Ухвала суду № 98363964, 16.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8013/20

УХВАЛА

16 липня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про зобов`язання подати до суду звіт про виконання судового рішення по справі №420/8013/20 відповідно до п.1 ст.382 КАС України , –

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 р. по справі № 420/8013/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій, та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково. Визнано протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у розмірі 3640грн.. Зобов`язано Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради провести виплату ОСОБА_1 суми заборгованості у розмірі 9464грн., створеної внаслідок неповної виплати разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року, відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“. В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

На виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2021р. по справі № 420/8013/20, 29 червня 2021 року ОСОБА_1 видано виконавчий лист.

09.07.2021р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшло клопотання від заявника ОСОБА_1 (вхід. № 36458/21) про зобов`язання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради подати до суду звіт про виконання судового рішення відповідно до п.1 ст.382 КАС України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України, зокрема, за приписами частини першої та другої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині рішення у разі необхідності вказується про порядок і строк виконання рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинен бути вказаний обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття рішення у справі.

Окрім того, вказаною нормою статті 382 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Тобто, суд наділений правом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення лише у випадку, коли існують беззаперечні докази нехтування відповідачем вимогам суду.

Системний аналіз норм статті 382 КАС України дає підстави для, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи. Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджає неналежне виконання відповідачем обов`язків, в межах виконання відповідного судового рішення, у разі задоволення позовних вимог позивача, а відтак, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття такого рішення.

Чинне процесуальне законодавство не передбачає можливості після розгляду справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанції вирішувати питання про встановлення судового контролю.

Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком такого судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття судового рішення у справі. Враховуючи викладене, суд позбавлений процесуальної можливості встановлення судового контролю за відповідною заявою позивача вже після постановлення рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/18826/14 та від 07 листопада 2019 року у справі № 361/11754/13-а, яка в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” враховується судом під час вирішення клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до частини восьмої статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

На думку суду, вказана норма додатково свідчить на користь висновку про можливість встановлення заходів судового контролю, передбачених нормою статті 382 КАС України, лише під час ухвалення судового рішення. Так, у вказаній нормі законодавець фактично відзначив, що окрім заходів судового контролю зазначених у резолютивній частині судового рішення, суд здійснює контроль за виконанням судового рішення і у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, тобто шляхом розгляду позовних заяв про оскарження рішень, дій та бездіяльності державних чи приватних виконавців, які допущені в ході примусового виконання судового рішення.

Тобто, суд з метою забезпечення належного виконання судового рішення або встановлює судовий контроль за виконанням судового рішення безпосередньо під час ухвалення цього рішення або вирішує спірні питання, які виникають в ході його виконання в порядку статті 287 КАС України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене З урахуванням вищеозначених обставин, суд дійшов висновку, щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про зобов`язання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради подати до суду звіт про виконання судового рішення по справі №420/8013/20, відповідно до п.1 ст.382 КАС України

Керуючись ст.ст.243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зобов`язання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради подати до суду звіт про виконання судового рішення по справі №420/8013/20 відповідно до п.1 ст.382 КАС України – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена у строки, визначені статтею 295 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.