Рішення № 98369894, 13.07.2021, Вишгородський районний суд Київської області

13.07.21 363/1743/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Сергієнко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області старшого лейтенанта поліції Кирієнка О.М., співвідповідачі: Департамент патрульної поліції, Головне управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови серія БАВ № 136934 від 9 квітня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2021 року представник позивача - адвокат Дасюк В.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним адміністративним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 9 квітня 2021 року інспектором Вишгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області старшим лейтенантом поліції Кирієнком О.М. відносно ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 136934. У графі постанови «суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених при розгляді справи» вказано - «водій керував екскаватором без заднього номерного знаку якого не було у встановленому законом порядку». Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за частиною шостою статті 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у розмірі

850 гривень. У зв`язку з тим, що обставини, викладені в оскаржувальній постанові не відповідають дійсності і є лише нічим не підтвердженими припущеннями відповідача, представник позивача вважає, що постанова є неправомірною та підлягає скасуванню, а тому просить: визнати неправомірними дії інспектора Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області старшого лейтенанта поліції Кириєнка О.М. із винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ №136934; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ № 136934, складену інспектором Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області старшим лейтенантом поліції Кирієнком О.М. стосовно ОСОБА_1 ; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Вишгородського районного суду від 30 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено до розгляду 13 травня 2021 року.

У судове засідання з`явився представник позивача. Відповідач до суду не з`явився, повідомлявся належним чином.

Крім цього, під час судового засідання, представник позивача заявив клопотання про залучення співвідповідача - Департамент патрульної поліції.

Враховуючи клопотання представника позивача, та вимоги статті 48 КАС України, суд, ухвалою від 13 травня 2021 року залучено до участі у справі співвідповідача - Департамент патрульної поліції, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 8 червня 2021 року.

21 травня 2021 року від співвідповідача Департемента патрульної поліції на адресу суду надійшла заява про заміну неналежного відповідача, у якій вони просять замінити неналежного відповідача – Департемент патрульної поліції на належного – Головне управління Національної поліції в Київській області.

У судовому засіданні 8 червня 2021 року представник позивача не заперечував проти клопотання співвідповідача, проте вважав за необхідне залучити до участі у справі ГУНП в Київській області у якості співвідповідача. Співвідповідач Департамент патрульної поліції у судове засідання свого представника не направили, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Заслухавши думку представника позивача, ухвалою суду від 8 червня 2021 року у якості співвідповідача було залучено Головне управління Національної поліції в Київській області. У зв`язку з цим, судове засідання було відкладено на 13 липня 2021 року.

18 червня 2021 року на адресу суду від Головного управління Національної поліції в Київській області надійшов відзив на адміністративний позов. Відповідно до відзиву, заявлені позовні вимоги вважають необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, зазначаючи, що оскаржувальна постанова була складена у відповідності до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 7 листопада 2015 року № 1395. Вважають, що винесена постанова відповідає всім вимогам та правові підстави для визнання постанови серії БАВ

№ 136934 незаконною, відсутні.

У судове засідання 13 липня 2021 року учасники справи не з`явилися, при цьому від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовну заяву підтримує та просить задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Судом встановлено, що 9 квітня 2021 року інспектором Вишгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області старшим лейтенантом поліції Кирієнком О.М. винесено постанову серії БАВ № 136934 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Як зазначено у постанові 9 квітня 2021 року о 13:54 у с. Дубечня, вул. Шкільна, водій ОСОБА_1 керував екскаватором без заднього номерного знаку, якого не було встановленого у законному порядку, чим порушив пункт 2.9 (в) Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною шостою статті 121 КУпАП.

За вчинення вказаного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 850 гривень.

Оскаржуючи постанову позивач зазначає, що він здійснював рух на екскаваторі ОСОБА_2 на якому був наявний та розташований у місці, передбаченому підприємством-виробником номерний знак. Проте, у постанові про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказано «водій керував екскаватором без заднього номерного знаку якого не було у встановленому законом порядку», при цьому у графі постанови «Реєстраційний номер» зазначено номер екскаватора – 17438, що суперечить відомостям, оскільки працівники поліції вказують саме на відсутність номерного знаку. Також, представником позивача, який надавав правову допомогу позивачу, було чотири рази заявлено клопотання про дослідження доказів, які були проігноровані відповідачем, і відповідно докази вчинення правопорушення відповідачем не надавались, не досліджувались та до матеріалів адміністративної справи жодних доказів долучено не було, а постанова сама по собі не є доказом вчинення порушення.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно частини шостої статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини четвертої статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Згідно частини третьої статті 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою-третьою статті 122, статті 126 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року за № 1395, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Відповідно до статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З урахуванням роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення суд» повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачено адміністративну відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку та обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, строк оскарження постанови якщо оскаржувалася до вищестоящого органу обчисляється з наступного дня після прийняття цим органом рішення за скаргою.

Частиною першою статті 11 КАС України встановлено здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Так, частиною четвертою зазначеної статті на суд покладається обов`язок вживати визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач, звертаючись до суду із позовною заявою, заперечує факт порушення ним правил дорожнього руху та складу в його діях адміністративного правопорушення. Вчинення адміністративного правопорушення також заперечувалося під час винесення щодо нього постанови, яка ним оскаржується. Позивач зазначає, що постанова винесена та його притягнуто до відповідальності за відсутності будь-яких доказів його винуватості

У відзиві на позовну заяву Головне управління Національної поліції в Київській області, крім заперечень проти позовних вимог та правомірного винесення постанови не надано будь-яких доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, в той час коли суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використанні як докази у справі. У разі неподання доказів, справа вирішується на основі наявних доказів.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

У порушення вказаної норми суду не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх у своїй сукупності доказів, зокрема відеозапису з портативного відео реєстратора, на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, відповідач не спростував обставин, на які посилається представник позивача на підтвердження позову та не довів належними та допустимими доказами правомірність свого рішення.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Згідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Крім того, слід звернути увагу на те, що лише винна особа може нести відповідальність за вчинення будь-якого правопорушення, а оскільки стороною відповідача не було доведено, що в діях позивача наявна вина, тобто наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 121 КУпАП, суд дійшов висновку про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Таким чином, позовні вимоги у частині скасування постанови серії БАВ № 136934 від 9 квітня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання дії інспектора Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Кирієнка О.М. із винесення постанови серії БАВ № 136934 неправомірними, суд зазначає наступне.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною шостою статті 121 КУпАП.

Таким чином, підставами для визнання неправомірними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Оскаржуючи бездіяльність дій інспектора Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Кирієнка О.М., позивачем не доведено факту неправомірності його дій, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 454 гривні, підлягають розподілу відповідно розміру задоволених вимог позивача, а саме у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача судові витрати в розмірі 227 гривень. Інші судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись статтями 251, 245, 258 КУпАП, статтями 2, 5, 9, 72-73, 77, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Скасувати постанову серії БАВ № 136934 від 9 квітня 2021 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області старшим лейтенантом поліції Кирієнком Олександром Миколайовичем про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 121 КупАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 121 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 227(двісті двадцять сім) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення через Вишгородський районний суд Київської області.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.П. Лукач