Ухвала суду № 98365190, 16.07.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 липня 2021 року Чернігів Справа № 620/7664/21

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (вул. Молодіжна, буд. 10, с. Киселівка, Чернігівського району, Чернігівської області) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження від 01.03.2021 № 3 Вознесенської сільської ради про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади юрисконсульта Вознесенської сільської ради з 01.03.2021, у зв`язку із скороченням чисельності та штату на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України;

- зобов`язати відповідача внести запис до трудової книжки позивача про реорганізацію Вознесенської сільської ради, щодо якої прийнято відповідне рішення про реорганізацію;

- визнати протиправною бездіяльність сільського голови щодо розгляду заяви позивача про надання згоди на переведення на посаду начальника відділу юридично-кадрової роботи, діловодства та господарського забезпечення Киселівської сільської ради та щодо заяви про допущення до участі в конкурсі на заміщення вакантної посади;

- зобов`язати відповідача призначити позивача на посаду начальника відділу юридично-кадрової та організаційної роботи Киселівської сільської ради з 01.03.2021;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок заробітної плати позивача, з жовтня 2020 року по день звільнення та стягнути на її користь різницю недорахованої суми;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок вихідної допомоги при звільненні позивача та стягнути на її користь недонараховану суму;

- стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 02.03.2021 по дату постановлення остаточного рішення у справі за даним позовом (із розрахунку окладу та нарахувань, передбачених за посадою начальника відділу юридично-кадрової та організаційної роботи Киселівської сільської ради та з урахуванням рангу вислугу років позивача);

- стягнути з Киселівської сільської ради на користь позивача моральну шкоду в сумі 200000,00 грн.;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок допомоги за листками непрацездатності позивача за грудень 2020 року та січень 2021 рік, вихідної допомоги позивача та стягнути на його користь різницю недонарахованих сум;

- стягнути із відповідача на користь позивача виплату допомоги за листком непрацездатності за грудень 2020 року.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позовна заява подана з порушенням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- в позовній заяві позивач просить, зокрема, визнати протиправною бездіяльність сільського голови щодо розгляду його заяв, однак даний суб`єкт владних повноважень не є відповідачем у справі. Тому, позивачу необхідно визначитись з належним суб`єктом владних повноважень, до якого заявлено позовні вимоги, зазначивши в позовній заяві повне найменування відповідача, його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

- у позовній заяві не конкретно викладений зміст позовних вимог. Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Позивач, зокрема, просить здійснити перерахунок заробітної плати з жовтня 2020 року по день звільнення, вихідної допомоги, допомоги за листками непрацездатності позивача за грудень 2020 року та січень 2021 рік, проте не зазначає підставу для здійснення такого перерахунку. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача виплату допомоги за листком непрацездатності за грудень 2020 року, проте не вказує суму, яка має бути стягнута;

- в позовній заяві позивачем, в якості третьої особи зазначено ОСОБА_2 , проте клопотання про його залучення до справи з обґрунтуванням підстав, з дотриманням вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України не подано;

- до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору в законодавчо встановленому розмірі.

Так, позовна заява містить вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн.

У відповідності до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28.11.2018 по справі № 761/11472/15-ц, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки відшкодування моральної шкоди визначено сумою грошових коштів.

Враховуючи, що заявлена позивачем вимога про відшкодування моральної шкоди виражена у грошовому вимірі в розмірі 200000,00 грн., тому є вимогою майнового характеру.

Також, позивачем заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

За приписами пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Вищевказана норма передбачає звільнення позивачів від сплати судового збору під час розгляду справ про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, однак суд зазначає, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача внести запис до трудової книжки позивача про реорганізацію Вознесенської сільської ради щодо якої прийнято відповідне рішення про реорганізацію; визнання протиправною бездіяльність сільського голови щодо розгляду заяви позивача про надання згоди на переведення на посаду начальника відділу юридично-кадрової роботи, діловодства та господарського забезпечення Киселівської сільської ради та щодо заяви про допущення до участі в конкурсі на заміщення вакантної посади; зобов`язання відповідача призначити позивача на посаду начальника відділу юридично-кадрової та організаційної роботи Киселівської сільської ради з 01.03.2021; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вихідної допомоги при звільненні позивача та стягнути на її користь недонараховану суму, не стосуються питання стягнення заборгованості із заробітної плати чи поновлення на роботу, а тому позивач повинен був сплатити судовій збір як за окремі чотири вимоги немайнового характеру.

Додатково суд звертає увагу, що згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.03.2020 (справа № 711/4010/13-ц), вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури.

Отже, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати, не поширюється на вимоги позивача про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі № 813/2558/13-а.

Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України «Про судовий збір» станом на момент звернення до адміністративного суду, зокрема, за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлено судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 2270,00 грн.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру в сумі 2000,00 грн. та за чотири самостійні вимоги немайнового характеру в сумі 3632,00 грн., на рахунок на рахунок UA348999980313191206084025739, отримувач - ГУК у Черніг.обл /тг м. Чернігів/ 22030101, код отримувача ЄДРПОУ - 37972475, банк - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Суд зазначає, що приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Проте, суд не знаходить підстав для визнання вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, зважаючи на наступне.

Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Як вбачається з позовної заяви, 01.03.2021 позивачу було відомо про оскаржуване розпорядження від 01.03.2021 № 3 Вознесенської сільської ради про його звільнення із займаної посади юрисконсульта, проте з позовною заявою позивач звернувся лише 12.07.2021, тобто із пропуском місячного строку, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження неможливості звернутися до суду у встановлений законом строк, у зв`язку з існуванням карантинних заходів.

Тому вказані обставини не впливають на переривання установленого процесуального строку та не спростовують обізнаність позивача про факт його звільнення з посади.

У відповідності до вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду: 1) належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та її копій відповідно до кількості учасників справи; 2) клопотання про залучення третьої особи з дотриманням вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України; 3) оригіналу документа про сплату судового збору в загальному розмірі 5632,00 грн.; 4) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням інших підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Непочатих