Ухвала суду № 98368974, 16.07.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4261/21

Провадження № 1-кс/202/3589/2021

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А.,

за участю секретаря Піявського Е.І.,

слідчого Биковця І.О.,

прокурора Байдужа М.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Сліпченка В.І.,

розглянувши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП в Дніпропетровській області Биковця І.О., погоджене з прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури Бродським В.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кам`янське Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого трьох неповнолітній дітей, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12020040780000043 від 09.01.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 09.01.2020 року приблизно о 00 год. 10 хв. перебував на автомобільній стоянці поблизу ТЦ «Радуга», розташованій за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Свободи, 57-А, де спілкувався із ОСОБА_2 .. В ході розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сталася сварка, у зв`язку із чим у останнього виник злочинний умисел на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 ..

Далі, ОСОБА_1 , у невстановлені в ході досудово дорозслідування місці та час, реалізуючи свій злочинний умисел, запропонував своїм знайомим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчинити вбивство ОСОБА_2 , на що останні надали свою добровільну згоду, та таким чином вступили у злочинну змову.

Продовжуючи реалізовувати єдиний злочинний умисел, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 розробили злочинний план та розподілили між собою ролі у вчинені кримінального правопорушення, згідно якого вказані особи із заздалегідь приготовленою вогнепальною зброєю, невстановленого вході досудового розслідування зразка, повинні були прибути на трьох, невстановлених в ході досудового розслідування, автомобілях, водієм одного з яких мав бути ОСОБА_9 до місця мешкання ОСОБА_2 , що розташоване на території гаражного кооперативу «Металург», поблизу вул. Кізлярської в м. Кам`янське Дніпропетровської області, де ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 мали зайняти вогньові позиції біля будівлі ОСОБА_2 , дочекатися виходу останнього із приміщення будівлі та відкрити вогонь на його враження, а ОСОБА_9 у той час мав перебувати безпосередньо поряд із вищевказаними особами та спостерігати за обстановкою біля будинку та на прилеглій території, забезпечуючи швидкий та безперешкодний відступ усіх співучасників злочину з місця вчинення злочину.

Після того, 09 січня 2020 року, приблизно о 16 год. 20 хв., ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , прибули на невстановлених в ході досудового розслідування транспортних засобах на територію гаражного кооперативу «Металург», що розташований поблизу вул. Кізлярської в м. Кам`янське Дніпропетровської області, де діючи за попередньо узгодженим планом, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , тримаючи при собі заздалегідь приготовлену вогнепальну зброю невстановленого в ході досудового розслідування зразка, за командою ОСОБА_1 розсередились на місцевості та зайняли вогньові позиції поблизу будинку ОСОБА_2 , а ОСОБА_9 , перебуваючи також поблизу будинку ОСОБА_2 , переміщувався по ділянці місцевості між співучасниками злочину та спостерігав за навколишньою обстановкою біля будинку та на прилеглій території.

Далі, ОСОБА_1 ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , перебуваючи у тому ж місці та у той же час, реалізуючи єдиний злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_2 , дочекавшись виходу з будівлі потерпілого ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, з мотивів помсти за образу, умисно, з метою настання смерті останнього, із вогнепальної зброї, невстановленого в ході досудового розслідування зразка, відкрили прицільний вогонь по ОСОБА_2 , в результаті чого ОСОБА_3 влучив у ОСОБА_2 , та останньому відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 419Е/86 від 06.02.2020 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого вогнепального поранення черевної порожнини, яке розпочинається вхідною раною області крила клубової кістки праворуч по задньо-паховій лінії, далі переходить раньовий канал, який йде ззаду наперед, знизу догори та справа наліво, проходить через клубову кістку праворуч (утворюючи відкритий вогнепальний багатоуламковий перелом клубової кістки) з утворенням дефекту очеревини в клубовій області праворуч по задньо-паховійлінії, який сполучується з черевною порожниною, з утворенням ушкоджень сліпої та тонкої кишки, брижі, з явищами уламків в черевній порожнині, далі раньовий канал проходить в м`яких тканинах передньої черевної стінки з масивними руйнуваннями їх та наявність сторонніх тіл по ходу раньового каналу (свинцева куля, пластиковий пиж та кісткові уламки) і закінчуються вихідною раною у вигляді часткової перфорації шкіри на передній черевній стінці праворуч (на 10 см. правіше та 2 см. вгору від пупка), що за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, однак виконавши всі дії, яків вважали за необхідне для вчинення вбивства ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не довели свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки ОСОБА_2 , тримаючи при собі мисливську рушницю марки «Иж-43-Е» реєстраційний номер НОМЕР_1 , маючи вогнепальне поранення, розуміючи реальну загрозу його життю та здоров`ю, перемістився від ганку будинку до укриття у вигляді земельного насипу, звідки почав вести прицільний вогонь по співучасникам злочину, які за командою ОСОБА_1 почали переміщуватись по ділянці місцевості та змінювати свої позиції з метою оточення ОСОБА_2 , оскільки останній почав вести вогонь у відповідь. У цей час ОСОБА_9 спостерігав за загальною обстановкою на місцевості та повідомляв інформацію щодо місцезнаходження ОСОБА_2 іншим співучасникам злочину.

Внаслідок відкриття вогню ОСОБА_2 у відповідь, за командою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на трьох, невстановлених в ході досудового розслідування автомобілях, одним з яких керував ОСОБА_9 , зникли з місця вчинення злочину. Крім того, смерть ОСОБА_2 не настала в результаті надання йому термінової медичної допомоги – оперативного втручання лікарів кваліфікованої медичної установи.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме – закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

21.12.2020 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме в закінченому замаху на вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Підозра ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 09.01.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколами впізнання особи за фотознімками; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 ; висновками судових експертиз; протоколом огляду відеозапису з камер відео-спостереження, на якому відображені події,які мали місце 09.01.2020 року.

24.12.2020 року слідчим отримано повідомлення про перебування підозрюваного ОСОБА_1 на відпочинку в західній Україні в зв`язку з чим, він не може прибути до слідчого з метою проведення з ним необхідних слідчих та процесуальних дій. Після закінчення відпочинку, ОСОБА_1 був викликаний до слідчого в установленому законом порядку, однак останній до слідчого не з`явився, обставин неявки не повідомив та його місцезнаходження було невідоме, у зв`язку з чим останній 26.01.2021 був оголошений в розшук.

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні та вивчення особи підозрюваного ОСОБА_1 , встановлено ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, пункт 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 підозрюється в учиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, останній офіційно не працевлаштований, що свідчить про нестійкість його соціальних зав`язків, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що дає підстави вважати, що перебуваючи на свободі, та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування, в тому числі виїхати за межі України; пункт 2 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 знаходячись на свободі може знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час місцезнаходження знаряддя вчинення злочину - зброя, за допомогою якої вчинювався вказаний злочин, не встановлено та не вилучено; пункт 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується можливістю незаконно впливати на свідків, які безпосередньо вказують на ОСОБА_1 , а також незаконно впливати на потерпілого, оскільки на даний час ОСОБА_1 , є підозрюваним і має доступ до матеріалів кримінального провадження та останній розуміє вагу цих показів, а тому шляхом погроз або застосуванням насильства, з метою відмови або зміни в подальшому ними свідчень, може незаконно впливати на зазначених в даному абзаці осіб, про що, зокрема, свідчать зухвалий спосіб вчинення кримінального правопорушення із застосуванням насильства та погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого; пункт 5 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 , під час вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_2 був озброєний, що свідчить про підвищену небезпеку останнього, а тому є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі і злочин проти життя та здоров`я особи.

Тому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення застави.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та просилили його задовольнити.

Під час розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_1 винним себе не визнав, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Захисник підозрюваного, адвокат Сліпченко В.І. зазначив, що підозра ОСОБА_1 не була вручена належним чином, ОСОБА_1 не викликався до органу досудового розслідування в установлений законом спосіб; йому, захисникові, не повідомляли про те, що підозрюваний знаходиться у розшуку; вважає, що під час досудового розслідування було порушено право на захист його підзахисного. З урахуванням того, що підозрюваний одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працює без оформлення трудових відносин, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження № 12020040780000043 від 09.01.2020 року, приходжу до наступних висновків.

Встановлено, що провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12020040780000043 від 09.01.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.

21.12.2020 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України. При цьому підозра вручалася його дружині, ОСОБА_11 , яка відмовилась від її отримання у присутності понятих. Підозра також була вручена керівникові КЖЕП за місцем проживання ОСОБА_1 .

Постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 26.01.2021 року підозрюваного було оголошено у розшук.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.01.2021 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

15.07.2021 року об 11-20 год. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Постановою слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 15.07.2021 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020040780000043 від 09.01.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України і відновлено.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020040780000043 від 09.01.2020 року закінчується - 27.08.2021 року.

Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 178 КПК України визначені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке не викликає розумних сумнівів у цьому і підтверджується відомостями з протоколу огляду місця події; протоколу огляду речей; висновками експертів, протоколом допиту свідка, протоколами пред`явлення особи для впізнання; протоколом огляду відеозапису; протоколом допиту потерпілого; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Таким чином, при застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею, враховується наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Крім того, слідчий суддя вважає наявними ризики переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості, незаконного впливу на свідків і потерпілого у кримінальному провадженні, знищення речових доказів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчим суддею враховується ступінь тяжкості злочину, у вчиненні котрого підозрюється ОСОБА_1 , котрий відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

При цьому слідчий суддя також зважає на практику ЄСПЛ, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Слідчим суддею також враховуються дані про особу ОСОБА_1 , який офіційно не працевлаштований, одружений, має трьох дітей, раніше не судимий. Враховується те, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, перебував у розшуку.

Зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», вважаю виправданим необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Вважаю можливим застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до закінчення строку досудового розслідування, до 27.08.2021 року, тобто на 43 доби.

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у кримінальному правопорушенні, з замахом на вбивство, слідчий суддя відповідно до пункту другого частини 4 статті 183 КПК України не визначає заставу у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Биковця І.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 43 доби, тобто до 27.08.2021 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Биковця І.О.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Бєльченко Л.А.