Рішення № 98364197, 16.07.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2021 року м. Рівне №460/3407/21Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макова компанія» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Макова компанія» (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати винесене відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 15.02.2021 UA204000/2021/000010/1 та складену картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA204000/2021/00030. Мотивуючи вимоги позову ТОВ «Макова компанія» зазначає, що з метою митного оформлення ввезених товарів, за умовами укладеного контракту на поставку маку харчового голубого врожаю 2020 року для переробки не для посіву, позивачем подано до митного органу митну декларацію. Вказує, що разом з такою митною декларацією надав усі документи і виконав всі умови, визначені ст. 53 Митного кодексу України, необхідні для визначення митної вартості товару за основним методом - ціною договору (контракту) щодо імпортованого товару. Тому, вважає протиправними рішення відповідача про коригування митної вартості за резервним методом, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якими позивачу відмовлено у митному оформленні товару, що ввозиться. З таких підстав просив суд позов задовольнити повністю.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву відповідно до якого заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначає на обґрунтування такої позиції про те, що при проведенні у відповідності до положень ст. 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митними деклараціями, встановлено, що у документах, наданих декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містяться всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та виявлені окремі розбіжності або неточності. Оскільки декларантом не було надано повного переліку додаткових документів, витребуваних відповідачем, документи, надані декларантом на підтвердження числових значень складових задекларованої митної вартості товарів, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, у органах доходів і зборів відсутні підстави для визнання митної вартості оцінюваних товарів, заявленої декларантом за основним методом. Таким чином, відповідач вважав, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті ним в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач подав відповідь на відзив в якому на спростування доводів відзиву наводить аргументи, аналогічні змісту позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.04.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 18.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали, позовну заяву та відзив відповідача та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття картки відмови у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом досліджено наявні у справі докази та з`ясовано наступне.

У процесі здійснення господарської діяльності ТОВ «Макова компанія» укладено контракт на поставку маку харчового голубого код УКТЗЕД 1207919000 1-3 або вищого сорту для промислової переробки, не для посіву з KREMLIN TRADE INTERNATIONAL LLC USA. Виробник товару KREMLIN TRADE INTERNATIONAL LLC USA.

Згідно п. 3.1 Контракту, ціна товару встановлюється в євро за метричну тону нетто в інвойсах на кожну партію товару та включає в себе пакування, маркування, завантаження та оформлення документів для експорту в межах, передбачених законодавством, узгоджених обома сторонами засобами електронного та телефонного зв`язку.

Згідно п. 3.3 Контракту, продавець постачає товари на умовах СРТ RivneUkraine згідно Інкотермс 2010. Відправник товару KREMLIN TRADE INTERNATIONAL LLC USA, Address: 111 WashingtonAvenue, Suite 703, 12210 Albany, NewYork, USA.

В п. 3.4 контракту зазначено, що поставка товару відбувається партіями не пізніше ніж протягом 5 робочих днів з дати підтвердження прибуття авансового платежу банком продавця.

Пункт 3.5 контракту передбачає додавати до кожної партії товару наступні документи: рахунок-фактура продавця; сертифікат походження форми EUR.1; свідоцтво якості виробника; транспортний документ; фіто санітарне свідоцтво за умови, що продавець надасть імпортний дозвіл, що відповідає санітарним вимогам країни імпортера.

В той же час, додатками 1 та 2 до договору, було внесено зміни у п. п. 1.1 і 3.1 договору, а саме:

Пункт 1.1 викладено у наступній редакції: Продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується купити мак харчовий голубий код УКТЗЕД НОМЕР_1 або вищого сорту для промислової переробки, не для посіву. Виробник/відправник товару Alkaliber S.A.U.CalleGenova, 27 Planta 6, 28004 Madrid, Spain. Якість товару, що поставляється повинна відповідати сертифікату, що додається на кожну партію окремо. Якість товару підтверджується свідоцтвом якості, виданим лабораторією виробника/ Товар без ГМО.

Пункт 3.1 викладено у наступній редакції. Ціна товару встановлюється в Євро за метричну тону нетто в інвойсах на кожну партію товару та включає в себе пакування, маркування, завантаження, транспортування та оформлення документів для експорту в межах передбачених законодавством, узгоджених обома сторонами засобами телефонного та електронного зв`язку.

12.02.2021 митним декларантом позивача подано Поліській митниці Держмитслужби митну декларацію № UA204020/2021/004172, якою заявлено до митного оформлення товар: насіння маку (мак харчовий голубий), розфасований у 880 мішках по 25 кг кожен. Для промислової переробки, не для посіву. Не в первинній упаковці, без консервантів та барвників, без ГМО. Вагою нетто 22000 кг, урожай 2020 року фактурною вартістю 28160 євро (а.с.46).

З метою підтвердження митної вартості товару позивачем надано Поліській митниці Держмитслужби документи, серед яких: сертифікат якості б/н від 25.01.2021, пакувальний лист б/н від 01.02.2021, рахунок проформа PV 21 0000001 від 21.01.2021, комерційний інвойс 2021-0049 від 01.02.2021, автотранспортна накладна 1144815 від 01.02.2021, фіто санітарний сертифікат CE/ES/0864591 0B від 04.02.2021, сертифікат з перевезення EUR.1 № А 0260006 від 04.02.2021, платіжне доручення в іноземній валюті 84 від 25.01.2021, контракт 0103/2020/BPS від 03.03.2020, доповнення до контракту 1 від 03.03.2020, доповнення до контракту 2 від 03.07.2020, договір надання послуг митного брокера 33/2017 від 20.07.2017, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів 6573346 від 11.02.2021, комерційну пропозицію б/н від 18.01.2021. Крім того, до митної декларації було додано інформаційний лист б/н від 15.02.2021 (додаток 17), в якому продавець вибачається за допущені через людський фактор помилки в комерційному інвойсі та просить брати до уваги інформацію в наступній редакції: номером інвойса вважати 410050; контракт вважати № 0103/2020/ ВРS від 03.03.2020 і корект інвойс 410050 від 01.02.2021 (додаток 18) в якому зазначена правильна інформація та вказано товар: мак харчовий голубий урожаю 2020 року.

За результатами розгляду поданої митної декларації від 12.02.2021 № UA204020/2021/004172 та доданих до неї документів, відповідач відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що було зазначено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2021/00030.

Відповідно до змісту даної картки відмови, митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Відповідач, не погоджуючись із задекларованою позивачем митною вартістю товарів, 15.02.2021 здійснив її коригування за шостим (резервним) методом визначення митної вартості, з прийняттям відповідного рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2021/000010/1.

У даному рішенні вказано про те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з: автотранспортна накладна від 01.02.2021 № 1144815 в графі 1 «Відправник» та графі 22 «Підпис та штамп відправника» містить реквізити компанії SpanishPoppySeeds, що свідчить про завантаження та відправку товару даною компанією. Проте в графі 2 МД та рахунку-фактурі від 01.02.2021 № 2021_0049 відправником зазначено ALCALIBER S.A.U., що не кореспондується з поданою до митного оформлення CMR. Відносини з компанією SpanishPoppySeeds не регулюються контрактом від 03.03.2020 № 0103/2020/ ВРS, що свідчить про наявність додаткових договорів та відповідно додатково понесених витрат, що не включені до митної вартості. Відповідно до п. п. 1.1 та 1.2 контракту від 03.03.2020 № 0103/2020/ ВРS, однією із вимог до товару є урожай 2019-2020 року та 1-3 або вищий сорт для промислової переробки, не для посіву, проте в сертифікаті якості б/н від 25.01.2021 даних характеристик не наведено, а зазначено лише дату виготовлення продукції 25.01.2021, що відповідно не дає можливості ідентифікувати товар як такий, що поставляється відповідно до умов контракту. Додатково наданий на вимогу митного органу інвойс від 01.02.2021 № 2021_0049 не стосується даної поставки, оскільки містить посилання на контракт № 0301/2021/ ВРS-2 та не підтверджує числове значення заявленої митної вартості. Додатково надана на вимогу митного органу комерційна пропозиція від 18.01.2020 не стосується задекларованого товару, оскільки містить інформацію про ціну «маку харчового для промислової переробки урожаю 2021 р.», що не відповідає характеристикам задекларованого товару. Додатково надана на вимогу митного органу копія митної декларації країни відправлення від 04.02.2021 № 21ES00174110168514 містить відомості щодо вартості, що суперечить заявленій, а саме 24200 EUR при задекларованій вартості 28160 EUR. Не надано всі документи, витребувані митницею. Окрім того, митниця володіє інформацією про товар, що відповідає задекларованому за виробником, розміром партії та пакуванням, країною походження та відправки, характером перевезення, митна вартість якого визнана митним органом за МД від 26.10.2020 № UA807200/2020/16478 на рівні 1,95 євро/кг. У відповідності до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч. 18 ст. 58 МКУ. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів (МД від 26.10.2020 № UA807200/2020/16478–1,95 євро/кг): Числове значення митної вартості товару становить 1450496,19грн або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 42900 Євро.

15.02.2021 декларантом позивача було подано митну декларацію № UA8204020/2021/004439, з урахуванням вимог ч. 7 ст. 55 МК України.

Не погоджуючись з зазначеною карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Судом досліджено та з`ясовано, що в рамках виконання умов контракту, 18.01.2021 року на електронну адресу позивача надійшла комерційна пропозиція контрагента про можливість поставки з січня місяця 2021 року насіння маку голубого за ціною 1,25 євро за 1кг, фасованого в 25 кілограмові мішки. При цьому було помилково вказано, що насіння маку пропонується урожаю 2021 року замість 2020 року та дата пропозиції 18.01.2020 року замість 18.01.2021 року. Враховуючи обізнаність позивача про те, що урожай насіння маку голубого збирають як правило в кінці літа - на початку осені, помилка щодо року урожаю виглядала очевидною, і на неї не було акцентовано уваги. Що стосується дати пропозиції, то факт надсилання та отримання пропозиції саме 18.01.2021 року встановлював точну дату пропозиції. Крім того, у відповідності до митного та господарського законодавства комерційна пропозиція не входить до переліку документів, які встановлюють фактурну вартість товару.

У відповідь на пропозицію, директором компанії позивача, в електронній формі було прийнято пропозицію та узгоджено деталі.

22.01.2021 року KREMLIN TRADE INTERNATIONAL LLC USA на електронну адресу ТОВ «Макова компанія» направило проформу інвойс PV 21 0000001 від 21.01.2021 року в якій зазначалися: номер та дата контракту 0103/2020/ВРS від 03.03.2020, ціна товару 1.28 євро за 1кг, його маса 22т, упаковка 880 паперових мішків по 25кг, загальна вартість 28160,00 євро, 100 % передоплата. При цьому, рік урожаю товару не зазначався враховуючи той факт, що урожайність товару 2020 року була очевидною.

Судом встановлено, що KREMLIN TRADE INTERNATIONAL LLC USA не вирощує насіння маку голубого, а являється дистриб`ютором компанії Alkaliber S.A.U. і реалізує належне Alkaliber S.A.U. насіння маку на теренах України.

Концерн Alkaliber S.A.U. вирощує та продає насіння маку голубого під торговою маркою SPS Alkaliber, що в перекладі з іспанської мови на українську звучить, як «насіння іспанського маку».

Таким чином поставка маку голубого здійснюється за наступною схемою:

ОСОБА_1 - вирощує мак голубий в Іспанії як власну продукцію;

Урожай маку належить Alkaliber S.A.U. і ділиться на дві складових. Коробочки (рослинна частина) використовуються Alkaliber S.A.U. для виробництва наркотичної сировини, а насіння продається для харчової промисловості під торговою маркою SPS Alkaliber особисто, або через компанії-представники. Однією з таких компаній є KREMLIN TRADE INTERNATIONAL LLC USA.

Реалізатором насіння маку на терени України є KREMLIN TRADE INTERNATIONAL LLC USA, яка заключає договори на поставку та отримує на свої банківські рахунки оплату від покупців.

Формування партії товару для вантажоодержувача, завантаження на автомобіль та виготовлення перевізних документів на митну територію України здійснюється на складах Alkaliber S.A.U., на замовлення KREMLIN TRADE INTERNATIONAL LLC USA за печаткою з зображенням торгової марки SPS Alkaliber. Тому, як в проформі інвойс РУ21 0000001 для ТОВ «Макова компанія», так і в комерційному інвойсі 2021-0049 від 01.02.2021, відправником зазначається Alkaliber S.A.U., а проформа інвойс 2021_0049 від 01 лютого 2021 року, товаротранспортна накладна та пакувальний лист були виготовлені Alkaliber S.A.U. та пропечатані печаткою з зображенням торгової марки SPS Alkaliber.

25 січня 2021 року за платіжним дорученням № 84 на рахунки KREMLIN TRADE INTERNATIONAL LLC було перераховано 28160 євро. В графі «призначення платежу» зазначалося - за насіння маку згідно контракту від 03.03.2020 року № 0103/2020/ВРS.

04 лютого 2021 року Alkaliber S.A.U. відправила ТОВ «Макова компанія» на замовлення KREMLIN TRADE INTERNATIONAL LLC автомобіль з реєстраційними номерами НОМЕР_2 / НОМЕР_3 завантаженого насінням маку.

Частиною 2статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 23 та 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч.1 та 2 ст.51 МК України).

Так, ч. 1-3 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64 «Резервний метод» МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом ч. 1-3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.5 - 6ст.53 МК України).

Отже, ч. 3 ст. 53 МК України передбачено виключно три підстави витребування додаткових документів у декларанта, зокрема це: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно, передумовою для висновку про необхідність надання додаткових документів повинно бути ґрунтовне дослідження документів, які долучені до митних декларацій.

Згідно із ч. 1-3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст. 264 МК України).

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених уст.58 МК України(у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 06.09.2019 у справі № 810/4737/14.

Суд зазначає, що позивач на підтвердження митної вартості товарів, які переміщувалися через митний кордон України, подав відповідачу повний і достатній для митного оформлення пакет документів, надання якого передбачено ч.2ст.53 МК України. В документах не містилось підтирок, підчисток, розбіжностей, усі відомості підтверджені документально, визначені кількісно та достовірні. Тобто, заявлено повні та достовірні відомості про всі складові митної вартості товарів, які є обов`язковими при їх обчисленні. Усі текстові розбіжності на які посилається відповідач в оскаржуваних рішенням були виправлені листом від 15.02.2021 б/н.

Відтак, позивачем для митного оформлення було надано митному органу:

контракт № 0103/2020/ВРS від 03.03.2020, в якому зазначені: назва товару - мак харчовий голубий код УКТЗЕД 1207919000 (слід зазначити, що у відповідності до митних тарифів код 1207 91 - насіння маку; 1207 91 10 00 - для сівби; 1207 91 90 00 - інше. Тобто, насіння маку, яке не передбачене для сівби, не розмежовується ні за кольором, ні за датою врожаю); сторони контракту - KREMLIN TRADE INTERNATIONAL LLC та ТОВ «Макова компанія»; банківські реквізити та ІВАN коди сторін; строк дії контракту; умова поставки - СРТ Rivne (Згідно Інкотермс 2020 СРТ - Фрахт/перевезення оплачені до (назва місця призначення). Тобто умова СРТ не передбачає для покупця жодних додаткових витрат крім оплати товару згідно інвойса;

