Рішення № 98364551, 06.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 липня 2021 року № 520/4680/21

Харківський окружний адміністративній суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В.,

за участі секретаря судового засідання Пройдак С.М.,

у присутності

представника позивача Тамяш Р.І.

представника відповідача Тищенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, ЄДРПОУ ) про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просить визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП України у Харківській області від 16.02.2021 р. № 89 о/с в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби; поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського відділення № 1 взводу № 2 роти № 2 БКС ГУНП в Харківській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою від 29.03.2021 у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання та протокольною ухвалою від 09.06.2021 закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, просив позов задовольнити зазначивши, що відповідачем протиправно винесено оскаржений наказ яким на позивача накладене дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Фактичною підставою звільнення стало порушення кримінального провадження № 4202022000000427 за ч. 3 ст.185 КК України. Проте, на час звільнення позивача зі служби розслідування означеного кримінального провадження не закінчено та вироку суду про визнання позивача винним не постановлено. Таким чином, без вироку суду в кримінальній справі позивача фактично визнано винним в інкримінованому йому діянні та звільнено зі служби; висновки службового розслідування не містять самостійно доведених фактів, які б підтверджували порушення позивачем службової дисципліни.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала, просила позовні вимоги залишити без задоволення, зазначивши, що внаслідок настання події за участю позивача, керівництвом поліції прийнято рішення про проведення службового розслідування. Службовим розслідуванням встановлено факт скоєння позивачем дисциплінарного проступку, що дискредитує звання поліцейського, а саме: затримання працівниками територіального управління Державного бюро розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 208 КК України та повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Матеріалами службового розслідування повністю підтверджується факт порушення позивачем службової дисципліни, тому підстав для визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Харківській області № 65 від 02.02.2021 року немає.

Заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Наказом ГУНП в Харківській області від 11.02.2020 року № 32 о/с ОСОБА_1 за результатами конкурсу призначено на посаду поліцейського відділення № 1 взводу № 2 роти № 2 БКС ГУНП в Харківській області.

08.01.2021 року до УКЗ ГУНП в Харківській області надійшла інформація про те, що цього ж дня близько 04.00 за адресою: АДРЕСА_2 працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, спільно з поліцейськими Харківського управління ДВБ НП України в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 28.08.2020 року № 42020220000000427 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України поліцейському відділення № 1 взводу №2 роти № 2 БКС ГУНП в Харківській області сержанту поліції ОСОБА_1 .

Наказом ГУНП в Харківській області від 12.01.2021 № 52 за вказаним фактом призначено службове розслідування.

Службовим розслідуванням встановлено, що 08.01.2021 року на підставі ухвал слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави співробітниками Харківського управління ДВБ НП України було проведено обшук за місцем проживання сержанта поліції ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 .

09.01.2021 року на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави у справі № 554/11876/20, провадження № 1-кс/554/993/2021, відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , строком на 2 місяці.

Відповідно до повідомлення про підозру досудовим розслідуванням встановлено, що 08.01.2021 року сержант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , приблизно о 00.30 год., на автомобілі «BMW 316», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 прибули до оглядового пристрою, який використовується управлінням Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області в якості сховища для розташування магістральних кабельних ліній зв`язку, розташованого поблизу будинку АДРЕСА_4 , з одного боку, та до оглядового пристрою, розташованого поблизу будинку АДРЕСА_5 . При цьому сержант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розробили план злочинних дій, розподіливши між собою ролі вчинення крадіжки кабелю із застосуванням в якості знаряддя злочину бокорізів (кусачки), ножівки, лебідки, викрутки, які взяли із собою. Останні, реалізуючи спільний злочинний умисел, відчинили металеву кришку, що закриває вхід до оглядового пристрою, та шляхом зламу запірного пристрою відчинили сховище, в якому зберігались кабелі ліній зв`язку, та перекусили їх вищезазначеними інструментами. Після цього сержант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 таємно викрали кабель зв`язку марки ТЗГ 7*4* 1,2 довжиною близько 50 метрів та вартістю 980 грн., який належить управлінню Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області, змотавши його у шість бухт, та помістили їх до багажного відділення автомобіля «BMW 316», н.з. НОМЕР_2 . Таким чином, сержант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виконали всі дії, спрямовані на незаконне заволодіння майна, яке належить управлінню Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області, поєднані з проникненням до сховища. Після вказаних злочинних дій останні з місця скоєння злочину зникли. В результаті протиправних дій сержант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 завдали потерпілій стороні управлінню Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області, матеріальну шкоду на загальну суму 980 грн.

12.01.2021 року під час проведення службового розслідування позивачу запропоновано надати пояснення щодо відомостей, викладених у повідомленні йому про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, проте останній надати пояснення відмовився, посилаючись на ст. 63 Конституції України, про що було складено акт № 334/119-12-2021.

За результатами проведення службового розслідування встановлений факт скоєння позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні ним вимог частини 1 статті 8, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимог частини 2 статті 19 Конституції України, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також вимог абзацу 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.901.2016 № 1179, Присяги поліцейського. У ході проведення службового розслідування обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність позивача не встановлені.

