Рішення № 98364651, 14.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 липня 2021 р. справа № 520/178/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,

представника позивача - Волкової Н.О.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

третьої особи - Сімоненка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) як законний представник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд зобов`язати ОСОБА_1 здійснити перебудову квартири АДРЕСА_2 у стан, що існував до початку реконструкції та відповідає поверховому плану цієї квартири від 11.03.2003, виготовленому КП «Харківським міським бюро технічної інвентаризації».

Ухвалою від 26.05.2021 залучено до участі у справі за адміністративним позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) як законного представника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що конфігурація квартири не відповідає представленому технічному паспорту, а саме: за виявлені порушення ОСОБА_1 надано припис від 07.09.2018 № 943-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил терміном до 07.11.2018. З урахуванням вищевикладеного, на думку Інспекції, є підстави вважати вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 943-Пр-У від 07.09.2018 не виконаними, що є порушенням пп. «а» п. З ч. З ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 2 пп. З п. 11, абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, у зв`язку з чим Інспекція вимушена звернутися до суду з цим позовом.

Відповідачем та третьою особою у заявах по суті справи вказано, що у позивача відсутні повноваження на звернення до суду з цим позовом, а також зазначено про те, що Припис, на який посилається Інспекція, скасовано судом, рішення набрало законної сили, а тому подання позову є незаконним.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Відповідач та третя особа як законний представник у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, підтримали правову позицію, викладену у заявах по суті справи, та просили суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено з наявних в матеріалах справи доказів, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - Інспекція) на об`єкті: «Квартира № 1 у житловому будинку по АДРЕСА_3 » (акт № 943-А від 07.09.2018) встановлено факт виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_4 без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням п.1 ч.1 ст.34. ч.1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; абз.2 п.5. п.13 Порядку виконання підготовчих га будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466, ч.1. ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Зокрема, посадовими особами Інспекції встановлено, що конфігурація квартири не відповідає представленому технічному паспорту, а тому за виявлені порушення ОСОБА_1 надано припис від 07.09.2018 № 943-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил терміном до 07.11.2018.

На підставі наказу Інспекції № 1 від 11.04.2016 та припису від 07.09.2018 № 943-Пр-У відповідно до направлень Інспекції для проведення позапланових заходів від 12.11.2018 № 1211-М та від 27.11.2018 № 1268-11 здійснено вихід на об`єкт «Квартира АДРЕСА_4 » (термін перевірки з 14.11.2018 до 29.11.2018), під час поточного виходу на об`єкт встановлено, що стан об`єкта з моменту попередньої перевірки не змінився.

За таких обставин Інспекція вирішила звернутися з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно з ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Також, вказаною статтею Закону визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт

Відповідно до статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (ч.1 п.1) замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 32 цього Закону визначає, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

У відповідності до п. 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства.

Судом встановлено, що припис від 07.09.2018 № 943-Пр-У, винесений позивачем про порушення відповідачем вищенаведених норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" оскаржено відповідачем у судовому порядку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 у справі №520/3015/19, що набрало законної сили та має преюдиційне значення у цій справі, визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 07.09.2018 № 943-Пр-У.

У вказаному рішенні про протиправність припису суд прийшов до висновків про те, що покладаючи на заявника обов`язок усунути порушення у самовільній реконструкції квартири, Інспекція між тим перевірку самої квартири не здійснювала, до приміщення об`єкту нерухомого майна не допускалась. Акт не містить жодних достатніх та переконливих поза розумним сумнівом суджень владного суб`єкта про те, що виявлена прибудова до багатоквартирного житлового будинку є частиною квартири заявника, а не окремим об`єктом. Окрім того, у порядку ч.2 ст.77 КАС України владним суб`єктом у ході розгляду справи не спростовані доводи заявника про вимушеність зведення прибудови та про те, що зведена прибудова призначена для укріплення міцності стін будинку. Оскільки судження владного суб`єкта - Інспекції ґрунтуються виключно на візуальному огляді (спостереженні), не враховують технічного стану та параметрів багатоквартирного житлового будинку, то керуючись принципом верховенства права і намагаючись віднайти справедливий баланс між публічним інтересом суспільства і приватним інтересом заявника на збереження будинку від ймовірної руйнації, суд вважає, що покладені в основу оскарженого припису висновки є передчасними.

За таких обставин припис, що є підставою для позовних вимог у цій справі, скасовано у судовому порядку, що свідчить про те, що позов Інспекції про зобов`язання відповідача здійснити перебудову квартири АДРЕСА_2 у стан, що існував до початку реконструкції та відповідає поверховому плану цієї квартири від 11.03.2003, виготовленому КП «Харківським міським бюро технічної інвентаризації» зщадоволенню не підлягає.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України” ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують, оскільки наразі відсутня підстава для звернення суб`єкта владних повноважень з позовом у зв`язку зі скасуванням припису від 07.09.2018 № 943-Пр-У.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) як законний представник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 16 липня 2021 року.

Суддя О.Г. Котеньов