Рішення № 98364689, 08.07.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/758/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Шестаковій А.В.,

за участю:

представника позивача - Загорулька Є.А.,

представника відповідача - Козлова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Уніфер" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2019 року № 0000860522,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополі було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Уніфер". За результатами вказаної перевірки було складено акт від 26.11.2019 р. № 41/21-22-05-03. На підставі вказаного акту перевірки на адресу позивача направлено податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019 року № 0000860522 на суму 24811,86 грн. про застосування штрафних санкцій на підставі пп. 14.1.157, п. 14.1 ст.14, п. 120.3 ст.120 Податкового кодексу України. Після цього, вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено до Державної податкової служби України. 10.03.2020 року позивач отримав рішення Державної податкової служби України від 05.03.2020 № 8428/6/99-00-08-05-05-06 про залишення скарги без задоволення. Товариство з обмеженою відповідальністю "Уніфер" вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки винесені на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки висновки, зроблені формально, без належної перевірки та наявності будь-яких допустимих доказів протиправної поведінки позивача. Відповідачем застосовано до позивача штрафні санкції відповідно до п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України - 1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції. В розрахунку штрафних санкцій (додаток до податкового повідомлення-рішення) зазначено, що ТОВ "Уніфер" не задекларовано у звіті про контрольовані операції за 2016 рік операції з придбання товару (ІМ40) на загальну суму 2472125 грн. Обсяг контрольованих операцій по послугах відвантаження товару (консигнація) занижені на суму 9061 грн. Всього на суму 2481186 грн. Тобто до підприємства застосовано штраф з розрахунку 1% від суми контрольованих операцій, нібито незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції.

Вважає, що позиція контролюючого органу є безпідставною, а у підприємства відсутній обов`язок внесення до звіту про контрольовані операції ті операції, про які йдеться в акті перевірки виходячи з наступного.

Митна декларація не є підставою для оприбуткування товару (вона є документом для митного оформлення та сплати податків). Митна декларація є первинним документом, який фіксує господарську операцію із взяття підприємством зобов`язання в сумі нарахованих митних платежів (лист Мінфіну від 23.01.2013 р. № 31-08410-07-16/2073). Дата оформлення митної декларації не завжди збігається з датою, за якою оприбутковують товар.

З врахуванням викладеного, позивач просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019 року № 0000860522.

Ухвалою суду від 27.03.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 27.04.2020 року.

16.04.2020 року суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що для імпортних операцій остаточним документом для визначення вартості в національної валюті буде митна декларація, у якій фіксується ціна товару, кількість, курс валюти, загальна сума у гривні (враховуючи курс). Перевіркою встановлено, що ТОВ "Уніфер" протягом 2016 року здійснює оприбуткування імпортних товарів від ТОВ "Уніфер Інтернешнл ГмбХ" (Unifer International GmbH), які знаходились під митним контролем, згідно митних декларацій (МД) IM74DE. МД IM74DE свідчить про те, що товар знаходиться під митним контролем і підприємство не має права господарського відання та оперативного управління даним товаром. Наказом ТОВ "Уніфер" від 30.06.2017 № 68.1-УФМ, яким затверджено Положення про облікову політику, та іншими розпорядчими документами, не визначено порядок оприбуткування товарів від нерезидента. Таким чином, ТОВ "Уніфер" порушив порядок ведення бухгалтерського обліку по придбаним імпортним товарам, що призвело до заниження обсягів контрольованих операцій. Доводи позивача не спростовують порушень, встановлених документальною позаплановою перевіркою, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим відсутні підстави для його скасування, відповідно, позовні вимоги ТОВ "Уніфер" не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 27.04.2020 року зупинено провадження в адміністративній справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

09.06.2021 року поновлено провадження в адміністративній справі.

09.06.2021 року замінено неналежного відповідача на належного - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495) та відкладено розгляд справи на 07.07.2021 року.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

На підставі направлення від 15.11.2019 № 200, виданого Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Поповою Оленою Миколаївною - головним державним ревізором-інспектором сектору трансферного ціноутворення управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, відповідно до ст. 20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року 2755-VI (із змінами та доповненнями), на підставі наказу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 15.11.2019 № 421, проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженню відповідальністю "Уніфер" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти включення в звіт про контрольовані операції за 2016 рік всіх контрольованих операцій за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт перевірки від 26.11.2019 року № 41/21-22-05-03-07/31431146.

Перевіркою встановлено порушення платником податків ТОВ "Уніфер":

1. п.44.1, 44.2, 44.3 ст. 44, пп. 39.2.1.1, пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02 грудня № 2755-VI (із змінами та доповненнями (в редакції чинної у 2016 році)), п.4.2 ст.53, п. 1 ст. 74 гл.13, п.126.1 ст.126 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (із змінами та доповненнями), ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХIV із змінами і доповненнями, п.2.5. Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10 січня 2007 № 2, із змінами та доповненнями, п.3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджено наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 за № 336/22868 (із змінами та доповненнями), п.5, п.6, п.8, п.9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 №246, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 за №751/4044 (із змінами та доповненнями), п.5, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, п.5, п.6, п.7, п.10, п.11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 №318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 за №27/4248 (із змінами та доповненнями), п.2, п.4, п.8 розділу IV Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за № 187/28317,

1. Не задекларовані у звіті про КО за 2016 рік операції з придбання товару (ІМ 40) на загальну суму 2472125 грн.;

2. За рахунок оприбуткування товару по митної декларації ІМ74, які оформлені (ІМ 40) в 2017, 2018 роках, обсяги КО завищені на суму 3177 390 грн.;

3. За рахунок застосування курсу валют по митної декларації ІМ74 обсяги КО завищені на суму 146705 грн.;

4. За рахунок застосування кредит-ноти до операцій, які не є контрольованими - обсяг завищено на 171354 грн.

5. КО по послугах відвантаження товару (консигнація) занижені на суму 9061 грн.

6. КО з отримання Кредит-ноти завищено на суму 2667575 грн. (- 3239169 грн.-276783 грн.-1636791 грн. + 2485168 грн.).

На підставі акту перевірки № 41/21-22-05-03 від 26.11.2019 Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі винесено податкове-рішення від 12.12.2019 року № 0000960522, відповідно до якого до ТОВ "Уніфер" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 24811,86 грн.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.

Спірні відносини між сторонами регулюються положеннями Податкового кодексу України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ, Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженим наказом Мінфіну 07.02.2013 № 73, Положеннями (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", 16 "Витрати", 9 "Запаси", 11 "Зобов`язання", Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Згідно ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У відповідності до ст.121 МКУ митний склад - це митний режим, відповідно до якого товари зберігаються під митним контролем, а отже до дати поміщення товарів у митний режим "імпорт", підприємство не контролює зазначені товари, а тому в нього до цієї дати не має права оприбутковувати їх у якості активів.

Разом із тим, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку ( п. 24 ст.4 МКУ). Крім того, п.14 ст.24 МКУ визначена зона митного контролю, а саме місце, визначене органами доходів і зборів в пунктах пропуску через державний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого органи доходів і зборів здійснюють митні формальності.

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (п.29 ст.4 МКУ).

Митні формальності полягають в виконанні дій, необхідних для випуску товарів (п.23 ст.4 МКУ).

З аналізу зазначених норм слідує, що контроль над активами, який є визначальним фактором для їх оприбуткування, та митний контроль не тотожні поняття.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що митна декларація є первинним документом, але, вона не є підставою для оприбуткування імпортованого товару, а фіксує господарську операцію з узяття підприємством зобов`язання у сумі нарахованих митних платежів. Такий висновок ґрунтується, зокрема, на визначенні митної декларації як заяви встановленої форми, у якій особою вказано митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, і передбачені законодавством відомості про товари, умови та способи їх переміщення через митний кордон України та стосовно нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури (п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України). Таким чином, митна декларація - це первинний документ тільки для митних платежів, сплачених за товар при його розмитненні. Тому дата відображення в обліку імпортного активу не залежить від дати оформлення МД. Повний контроль над активом настає за фактом фізичного отримання його у володіння, тобто за фактом заходу товару на склад товариства. Проте оприбуткувати товар можна і до заходу на склад, якщо фахівці товариства визнають контроль достатнім за наявності переходу права власності і переходу ризиків. Митна декларація фіксує лише факт перетину товаром державного кордону України та нарахування митних платежів та не фіксує набуття права власності на товар (яке не завжди набувається саме під час розмитнення). Ризики та вигоди, пов`язані з переходом права власності на товар, будуть отримані раніше, ніж товар перетне кордон та надійде на склад. Момент отримання цих прав покупець і повинен відобразити в бухобліку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" активи - це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси, які включають, зокрема товари, і розкриття її у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", запаси визнаються активом, якщо: підприємству перейшли ризики й вигоди, пов`язані з правом власності або з правом повного господарського відання (оперативного управління) на придбані (отримані) запаси; підприємство здійснює управління та контроль за запасами; існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням; вартість запасів може бути достовірно визначена. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат, передбачених п. 9 ПБО-9.

Постачання товарів на адресу позивача відбувалось згідно двох контрактів, № 02-2010 від 15.01.2010 та № 01-2014-UKR від 12.02.2014 між ТОВ "Уніфер" (Україна) та ТОВ "Уніфер Інтернешнл ГмбХ" (Німеччина).

Постачання товарів за контрактом №02-2010 від 15.01.2010р. від продавця до покупця відбувається партіями у відповідності до умов ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року відповідно до умов визначених сторонами в додатках до контракту. Відповідно до умов додатків до вказаного контракту, поставки товарів від ТОВ "Уніфер Інтернешнл ГмбХ" на користь ТОВ "Уніфер" відбуваються за терміном FСА (Інофіта, Греція) ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. Відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010 Міжнародної торгової палати термін FСА означає, що продавець здійснює поставку товару перевізнику чи іншій особі, які призначені покупцем в назначеному місці (м. Інофіта, Греція). Продавець несе ризики втрати чи пошкодження товару до моменту його передачі його перевізникові призначеного покупцем. Таким чином, з моменту передачі товару ТОВ "Уніфер Інтернешнл ГмбХ" перевізнику ризик випадкового знищення чи загибелі товару переходить від ТОВ "Уніфер Інтернешнл ГмбХ" до ТОВ "Уніфер", а після передачі товарів та товаророзпорядчих документів на нього від перевізника до ТОВ "Уніфер" останній не тільки набуває права власності на товар, але й отримує повний контроль над ним, а тому має повне право оприбутковувати його і саме на цю дату визнавати активами та зараховувати на баланс із застосуванням курсу НБУ також на цю дату. У бухгалтерському обліку імпортні товари відображаються на дату їх визнання активами, контрольованими підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому (ст. 1 Закону про бухоблік, п. 3 НП(С)БО 1). Контроль над товаром підприємство отримує при отриманні ризиків і вигод, пов`язаних з правом власності на товар. Позивач здійснював оприбутковування товарів, на підставі інвойсів, міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) та актів приймання-передачі товарів. Отже, до позивача перейшло право власності на товар в момент підписання акту прийому-передачі товару, також перейшов і контроль над товаром, виходячи з визначенням базису поставки ІНКОТЕРМС в контрактах, всі ризики і вигоди, пов`язані з правом власності на цей товар.

Постачання товарів за контрактом № 01-2014-UKR від 12.02.2014 відбувалося на консигнаційний склад відповідно до умов договору консигнації № 01/14 від 11.02.2014. В подальшому товар було придбано позивачем. Оприбутковування товарів здійснювалося на підставі інвойсів та актів приймання-передачі товарів. Оприбуткування товару в обліку підприємства відбулося на підставі акту приймання-передачі товарів, що є первинним документом, який підтверджує господарську операцію з придбання товарів.

Щодо висновків про недекларування у звіті про контрольовані операції вартості безоплатно отриманих цінностей, суд зазначає наступне.

Форма та порядок складання звіту про контрольовані операції затверджена наказом МФУ № 8 від 18.01.2016 року (далі - наказ). У відповідності до Порядку складання звіту у розділі "Відомості про контрольовані операції" зазначаються деталізовані відомості про всі контрольовані операції, зокрема у гр.16 проставляється ціна (тариф) за одиницю виміру предмета операції у валюті контракту, зазначена у первинних документах, у графі 19 зазначається код валюти згідно із класифікатором іноземних валют, а в графі 20 загальна вартість контрольованої операції у гривнях. У разі безкоштовного отримання товарів від сторони операції, платник податку не має можливості заповнити гр. 16 - ціна предмету операції, а також гр.19 - код валюти. Крім того, у графі 21 необхідно зазначити код методу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки". Методи встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" регламентовані ст. 39.3 Податкового Кодексу. Жодний з наведених у ПКУ методів неможливо застосувати для порівняння операції з безкоштовного постачання товарів з показниками зіставних неконтрольованих операцій по безкоштовному постачанню товарів від непов`язаних осіб у зв`язку із відсутністю головного критерію порівняння - ціни операції.

Порядком не передбачено можливості не заповнювати певні графи звіту, що свідчить про те, що безкоштовно отримані товари не повинні відображатися у звіті.

Суд оцінив як такі, що не знайшли своє підтвердження висновки контролюючого органу, викладені у акті перевірки.

Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 12.12.2019 року № 0000860522.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Уніфер" (код ЄДРПОУ 31431146, вул. Мелітопольська, буд. 17-Б, м. Каховка, Херсонська область, 74800) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495, просп. Ушакова, 75, м. Херсон, 73022) судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 липня 2021 р.

Суддя С.О. Варняк

кат. 111010000