Ухвала суду № 98369523, 17.07.2021, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 938/422/21

Номер провадження № 1-кс/938/91/21

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

17 липня 2021 року селище Верховина

Слідчий суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В., з участю секретаря судового засідання Фурманюк В.М., слідчого Кіндратяка Т.Т., прокурора Гуменяка А.В., підозрюваного ОСОБА_1 ,захисника Халуса М.М., розглянувши клопотання слідчого Слідчого відділення Верховинського районного відділення поліції Головного управління національної поліції України в Івано-Франківській Кіндратяка Т.Т., погоджене прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури Гуменяком А.В., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.07.2021 за № 12021091130000035 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

в с т а н о в и в :

слідчий СВ Верховинського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області, звернувся до слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області із клопотанням, яке погоджене прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст. 307 КК України.

Особа, щодо якої розглядається клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – ОСОБА_1 , та його захисник отримав вищевказане клопотання із доданими до нього матеріалами 17.07.2021 о 08год. 10хв. Розгляд слідчим суддею відповідного клопотання розпочався 17.07.2021 о 11год. 40хв., а відтак вимоги ч. 2 ст.184 КПК України, згідно з якою копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання, порушено не було.

Відповідно до ст. 209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Статтею 211 КПК України передбачено, що строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу.

Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Згідно протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 15.07.2021, ОСОБА_1 затримано 15.07.2021 о 10год.40хв. З метою розгляду клопотання про обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу, його доставлено до суду 17.07.2021 о 11год.30хв., тобто з дотриманням строків визначених ст. 211 КПК України.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.07.2021 за № 12021091130000035 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , 09.07.2021 року біля 19:15 годин на відкритій місцевості по вулиці Грушевського, в селищі Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, діючи умисно, з корисливих спонукань, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи так діяти, незаконно збув за грошову винагороду в сумі 1000 грн. ОСОБА_2 три фольгові згортки з вмістом в кожному з них фасованої порошкоподібної речовини, яка у відповідності до висновку експерта є психотропною речовиною, обіг якої обмежено – амфетаміном, загальною кількістю 0,1365 грама.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 близька 10:30 годин, в приміщенні автобусної зупинки по вул. Центральна в с. Ільці, Верховинської селищної ради Верховинського району, Івано-Франківської області діючи повторно, умисно, з корисливих спонукань, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи так діяти, незаконно збув за грошову винагороду в сумі 4000 грн. ОСОБА_2 дев`ять фольгових згортків із вмістом в них фасованої порошкоподібної речовини , яка у відповідності до висновку експерта є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, амфетаміном, загальною кількістю 0,5280 грама.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, з повною загальною середньою освітою, неодружений, непрацюючий, депутатом не обирався, раніше судимий 11.12.2019 Верховинським районним судом Івано-Франківської області за ст. 185 ч.2 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком 1 рік із звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки,

Причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме :

-протоколами про результати контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупівлі від 09.07.2021 р. та від 15.07.2021 р.;

-протоколом огляду місця події від 15.07.2021 р.;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального

правопорушення від 15.07.2021 р.

-показами допитаних свідків ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4

-висновком експерта № СЕ-19/109-21/7559-НЗПРАП від 12.07.2021;

-висновком експерта № СЕ-19/109-21/7771-НЗПРАП від 16.07.2021;

-залученими до кримінального провадження речовими доказамита іншими документами кримінального провадження в їх сукупності.

Зазначає що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п.1 можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлюючи неминучість та тяжкість покарання за вчинення вчинених ним злочинів, може переховуватись від органів слідства та/або суду,

- п.3 незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі та маючи можливість вільного пересування і необмежну можливість спілкування з свідками по даному кримінальному проваджені, більшість з яких проживають на території Верховинського району Івано-Франківської області, тобто неподалік місця його проживання в с. Красник, Верховинського району;

- п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 вчинив вищевказані злочини, в тому числі останній з них, що передбачений ч.2 ст.307 КК України повторно, під час іспитового строку, встановленого вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 11.12.2019 .

Вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам, просить клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 діб.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просять таке задовольнити з підстав викладених у клопотанні та на підставі долучених до нього матеріалів. Прокурор не заперечив щодо можливості визначення підозрюваному застави у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначив, що зобов`язується з`являтися до слідчого та суду на першу вимогу, більше такого робити не буде.

Послався на те, що він проживає із матір`ю, якій він постійно допомагає, оскільки така є інвалідом 3-ї групи та на даний час тяжко хворіє онкологічним захворюванням.

Захисник просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вважає, що наведені слідчим та прокурором ризики які полягають у можливому переховуванню підозрюваного від слідства та суду, а також у можливості впливати на свідків, є необгрунтованими, оскільки підозрюваний з моменту затримання вів себе належно, жалкує про вчинене, а свідки, які є у даному кримінальному провадженні вже допитані, і їх покази долучено до клопотання.

Також звернув увагу на те, що підозрюваний проживає з матірю, яка є інвалідом 3-ї групи та на даний час тяжко хворіє онкологічним захворюванням. Підозрюваний хоча офіційно і не працює, однак у літній період отримує дохід від збирання ягід та грибів, і таким чином утримує свою хвору матір.

Також зазначив, що у випадку, якщо суд дійде висновку про доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то просить застосувати заставу з врахуванням майнового стану підозрюваного.

Заслухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, приходжу до наступних висновків.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 05.07.2021 слідчим слідчого відділення Верховинського РВП ГУ НП України в Івано-Франківській внесено відомості до ЄРДР за № 12021091130000035 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст. 307 КК України. Зокрема про те, що ОСОБА_1 , 09.07.2021 року біля 19:15 годин на відкритій місцевості по АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих спонукань, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи так діяти, незаконно збув за грошову винагороду в сумі 1000 грн. ОСОБА_2 три фольгові згортки з вмістом в кожному з них фасованої порошкоподібної речовини, яка у відповідності до висновку експерта є психотропною речовиною, обіг якої обмежено – амфетаміном, загальною кількістю 0,1365 грама (ч.1 ст. 307)

Крім того продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 близька 10:30 годин, в приміщенні автобусної зупинки по вул. Центральна в с. Ільці, Верховинської селищної ради, Верховинського району, Івано-Франківської області діючи повторно, умисно, з корисливих спонукань, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи так діяти, незаконно збув за грошову винагороду в сумі 4000 грн. ОСОБА_2 дев`ять фольгових згортків із вмістом в них фасованої порошкоподібної речовини, яка у відповідності до висновку експерта є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, амфетаміном, загальною кількістю 0,5280 грама (ч.2 ст. 307)

Дане кримінальне провадження здійснюється органом досудового розслідування - Верховинське РВП ГУНП України в Івано-Франківській області.

15.07.2021 о 10год 40хв. ОСОБА_1 , затримано в порядку ст.208 КПК України та йому 15.07.2021 р. о 15:45 год. здійснено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України. 17.07.2021 о 08год.00хв. ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Статтею 132 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Частиною 3 статті 176 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Надаючи оцінку щодо доведеності стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст. 307 КК України слід зазначити про наступне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).

Крім цього, у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обгрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Таким чином, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами про результати контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупівлі від 09.07.2021 та від 15.07.2021; протоколом огляду місця події від 15.07.2021; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 15.07.2021;показами допитаних свідків ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; висновком експерта № СЕ-19/109-21/7559-НЗПРАП від 12.07.2021; висновком експерта № СЕ-19/109-21/7771-НЗПРАП від 16.07.2021; залученими до кримінального провадження речовими доказами, поясненнями підозрюваного ОСОБА_1 та іншими документами кримінального провадження в їх сукупності.

З огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, слідчий суддя вважає, що наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст. 307 КК України.

Також матеріалами клопотання підтверджується наявність ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.

Зокрема, слідчий суддя вважає, що слідчим доведено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що перебуваючи на волі підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 не має міцних родинних та соціальних зв`язків, постійного місця роботи та джерела доходів, раніше притягався до кримінальної відповідальності, підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від шести до десяти років з конфіскацією майна, а тому на переконання слідчого судді з метою уникнення від відповідальності він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Водночас, слідчий суддя вважає, що на даний час обставини кримінального провадження також свідчать про наявність даних, які вказують на те, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, оскільки такі проживають на території Верховинського району Івано-Франківської області неподалік від його зареєстрованого місця проживання, перешкоджаючи таким чином встановленню об`єктивної істини в кримінальному провадженні, з метою ухилення від кримінальної відповідальності. У зв`язку з цим, суд вважає, що наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Одночасно з наведеним, суддя вважає, що обставини кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він, будучи засудженим вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 11.12.2019 за ч.2 ст.185КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком 1 рік із звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки, в період іспитового терміну за попереднім вироком у короткий проміжок часу підозрюється у вчиненні двох нових тяжких злочинів. Таким чином, суд вважає, що слідчим доведено існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні незаконного збуту психотропних речовин, та в їх незаконному збуті вчиненому повторно, тобто у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України, за вчинення яких закономпередбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від шести до десяти років з конфіскацією майна та відповідно до ст.12 КК України дані кримінальні правопорушення відноситься до тяжких злочинів, являється особою молодого віку, здоровий за станом здоров`я, ніде офіційно не працює, отже не має постійного джерела доходу, стійких соціальних зв`язків, за місцем проживання характеризується добре, будучи особою раніше судимою на шлях виправлення не став та у короткий проміжок часу підозрюється у вчиненні двох тяжких злочинів, при цьому в період іспитового терміну за попереднім вироком суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У відповідності до п.п.61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24.07.2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 при ухваленні вироку, наслідки злочину, дані про особу підозрюваного, доведення слідчим ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, для запобігання яким не достатньо застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки перебуваючи на волі підозрюваний може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, та продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, слідчий суддя вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_1 є неможливим та лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та не дасть можливості втілитися ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

А тому слідчий суддя приходить до висновку про підставність та доведеність клопотання про застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування, виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що для запобігання вищевказаним ризикам, враховується суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року.

Щодо клопотання підозрюваного та захисника про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то таке задоволенню не підлягає, оскільки стороною захисту не доведено наявність підстав, які б обгрунтовували застосування такого виду запобіжного заходу. Не доведено, що такий вид запобіжного заходу зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Посилання захисника та підозрюваного на те, що останній єдиний хто проживає з матірю та єдиний допомагає їй, не підтверджені жодним чином. Натомість до клопотання долучено довідки про склад сімї підозрюваного ОСОБА_1 , згідно яких він проживає разом із матірю, а також старшими братом та сестрою і двома племінниками. Відтак посилання підозрюваного на те, що він є єдиною особою, хто утримує, його матір, є безпідставними.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Виходячи зі змісту ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом і повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у межах, щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі наведеного заставу необхідно визначити в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 113000 гривень 500 гривень та покласти на обвинуваченого у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України та не буде непомірним для нього.

Керуючись ст. ст.176-179, 182, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

клопотання слідчого Слідчого відділення Верховинського районного відділення поліції Головного управління національної поліції України в Івано-Франківській області Кіндратяка Тараса Тарасовича, погоджене прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури Гуменяком Андрієм Васильовичем, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.07.2021 за № 12021091130000035 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)".

Строк дії ухвали в частині запобіжного заходу становить 60 діб з часу фактичного затримання з 10год. 40хв. 15 липня 2021 року по 10год. 40хв. 12 вересня 2021 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 113500 гривень 00 копійок (сто тринадцять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Верховинського районного суду Івано-Франківської області (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA158201720355259002000002265) у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого, а також покласти на нього наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому СВ Верховинського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області Кіндратяку Тарасу Тарасовичу для негайного виконання, прокурору Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури Гуменяку Андрію Васильовичу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Верховинського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області Кіндратяка Тараса Тарасовича.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Джус Р.В.