Рішення № 98363817, 15.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8265/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження у спрощенному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання видати дозвіл вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідача, Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області, в якому позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області №15-VIII від 12 березня 2021 року в частині відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати Великодальницьку сільську раду Біляївського району Одеської області надати дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: за цільовим призначенням – землі запасу, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123783400:01:002:0450 (загальна площа 10,816 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Петродолинської сільської ради (що входить до Великодальницької сільської громади) Біляївського (раніше Овідіополського) району Одеської області (за межами населених пунктів).

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позивач стверджувала, що прийняття спірного рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою перешкоджає їй реалізувати право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність із земель державної та комунальної власності.

Позовні вимоги позивача ґрунтувалися на тому, що відповідач безпідставно зазначив у своїй відмові про невідповідність місця розташування бажаної земельної ділянки містобудівній документації, оскільки на даний момент він взагалі відсутній. Відповідно до чинного генерального плану спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

Крім того, позивач зазначає, що при прийнятті спірного рішення відповідач порушив встановлений законом місячний строк його розгляду. Для ефективного відновлення порушеного права позивач вважає необхідним зобов`язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою спірної земельної ділянки.

(б) Позиція відповідача

Відповідач, не зважаючи на отримання копії ухвали суду про відкриття провадження у справі з доданими до неї документами, не скористався своїм правом на подання відзиву на позов. Про поважність причин ненадання відзиву у встановлений строк суд не повідомив.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

24 травня 2021 суд ухвалою відкрив провадження в даній адміністративній справі про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

V. Обставини, встановлені судом

14.01.2021 позивач звернулася до відповідача з клопотанням про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: за цільовим призначенням – землі запасу, комунальної форми власності, орієнтовною площеють2,00 га, що має кадастровий номер 5123783400:01:002:0450 (загальна площа 10,816 га) з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства.

До заяви позивач надала копії паспорта, ідентифікаційного коду, графічний матеріал на бажану земельну ділянку із позначенням місця її розташування. (а.с.18).

12.03.2021 відповідач, розглянувши заяву позивача, прийняв рішення №150-VIII про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою (а.с.13-14). У спірному рішенні відповідач посилався як на підставу відмови на рішення Петродолинської сільської ради від 25.09.2015 №562-VI та на ч.7 ст. 118 ЗК України.

Рішенням Петродолинська сільська рада від 25.09.2015 №562-VI вирішила розробити проект «Внесення змін до генерального плану с.Петродолинське Овідіопольського району Одеської області» поєднаного з планом зонування території населеного пункту та детальними планами окремих частин села Петродолинське (з розширенням меж) (а.с.33).

21.02.2020 ГУ Держгеокадастру в Одеській області надало відповідь на запит позивача, в якій повідомило, що станом на сьогоднішній день в порядку інформаційного обміну органів державної реєстрації прав до Державного земельного кадастру відомості про реєстрацію права власності (користування) на зазначену земельну ділянку за будь-якими фізичними чи юридичними особами не надходили. За інформацією Управління у Державному земельному кадастрі наявні відомості про державну реєстрацію від 19.11.2019 земельної ділянки з кадастровим номером 5123783400:01:002:0450 з цільовим призначенням: землі запасу, які не надані у власність (а.с.19).

01.04.2021 у відповідь на запит позивача відповідач повідомив, що цільове призначення на даний момент вказаної земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення для товарного виробництва. Новий генплан не затверджений, чинним є генплан, затверджений рішенням від 26.0,.1998 (а.с.30). В іншій відповіді на запит відповідач також повідомляє позивача про те, що викопіювання з плану зонування с.Петродолинське у сільській раді відсутнє. Сільською радою рішення про затвердження нового плану зонування не приймалося (а.с.31).

V. Джерела права та висновки суду.

Ознайомившись із поясненнями сторін, дослідивши надані письмові докази, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Зміст даних спірних правовідносин становить вирішення питання щодо існування законних підстав для відмови позивачу надати дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою на відведення земельної ділянки.

Стаття 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 27.05.1997 №280/97-ВР встановлює повноваження для міських рад розглядати і вирішувати питання віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п.п. «а», «б» ч.1 ст.12 ЗК України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частина 1 ст.123 ЗК України передбачає, що надання земельних ділянок державної, комунальної власності у користування здійснюється органами місцевого самоврядування.

У положеннях ч.1 ст.122 ЗК України зазначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до п. «в» ч.3 ст.116 ЗК України : «Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: […] одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом».

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначає ст.121 ЗК України. Зокрема, відповідно до п. «б» вказаної статті передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га.

Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України: «Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства)».

Відповідно до абз. першого ч.7 цієї статті: «Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку».

Сукупний аналіз вказаних норм права визначає право громадян на отримання з комунальної власності безоплатно у свою власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Для цього він подає клопотання до відповідної сільської ради за результатами якого у місячний строк рада дає згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмову орган місцевого самоврядування надає тільки у випадку невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів або містобудівній документації.

Звертаючись до фактів цієї справи відповідач ні у своєму рішенні, ні впродовж судового розгляду справи не надав доказів та не довів існування підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою. Натомість в матеріалах справи містяться документи, що підтверджують цільове призначення спірної ділянки : землі запасу, які не надані у власність. Також відповідно до листів- відповідей відповідача на запит позивача, він сам зазначає, що на даний момент спірна земельна ділянка є землею сільськогосподарського призначення, новий генплан не затверджений, чинним є генплан, затверджений рішенням від 26.03,.1998 №67, сільською радою рішення про затвердження нового плану зонування не приймалося.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується необґрунтованість та протиправність відмови відповідача у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

Також з урахуванням ч.7 ст.118 ЗК України, суд погоджується з аргументом позивача про те, що відповідач прийняв спірне рішення з порушенням одномісячного строку розгляду питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, на підставі викладеного, суд робить висновок, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області №15-VIII від 12 березня 2021 року в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства належить до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України суд здійснює адміністративне судочинство з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.

Відповідно до правової позиції ВСУ у постанові від 16.09.20158 у справі №21-1465а15 суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та виключив би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З метою виконання головного завдання адміністративного судочинства щодо ефективного захисту порушеного права, а також з урахуванням надання позивачем до клопотання про надання дозволу усіх необхідних документів, суд робить висновок про задоволення позовної вимоги про зобов`язання Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області надати дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: за цільовим призначенням – землі запасу, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123783400:01:002:0450 (загальна площа 10,816 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Петродолинської сільської ради (що входить до Великодальницької сільської громади) Біляївського (раніше Овідіополського) району Одеської області (за межами населених пунктів).

VI. Судові витрати

У позовній заяві позивач просить стягнути на його користь судові витрати в т.ч. витрати на правову допомогу. При поданні позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 908 грн. Даний факт підтверджується квитанцією №89871 (а.с. 9).

З урахуванням висновку суду про задоволення позову, суд робить висновок, що документально підтверджений позивачем судовий збір належить до відшкодування. Адже відповідно до ч.1 статті 139 КАС України: «При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа».

Крім того, в матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги №10/3-2 від 15.10.2020. Цим договором у п. 3 сторони погодили гонорарні відносини (а.с.36). Відповідно до акту прийому – передачі юридичних послуг адвокатом загальна вартість послуг складає 29 500 грн. А саме: зустріч та усна консультація з клієнтом – 1000 грн.; складання та підготовка запитів, клопотання до Великодальницької сільської ради - 12 000 грн.; написання, підготовка та надання позовної заяви – 15 000 грн; написання клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного провадження – 1500 грн. (а.с.37). У даному акті вказаний опис робіт, а також обсяг наданих послуг. Оцінюючи співмірність оплати послуг адвоката, суд враховуючи незначну складність справи, час витрачений на надання послуг робить висновок про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000 грн.

Згідно з ч.1 ст.382 КАС України: «Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області №15-VIII від 12 березня 2021 року в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

3.Зобов`язати Великодальницьку сільську раду Біляївського району Одеської області надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: за цільовим призначенням – землі запасу, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123783400:01:002:0450 (загальна площа 10,816 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Петродолинської сільської ради (що входить до Великодальницької сільської громади) Біляївського (раніше Овідіополського) району Одеської області (за межами населених пунктів).

4.Стягнути з Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області (ЄДРПОУ 04377693; с. Великий Дальник, вул. Б. Хмельницького,3; Біляївський район, Одеська область; 67668) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати у сумі 25 908 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот вісім), 00 грн.

5.Зобов`язати Великодальницьку сільську раду Біляївського району Одеської області протягом двох місяців після набрання законної сили цим рішенням надати до суду звіт про його виконання.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.Я. Бойко