Рішення № 98362976, 09.07.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1647/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №902-30/2020 від 21 лютого 2020 Катеринівської сільської ради “Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, Катеринівська сільська рада (за межами населеного пункту) ОСОБА_1 ”;

- визнати протиправним та скасувати рішення №363-4/2021 від 26 лютого 2021 Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області “Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства”;

- зобов`язати Катеринівську сільську раду повторно розглянути його заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою судді від 23.04.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.32-33).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26 лютого 2021 року йому було надано рішення №363-4/2021 четвертої сесії восьмого скликання Катеринівської сільської ради “Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, Катеринівська сільська рада”, яким відмовлено в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, відповідно поданих графічних матеріалів на яких зазначене бажане місце розташування орієнтовною площею - 2,000 га., для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення. Зазначав, що підставою для відмови у наданні земельної ділянки стало рішення сесії Катеринівської сільської ради про передання йому у власність земельної ділянки, комунальної власності, площею 1,2145 га, кадастровий номер 3522581800:02:000:2833, яке він не отримував. Вважає, що Катеринівська сільська рада позбавила його права на одержання земельної ділянки, площею 2,000 га, тобто порушує його право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України, а відмова відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою суперечить статті 118 Земельного кодексу України та Закону України “Про особисте селянське господарство”.

Також, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Катеринівської сільської ради №902-30/2020 від 21 лютого 2020, в обґрунтування якого посилався на те, що про дане рішення йому стало відомо лише у лютому 2021 року з відповіді Кіровограградської обласної державної адміністрації та він намагався вирішити питання в досудовому порядку, доказом чого є подана ним заява на отримання земельної ділянки з доданими до неї графічними матеріалами, у відповідь на яку, він отримав рішення №363-4/2021 від 26 лютого 2021 року (а.с.20).

Доказів які б спростовували наведені позивачем обставини відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги обставини, наведені позивачем на обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, які не спростовано відповідачем, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даними позовними вимогами. Таким чином, строк звернення позивача до адміністративного суду з даними позовними вимогами підлягає поновленню.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.40-41), заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення, оскільки позивач ніяким чином не оскаржив рішення Катеринівської сільської ради №902-30/20 від 21 лютого 2020 року, жодних претензій до сільської ради з даного приводу не надавав, не висловлював своє незадоволення щодо площі - земельної ділянки, а саме тому йому було відмовлено у дозволі на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,000 га, рішенням №363-4/2021 від 26 лютого 2021 року Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області “Про падання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства”. Зазначав, що Катеринівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області відповідно до вимог п.б ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, виконала своє зобов`язання, щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2 га перед ОСОБА_1 як перед громадянином України.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому останній повністю не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відповіді на відзив (а.с.38-39).

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 07.03.2018 позивач звернувся до Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області з клопотанням про виділення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки до 2 га., як учаснику бойових дій. До вказаного клопотання додані копії: паспорта позивача та картки фізичної особи - платника податків позивача; посвідчення учасника бойових дій (а.с.5-7, 45).

Рішенням №902-30/2020 від 21 лютого 2020 року Катеринівською сільською радою “Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, Катеринівська сільська рада (за межами населеного пункту) ОСОБА_1 ” передано у власність позивача земельну ділянку, площею 1,2145 га., кадастровий номер: 3522581800:02:0002833, для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності Катеринівської сільської ради (а.с.47).

11.02.2021 позивач звернувся до Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки на території Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області. До вказаного клопотання додані копії: паспорта позивача та картки фізичної особи - платника податків позивача; графічні матеріали (а.с.5-7, 48, 52).

Рішенням четвертої сесії восьмого скликання Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №363-4/2021 від 26 лютого 2021 року “Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, Катеринівська сільська рада ОСОБА_1 ”, позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, у зв`язку з тим, що рішенням сесії Катеринівської сільської ради №902-30/2020 від 21 лютого 2020 ОСОБА_1 була передана у власність сформована земельна ділянка комунальної власності, площею 1,2145 га, кадастровий номер: 3522581800:02:0002833 (а.с.51).

Не погодившись із вказаними рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Так, відповідно до п.“б” ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом “в” ч.3 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 1 статті 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР) визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (частина 2 статті 2 Закону №280/97-ВР).

У відповідності до ч.1 ст.10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування” вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Таким чином, до повноважень відповідача належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок у власність або користування у порядку, передбачених ст.118, 123 ЗК України.

Частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що реалізації права особи на отримання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства передує декілька окремих етапів: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі №120/1583/19-а.

Суд звертає увагу на те, що оскаржуваним рішенням Катеринівської сільської ради №902-30/2020 від 21 лютого 2020 року “Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, Катеринівська сільська рада (за межами населеного пункту) ОСОБА_1 ” відповідачем передано у власність позивача земельну ділянку, площею 1,2145 га. кадастровий номер:3522581800:02:0002833, для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності Катеринівської сільської ради (а.с.47).

При цьому, доказів дотримання сторонами вищезазначених етапів, які передують реалізації права особи на отримання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, відповідачем суду не надано. Зокрема, не надано доказів подання позивачем до клопотання від 07.03.2018 про виділення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, як учаснику бойових дій, графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуваним рішенням №902-30/2020 від 21 лютого 2020 року Катеринівською сільською радою передано у власність позивача земельну ділянку, площею 1,2145 га, кадастровий номер 3522581800:02:0002833, для ведення особистого селянського господарства, без узгодження з позивачем бажаного місця розташування земельної ділянки, що призвело до порушення права позивача щодо отримання земельної ділянки бажаного місця розташування та примусового набуття особою права власності на таку земельну ділянку.

Таким чином, враховуючи недотримання відповідачем процедури, встановленої ст.118 Земельного кодексу України, під час прийняття оскаржуваного рішення №902-30/2020 від 21 лютого 2020 року, суд приходить до висновку про протиправність даного спірного рішення, та як наслідок його скасування.

Із аналізу положень Земельного кодексу України слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Так, відповідач відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою оскаржуваним рішенням №363-4/2021 від 26 лютого 2021 року посилається на рішення сесії Катеринівської сільської ради №902-30/2020 від 21 лютого 2020 року, яким ОСОБА_1 була передана у власність сформована земельна ділянка комунальної власності, площею 1,2145 га, кадастровий номер:3522581800:02:0002833 (а.с.51).

При цьому, в зазначеному рішенні №363-4/2021 від 26 лютого 2021 року відповідачем не наведено інших обставин, які б свідчили про неможливість відведення позивачу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, інших, передбачених частиною 7 статті 118 ЗК України підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою у оскаржуваному рішенні не наведено.

Суд зауважує, що рішення суб`єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об`єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб`єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.

Суд зазначає, що законодавець, наділяючи відповідача розпорядчими функціями щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, зобов`язав орган місцевого самоврядування мотивувати таке рішення. Тобто, відповідача зобов`язано навести конкретні підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви його прийняття, а не обмежуватись загальними нормами чинного земельного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, встановлені фактичні обставини справи, а також встановлення судом протиправності рішення сесії Катеринівської сільської ради №902-30/2020 від 21 лютого 2020 року, у взаємозв`язку із приписами чинного законодавства, суд приходить до висновку про протиправність і спірного рішення №363-4/2021 від 26 лютого 2021 року, та як наслідок його скасування.

З огляду на визнання протиправним спірного рішення, належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 на отримання обґрунтованого та мотивованого рішення за його заявою від 11.02.2021 є зобов`язання відповідача повторно розглянути цю заяву та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, відповідно до вимог земельного законодавства та з урахуванням висновків суду.

Такий висновок щодо способу захисту узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 22.12.2020 по справі №461/4544/18 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 по справі №509/1350/17.

Суд вважає за доцільне, на підставі частини 6 статті 245 КАС України, визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду у цій частині – не пізніше 30 днів з дня набрання ним законної сили.

Судові витрати сторонами не понесені.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (27630, Кіровоградська область, Кропивницький район, с.Катеринівка, просп.Гагаріна, 8, ЄДРПОУ 41744542) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №902-30/2020 від 21 лютого 2020 року “Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, Катеринівська сільська рада (за межами населеного пункту) ОСОБА_1 ”.

Визнати протиправним та скасувати рішення Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №363-4/2021 від 26 лютого 2021 року “Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, Катеринівська сільська рада ОСОБА_1 ”.

Зобов`язати Катеринівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області, не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.02.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина