
Справа № 201/7088/21
Провадження № 1-кс/201/2263/2021
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2021 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: слідчого судді – Шелестова К.О.
з секретарем: Коваль В.В.
за участю: прокурора – Ботнара А.В.
підозрюваного – ОСОБА_1
захисника – адвоката Дорошкевич О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі клопотання слідчого Відділення поліції № 5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Ковбаси М.В., погодженого з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Тахтай Д.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільне, Криворізького району, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освіту, неодруженого, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021041650000557 від 14.07.2021 року, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий за погодженим з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що підозрюваний ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим за вчинення корисливого умисного злочину, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і маючи не погашену у встановленому законом порядку судимість повторно вчинив новий злочин проти власності.
Так, встановлено, що 14 липня 2021 року, приблизно о 01 годині 57 хвилин, ОСОБА_1 , перебував біля будинку № 13 розташованого по вул. Володимира Вернадського в м. Дніпрі, де побачив кабельну каналізацію - ККЗ № 45-309, 310, де знаходився кабель ТПП-100x2x0,5, який перебував на балансі ПАТ «Укртелеком». В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище, вчинене повторно.
Після чого, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в сховище, вчинене повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи спричинення майнової шкоди потерпілому та бажаючи її настання, підійшов до люку кабельної шахти та своїми руками відштовхнув його, тим самим отримав вільний доступ до кабельної шахти.
Так, ОСОБА_1 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в сховище, вчинене повторно, перебуваючи всередині шахти, за допомогою пилки, відпиляв 35 метрів кабелю ТПП-100x2x0,5.
Далі ОСОБА_1 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в сховище, вчинене повторно, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, утримуючи в руках 35 метрів кабелю ТПП-100x2x0,5, пішов з місця скоєння кримінального правопорушення, однак виконавши всі дії які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не зміг його закінчити з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий безпосередньо біля місця вчиненого злочину, працівниками охорони-холдінгу «Славутич».
Своїми умисними діями, ОСОБА_1 завдав ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на загальну суму 6 667,15 грн. (шість тисяч шістсот шістдесят сім гривеї п`ятнадцять копійок).
В зазначеному кримінальному проваджені повідомлено про підозру ОСОБА_1 , який підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Підставою для звернення до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, саме: ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор Ботнар А.В. клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, зазначивши про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Посилаючись на те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, прокурор просив задовольнити клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у повному обсязі з підстав наведених у ньому.
Захисник – адвокат Дорошкевич О.Л. заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим, враховуючи наявність міцних соціальних зв`язків та постійного місця проживання, просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до останнього більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, у вигляді цілодобового домашнього арешту. Підозрюваний ОСОБА_1 повністю підтримав доводи свого захисника і просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з врахуванням необхідності догляду за його хворою співмешканкою.
Вислухавши доводи учасників кримінального провадження, а також ознайомившись з матеріалами клопотання, слідчий суддя доходить до наступних висновків.
З матеріалів клопотання встановлено, що 14 липня 2021 року Відділенням поліції № 5 Дніпровського районного управління ГУНП в Дніпропетровській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041650000557, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1
14 липня 2021 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, і того ж дня, останньому у цьому кримінальному провадженні, в порядку ст.ст. 42, 276-278 КПК України, було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Вирішуючи питання щодо наявності підстав, які б свідчили про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, слідчий суддя враховує наступні обставини.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: протоколом прийняття заяви від представника ПАТ «Укртелеком» Зінченка В.В. про вчинене кримінальне правопорушення; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_2 від 14 липня 2021 року; протоколами огляду місця події від 14 липня 2021 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім вищезазначеного злочину за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Крім того, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду , оскільки з матеріалів клопотання встановлено, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, у вчиненні якого він підозрюється належить до категорії тяжкого злочину, максимальна санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до шести років, у зв`язку із чим, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Отже, наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду. У той же час слідчий суддя при оцінці цього ризику враховує і майновий стан, і родинні зв’язки підозрюваного, його вік і соціальні зв`язки, у зв`язку із чим, вважає, що цей ризик є актуальним, проте не є вирішальним при обранні запобіжного заходу.
В той же час, доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, передбачених пунктами 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризики незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, враховуючи, що стороною обвинувачення не надано будь-яких фактичних даних щодо намагання підозрюваного або інших осіб за його проханням або подальшою згодою незаконно вплинути на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інші кримінальні правопорушення.
У зв`язку із чим, зазначені ризики не враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи, що прокурором, на момент розгляду клопотання, доведено обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений статтею 177 КПК України, а саме, ризик переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, однак не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , вважає, що вагомих підстав для застосування щодо останнього виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено. У зв`язку з цим, на переконання слідчого судді, є підстави для застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначений у клопотанні.
У своєму клопотанні стороною обвинувачення приділено недостатньо уваги, чому більш м`який запобіжний захід не зможе уберегти від тих ризиків, на які вона посилається. Враховуючи це, слідчий суддя самостійно оцінює кожний запобіжний захід і ризики, яким він зможе запобігти, у зв`язку із чим, аналізуючи в сукупності матеріали клопотання, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 має міцні соціальні зв?язки та постійне місце проживання у м. Дніпрі, слідчий суддя дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, то для запобігання ризикам, які обґрунтовані та встановлені в судовому засіданні, достатнім запобіжним заходом є домашній арешт із забороною цілодобового залишення житла, та з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 8 частини 5 статті 194 КПК України, що зможуть виступити достатніми стримуючими факторами для існуючих ризиків. Зазначений висновок слідчого судді узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Боротюк проти України», заява № 33579/04 п. 62, в якому зазначено, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 187, 193-194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання слідчого Відділення поліції № 5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Ковбаси М.В., погодженого з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Тахтай Д.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021041650000557 від 14.07.2021 року – відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло, на строк досудового розслідування, тобто до 14 вересня 2021 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, строком дії до 14 вересня 2021 року, а саме:
-прибувати до слідчого (слідчих), який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021041650000557 від 14.07.2021 року, або прокурора (прокурорів), який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні, за першою вимогою;
-цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утриматися від спілкування з свідками, експертами у цьому кримінальному провадженні № 12021041650000557 від 14.07.2021 року, крім випадків спільної їх участі у проведенні слідчих чи процесуальних дій;
-здати на зберігання у разі наявності до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом із забороною цілодобово залишати житло, є 14 вересня 2021 року.
Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: К.О. Шелестов
Судове рішення № 98368836, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 16.07.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 201/7088/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: