Рішення № 98363750, 15.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6455/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області про визнання протиправними дії Окнянської селищної ради Окнянського району Одеські області, які викладені у листі від 30.03.2021 року за №02-15/738, та додатках до нього, щодо відмови громадянину України ОСОБА_1 , надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею по 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення на території Окнянської селищної ради, Окнянського району, Одеської області (за межами населеного пункту) у відповідності із пунктом "б” частини 5 статті 121 ЗК України, за рахунок земельних ділянок, вказаних у зверненні від 18.03.2021 р.; зобов`язання Окнянську селищну раду Окнянського району Одеської області, надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею по 2 га у власність для веденій особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення на території Окнянської селищної ради, Окнянського району, Одеської області (за межами населеного пункту) у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок однієї із земельних ділянок, яка вказана у зверненні від 18.03.2021 року, з урахуванням заяви про усунення недоліків від 05.07.2021р.

Ухвалою суду від 26.04.2021р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 29.06.2021р. залишено без руху адміністративний позов позивача та надано 5-денний термін для усунення недоліків у справі.

Ухвалою суду від 15.07.2021р. повернуто уточнений адміністративний позов від 05.07.2021р.

Ухвалою суду від 15.07.2021р. продовжено розгляд справи №420/6455/21 за позовом ОСОБА_1 до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що листом відповідача від 30.03.2021р. за №02-15/738 фактично відмовлено громадянину України ОСОБА_1 надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею по 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення на території Окнянської селищної ради, Окнянського району, Одеської області (за межами населеного пункту) у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗK України, за рахунок земельних ділянок, вказаних у зверненні від 18.03.2021 року. Позивач, посилаючись на норми діючого законодавства та положення Земельного кодексу України вказав, що підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування та, що позивач дотримувався відповідної послідовності для безоплатного отримання земельної ділянки, однак відповідачем безпідставно відмовлено у наданні відповідного дозволу, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

11.05.2021р. до суду від Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що зі спірного питання позивачу було направлено відповідний лист від 30.03.2021р. про результати голосування по його питанню з роз`ясненням та рекомендовано звернутись до селищної ради повторно. Щодо заявлених вимог про стягнення витрат на правничу допомогу відповідач вказав, що вказані витрати нічим не підтверджені та Окнянська селищна рада не визнає їх у повному обсязі.

13.05.2021р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій представник вказав, що Окнянська селищна рада, в яку входить постійна комісія, та колегіальний орган-сесія Окнянської селищної ради, прийняли колегіальне рішення про відмову надати дозвіл позивачу, всупереч тому, що позивач запропонував декілька варіантів земельних ділянок.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

18.03.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до Окнянської селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею по 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок несформованих земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Окнянської селищної ради, Окнянського району, Одеської області (а.с.6)

Разом із вказаною заявою було надано до Окнянської селищної ради копію паспорту та ІПН заявника; графічні матеріали земельних ділянок.

Листом Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області від 30.03.2021 року листом № 02-15/738 Окнянська селищна рада повідомила, що 24.03.2021 відбулась п`ята сесія VІІІ скликання Окнянської селищної ради. До порядку денного було включено питання щодо розгляду заяви заявника «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність гр. ОСОБА_1 (за межами населеного пункту)». Розгляд заяви було включено до порядку денного п`ятої сесії VІІІ скликання Окнянської селищної ради, однак рішення по даному питанню прийнято не було в зв`язку з тим, що не брало достатню кількість голосів. Рекомендовано повторно звернутись до Окнянської селищної ради з даним питанням.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною 9 ст. 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч.ч.10-11 ст.118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Згідно з пп. «б» ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України).

Отже, з викладеного вбачається, що ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачений вичерпний перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, надсилаючи вищевказаний лист №02-15/738 від 30.03.2021р., відповідний орган без наведення підстав встановлених законом, рекомендує повторно звернутись до Окнянської селищної ради з даним питанням.

У межах заявленого спору позивач звернувся до відповідача із заявою, за наслідками розгляду якої відповідач як суб`єкт владних повноважень повинен був прийняти відповідне управлінське рішення, в той час як останній протиправно сформував і направив відповідь на таку заяву позивача у формі листа.

З огляду на встановлене суд приходить до висновку, що відсутність належним чином оформленого рішення Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області з питань надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою та відповідно про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними дії Окнянської селищної ради Окнянського району Одеські області, які викладені у листі від 30.03.2021 року за №02-15/738, та додатках до нього, щодо відмови громадянину України ОСОБА_1 , надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею по 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення на території Окнянської селищної ради, Окнянського району, Одеської області (за межами населеного пункту) у відповідності із пунктом "б” частини 5 статті 121 ЗК України, за рахунок земельних ділянок, вказаних у зверненні від 18.03.2021 р.

Щодо вимоги про зобов`язання Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області, надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею по 2 га у власність для веде особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення на території Окнянської селищної ради, Окнянського району, Одеської області (за межами населеного пункту), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З урахуванням зазначеного, суд вважає що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання Окнянську селищну раду Окнянського району Одеської області, розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.03.2021р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею по 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення на території Окнянської селищної ради, Окнянського району, Одеської області (за межами населеного пункту).

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача є належним та достатнім в даному випадку.

В свою чергу, вимоги в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню з вищезазначених підстав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.

В матеріалах справи наявна заява позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

В обґрунтування зазначеної заяви представник позивача вказав, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не лише компенсацією стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених нею витрат, але й у певному сенсі має спонукати іншу сторону утриматись від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії.

Згідно із п.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями ч.3-5 ст.143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн. є необґрунтованим, зазначена в кількість годин (5,5 годин згідно акту виконаних робіт від 12.04.2021р.) витрачена на надання зазначених в акті видів юридичних робіт є непропорційною до предмета спору та складності справи.

Таким чином, враховуючи викладене, категорію справи та те, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, суд вважає за можливе присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 1 000,00 грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви позивача та оскільки вимозі про зобов`язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу вимогу позивача не стягувався, суд вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Окнянської селищної ради Окнянського району Одеські області, які викладені у листі від 30.03.2021 року за №02-15/738, та додатках до нього, щодо відмови громадянину України ОСОБА_1 , надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею по 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення на території Окнянської селищної ради, Окнянського району, Одеської області (за межами населеного пункту) у відповідності із пунктом "б” частини 5 статті 121 ЗК України, за рахунок земельних ділянок, вказаних у зверненні від 18.03.2021р.

Зобов`язати Окнянську селищну раду Окнянського району Одеської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.03.2021р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею по 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення на території Окнянської селищної ради, Окнянського району, Одеської області (за межами населеного пункту).

У задоволенні іншої частини позовних вимог-відмовити.

Стягнути з Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379924, Одеська обл., Окнянський р-н., смт. Окни, вул. Першотравнева,31) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра