Ухвала суду № 98369579, 16.07.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9753/21

Провадження № 1-кс/344/3888/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р., за участю секретаря судового засідання Кузнєцової С.В., адвоката Малентина А.Я., слідчого Антошко М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на постанову від 25.03.2021 про закриття кримінального провадження №62020140000000946, внесеного до ЄРДР за ознаками ч. 2 ст. 382 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

18.06.2021 ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді із скаргою, в якій просить скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 25.03.2021 №62020140000000946, внесеного до ЄРДР за ознаками ч. 2 ст. 382 КК України за ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова, поновивши строк на оскарження такої постанови; зобов`язавши слідчого провести всебічне розслідування.

У обґрунтування скарги вказує, що предметом досудового розслідування було невідкладене невиконання ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 08.07.2020, що оскарженню не підлягає, про застосування заходів безпеки щодо заявника, дітей заявника та охорони житла заявника. Підставою для закриття вказаного кримінального провадження вказано, що з 22.07.2020 ухвала суду виконана, заявниці надані заходи безпеки після її перевірки на предмет застосувати заходи безпеки чи не застосувати, на що як вбачається було витрачено 13 днів.

Вважає, що прокурор будучи відповідальною особою за виконання вказаної ухвали, так і не обґрунтував по якій причині не подав її на виконання в ГУНП Івано-Франківській області зразу ж після оголошення її судом.

20.07.2020 дана ухвала поступила безпосередньо від суду, з приводу цього слідчий не зробив висновків, оскільки відповідальна особа за виконання судової ухвали, яка оскарженню не підлягає був прокурор, ухвала мала поступити в ГУНП в Івано-Франківській області безпосередньо від прокурора невідкладно, тобто до 09.07.2021. При цьому, прокурор в т.ч. мав бути тією особою, що затверджує обраний ГУНП спосіб забезпечення заходів безпеки щодо заявника, дітей та охорони житла заявника.

Разом з тим, зазначено, що диспозиція ч.2 ст. 382 КК України не містить положень, що якщо після припинення бездіяльності службової особи стосовно, зокрема, щодо негайного виконання судового рішення про застосування заходів безпеки до заявника, дітей та охорони житла заявника, така особа не вважається винною за ч.2 ст. 382 КК України, чи не винною іншими положеннями КК України, наприклад за ст. 380.

Слідчим не з`ясовано чи 13-денна бездіяльність прокурора стосовно організації ним заходів безпеки не спричинила заявнику тяжких наслідків, оскільки все цей час заявник потерпала від страху, що також свідчить виписка із медичної карти №1181/21.

23.06.2021 розгляд скарги було відкладено на 06.07.2021 за допомогою поштового зв`язку у зв`язку з неможливістю повідомлення, виклику заявника за вказаним номером телефону, що належним чином зафіксовано.

06.07.2021, 07.06.2021 розгляд скарги відкладено за клопотанням адвоката заявника Малетина А.Я.

09.07.2021 при розгляді скарги оголошено перерву до 12.07.2021.

У судовому засіданні представник заявника – адвокат Малетин А.Я. вимоги скарги підтримав з мотивів, які викладені у такій. Додав, що ухвала Івано-Франківського апеляційного суду не була виконана негайно, тому кримінальне провадження предметом якого було її таке невиконання закрито незаконно.

Слідчий заперечив проти задоволення скарги вказав, що ніде не зазначено, що така у ухвалі Івано-Франківського апеляційного суду від 08.07.2020 не зазначено, що така підлягає до негайного виконання як стверджує заявник. При цьому, вважає оскаржувану постанову вмотивованою та законною, тому просив у скарзі відмовити. За прокурором Безруким О.Р. було лише покладено контроль за виконанням такої ухвали, який також її виконав в порядку ст. 214 КПК України, що відображено як у матеріалах кримінального провадження, так і у самій оскаржуваній постанові. Разом з тим, в ухвалі Івано-Франківського апеляційного суду зазначено, що таку копію - направити для організації виконання – начальнику ГУНП в Івано-Франківській області, і така організація була здійснена.

