
Справа № 420/1301/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,
за участі сторін:
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Вальчука І.О. (згідно ордеру),
представника відповідача Ярчака І.С. (згідно Витягу)
розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Одесі за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними та скасування висновку, наказу, розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, за результатом розгляду якого позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Національного антикорупційного бюро України у 2020 році, затверджений наказом Директора Національного антикорупційного бюро України №171-А від 23 грудня 2020 року, в частині, що стосується детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Лосєя Іллі Миколайовича;
визнати протиправним та скасувати наказ Національного антикорупційного бюро України №171-А від 23 грудня 2020 року «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Національного антикорупційного бюро України у 2020 році» в частині, що стосується детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Лосєя Іллі Миколайовича;
визнати протиправним та скасувати розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України №2108-р від 24 грудня 2020 року, про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 31 грудня 2020 року з посади детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України;
визнати протиправним та скасувати наказ Директора Національного антикорупційного бюро України №252-к від 11 січня 2021 року про внесення змін до Розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України №2108-р від 24 грудня 2020 року та викладено її у новій редакції, відповідно до якої припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 11 січня 2021 року з посади детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України;
поновити ОСОБА_1 в Національному антикорупційному бюро України на посаді детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, або на рівнозначній посаді детектива Національного антикорупційного бюро України, з 12 січня 2021 року;
стягнути з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді;
стягнути з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 судові витрати;
допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Ухвалою суду від 03.02.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 09.03.2021 року.
В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що з 25 липня 2017 року по 12 січня 2021 року ОСОБА_1 проходив службу у Національну антикорупційному бюро України на посаді детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України. Розпорядженням Директора Національного антикорупційного бюро України №2108-р від 24 грудня 2020 року припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 31 грудня 2020 року з посади детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2020 році, пункт 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу». У якості правової підстави видання розпорядження зазначається висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затверджений наказом Директора «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Національного антикорупційного бюро України у 2020 році» від 23.12.2020 року № 171-А. Наказом Директора Національного антикорупційного бюро України №252-к від 11 січня 2021 року внесено зміни до Розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України №2108-р від 24 грудня 2020 року та викладено її у новій редакції, відповідно до якої припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 11 січня 2021 року з посади детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2020 році, пункт 3 частини першої статті 87 України «Про державну службу».
Позивач вважає зазначені дії відповідача незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Представник позивача зазначає, що протягом 2020 року детективом Лосєєм І.М. виконано всі завдання, а упродовж звітного періоду було виконано, також, поточну роботу в межах наданих доручень. Разом з тим, представник позивача вказує, що станом на час проведення оцінювання ОСОБА_1 старшим детективом-керівником другого відділу детективів ОСОБА_2 , мав місце реальний конфлікт інтересів, оскільки під час проведення службового розслідування на підставі наказу № 94-А від 08.09.2020 року, ОСОБА_1 надавав пояснення про негативні факти, що стосувалися старшого детектива-керівника другого відділу детективів – ОСОБА_2
01.03.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, Національне бюро вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не належать до задоволення. Представник відповідача зазначає, що завдання, передбачені ст. 2 КПК України та завдання оперативно-розшукової діяльності, передбачені ст. 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» не можуть вважатися виконаними позивачем позитивно. Крім того, під час виконання завдання з розвитку особистих компетенцій для отримання оцінки 4 (чотири) працівник повинен вносити пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення, удосконалення службової діяльності. Протягом 2020 року пропозицій від детектива не надходили. Також, протягом 2020 року пропозиції під час розгляду звернень, запитів, службової кореспонденції та виконанні доручень керівництва від ОСОБА_1 до керівництва не надходили. Представник відповідача зазначає, що за наслідком розгляду службової записки керівника другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Ковтуна Р.А. від 04.12.2020 року № 04/25939-02, Управлінням внутрішнього контролю не встановлено достатніх об`єктивних даних, що свідчать про наявність у ОСОБА_2 потенційного конфлікту інтересів, про що доповідною запискою від 09.12.2020 року № 13/26225-01 проінформовано Директора Національного бюро та ОСОБА_2
22.03.2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов, з огляду на який останній вважає, що позивачем, як слідчим, належним чином виконувалися обов`язки щодо кримінальних проваджень, які знаходилися в провадженні позивача. Представник позивача зазначив, що навантаження на позивача було більшим, ніж у інших слідчих. Фактично відповідач ставить в провину позивачу дотримання приписів КПК України у формі неприйняття процесуальних рішень, які віднесені до повноважень іншої посадової особи – прокурора. У разі неефективного досудового розслідування, керівник уповноважений відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування та призначати іншого слідчого, однак, відзив та матеріали справи не містять відомостей про те, ОСОБА_1 за ініціативою прокурора або керівника органу досудового розслідування відсторонювався від досудового розслідування, або в іншій спосіб, в нього вилучалися кримінальні провадження.
29.03.2021 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення що стосуються стану досудового розслідування кримінальних проваджень, які перебували у провадженні позивача.
19.04.2021 року від представника відповідача надійшли заперечення, з огляду на які, представник відповідача вказує, що факт відсутності виявлених позивачем кримінальних правопорушень, свідчить про самоусунення від здійснення покладених на нього службових завдань та обов`язків.
Ухвалою суду від 25.05.2021 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.06.2021 року.
Під час судового розгляду справи позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Суд вислухав позивача, представників позивача та відповідача, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності, та робить наступні висновки.
Згідно з розпорядженням Національного антикорупційного бюро України № 1159-р від 20.07.2017 року, ОСОБА_1 прийнято на службу до Національного антикорупційного бюро України та призначено на посаду детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача від 28.07.2003 року НОМЕР_1 .
24.12.2019 року ОСОБА_1 ознайомлено із завданнями і ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» та «В», що визначені детективу Національного бюро – державному службовцю категорії «В» ОСОБА_1 старшим детективом-керівником Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Ковтуном Р.А. 24.12.2019 року та погоджені керівником Четвертого підрозділу детективі Головного підрозділу детективів ОСОБА_3 24.12.2019 року.
З огляду на зміст вказаних завдань, ОСОБА_1 на період січень-грудень 2020 року встановлено 4 завдання.
Зазначені завдання було переглянуто за результатами ІІ кварталу 2020 року. Вказані завдання визначені детективу Національного бюро – державному службовцю категорії «В» Лосєю І.М. старшим детективом-керівником Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Ковтуном Р.А. - 09.07.2020 року та погоджені керівником Головного підрозділу детективів ОСОБА_4 - 09.07.2020 року. Позивач з переглянутими завданнями ознайомлений - 09.07.2020 року.
З огляду на зміст вказаних завдань, ОСОБА_1 на 2020 рік встановлено 4 завдання.
Згідно з протоколом наради Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України щодо оцінювання результатів службової діяльності працівників Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро від 17.12.2020 року, заступник керівника Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_5 щодо діяльності ОСОБА_1 протягом 2020 року зазначив, що завдання, передбачені ст. 2 КПК України та завдання оперативно-розшукової діяльності, передбачені ст. 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» не можуть вважатися виконаними позивачем позитивно. Крім того, під час виконання завдання з розвитку особистих компетенцій для отримання оцінки 4 (чотири) працівник повинен вносити пропозиції щодо інших, документів або їх удосконалення, удосконалення службової діяльності. Протягом 2020 року пропозиції від детектива не надходили. Також, протягом 2020 року пропозиції під час розгляду звернень, запитів, службової кореспонденції та виконанні доручень керівництва від ОСОБА_1 до керівництва не надходили.
Згідно з вказаним протоколом, за результатом наради, керівник Головного підрозділу детективі Національного Бюро Калужанський А.В. вирішив затвердити запропоновані ОСОБА_2 результати оцінювання службової діяльності, у тому числі, ОСОБА_1
18.12.2020 року старшим детективом-керівником Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Ковтуном Р.А. визначено результати виконання завдань ОСОБА_1 за 2020 рік, які погоджені в керівником Головного підрозділу детективів ОСОБА_4 18.12.2020 року.
Згідно з зазначеними результатами, за виконання завдання № 1 ОСОБА_1 отримав 1 бал. Обґрунтування: «завдання виконане частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання державний службовець підійшов формально, або в роботі порушено вимоги правил етичної поведінки». За виконання завдання № 2 ОСОБА_1 отримав 3 бали. Обґрунтування: «завдання виконано вчасно, результат якого можна повною мірою використати у роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки». За виконання завдання № 3 ОСОБА_1 отримав 2 бали. Обґрунтування: «завдання виконане, але із залученням до виконання завдання допомоги інших (під час виконання завдання державний службовець проявляв низьку ініціативність)». За виконання завдання № 4 ОСОБА_1 отримав 3 бали. Обґрунтування: «завдання виконано вчасно, результат якого можна повною мірою використати у роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки». Середній бал – 2,25 що відповідає негативній оцінці. В обґрунтування такої оцінки, безпосередній керівник позивача вказав: «Завдання виконане, але із порушенням строку виконання та/або із залученням інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність».
Позивач з результатами виконання завдань ознайомлений 21.12.2020 року.
21.12.2020 року ОСОБА_1 подав зауваження щодо оцінювання результатів службової діяльності за 2020 рік.
Відповідно до доповідної записки начальника відділу по роботі з персоналом ОСОБА_6 , остання просила директора Національного антикорупційного бюро України, після вивчення матеріалів оцінювання державних службовців ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , затвердити висновок з негативною оцінкою, або припинити процедуру оцінювання результатів службової діяльності відповідних державних службовців.
23.12.2020 року директором Національного антикорупційного бюро України прийнято наказ № 171-А про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Національного антикорупційного бюро України у 2020 році.
Відповідно до витягу з висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Національного антикорупційного бюро України у 2020 році, детектив Національного бюро, ОСОБА_1 , отримав негативну оцінку результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році.
Копію наказу від 23.12.2020 року № 171-А та вказаний витяг направлено на адресу позивача разом з супровідним листом № 17-188/44184 від 24.12.2020 року.
Поштове відправлення позивачу вручено не було та повернуто відправнику з відміткою ПАТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України №2108-р від 24 грудня 2020 року, припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 31 грудня 2020 року з посади детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2020 році, пункт 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу». Підстава: висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затверджений наказом Директора «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Національного антикорупційного бюро України у 2020 році» від 23.12.2020 року № 171-А.
Наказом Директора Національного антикорупційного бюро України №252-к від 11 січня 2021 року внесено зміни до Розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України №2108-р від 24 грудня 2020 року та викладено його у новій редакції, відповідно до якої припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 11 січня 2021 року з посади детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2020 році, пункт 3 частини першої статті 87 України «Про державну службу». Підстава: листок непрацездатності ОСОБА_1 від 24.12.2020 року серії НОМЕР_2 .
Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 44 Закону України «Про державну службу», результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.
Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.
Приписами ч. ч. 4, 5 ст. 44 Закону України «Про державну службу», державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.
Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.
За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
Відповідно до ч. 6 ст. 44 Закону України «Про державну службу», у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
Приписами ч. ч. 7, 8 ст. 44 Закону України «Про державну службу» передбачено, що висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.
Відповідно до ч. 11 ст. 44 Закону України «Про державну службу», порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
Статтею 11 Закону України «Про державну службу» передбачено, що у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.
У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.
Керівник державної служби зобов`язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).
У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України № 640 від 23.08.2017 року затверджено Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, який визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання). Дія цього Типового порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій “А”, “Б” і “В” (далі – Типовий порядок № 640).
Відповідно до п. п. 2, 3, 7, 9, 12, 13, Типового порядку № 640, метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри, визначення потреби у професійному навчанні.
Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.
Оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників;визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).
Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному.
Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.
Приписами п. 14 Типового порядку № 640 передбачено, що визначення результатів виконання завдань, затвердження висновку не проводиться, якщо на дату прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань державний службовець: працює на займаній посаді у звітному році з визначеними йому завданнями менше трьох місяців; перебуває у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, без збереження заробітної плати відповідно до пунктів 3 і 18 частини першої статті 25 Закону України “Про відпустки”; відсутній на службі у зв`язку з призовом на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняттям на військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду; відсутній на службі у зв`язку з проходженням спеціальної підготовки кандидатами на посаду судді відповідно до статті 77 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”; відсторонений від виконання посадових обов`язків (повноважень) у порядку, визначеному законом.
Згідно з п. 16 Типового порядку № 640, висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.
Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України “Про державну службу”.
Згідно з п. 34 Типового порядку № 640, завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються такими особами: державним службовцям, які займають інші посади державної служби категорій “Б” і “В”, - безпосереднім керівником за погодженням з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності).
Відповідно до п. 37 Типового порядку № 640, для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, оціночну співбесіду.
У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.
Згідно з п. 38 Тимчасового порядку № 640, перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.
У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.
Приписами п. 39 Тимчасового порядку № 640 передбачено, що після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.
Згідно з п. п. 40, 41 Тимчасового порядку № 640, безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця.
У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу.
Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”, в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.
Згідно з п. п. 47-49 Типового порядку № 640, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.
Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій “Б” або “В”, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України “Про державну службу”.
У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу.
Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця.
Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
Суд зазначає, що з огляду на встановлені вище обставини та вимоги законодавства, відповідач під час проведення оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 керувався вимогами чинного законодавства та процедура проведення оцінювання відповідачем не порушувалася.
При цьому, суд зазначає, що під час розгляду зазначеної адміністративної справи, суд перевіряє та встановлює наступні факти: чи було оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 проведено уповноваженою особою; чи був дотриманий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності та затвердження результатів такого оцінювання.
Верховний Суд в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 811/952/15 зробив наступний висновок:
«Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи N R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Виходячи з положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя».
Щодо доводів ОСОБА_1 про неможливість проведення оцінювання його діяльності безпосереднім керівником ОСОБА_2 через наявність конфлікту інтересів, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз`ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.
Приписами п. 2 ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про Національне антикорупційне бюро України» передбачено обов`язок підрозділу внутрішнього контролю Національного бюро зі здійснення контролю за дотриманням працівниками Національного бюро правил етичної поведінки, конфлікту інтересів, декларування майна, доходів, видатків та зобов`язань фінансового характеру.
Згідно з абзацом 1 пункту 8.2, пунктами 8.4, 8.5 розділу 8 Порядку здійснення контролю за дотриманням працівникам Національного антикорупційного бюро України законодавства про конфлікт інтересів, затвердженого наказом Директора Національного бюро від 14.06.2016 № 153, перевірку інформації про конфлікт інтересів у діяльності суб`єктів конфлікту інтересів здійснює Управління внутрішнього контролю. Про результати розгляду повідомлень (інформації) щодо конфлікту інтересів Управління внутрішнього контролю інформує доповідною запискою Директора Національного бюро. У випадку встановлення фактів щодо наявності конфлікту інтересів у діяльності суб`єкта конфлікту інтересів та порушення ним вимог чинного законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів, Управлінню внутрішнього контролю перевіряє наявність підстав для притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Суд встановив, що керівник Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_2 звернувся до т.в.п. Директора Національного антикорупційного бюро України із службовою запискою від 04.12.2020 № 04/25939-02 щодо можливої наявності ознак потенційного чи реального конфлікту інтересів під час проведення щорічного оцінювання результатів службової діяльності державних службовців - детективів Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро. ОСОБА_2 зазначив про наявність анонімного звернення, на підставі якого стосовно нього проводилося службове розслідування згідно з наказом Директора Національного бюро № 94-А від 08.09.2020. На думку старшого детектива - керівника відділу детективів ОСОБА_2 анонімне звернення «ймовірно направлене детективами Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро». ОСОБА_2 виявив при ознайомленні з матеріалами службового розслідування в поясненнях, наданих детективами, «суперечливих даних, а в деяких таких, що містять неправдивий характер».
Згідно з доповідною запискою керівника Управління внутрішнього контролю Національного бюро ОСОБА_8 , за результатом розгляду повідомлення старшого детектива-керівника відділу детективів ОСОБА_2 не встановлено достатніх об`єктивних даних, що свідчать про наявність у нього потенційного чи реального конфлікту інтересів.
Суд зазначає, що невід`ємною складовою конфлікту інтересів є службові/представницькі повноваження та вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень.
На думку суду, факт надання позивачем пояснень в рамках службового розслідування щодо безпосереднього керівника ОСОБА_2 , з якими останній не погодився, не є беззаперечним доказом наявності між позивачем та його безпосереднім керівником конфлікту інтересів.
Також, суд наголошує на тому, що обов`язковою складовою конфлікту інтересів є можливість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації службових повноважень, які мають безпосередні прямі наслідки для особи, з якою виник конфлікт інтересів.
Разом з тим, ОСОБА_2 , будучи безпосереднім керівником ОСОБА_1 , результати виконання останнім завдань погоджував з керівником Головного підрозділу детективів Національного бюро України ОСОБА_4 . Під час наради, на якій виступив ОСОБА_1 з поясненнями щодо результатів своєї службової діяльності у 2020 році, заступник керівника Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_5 зазначив, що вважає запропоновану ОСОБА_2 оцінку повністю обґрунтованою. Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців НАБУ у 2020 році затверджений Директором НАБУ.
Вказані факти, на думку суду, свідчать про об`єктивність виставленої позивачу оцінки, за результатом оцінювання службової діяльності у 2020 році, у зв`язку із чим відсутні підстави для визнання протиправними та скасування висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Національного антикорупційного бюро України у 2020 році, затверджений наказом Директора Національного антикорупційного бюро України №171-А від 23 грудня 2020 року, в частині, що стосується детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Лосєя Іллі Миколайовича, наказу Національного антикорупційного бюро України №171-А від 23 грудня 2020 року «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Національного антикорупційного бюро України у 2020 році» в частині, що стосується детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Лосєя Іллі Миколайовича, розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України №2108-р від 24 грудня 2020 року та наказу Директора Національного антикорупційного бюро України №252-к від 11 січня 2021 року.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити як похідних.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 не належить до задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними та скасування висновку, наказу, розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач – Національне антикорупційне бюро України (код ЄДРПОУ: 39751280, адреса: вул. Василя Сурикова, 3, м. Київ, 03035).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 16 липня 2021 року.
Суддя Н.В. Бжассо
.
Судове рішення № 98363867, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 16.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/1301/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: