Рішення № 98363495, 16.07.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2021 р. № 400/1299/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А.,розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ( ОСОБА_2 ), м. Полтава, Полтавська область, 36004

до відповідача:Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича, вул. Поправки Юрія, 6, оф.16, м. Київ 94, 02094,

треті особи:Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД", вул. Саксаганського, 14, офіс 301, м. Київ 33, 01033,

про:визнання дій протиправними та скасування постанови від 25.01.2021 ВП № 64261076,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельника Юрія Анатолійовича (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати дії відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням правил територіальності, незаконними та неправомірними;

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва, ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження від 25.01.2021 року № 64261076 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 21160,24грн.

Третьою особою у справі позивач зазначив – ТОВ «Фінансова компанія «Аланд».

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує на те, що відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 64261076 від 21.01.2021 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу № 60581 від 05.10.2020р. про стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» боргу в сумі 21160,24 грн. з порушенням приписів статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавче провадження відкрито не за місцем проживання, перебування чи знаходженням майна боржника, тобто з порушенням правил територіальності. Позивач вказує, що ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Зазначає про те, що він зареєстрований за адресою в м.Южноукраїнську Миколаївської області, що підтверджується відміткою у паспорті про

зареєстроване місце проживання. На момент винесення спірної постанови у відповідача були відсутні докази того, що адреса реєстрації боржника здійснена у виконавчому окрузі міста Києва, а відтак правових підстав для винесення спірної постанови відповідач не мав. З огляду на наведене позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправна, а відтак підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 05.04.2021р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження відповідно до ст.287 КАС України. Вказаною ухвалою суд з урахуванням встановлених карантинних заходів на території України та Миколаївської області, в тому числі й відповідно до наказів голови суду від 29.03.2021р. №13-о, визначив що про дату судового засідання учасників справи буде повідомлено повістками суду після закінчення карантину.

Відповідач 23.04.2021р. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що оскільки до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельника Юрія Анатолійовича надійшов виконавчий документ виконавчий напис, виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., у якому зазначено дві адреси боржника, а саме: адреса місця реєстрації; АДРЕСА_2 , отже боржник проживає у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Від третьої особи ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача пояснення по суті спору на адресу суду не надходили.

За клопотанням позивача розгляд справи призначеному в судовому засіданні на 08.06.2021р. в режимі відеоконференції, про що судом постановлено ухвалу від 25.05.2021р.

Відповідач в судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Клопотань про розгляд справи без участі його представника до суду не надходило.

Третя особа в судове засідання не прибула, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового засідання. Клопотань про розгляд справи без участі її представника до суду не надходило.

Суд на підставі ч.9 ст.205 КАС України, розглядає справу у письмовому провадженні, оскільки всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

05.10.2020р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис №60581 про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 21160,24 коп.

25.01.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мельником Юрієм Анатолійовичем на підставі виконавчого напису №60581 від 05.10.2020р., виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в сумі 21160,24грн., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64261076.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що, на думку позивача, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №64261076 від 25.01.2021 прийнята відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Законом України «Про виконавче провадження», оскільки при відкритті виконавчого провадження відповідач не пересвідчився у достовірності поданих стягувачем відомостях та відкрив виконавче провадження за відсутності передбачених законом підстав, передбачених ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», щодо місця виконання рішення виконавчого напису нотаріуса.

Позивач вважає, що такий повинен був виконуватися в межах виконавчого округу Миколаївської області, а не у виконавчому окрузі Київської області. Наведене слугувало підставою для звернення позивача до суду за судовим захистом.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до с.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ за положеннями цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

В ч.1 ст. 5 Закону №1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України.

Пунктом першим частини другої статті 22 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що у повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.

Згідно із ч.3 ст.22 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

Відповідно до ч.1, п.4, ч.2 ст.23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Згідно із ч.1 ст.25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Частиною другою статті 25 цього ж Закону передбачено, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування

боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Аналіз наведених норм права вказує, що виконавче провадження здійснюють органи державної виконавчої служби (державні виконавці) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках, приватні виконавці. Приватні виконавці здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, й на підставі виконавчих написів нотаріусів. Водночас, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи виключно у двох випадках: 1) за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, або 2) за місцезнаходженням майна боржника.

На підставі відомостей з Єдиного реєстру приватних виконавців України суд встановив, що виконавчим округом приватного виконавця Мельника Юрія Анатолійовича є місто Київ.

Відтак, з огляду на наведене, приватний виконавець Мельник Юрій Анатолійович має право вчиняти дії, пов`язані з відкриттям виконавчого провадження, у територіальних межах міста Києва. Вчинення таких дій можливо у випадку, якщо місце проживання, перебування боржника фізичної особи зареєстроване у місті Києві або ж майно боржника знаходиться у місті Києві.

Згідно із ч.1 ст.29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до абз.5 ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Абзацом дев`ятим статті 3 цього ж Закону визначено, що документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 25.04.2016 по теперішній час зареєстрований у АДРЕСА_3 , що підтверджується відміткою про реєстрацію місця проживання у паспорті (а.с. 41).

Про реєстрацію чи проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 , яка зазначена в оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №64261076 в якості однієї з адрес боржника, точних відомостей відповідачем чи стягувачем не наведено та відповідних підтверджуючих вказану обставину доказів не надано. Також матеріали справи не містять письмових доказів проживання позивача за вказаною адресою.

Крім того, суд не бере до уваги інформацію, вказану у постанові про відкриття виконавчого провадження, якій інформація вказана згідно виконавчого напису нотаріуса № 60581, щодо місця проживання позивача за адресою АДРЕСА_2 , оскільки ця інформація спростовується позивачем та не підтверджується жодними іншими доказами, зокрема документами, на підставі яких виник борг позивача, що стягується з нього на користь третьої особи.

Також в матеріалах справи відсутні докази знаходження будь-якого майна (рухомого та/або нерухомого), яке б належало позивачу у місті Києві.

З огляду на наведене судом не враховуються доводи відповідача про те, що у виконавчому написі №60581 від 05.10.2020р., вчиненому приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С., чітко зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу міста Києва, а саме, за адресою: АДРЕСА_2 , а відтак у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання, оскільки факт проживання позивача за вказаною адресою не підтверджений жодними належними та допустимими доказами. Натомість, відомості про реєстрацію позивача за адресою:

АДРЕСА_3 , підтвердженні відміткою у паспорті, що містяться в матеріалах справи (а.с.41).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано вимог ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» та без достатніх на те правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи або знаходження його майна, а в іншому виконавчому окрузі. Відтак, відповідач протиправно та всупереч вимогам чинного законодавства прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності в нього достовірної інформації про зареєстроване місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі.

Крім того, відповідно до п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Вказана норма свідчить про те, що при відкритті виконавчого провадження на виконавця покладено обов`язок перевірити чи такий виконавчий документ пред`явлено до виконання за належним місцем виконання.

Однак, наведені обставини не були перевірені та враховані приватним виконавцем Мельником Ю. А., під час прийняття оскаржуваної постанови, що дає суду підстави дійти висновку про прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №64261076 з порушенням норм чинного законодавства.

Положеннями ч.5 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Проте, приватний виконавець Мельник Ю. А. всупереч вищезазначеній нормі права, при відкритті виконавчого провадження не пересвідчився з офіційних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі чи достовірність місця проживання/перебування позивача, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про порушення відповідачем приписів ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» та наявність підстав для задоволення позову та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №64261076 від 25.01.2021р.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду доказів правомірності прийняття ним оскаржуваної постанови.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене суд вважає, що оскаржувана постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. про відкриття виконавчого провадження №64261076 від 25.01.2021 прийнята не у спосіб, що визначений Конституцією України та законами України, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 належить задовольнити повністю.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича (вул. Поправки Юрія, 6, оф.16, м. Київ 94, 02094, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва, Мельника Юрія Анатолійовича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 64261076 від 25.01.2021р.

3. Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельника Юрія Анатолійовича про відкриття виконавчого провадження від 25.01.2021 року № 64261076 щодо стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 21160,24грн.

4. Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович (вул. Поправки Юрія, 6, оф.16, м.Київ 94, 02094, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 грн., сплачений квитанцією від 29.03.2021р. № 51.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов