Рішення № 98363920, 16.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11401/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи Акціонерне товариство “Райффайзен Банк”, Виконавчий комітет Подільської міської ради Одеської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання скасувати арешт, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача, Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи Акціонерне товариство “Райффайзен Банк”, Виконавчий комітет Подільської міської ради Одеської області, в якій просила суд:

(1). Визнати протиправною бездіяльність Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), щодо не скасування арешту майна ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 , накладеного державним виконавцем Пономарьовим Віктором Віталійовичем у зведеному виконавчому провадженні ВП 13806584 та ВП 13806331 постановою про накладення арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН №365854 від 25.09.2009 року.

(2). Скасувати арешт накладений державним виконавцем Пономарьовим Віктором Віталійовичем у зведеному виконавчому ВП 13806584 та ВП 13806331 постановою про накладення арешту майна боржника ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 та оголошення заборони на його відчуження АН №365845 від 25.09.2009 року (Реєстраційний номер обтяження 8776566 дата реєстрації 04.06.2009 року реєстратор Одеська філія державного підприємства «інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Реєстраційний номер обтяження 2551556 дата реєстрації 04.06.2009 року реєстратор Одеська філія державного підприємства «інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Реєстраційний номер обтяження 2551475 дата реєстрації 04.06.2009 року зареєстровано ОСОБА_3 ).

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 .Позивачка вчасно подала заяву про прийняття спадщини та на підставі її заяви було зареєстровано спадкову справу. Однак, оскільки на майно чоловіка накладений арешт в неї відсутні можливість прийняти спадщину.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН 365845, від 25.05.2009 року ВДВС Котовського МРУЮ, винесена державним виконавцем Пономарьовим Віктором Віталійовичем.

Позивач з`ясувала, що у виконавчому провадженні ВП 13806584 стягувачем був ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнення боргу 17866,41 грн.; ВП 13806331 стягувачем був ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнення 208,66 грн. вказане виконавче провадження було приєднане до зведеного.

В подальшому було виведене виконавче провадження зі зведеного із повним розрахунком згідно платіжного документа.

Позивач з`ясувала, що виконавче провадження в рамках якого було винесено постанову АН №365845 від 25.05.2009 р. закінчене, трирічний термін зберігання закінченого виконавчого провадження сплив та воно знищене.Відповідач листом за №23512 від 14.06.2021 р. повідомив позивача, що зняття арешту майна боржника та оголошення заборони його відчуження №365845 від 25.05.2009 р. унеможливлено, оскільки трирічний термін зберігання закінченого виконавчого провадження сплив та воно знищене. Роз`яснено позивачу, що для вирішення даного питання та зняття арешту необхідно звернутися до суду.

(б) Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм правом та відзив на позовну заяву до суду не надав.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 08.07.2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ відповідно до ст. ст. 268-273, 287 КАС України.

15.07.2021 р. суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання у зв`язку з неякою в судове засідання учасників справи, продовжив розгляд справи у відповідності до ч.9 ст.205 КАС України в письмовому провадженні.

IV. Обставини, встановлені судом

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтва про шлюб є чоловіком позивачки (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

06.08.2020 згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі зареєстрована спадкова справа №66226965, спадкодавець – ОСОБА_2 (а.с.10).

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на все нерухоме майно ОСОБА_2 накладений арешт. Підставою для обтяження вказана постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Державним виконавцем ВДВС Котовського МРУЮ від 25.05.2009 АН №365845 (а.с.12). На даний час відомості про арешт нерухомого майна перенесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 14).

13.05.2021 позивач звернулася до відповідача щодо вирішення питання про зняття арешту майна та оголошення заборони на його відчуження.

11.06.2021відповідач на заяву позивача надав відповідь, що зняти арешт з майна та оголошення заборони на його відчуження неможливо, оскільки 3-річний термін зберігання завершених виконавчих проваджень сплинув, вони були знищені. Станом на 14.0.2021 відкритих виконавчих проваджень про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на виконанні немає. Також відповідач у своєму листі роз`яснив позивачу право звернутися до суду для вирішення питання про зняття вищезазначеного арешту (а.с.15).

V Джерела права та висновки суду.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В період з 1999 року по червень 2016 року був чинним Закон України « Про виконавче провадження» № 606-ХІV.

Станом на теперішній час спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошенню, заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна. Проведення “Опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону: повернення виконавчого документа стягувану - згідно із статтею 47 цього Закону: повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред`явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Суд встановив, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН 365845, від 25.05.2009 року ВДВС Котовського МРУЮ, державним виконавцем Пономарьовим Віктором Віталійовичем накладено арешт на майно ОСОБА_2 . Відомості про арешт перенесено 19.09.2013р. до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В подальшому було виведене виконавче провадження зі зведеного із повним розрахунком згідно платіжного документа.

Відповідач листом за №23512 від 14.06.2021 р. повідомив позивача, що зняття арешту майна боржника та оголошення заборони його відчуження №365845 від 25.05.2009 р. унеможливлено, оскільки трирічний термін зберігання закінченого виконавчого провадження сплив та воно знищене. Роз`яснено позивачу, що для вирішення даного питання та зняття арешту необхідно звернутися до суду.

Суд зазначає, що існування арешту майна ОСОБА_2 при визнанні відповідачем факту завершення всіх виконавчих проваджень відносно позивача порушує мету застосування відповідної процедури. Так, наразі, механізм забезпечення виконання рішення існує, проте провадження в рамках якого його було застосовано завершено, що суперечить приписам Закону України « Про виконавче провадження» № 606-ХІVта Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» 1404-VІІІ чітко визначено перелік підстав для зняття самостійно державним виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги обґрунтовані та належать до задоволення.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 271, 287 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), щодо не скасування арешту майна ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 , накладеного державним виконавцем Пономарьовим Віктором Віталійовичем у зведеному виконавчому провадженні ВП 13806584 та ВП 13806331 постановою про накладення арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН №365854 від 25.09.2009 року.

3.Скасувати арешт накладений державним виконавцем Пономарьовим Віктором Віталійовичем у зведеному виконавчому ВП 13806584 та ВП 13806331 постановою про накладення арешту майна боржника ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 та оголошення заборони на його відчуження АН №365845 від 25.09.2009 року (Реєстраційний номер обтяження 8776566 дата реєстрації 04.06.2009 року реєстратор Одеська філія державного підприємства «інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Реєстраційний номер обтяження 2551556 дата реєстрації 04.06.2009 року реєстратор Одеська філія державного підприємства «інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Реєстраційний номер обтяження 2551475 дата реєстрації 04.06.2009 року зареєстровано Євтодій Оксана Станіславівна ).

4.Стягнути з Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908(дев`ятсот вісім ),00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.272 КАС України судові рішення за наслідками розглядом судом першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої , статтями 286-288 цього Кодексу , набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч.6 ст.287 КАС України рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення повного тексту рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Я. Бойко