додаток 1 до контракту Виробником/відправником товару зазначено Alkaliber S.A.U. CalleGenova, 27 Planta 6, 28004 Madrid, Spain;

відкоригований KREMLIN TRADE INTERNATIONAL LLC інвойс № 410050 з письмовим поясненням допущених помилок в якому зазначено: даний інвойс виставлено на виконання умов контракту №0103/2020/ВРS; покупець - ТОВ «Макова компанія»; вантажовідправник - Alkaliber S.A.U.; маса 22 т.; ціна 1.28 євро/кг; вартість 28 160.00 євро; назва товару - насіння маку голубого, врожаю 2020 року; пакування - 880 паперових мішків по 25 кг; умова поставки –CPT/Rivne;

платіжне доручення 84 від 25.01.2021 року де вказано: отримувач коштів - KREMLIN TRADE INTERNATIONAL LLC призначення платежу - за насіння маку згідно контракту №0103/2020/ВРS; сума 28 160.00 євро;

сертифікат якості, сформований іспанським відправником у відповідності до чинного законодавства Іспанії.

Вищевказані документи входять до переліку необхідних для визначення митної вартості товару документів, передбачених ч. 2 ст. 63 МК України. Вони не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявних ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

Суд окремо наголошує, що в інвойсі не зазначено сорт товару, тому жодних розбіжностей з інформацією, що зазначена у сертифікаті якості не існує, а зазначення сортів 1-3 чи вищий в контракті, це лише ширина спектру продукції, який може бути поставлений продавцем та прийнятий покупцем.

Судом встановлено, що вартість товару 28160,00 євро встановлена за метричну тону нетто, включала в себе вартість пакування, маркування, завантаження, транспортування та оформлення документів для експорту, в той час як сума 24200 євро, зазначена в проформі інвойс 2021_0049 від 1.02.2021 це сума, яку сплачує KREMLIN TRADE INTERNATIONAL LLC для Alkaliber S.A.U.

Таким чином, надані позивачем документи в повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів.

Доказів на підтвердження неможливості врахування митним органом поданих позивачем до митного оформлення товару документів, відповідачем надано не було.

Згідно з оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості товару підставою для коригування митної вартості товару також слугувала інформація з електронної бази даних ЄАІС ДФС України щодо митного оформлення схожих товарів з вищим рівнем митної вартості.

Оцінюючи вказані рішення відповідача, суд вважає за необхідне застосувати правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25.02.2020 у справі № 260/718/19; 27.04.2020 у справі № 140/804/19).

Тому, покликання відповідача на інші митні декларації з інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва тощо, жодним чином не спростовують інформації, зазначеної в поданих до митного оформлення документах, досліджених в межах даної адміністративної справи.

Тому, оцінивши під час розгляду справи документи, які надавались позивачем під час митного оформлення товару, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для цілей застосування основного методу визначення митної вартості товарів; наявності визначених ч. 1, 2 ст. 58 МК України обмежень для застосування першого методу та наявності обставин, визначених ч.6ст.54 МК України, для відмови у митному оформленні товару із застосуванням першого методу, а отже і підстав для застосування положень ч. 3 ст. 57 та ч. 3 ст. 58 МК України, тобто використання другорядних методів визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості застосування попередніх.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, умови поставки, ціну, транспортну складову митної вартості, а отже у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Водночас, витребовуючи у позивача додаткові документи, відповідач не конкретизував, на підтвердження яких саме обставин їх слід подати, як і не уточнив, яким чином витребувані ним додаткові документи дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої позивачем митної вартості товару, що, у свою чергу, обмежило позивача у можливості виконання цих вимог.

За відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування органом доходів і зборів коригування митної вартості є передчасним.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі № 21-91а12 та від 11.09.2012 у справі № 21-262а 12.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи наведене, суд вважає висновки відповідача, вказані у рішенні про коригування митної вартості щодо неможливості визначення митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору) необґрунтованими, оскільки, на думку суду, наданих декларантом документів було достатньо для прийняття рішення про визначення митної вартості товару на підставі поданих документів, а безпідставні посилання на розбіжності у документах що стосуються поставки чи транспортування товару не є факторами, які можуть вплинути на його ціну.

Суд також враховує, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що не відповідають встановленим у ч.2 ст.2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України згідно з якими, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача слід стягнути витрати, пов`язані з оплату судового збору в розмірі 2270 грн. Оригінал платіжного доручення про сплату судового збору знаходиться у матеріалах справи.

Також, позивачем заявлено до стягнення витрати в розмірі 2760грн, пов`язані з перекладом документів для суду.

Суд звертає увагу позивача, що у відповідності до ч. 3 ст. 132, 137 КАС України, такі витрати не відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 3) ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду.

Таким чином, витрати у розмірі 2760грн, понесені позивачем за переклад документів для суду, покладаються на позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За правилами частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із частиною 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

За змістом частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

За правилами частини сьомої статті 134 КАС України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зокрема, у заявленому позові позивач просить суд стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 13500 грн.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги № 41 від 18.03.2021, укладеним з Адвокатським бюро «Скрипнюк та партнери», предмет договору: представлення інтересів клієнта у спорі з Поліською митницею Держмитслужби, що стосується переміщення через митний кордон України товарів (насіння маку голубого) за митною декларацією UA 204020/2021/004439 від 15.03.2021; акт виконаних робіт від 25.03.2021 згідно якого адвокатським бюро буде затрачено 18год робочого часу на особисту зустріч з клієнтом; ознайомлення зі змістом рішення митного органу та картки відмови; усна консультація, яка включає в себе загальне обговорення ситуації, що склалася (1год); ознайомлення, переклад та детальний аналіз додатків до МД UA204020/2020/004172, UA204020/2020/004439 (4год). Правовий аналіз справи, моніторинг судової практики по даній категорії справ, написання та формування позовної заяви з додатками (11год робочого часу); підготовка до судових засідань та особиста участь адвоката у судових засіданнях.

Суд звертає увагу позивача на те, що в наданих документах містяться протиріччя, зокрема у договорі міститься посилання на митну декларацію датовану 15.03.2021, в той час як митна декларація UA 204020/2021/004439 подана 15.02.2021. Також акт виконаних робіт від 25.03.2021, як додаток до договору, містить посилання на договір № 21 від 16.03.2020, в той час як позивачем надано договір № 41 від 18.03.2021.

Суд також звертає увагу позивача на те, що згідно із пункту частини 3 статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа № 810/3806/18, справа № 810/2816/18, справа № 810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа № 810/1502/18), від 30 квітня 2020 року (справа № 826/4466/18).

Згідно ч. 3 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Оскільки позивачем не надано суду жодного розрахункового документа, який би підтверджував фактичне понесення судових витрат в розмірі 13500грн, та не подано окремої заяви про те, що такі докази будуть надані протягом 5-ти днів після ухвалення судового рішення, у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2021/00030 Поліської митниці Держмитслужби.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 15 лютого 2021 року № UA204000/2021/000010/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Макова компанія» судовий збір у сумі 2270,00грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Поліської митниці Держмитслужби.

В задоволенні відшкодування витрат на переклад документів для суду в сумі 2760,00грн (дві тисячі сімсот шістдесят гривень) та витрат на правову допомогу в сумі 13 500,00грн (тринадцять тисяч п`ятсот гривень) Товариству з обмеженою відповідальністю «Макова компанія», - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Макова компанія» (вул. Київська, буд. 106, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 38396632);

2) відповідач - Поліська митниця Держмитслужби (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43350097).

Суддя Т.О. Комшелюк