Рішення № 98364525, 15.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2021 р. № 520/7986/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу № 520/7986/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Департаменту боротьби з наркозлочинністю України НП України, яка полягає у не формуванні і не оприлюднені у відкритий доступ для можливості ознайомлення з інформацією стосовно дозвільної діяльності територіальних управлінь ДБН України протиправною;

- зобов`язати Департамент боротьби з наркозлочинністю України НП України, формувати та оприлюднювати для відкритого доступу інформацію стосовно дозвільної діяльності територіальних управлінь ДБН України.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач протиправно не формує та не оприлюднює у відкритому доступі інформацію стосовно дозвільної діяльності територіальних управлінь ДБН України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 відкрито спрощене провадження по даній справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

11.06.2021 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до чинного законодавства України не передбачено обов`язку у Національної поліції ведення відкритого реєстру документів, пов`язаних з видачею дозволів.

18.06.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, вя кій просив суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.

Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

09.04.2021 ОСОБА_1 направив на адресу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України запит на отримання публічної інформації, в якому просив повідомити де можна у відкритому доступі ознайомитися з інформацією стосовно дозвільної діяльності територіальних управлінь ДБН України, а саме: заявами щодо отримання дозволу на використання об`єктів і приміщень, призначених для провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів суб`єктів господарювання, які провадять діяльність пов`язану з отриманням дозволу на використання об`єктів і приміщень, призначених для провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів які подаються до територіальних управлінь ДБН (з зазначенням № дозволу, дата надходження заяви, найменування/П.І.Б. юридичної особи/фізичної особи - підприємця, що має ліцензію на провадження медичної або ветеринарної практики, місцезнаходження/місце проживання юридичної особи/фізичної особи - підприємця, що має ліцензію на провадження медичної або ветеринарної практики, найменування та місцезнаходження кожного з відокремлених підрозділів, Види діяльності, які здійснюватимуться, дата підписання дозволу, посада, П.І.Б. особи, що підписала дозвіл, П.І.Б. та підпис особи, що одержала дозвіл, та дата отримання, Примітка тобто з даними, які повинні бути сформовані та зазначені в журналі реєстрації відповідно до наказу МВС від 10.01.2018 року № 9); актами обстежень ( з зазначенням № акта, дата надходження заяви, найменування/П.І.Б. суб`єкта господарювання, місцезнаходження/місце проживання суб`єкта господарювання, адреса об`єкта або приміщення провадження діяльності, вид діяльності, який здійснюватиметься, П.І.Б. членів комісії, що здійснювали обстеження, дата видачі акта, П.І.Б. та підпис особи, що одержала акт, примітка, тобто з даними, які повинні бути сформовані та зазначені в журналі реєстрації відповідно до наказу МВС від 10.01.2018 року № 9) за вказаними заявами суб`єктів господарювання; наданих відмов (з вказанням причини відмови, дати та номера листа відмови, № акта, дата надходження заяви, найменування/П.І.Б. суб`єкта господарювання, місцезнаходження/місце проживання суб`єкта господарювання, адреса об`єкта або приміщення провадження діяльності, Вид діяльності, який здійснюватиметься, П.І.Б. членів комісії, що здійснювали обстеження, Дата видачі акта, П.І.Б. та підпис особи, що одержала акт, примітка, тобто з даними, які повинні бути сформовані та зазначені в журналі реєстрації відповідно до наказу МВС від 10.01.2018 року № 9) територіальними управліннями ДБН у видачі дозволу на використання об`єктів і приміщень, призначених для провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; виданих територіальними управліннями ДБН дозволів на використання об`єктів і приміщень, призначених для провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів ( з зазначенням № дозволу, дата надходження заяви, найменування/П.І.Б. юридичної особи/фізичної особи - підприємця, що має ліцензію на провадження медичної або ветеринарної практики, місцезнаходження/місце проживання юридичної особи/фізичної особи - підприємця, що має ліцензію на провадження медичної або ветеринарної практики, найменування та місцезнаходження кожного з відокремлених підрозділів, види діяльності, які здійснюватимуться, дата підписання дозволу, посада, П.І.Б. особи, що підписала дозвіл, П.І.Б. та підпис особи, що одержала дозвіл, та дата отримання, примітка тобто з даними, які повинні бути сформовані та зазначені в журналі реєстрації відповідно до наказу МВС від 10.01.2018 року № 9); якщо вказані відомості не сформовані, то повідомити хто має формувати вищезазначені відомості, ДБН НП України чи територіальні управління ДБН НП України.