Вивчивши доводи скарги, учасників розгляду, дослідивши надані до скарги докази, слідчий суддя встановила наступне:

25.03.2021 старшим слідчим Четвертого слідчого відділення Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Антошко Миколою Івановичем прийнято постанову про закриття кримінального провадження за №62020140000000946, від 19.08.2020 на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діях прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області Безрукого О.Р. та службових осіб ГУ НП в Івано-Франківській області, відповідальних за виконання ухвали Івано-Франківського апеляційного суду у справі 342/1/19, про застосування до ОСОБА_1 заходів безпеки, складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.

Слідчий суддя вважає за можливе поновити пропущений строк на оскарження такої постанови, оскільки поважність причин пропуску такого встановлено матеріалами скарги, зважаючи на подану медичну документацію та першочергове звернення за даною скаргою до Личаківського районного суду, яка ухвалою слідчого судді була повернута у зв`язку з непідсудністю.

Диспозиція ч. 1 ст. 382 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

Частиною 2 ст. 382 КК України передбачено кримінальну відповідальність за вчинення службовою особою дій, передбачених ч. 1 ст. 382 КК України.

Основним безпосереднім об`єктом злочину виступають інтереси правосуддя в частині забезпечення повного і своєчасного виконання судового рішення. Додатковим безпосереднім об`єктом злочину є конституційні права та основні свободи і законні інтереси людини та юридичних осіб, авторитет судових і правоохоронних органів, а також міжнародний авторитет держави.

Предметом злочину, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України є судовий акт (вирок, рішення, ухвала чи постанова, що набрали законної сили), який було прийнято в установленому законом порядку суддею (суддями) суду загальної юрисдикції або Конституційного Суду України.

Предметом злочину може бути будь-який судовий акт органів правосуддя незалежно від: юрисдикції (загальної чи спеціалізованої); інстанції (першої, апеляційної чи касаційної); категорії судових справ (цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних).

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України характеризується: 1) невиконанням службовою особою вироку, рішення, ухвали чи постанови суду, що набрали законної сили; 2) перешкоджанням службовою особою виконанню вироку, рішення, ухвали чи постанови суду, що набрали законної сили.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 14.05.2019 року (справа № 319/841/16-к, провадження № 51-819км18) об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, полягає в одному з таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: невиконання (ухилення від виконання) вироку, ухвали, постанови, рішення суду або перешкоджання їх виконанню. За цією нормою матеріального права склад злочину є формальним, адже його об`єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь - дії (перешкоджання) чи бездіяльність (невиконання). І саме з цього моменту злочин визнається закінченим. Невиконання судового акту - це бездіяльність, що полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб`єкт був зобов`язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт.

Однією з форм (способу) невиконання судового рішення є пряма й відкрита відмова від його виконання, тобто висловлене в усній чи письмовій формі небажання його виконати. Невиконання може мати і завуальований характер, коли зобов`язана особа хоча відкрито і не відмовляється від виконання судового акту, але вживає певних зусиль, які фактично роблять неможливим його виконання.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, є триваючим злочином, оскільки особа, будучи зобов`язаною рішенням суду, яке набрало законної сили, вчинити певні дії, умисно утрималася від їх учинення, тобто об`єктивна сторона злочину полягає у формі протиправної бездіяльності, яка тривала протягом певного періоду часу.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Так, ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 08.07.2020 у справі №342/1/19 постановлено : застосувати заходи безпеки на час судового розгляду кримінального провадження до потерпілої ОСОБА_1 та її дітей шляхом особистої охорони їх житла за відповідною адресою. Направити повідомлення про злочин прокурору Івано-Франківської області для реагування в порядку ст. 214 КПК України. Копію вручити прокурору, представнику потерпілих, а також направити для відома потерпілим і для організації виконання – начальнику ГУНП в Івано-Франківській області. Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора Безрукого О.Р. Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Таким чином, як вбачається має місце розмежування функцій : контролю - за прокурором та організації виконання – за начальником ГУНП в Івано-Франківській області.

Резолютивна частина такої ухвали не мітиться посилань на її негайне виконання.

Мотиви, викладені слідчим при складені постанови, відповідають матеріалам кримінального провадження : зокрема ухвала Івано-Франківського апеляційного суду у справі №342/1/19 є виконаною, зокрема прокурором внесення відомостей про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 129 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.07.2020.

