Рішення № 98364020, 13.07.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/1965/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання – Грігорян А.Р.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Нештапа В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

09 березня 2021 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, відповідно до якого просить: визнати протиправним та скасувати відмову у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта для будівництва індивідуального житлового будинку садибного типу, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , вчинену Управлінням містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області у формі листа № 28-05/2332/33 від 14.12.2020; зобов`язати Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області надати ОСОБА_1 будівельний паспорт для будівництва індивідуального житлового будинку садибного типу, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачем подано заяву щодо надання будівельного паспорта для будівництва індивідуального житлового будинку садибного типу, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 разом з визначеним законодавством переліком необхідних документів. Проте, вказаним вище листом повідомлено, що у зв`язку з невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: земельна ділянка за вказаною адресою потрапляє в зону затоплення Кам`янського водосховища, а тому Управління повернуло йому надані до заяви документи. Позивач вважає відмову протиправною та такою, що порушує його права.

Ухвалою суду від 15 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

08 квітня 2021 року до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що земельна ділянка за вказаною адресою потрапляє в зону затоплення Кам`янського водосховища. Відповідно до Генерального плану міста Кременчука, затвердженого міською радою 25.12.2007 (зі змінами від 29.04.2014 та додатковими змінами від 01.04.2016) та плану зонування території м. Кременчука Полтавської області, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради від 30.09.2014 (зі змінами від 07.09.2017) згідно з листом Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «ДІПРОМІСТО» №3-2750 від 24.10.2008, освоєння земельної ділянки для розміщення групи індивідуальних житлових будинків можливе за умови виконання проекту забудови всієї ділянки, в якому передбачити: інженерну підготовку території з метою захисту від підтоплення та затоплення, підсипку території ділянки до незатоплюваної відмітки паводку однопроцентного забезпечення, яка становить для Кам`янського водосховища 71,0-71,8 МБС, виконання берегоукріплення з боку водосховища, передбачити дренаж. Ділянку необхідно підключити до міських мереж водопостачання, газопостачання, каналізації, зливової каналізації з метою запобігання забруднення навколишнього природного середовища. На підставі вищевикладеного, відповідно до п. 2.4 Порядку та п. 7 Стандарту у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, управління містобудування та архітектури правомірно повернуло додані до заяви документи /а.с. 49-52/.

14 квітня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач, наполягаючи на задоволенні позову, наголошував, що відомості про обмеження у використанні вказаної вище земельної ділянки не зареєстровані. Відповідно до листа Кам`янського управління захисних масивів дніпровських водосховищ № 8/021-20 від 06.01.2021 зазначена земельна ділянка по АДРЕСА_1 в зону затоплення і підтоплення не входить /а.с. 71-79/.

Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року витребувано докази у відповідача та продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів.

12 травня 2021 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, прохальна частина якої викладена у наступній редакції: визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області щодо не розгляду заяви про надання будівельного паспорта для будівництва індивідуального житлового будинку садибного типу, господарських будівель і споруд на земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1 у відповідності до норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; зобов`язати Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки на "Нове будівництво індивідуального житлового будинку садибного типу та нове будівництво господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 " з урахуванням висновків суду /а.с. 124-127/.

Ухвалою суду від 09 червня 2021 року замінено відповідача Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на належного - Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. Закрито підготовче провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач своїм правом на надання заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Суд, здійснивши розгляд справи за правилами загального позовного провадження, дослідив письмові докази, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, зокрема на підставі договору купівлі-продажу від 20.01.2020, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ліньковою І.Б., зареєстрований в реєстрі за номером 106, позивач набув в приватну власність земельну ділянку площею 0,1000 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5310436100:06:002:0088, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер: 196841165 /а.с.10-12/.

01 грудня 2020 року позивач через «Центр надання адміністративних послуг» звернувся до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області із заявою про надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки. До заяви додано документи згідно наведеного в описі вхідного пакета документів для отримання адміністративної послуги 28-01 /а.с. 13/.

За результатами розгляду звернення позивача, Управління у листі № 28-05/2332/33 від 14.12.2020 висловило зауваження щодо невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні у зв`язку із чим повернуто надані до заяви документи /а.с. 33/.

Не погодившись із вказаною відмовою в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Положеннями пункту "а" частини першої статті 80 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

За правилами частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Відповідно до частини першої статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Відповідно до положень статей 316 - 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частинами першою, другою та четвертою статті 373 ЦК України передбачено, зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Частиною четвертою статті 374 ЦК України встановлено, що права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Згідно з частинами першою-третьою статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Як встановлено судом, з 20 січня 2020 року у приватній власності позивача перебуває земельна ділянка площею 0,1000 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5310436100:06:002:0088, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а відтак право розпоряджатись нею на власний розсуд ОСОБА_1 гарантоване чинним законодавством України.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" №687-XIV від 20 травня 1999 року встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17 лютого 2011 року /далі - Закон №3038-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)/, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва; генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Частиною другою статті 5 Закону №3038-VI встановлено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Частиною першою статті 17 Закону №3038-VI передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до частин першої та третьої статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог, зокрема: виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови.

Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 27 Закону №3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Пунктом 1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 лютого 2013 року № 66), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за № 902/19640 /далі - Порядок №103, у редакції (чинній на час виникнення спірних правовідносин)/ будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Відповідно до пунктів 1.3 та 1.4 Порядку №103 параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій".

Розроблення будівельного паспорта здійснюється: в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

Отже, за наявності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні (генерального плану та плану зонування території) питання видачі будівельного паспорта вирішується уповноваженим органом з врахуванням встановлених умов та обмежень використання території.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Пунктом 2.3 Порядку №103 передбачено, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Суд наголошує, що підставою для повернення Управлінням заяви позивача з доданими документами послугувала невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до п. 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки та п. 7 Стандарту надання адміністративних послуг, а саме - земельна ділянка за вказаною адресою потрапляє в зону затоплення Кам`янського водосховища. Відповідно до Генерального плану міста Кременчука, затвердженого міською радою 25.12.2007 (зі змінами від 29.04.2014 та додатковими змінами від 01.04.2016) та плану зонування території м. Кременчука Полтавської області, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради від 30.09.2014 (зі змінами від 07.09.2017) згідно з листом Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «ДІПРОМІСТО» №3-2750 від 24.10.2008, освоєння земельної ділянки для розміщення групи індивідуальних житлових будинків можливе за умови виконання проекту забудови всієї ділянки, в якому передбачити: інженерну підготовку території з метою захисту від підтоплення та затоплення, підсипку території ділянки до незатоплюваної відмітки паводку однопроцентного забезпечення, яка становить для Кам`янського водосховища 71,0-71,8 МБС, виконання берегоукріплення з боку водосховища, передбачити дренаж. Ділянку необхідно підключити до міських мереж водопостачання, газопостачання, каналізації, зливової каналізації з метою запобігання забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктами 2.4 та 2.5 Порядку №103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

Суд наголошує, що відповідач повертаючи заяву позивача оперує загальними відомостями Генерального плану міста Кременчука, затвердженого міською радою 25.12.2007 (зі змінами від 29.04.2014 та додатковими змінами від 01.04.2016) та плану зонування території м. Кременчука Полтавської області, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради від 30.09.2014 (зі змінами від 07.09.2017), а також листом Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «ДІПРОМІСТО» №3-2750 від 24.10.2008.

В свою чергу, позивачем на спростування наведеної відповідачем невідповідності долучено до матеріалів справи копію листа Кам`янського управління захисних масивів дніпровських водосховищ № 8/021-20 від 06.01.2021, відповідно до якого зазначена земельна ділянка по АДРЕСА_1 в зону затоплення і підтоплення не входить /а.с. 37/.

Так, листи датовані 2007-2008 роками та висновок щодо можливості відведення земельних ділянок для розміщення групи індивідуальних житлових будинків по АДРЕСА_1 , на які посилається відповідач /а.с. 53-59/, як на підтвердження невідповідності намірів забудови земельної ділянки позивача вимогам містобудівної документації на місцевому рівні судом не можуть бути визнані як належні, оскільки, по-перше, не відповідають обставинам станом на момент виникнення спірних правовідносин, по-друге, є матеріалами листування та можливого /попереднього/ відведення земельних ділянок, у той час як в даному випадку вже земельну ділянку відведено, вона сформована та зареєстрована, а позивачем ставилося питання щодо отримання будівельного паспорту, а не дозволу на відведення земельної ділянки.

Крім того, право власності на спірну земельну ділянку було зареєстровано попереднім власником у 2009 році на підставі рішення Автозаводської районної ради від 3 березня 2009 року та не містило жодних обмежень з використання такої земельної ділянки, що підтверджено копією державного акту про право власності на земельну ділянку № 542477, що зареєстрований 31.08.2009 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010957500561 /а.с. 95/.

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд.

Відповідно до пункту д) частини 1 статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

В той же час, відповідно до пункту а) частини 1 статті 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язанні забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Як встановлено з державного акту про право власності на земельну ділянку № 542477, і з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер: 196841165 цільовим призначенням земельної ділянки кадастровий номер: 5310436100:06:002:0088 є "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".

Містобудівна документація на місцевому рівні згідно абз.2 ч.1 ст. 16 Закону № 3038-VI розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Всупереч викладеному, доказів фактичного внесення до державного кадастру відомостей про перебування спірної земельної ділянки кадастровий номер: 5310436100:06:002:0088 за вказаною адресою потрапляє в зону затоплення Кам`янського водосховища суду не надано, відомостями з Державної кадастрової карти не підтверджено / https://map.land.gov.ua /.

Аналіз вищевикладеного дає підстави вважати хибними мотиви відмови у наданні позивачу будівельного паспорта, які відповідачем обґрунтовані тим, що земельна ділянка за вказаною адресою потрапляє в зону затоплення Кам`янського водосховища.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо не розгляду заяви про надання будівельного паспорта для будівництва індивідуального житлового будинку садибного типу, господарських будівель і споруд на земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1 у відповідності до норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

При цьому, надаючи оцінку вимозі ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки на "Нове будівництво індивідуального житлового будинку садибного типу та нове будівництво господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 " з урахуванням висновків суду, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд зазначає, що дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року № 509/1350/17 сформовано висновок про те, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У дослідженому випадку судом надавалась оцінка правомірності відмови у наданні будівельного паспорта в межах мотивів, наведених відповідачем у листі № 28-05/2332/33 від 14.12.2020. Виходячи з предмету доказування у цій справі, суд не досліджував чи ці мотиви є вичерпними.

Відтак, позивачем обрано належний спосіб захисту та відновлення його прав у цій справі.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач доводи позивача не спростував.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн /а.с. 41/.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог фізичної особи, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (пл. Перемоги,2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 02498790) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо не розгляду заяви про надання будівельного паспорта для будівництва індивідуального житлового будинку садибного типу, господарських будівель і споруд на земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1 у відповідності до норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Зобов`язати Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки на "Нове будівництво індивідуального житлового будинку садибного типу та нове будівництво господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 " з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (пл. Перемоги,2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 02498790) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 16 липня 2021 року.

Суддя І.Г.Ясиновський