Листом № 876/40/8/04-2021 від 14.04.2021 відповдіач повідомив позивача про те, що будь - яким нормативно-правовим актом не передбачено ведення відкритого реєстру документів, пов`язаних з видачею Дозволу, а ст. 26 Закону України "Про Національну поліцію" визначений вичерпний перелік інформаційних ресурсів, що наповнюється та підтримується в актуальному стані піліцією, до яких не входять відомості щодо діяльності, пов`язаної з видачею Дозволу; відповідно до вимог Порядку, затвердженого постановою КМУ № 469 від 13.04.2011 матеріали обстежень об`єктів та приміщень зберігається у відповідних справах теритоіральних (відокремлених) підрозділів міжрегіонального територіального органу Національної поліції з питань боротьби з наркозлочинністю.

Не погоджуючись із тим, що відповідач не формує та не оприлюднює у відкритому доступі інформацію стосовно дозвільної діяльності територіальних управлінь ДБН України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" визначено право громадян України звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно ст. 4 Закону України "Про звернення громадян", до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян).

Статтею 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно ст. 18 Закону України "Про звернення громадян", громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Стаття 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з положеннями статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про Національну поліцію України" поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно: 1) осіб, щодо яких поліцейські здійснюють профілактичну роботу; 2) виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду; 3) розшуку підозрюваних, обвинувачених (підсудних) осіб, які ухиляються від відбування покарання або вироку суду; 4) розшуку осіб, зниклих безвісти; 5) установлення особи невпізнаних трупів та людей, які не можуть надати про себе будь-яку інформацію у зв`язку з хворобою або неповнолітнім віком; 6) зареєстрованих в органах внутрішніх справ кримінальних або адміністративних правопорушень, подій, які загрожують особистій чи публічній безпеці, надзвичайних ситуацій; 7) осіб, затриманих за підозрою у вчиненні правопорушень (адміністративне затримання, затримання згідно з дорученнями органів правопорядку, затримання осіб органами досудового розслідування, адміністративний арешт, домашній арешт); 8) осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією; 9) зареєстрованих кримінальних та адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, осіб, які їх учинили, та результатів розгляду цих правопорушень у судах; 10) іноземців та осіб без громадянства, затриманих поліцією за порушення визначених правил перебування в Україні; 11) викрадених номерних речей, цінностей та іншого майна, які мають характерні ознаки для ідентифікації, або речей, пов`язаних із учиненням правопорушень, відповідно до заяв громадян;12) викрадених (втрачених) документів за зверненням громадян; 13) знайдених, вилучених предметів і речей, у тому числі заборонених або обмежених в обігу, а також документів з ознаками підробки, які мають індивідуальні (заводські) номери; 14) викрадених транспортних засобів, які розшукуються у зв`язку з безвісним зникненням особи, виявлених безгосподарних транспортних засобів, а також викрадених, втрачених номерних знаків; 15) виданих дозвільних документів у сфері безпеки дорожнього руху та дозволів на рух окремих категорій транспортних засобів; 16) зброї, що перебуває у володінні та користуванні фізичних і юридичних осіб, яким надано дозвіл на придбання, зберігання, носіння, перевезення зброї; 17) викраденої, втраченої, вилученої, знайденої зброї, а також добровільно зданої зброї із числа тієї, що незаконно зберігалася; 18) бази даних, що формуються в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідно до закону. Під час наповнення баз (банків) даних, визначених у пункті 7 частини першої цієї статті, поліція забезпечує збирання, накопичення мультимедійної інформації (фото, відео-, звукозапис) та біометричних даних (дактилокартки, зразки ДНК). Поліція забезпечує внесення відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та здійснює підтримання таких відомостей в актуальному стані в межах, визначених законодавством.

При цьому, серед вказаних баз даних відсутня інформація щодо дозвільної діяльності територіальних управлінь ДБН України.

Суд вказує, що Закон України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" визначає правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, встановлює порядок державного контролю, повноваження органів виконавчої влади, права та обов`язки фізичних і юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Зокрема, згідно зі статтею 11 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" дозвіл на використання об`єктів і приміщень, призначених для здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, видається суб`єкту господарювання Національною поліцією. Дозвіл на використання об`єктів і приміщень, призначених для здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, видається на підставі результатів перевірки відповідності цих об`єктів і приміщень встановленим Міністерством внутрішніх справ України вимогам. Рішення про видачу дозволу чи відмову у видачі дозволу на використання об`єктів і приміщень, призначених для здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, приймається центральним органом управління Національної поліції у строк, що не перевищує десяти календарних днів з дня подання суб`єктом господарювання документів за переліком, встановленим Міністерством внутрішніх справ України. Протягом трьох календарних днів з дня прийняття відповідного рішення суб`єкту господарювання видається дозвіл на використання об`єктів і приміщень, призначених для здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, або направляється письмове повідомлення про відмову у видачі дозволу із зазначенням причин відмови. Рішення про відмову у видачі дозволу на використання об`єктів і приміщень, призначених для здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, може бути оскаржено в установленому законом порядку. Дозвіл на використання об`єктів і приміщень, що належать Національній поліції, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, Службі безпеки України, для зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених цими органами з незаконного обігу, не потрібний.

Постановою КМУ № 469 від 13.04.2011 затверджено Порядок видачі дозволу на використання об`єктів і приміщень, призначених для провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, який визначає процедуру видачі юридичним особам дозволу на використання об`єктів і приміщень, призначених для провадження діяльності, пов`язаної з культивуванням рослин, включених до таблиці I переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 ( 770-2000-п ) (Офіційний вісник України, 2000 р., № 19, ст. 789) (далі - перелік), розробленням, виробництвом, виготовленням, зберіганням, перевезенням, придбанням, реалізацією (відпуском), використанням та знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, уключених до переліку (далі - діяльність, пов`язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів). Дозвіл на використання об`єктів і приміщень, призначених для провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі - дозвіл), видається юридичній особі за формою згідно з додатком територіальними (відокремленими) підрозділами міжрегіонального територіального органу Національної поліції з питань боротьби з наркозлочинністю за місцезнаходженням юридичної особи, а у разі, коли діяльність, пов`язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, провадиться не за місцезнаходженням юридичної особи, - за місцем провадження такої діяльності. Дозвіл видається за результатами перевірки відповідності об`єктів і приміщень установленим МВС вимогам.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що вказаними вище Законами та Порядком не передбачено обов`язку у відповідача формувати та оприлюднювати для відкритого доступу інформацію стосовно дозвільної діяльності територіальних управлінь ДБН України.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про інформацію" не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження. Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення повноважень щодо верифікації та моніторингу державних виплат не потребує згоди фізичних осіб на отримання та обробку персональних даних.

Положеннями статті 21 Закону України "про інформацію" передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Таким чином, аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що розпорядник інформації може надати дані про особу у разі якщо така особа надала розпоряднику інформації відповідну письмову згоду на використання та поширення її конфіденційних даних.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України "Про захист персональних даних" порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб`єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат.

При цьому, відповідно до статей 27, 28 Закону України "Про Національну поліцію" поліція має безпосередній оперативний доступ до інформації та інформаційних ресурсів інших органів державної влади за обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних". Поліція вживає всіх заходів для недопущення будь-яких порушень прав і свобод людини, пов`язаних з обробкою інформації. Поліцейські несуть персональну дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність за вчинені ними діяння, що призвели до порушень прав і свобод людини, пов`язаних з обробкою інформації.

Враховуючи те, що чинним законодавством не передбачено обов`язку у Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України формувати та оприлюднювати для відкритого доступу інформацію стосовно дозвільної діяльності територіальних управлінь ДБН України, суд приходить до висновку, що в спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України (місцезнаходження: проспект Повітрофлотський, 24/2,м. Київ, 03049, ідентифікаційний код - 43673764) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Мороко