Крім цього, як вбачається з матеріалів кримінального, що також відображено у оскаржуваній постанові прокурор Безрукий О.Р. здійснював контроль за виконанням ухвали Івано-Франківського апеляційного суду у справі №342/1/19 від 08.07.2020 у цілому, про що свідчать запити та відповіді на них, адресовані ГУНП в Івано-Франківській області .

Доказів того, що ухвала в частині застосування заходів безпеки не виконувалась умисно протягом 13 днів, як стверджує сторона потерпілою і повинна була виконана негайно, не здобуто. З цього приводу проведено 28.10.2020 службове розслідування, про що також зазначено у постанові слідчого – інформацію щодо невиконання службовими особами ГУНП в Івано-Франківській області вказаної ухвали – визнано такою, що не знайшла свого об`єктивного підтвердження.

Так, орган, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному проваджені», зобов`язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше трьох діб, а у невідкладних випадках - негайно прийняти рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки. На своє рішення вони приймають мотивовану постанову чи ухвалу і передають її для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки. Ця постанова чи ухвала є обов`язковою для виконання вказаними органами.

У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, відомостей про кримінальне правопорушення слідчий, дізнавач, прокурор у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, починає досудове розслідування, а орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий суддя, суд направляє заяву (повідомлення) відповідному органу досудового розслідування для початку досудового розслідування.

Орган, якому доручено здійснення заходів безпеки, встановлює перелік необхідних заходів і способів їх реалізації, керуючись при цьому конкретними обставинами справи і необхідністю усунення існуючої загрози. Про заходи безпеки, умови їх здійснення та правила користування майном або документами, виданими з метою забезпечення безпеки, повідомляється особа, взята під захист ( ч. 2, 3 ст. 22 Закону України « Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному проваджені»).

Контроль за забезпеченням безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів здійснюють відповідно Національна поліція, Служба безпеки України чи центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань ( ст. 28 Закону України « Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному проваджені»).

Доводи скаржника щодо негайного виконання даної ухвали не знаходять свого нормативно-правового обґрунтування. Разом з тим, зі змісту резолютивної частини ухвали не вбачається, що її судом було допущено до негайного виконання. Як вже встановлено вище, міститься вказівка про направлення для організації виконання.

Ухвала суду в ГУНП в Івано-Франківській області надійшла 20.07.2020, представник ГУНП в Івано –Франківській області не був учасником розгляду справи №342/1/19.

Заходи безпеки були вжитті 22.07.2021, про що була повідомлена потерпіла ( наявна заява потерпілої).

Отже, висновок слідчого про закриття даного кримінального провадження підтверджується зібраними матеріалами, які не спростовуються обставинами, вказаними у скарзі, а посилання скаржника на 13-денний строк невиконання ухвали є безпідставним.

Так, слідчим здобуто достатньо даних для висновку про те, що ухвала була виконана, умисного не виконання ухвали, що оскарженню не підлягала або перешкоджання її виконанню службовими особами у вказаному кримінальному провадженні не встановлено.

Покликання сторони скаржника на тяжкі наслідки, що зумовлені саме невиконання ухвали протягом 13 днів з дня її постановлення, не знаходить своє документальне підтвердження в матеріалах кримінального провадження, як і доказів щодо звернення із заявами до слідчого про те, що наявна певна шкода.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі встановлення відсутності складу кримінального правопорушення.

Згідно з ч.2 ст.9 КПК України під час кримінального провадження слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до вимог ст.110 КПК України постанова слідчого складається з вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

На думку слідчого судді, слідчий у своїй постанові надав вірну оцінку всім обставинам справи.

З огляду на викладене, постанова про закриття кримінального провадження є вмотивованою і відповідає вимогам ст.110 КПК України.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшла висновку про те, що органом досудового розслідування зібрано достатньо об`єктивних даних для прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження. Таким чином, скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.284, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

У скарзі ОСОБА_1 на постанову від 25.03.2021 про закриття кримінального провадження №62020140000000946, внесеного до ЄРДР за ознаками ч. 2 ст. 382 КК України – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 16 липня 2021 року.

Слідчий суддя Кіндратишин Л.Р.