнім для відновлення порушеного права потерпілого.

Також ОСОБА_1 в позовній заяві прохає суд стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу в загальному розмірі 43200 грн.

Відповідно до ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені витрати.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Як передбачено ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат ОСОБА_1 надав суду договір про надання правничої допомоги, додаток до договору про надання правничої допомоги, рахунки на оплату послуг за правничу допомогу, розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу, квитанції про сплату коштів на надану правничу допомогу, акти приймання-передачі наданих послуг.

П.7 Договору про надання правничої допомоги від 22.11.2019 встановлено строк його дії: з дати укладення та до 31 грудня 2020 року включно. Сторони цього Договору погодили та встановили, що із закінченням строку дії цього Договору усі зобов`язання Адвокатського об`єднання за цим Договором вважаються виконаними належним чином і припиненими. Додатком до договору про надання правничої допомоги від 22.11.2019 Сторонами визначена фіксована сума гонорару адвоката, а саме 24 000 грн. П. 7 додатку до договору передбачає здійснення стовідсоткового авансування фактичних витрат. Відповідно до розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу визначена сума в розмірі 12000 грн за представництво потерпілого на досудовому розслідуванні та 12000 грн за представництво потерпілого в судовому провадженні в суді першої інстанції. Кошти в сумі 24000 грн сплачені потерпілим і підлягають стягненню з обвинуваченого на його користь (т. 2 а.с.52-66).

Також потерпілим наданий акт приймання – передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги від 22.11.2019, складений 05.07.2021 на суму 19200 грн за представництво потерпілого в судовому провадженні в суді першої інстанції за другий та наступний судодень із врахуванням відрядження в інше місто, а також квитанцію про сплату цієї суми.

Однак потерпілим не додано Додатку до Договору, в якому б визначалася ця сума гонорару, як це передбачено п.3 Договору. Крім того відсутній розрахунок цієї суми гонорару за надані правничі послуги. З наданих документів неможливо встановити обсяг наданих адвокатом послуг та період їх надання, оскільки за представництво потерпілого в суді першої інстанції між сторонами було обумовлено фіксовану суму в розмірі 12000 грн. і строк дії Договору закінчився 31.12.2020. Тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого витрат за надання правничої допомоги в сумі 19200 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Речові докази в справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 7, 368, 371, 374, 395 КПК України суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк три роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 18938,70 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять вісім грн 70 коп.) грн у відшкодування завданої матеріальної шкоди, 50000 ( п`ятдесят тисяч ) гривень у відшкодування заподіяної моральної шкоди та 24 000 (двадцять чотири тисячі) понесених витрат на правову допомогу.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Кобеляцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.

Суддя