Ухвала суду № 98364609, 16.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 липня 2021 р. № 520/12821/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №7 та №8 від 19 лютого 2020 р. до протоколу по справі №204050002374 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням в пільговому розмірі спеціального стажу, який дає право ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, та як працівника, безпосередньо зайнятого повний робочий день на підземних роботах, - періоди його роботи на Шахті імені 23 з`їзду КПРС Державного підприємства «Ровенькиантрацит», що перейменована у Шахту № 81 «Київська» ДП «Ровенькиантрацит», учнем гірником підземним з повним робочим днем під землею з 10.06.1991 по 07.07.1991, гірником підземним з повним робочим днем під землею з 08.07.1991 по 02.02.1992, гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею з 03.02.1992 по 18.01.1996, машиністом підіймальної машини з повним робочим днем під землею з 19.01.1996 по 31.12.2009;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати у відповідному пільговому розмірі ОСОБА_1 до спеціального стажу, який дає йому право на пенсію на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких дає право на пенсію на пільгових умовах, та як працівника, безпосередньо зайнятого повний робочий день на підземних роботах за Списком № 1, та який дає право на пільгову пенсію за віком згідно ст.ст. 1 та 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», періоди його роботи на Шахті імені 23 з`їзду КПРС Державного підприємства «Ровенькиантрацит», що перейменована у Шахту № 81 «Київська» ДП «Ровенькиантрацит», учнем гірником підземним з повним робочим днем під землею з 10.06.1991 по 07.07.1991, гірником підземним з повним робочим днем під землею з 08.07.1991 по 02.02.1992, гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею з 03.02.1992 по 18.01.1996, машиністом підіймальної машини з повним робочим днем під землею з 19.01.1996 по 31.12.2009, з 01 лютого 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали справи з приводу додержання позивачем строків звернення до суду з вказаним позовом, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Суд зазначає, що Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного, останньою у часі практикою, сформовано правові висновки у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 щодо строку звернення до адміністративного суду у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у вказаній постанові зазначає наступне:

"Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

В свою чергу, суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву."

Слід зауважити, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли 19.02.2020, водночас з цим позовом позивач звернувся 12.07.2021, що підтверджується відтиском штампу поштової служби на конверті, тобто з істотним пропуском строку, передбаченого статтею 122 КАС України.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що у відділі обслуговування громадян в м. Ізюмі 24 вересня 2020 року позивачу видали копію рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №7 та №8 від 19.02.2020, якими відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки надані довідки видані з території, які непідконтрольні українській владі, та не підтверджені первинними документами, так як трудовий архів зберігається на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та на які припинено приймання поштових відправлень. З метою збору додаткових архівних документів, у жовтні 2020 року позивач виїхав до м. Ровеньки Луганської області, що є тимчасово окупованою територією України, та де фактично зберігається трудовий архів шахти. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 отримав у м. Ровеньки Луганської області первинні накази за період 1991-2011 роки, а саме копії наказів №430/к від 10.06.1991, №523/к від 08.07.1991, № 90/к від 03.02.1992, № 65/к від 19.01.1996, № 2040/к від 29.12.2011 та № 1/к від 30.12.2011. Проте у зв`язку із запровадженням суворого карантину з метою запобігання поширенню коронавірусу СОVID-19 позивач зазначає, що не міг виїхати з тимчасово окупованої території, так як незаконні збройні формування не випускали громадян за межі так званої Луганської народної республіки, а тому він не міг скористатись поштою або укласти договір щодо надання правничої допомоги адвоката. Лише у травні 2021 року позивач зміг виїхати з тимчасово окупованої території України, так як незаконні збройні формування послабили карантині заходи.

З цього приводу суд зазначає, що позивачем до позовної заяви не додано жодних доказів в обґрунтування неможливості подання позовної заяви у строк, встановлений ст. 122 КАС України, а саме не надано доказів перебування позивача у м. Ровеньки Луганської області, що є тимчасово окупованою територією України, та неможливості виїзду з тимчасово окупованої території до травня 2021 року.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України при цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення цього строку з доказами поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.А. Волошин