За результатами проведення службового розслідування Начальником ГУНП в Харківській області затверджено висновок службового розслідування від 01.02.2021 року.

02.02.2021 виданий наказ ГУНП в Харківській області № 65 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області», яким до ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог частини 1 статті 8, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимог частини 2 статті 19 Конституції України, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту національної поліції України, а також вимог абзацу 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, Присяги поліцейського, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляду звільнення зі служби в поліції.

Надаючи оцінку обґрунтованості прийняття спірного наказу, враховуючи доводи сторін, суд виходить з наступного.

Частинами 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII).

Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, статтею 1 якого визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, в тому числі бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Статтею 11,12 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно частини 3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2)догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Отже, звільнення поліцейського як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого ст.13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. (ч.2 ст. 14, ч.3,7,9 ст.19 Дисциплінарного статуту).

Порядок проведення службових розслідувань регулюється Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893

Розділом 5 вказаного Порядку визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

Висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії. У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.

Суд зазначає, що на відміну від звільнення зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.

Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Повідомлення про підозру є формальним/офіційним припущенням органу/посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину.

Таке припущення ґрунтується на неостаточних (неповних) результатах досудового розслідування і кримінально-правова кваліфікація поставленого їй за провину діяння може бути змінена. З часу оголошення цієї підозри особа набуває статусу підозрюваного, однак її вину у вчиненні злочину ще потрібно довести, принаймні на цій стадії кримінального провадження твердити про її винуватість як доконаний факт не можна.

Із долученого до матеріалів справи висновку службового розслідування встановлено, що вчинення позивачем дисциплінарного проступку полягало у тому, що він у групі осіб розробив план злочинних дій, розподіливши між собою ролі вчинення крадіжки кабелю та, реалізуючи спільний злочинний умисел, виконав дії, спрямовані на незаконне заволодіння майном, яке належить управлінню Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області, поєднані з проникненням до сховища. В результаті протиправних дій сержант поліції ОСОБА_1 , з іншими особами завдав управлінню Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області, матеріальну шкоду на загальну суму 980 грн, чим скомпрометував авторитет поліції, як правоохоронного органу, грубо порушив обов`язки, визначені статтею 1 Дисциплінарного статуту, абз.2 п.1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, Присяги поліцейського.

Суд зазначає, що зміст висновку службового розслідування фактично тотожний змісту повідомлення про підозру позивачу по кримінальному провадженню, внесеному 08.01.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4202022000000427 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, вирок по якому на час розгляду справи не ухвалено.

В той же час з урахуванням приписів частини першої статті 62 Конституції України суд приходить до висновку, що у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду відносно позивача будуть усі правові підстави для звільнення його з посади, проте висновки службового розслідування містить лише ті порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні та яким буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження.

Службовий висновок не містить самостійно доведених фактів, які б підтверджували порушення позивачем службової дисципліни (як наприклад відсутні пояснення осіб та інші докази, які підтверджують наявність у діях позивача ознак дисциплінарного правопорушення).

Отже, суд дійшов висновку про те, що факт порушення позивачем службової дисципліни відповідачем в ході службового розслідування не встановлено.

За результатами проведеного службового розслідування та складеного за його результатами висновку наказом начальника ГУ НП у Харківській області № 89 о/с від 16.02.2021 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 9).

Підставою для видачі наказу № 65 від 02.02.2021, а пізніше і наказу від 16.02.2021 № 89 о/с «По особовому складу», яким позивача звільнено зі служби, слугував Висновок службового розслідування, складений за фактом внесення до ЄРДР відомостей про скоєне кримінальне правопорушення.

Враховуючи, те, що суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку службового розслідування, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 16.02.2021 № 89 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 та поновлення позивача роботі.

Продовжуючи розгляд справи суд зазначає, що частинами першою та другою ст.235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Також в силу положень статті 2401 КЗпП України, у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

З довідки управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП України в Харківській області № 438 від 23.04.2021 встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача складає 328.85 грн.

Виходячи із поняття вимушеного прогулу, кількість днів вимушеного прогулу визначається з дня звільнення та до винесення судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, що в даному випадку з урахуванням листа Мінсоцполітики від 12.08.2020 № 3501-06/219 «Про розрахунок норм тривалості робочого часу» вимушений прогул становить з 18.02.2021 по 06.07.2021 та складає 91 день.

Таким чином, сума середнього заробітку, що підлягає виплаті позивачу за час вимушеного прогулу за вказаний вище період становить 29834.35 грн (91 день х 327.85грн), який підлягає стягненню з Головного управління НП України в Харківській області, юридичної особи публічного права, з яким позивач перебував у безпосередніх трудових відносинах.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене у сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до пунктів 2, 3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Тому суд вважає, що рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

вирішив

Адміністративний позов задовольнити

Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП України у Харківській області від 16.02.2021 р. № 89 о/с в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського відділення № 1 взводу № 2 роти № 2 БКС ГУНП в Харківській області з 18.02.2021

Стягнути з ГУНП України у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу в розмірі 29834 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн.35 коп.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У повному обсязі рішення виготовлено 16.07.2021

Суддя Зоркіна Ю.В.