Рішення № 98362932, 16.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2021 року № 320/4337/20

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянув у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд: - визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 873 від 13 березня 2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 55 - 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведеного розрахунку страхового стажу та періоду роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС в Комунальному підприємстві «Славутич - Чорнобильторг» з 18 січня 2003 року по 07 лютого 2006 року, в Закритому акціонерному товаристві «Укренергомонтаж» з 08 лютого 2006 року по 30 червня 2007 року, у Відділі організації харчування Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» з 05 лютого 2008 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 10 січня 2012 року, 01 липня 2019 року по 31 січня 2020 року; Державного підприємства «Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС» з 11 січня 2012 року по 02 серпня 2016 року, з 03 серпня 2016 року по 30 червня 2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 з 13 березня 2020 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 55 - 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведеного розрахунку страхового стажу та періоду роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС в Комунальному підприємстві «Славутич - Чорнобильторг» з 18 січня 2003 року по 07 лютого 2006 року, в Закритому акціонерному товаристві «Укренергомонтаж» з 08 лютого 2006 року по 30 червня 2007 року, у Відділі організації харчування Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» з 05 лютого 2008 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 10 січня 2012 року, 01 липня 2019 року по 31 січня 2020 року; Державного підприємства «Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС» з 11 січня 2012 року по 02 серпня 2016 року, з 03 серпня 2015 року по 30 червня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова пенсійного органу у призначенні їй пенсії зі зниженням пенсійного віку є протиправною, оскільки пільгової пенсії з урахуванням наявного у неї стажу роботи на посадах за списком №1 не менше 10 років, підтверджується первинними документами, які й було подано позивачем до пенсійного органу разом із з`явою про призначення пенсії на пільгових умовах. Зі сторони позивача виконані всі вимоги законодавчо-нормативних актів щодо переліку документів, які подаються до територіального органу Пенсійного Фонду для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку з урахуванням спеціального страхового стажу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній зазначив, що при прийняті оскаржуваного рішення відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства.

Позивачем надано до суду відповідь на відзив в якій останній зазначив, що позиція відповідача у відзиві є необґрунтованою та такою, що повністю суперечить поданим позивачем до ГУ ПФУ України у Київській області та наявним у справі первинним документам, які є належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач починаючи з 18 січня 2003 року працювала та продовжує працювати у зоні відчуження в особливо шкідливих умовах праці безпосередньо на Чорнобильській АЕС на різних посадах у Комунальному підприємстві «Славутич Чорнобильторг», Закритому акціонерному товаристві «Укренергомонтаж», Державному спеціалізованому підприємстві «Чорнобильська АЕС», Державному підприємстві «Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС», про що свідчать записи трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Так, відповідно до наказу № 32лс від 20 січня 2003 року, працюючи у Комунальному підприємстві «Славутич - Чорнобильторг», з 18 січня 2003 року була переведена на посаду касира в їдальню № 19, розташовану на території Чорнобильської АЕС.

За наказом № 22лс від 07.02.2006 року була звільнена з роботи у КП «Славутич-Чорнобильторг» за скороченням чисельності згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

З 08 лютого 2006 року згідно наказу № 16к від 08.02.2006 року позивачка була прийнята на роботу в ЗАТ «Укренергомонтаж» на посаду бухгалтера - обліковця, з якої була звільнена 30 червня 2007 року за ст. 36 п. 1 КЗпП України за угодою сторін відповідно до наказу № 15к від 30.06.2007 року.

Згідно наказу № 09 лс від 05.02.2008 року з того ж дня позивачка була прийнята на посаду буфетника 3-го розряду у відділ організації харчування ДСП «Чорнобильська АЕС».

З 20 березня 2009 року відповідно до наказу № 188 лс від 17.03.2009 року позивачка була переведена на посаду завідуючої складом у тому ж відділі.

Згідно з наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 23.06.2011 року № 643 із складу ДСП «Чорнобильська АЕС» з 11.01.2012 року виділено Управління забезпечення функціонування об`єктів та створено Державне підприємство «Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС», в якому остання продовжила працювати на посаді завідуючої складом відділу організації харчування.

В подальшому, за наказом Державного агентства з управління зоною відчуження від 14.03.2019 року № 42-19 Державне підприємство «Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС» було реорганізовано шляхом приєднання до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», в якому позивачка продовжує працювати на тій самій посаді у відділі організації харчування по теперішній час.

В зв`язку з досягненням позивачем відповідного віку, а саме 45 років, та з урахуванням наявного у неї загального страхового стажу більше 46 років, в тому числі 16 років стажу роботи на посадах та за професією в особливо шкідливих умовах праці, що дає право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до Списку № І, затвердженого постановами Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 173 Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 р., № 461 від 24.06.2016 р., позивач 13 березня 2020 року, звернулася до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області з заявою про призначення пенсії за віком згідно п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», враховуючи Рішення Конституційного Суду України за N 1-р/2020, 23.01.2020 року, ухвалене з даного питання, як вищою судовою інстанцією України. Одночасно з заявою було надано відповідачу необхідний комплект документів, що підтверджує її право на пільгову пенсію з урахуванням наявного у неї стажу роботи на посадах за Списком №1 не менше 10 років, що дає право на зниження пенсійного віку та виходу на пенсію у віці, обумовленому даною нормою закону.

До заяви про призначення пенсії було подано: паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 ; довідку про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 ; трудову книжку НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; диплом серії № НОМЕР_3 про закінчення ОСОБА_2 у 1992 році Чернігівського середнього кооперативного профтехучилища; свідоцтво про укладення шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 , яке є підтвердженням зміни прізвища на ОСОБА_4 ; свідоцтво про народження сина ОСОБА_5 серії НОМЕР_5 ; Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з 2004 року по 2020 рік з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з зазначенням відомостей по спеціальному стажу; довідку форми № 122 з Комунального підприємства «Славутич - Чорнобильторг» за № 388 від 17.02.2006 р. вих. № 10/120 за період роботи у зоні відчуження з 18.01.2003 р. по 07.02.2006 р.; довідку форми № 122 з Закритого акціонерного товариства «Укренергомонтаж» за № 137 від 17.12.2008 року за період роботи у зоні відчуження з 08.02.2006 року по 30.06.2007; довідку форми № 122 з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» за № 30927 від 10.02.2020 р. вих. № 47-30927 за період роботи у зоні відчуження з 05.02.2008 по 31.12.2009; довідку № 6718 з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» від 11.02.2020 р. вих. № 47-6718 за період роботи у зоні відчуження з 01.01.2010 р. по 10.01.2012 р.; довідку №1341 з Державного підприємства «Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС» від 17.09.2019 р. вих. № 04/19-1341 за період роботи у зоні відчуження з 11.01.2012 р. по 02.08.2016р.; довідку № 494 з Державного підприємства «Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС» від 17.09.2019 р. вих. № 04/19-494 за період роботи у зоні відчуження з 03.08.2016 р. по 30.06.2019 р.; посвідчення постраждалого від аварії на Чорнобильській АЕС категорія 4 серія НОМЕР_6 , видане 09.11.2005 року Київоблдержадміністрацією.

При поданні заяви про призначення пенсії з додатком вищевказаних документів було надано для огляду працівникам відповідного структурного підрозділу ПФ України оригінали всіх документів.

Незважаючи на подані письмові докази, що підтверджують роботу у вищевказаний період часу в особливо шкідливих умовах праці за Списком № 1. у зоні відчуження ЧАЕС в тому числі у КП «Славутич - Чорнобильторг з 18.01.2003 р. по 07.02.2006 р.; ЗАТ «Укренергомонтаж» з 08.02.2006 р. по 30.06.2007 р.; у Відділі організації харчування Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» з 05.02.2008 р. по 31.12.2009 р., з 01.01.2010 р. по 10.01.2012 р., з 01.07.2019 р. по 31.01.2020 р.; Державного підприємства «Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС» з 11.01.2012 р. по 02.08.2016 р., з 03.08.2016 р. по 20.06.2019р., що не заперечується ГУ ПФУ у Київській області, та дає право на зарахування страхового стажу із зниженням пенсійного віку у відповідності до п. «а» ч.1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-УІП для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року, за рішенням Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області від 13 березня 2020 року за № 873 позивачці було відмовлено у призначенні пенсії в зв`язку з недосягненням відповідного віку на момент подання заяви.

Як вбачається зі змісту вищевказаного рішення ГУ ПФУ у Київській області, на підставі поданих документів, останній підтвердив наявність у позивача загального страхового стажу 46 років 04 місяці 11 днів, в тому числі і факт її роботи на відповідних посадах за Списком № 1 терміном у 16 років, але незважаючи на це відповідач вважає, що наявність такого терміну загального та спеціального страхового стажу роботи в особливо шкідливих умовах праці не надає права позивачу на пенсію в зв`язку з недосягненням відповідного віку. На підставі вищенаведеного ГУ ПФУ у Київській області не вбачає підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 розділу XIV Закону № 1058, згідно якого таке право мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію на пільгових умовах, за вищевказаною позицією відповідача, мають жінки, які народилися у період з 01 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року після досягнення ними 50 років.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач 02.05.2020 року подала до ГУ ПФУ у Київській області скаргу з посиланням на відповідне рішення Конституційного Суду України з питання, що є предметом спору та станом на подачу даної позовної заяви, відповіді остання не отримала.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 2 Розділу XV Перехідні положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції, яка діяла до 23 січня 2020 року, було передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

У відповідності до Рішення Конституційного Суду України за N 1-р/2020, року у справі № 1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу III „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-УІІІ, було вирішено: 1) Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-УІІІ. 2) Стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-УІІІ, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. 3) Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-УІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

У мотивувальній частині рішення Конституційний Суд України зазначив, що зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Враховуючи вищенаведене, вища судова інстанція України прийшла до висновку, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Як було зазначено у рішенні вищої судової інстанції та відображено у ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Відповідно до приписів ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Підтвердженням факту моєї роботи безпосередньо у зоні відчуження на об`єктах Чорнобильської АЕС в особливо шкідливих умовах праці у період з 18 січня 2003 року і по даний час на умовах повного робочого дня є подані мною до відповідача та приєднані до позову відповідні письмові докази:

трудова книжка НОМЕР_1 ОСОБА_1 , в якій на сторінках 8-17 відборажено період моєї роботи у КП «Славутич - Чорнобильторг», ЗАТ «Укренергомонтаж», ДСП ЧАЕС, ДП «УЗФО ЧАЕС»;

Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з 2004 року по 2020 рік з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з зазначенням відомостей по спеціальному стажу;

довідка форми № 122 з Комунального підприємства «Славутич - Чорнобильторг» за № 388 від 17.02.2006 р. вих. № 10/120 з зазначенням періоду роботи у зоні відчуження з ОШУП праці з 18.01.2003 р. по 07.02.2006 р.;

довідка форми № 122 з Закритого акціонерного товариства «Укренергомонтаж» за № 137 від 17.12.2008 року з зазначенням періоду роботи у зоні відчуження з ОШУП з 08.02.2006 року по 30.06.2007 р.;

довідка форми № 122 з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» за № 30927 від 10.02.2020 р. вих. № 47-30927 з зазначенням періоду роботи у зоні відчуження з ОШУП з 05.02.2008 р. по 31.12.2009 р.;

довідка № 6718 з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» від 11.02.2020 р. вих. № 47-6718 з зазначенням періоду роботи у зоні відчуження з ОШУП з 01.01.2010 р. по 10.01.2012 р.;

довідка № 1341 з Державного підприємства «Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС» від 17.09.2019 р. вих. № 04/19-1341 з зазначенням періоду роботи у зоні відчуження з ОШУП з 11.01 2012 р. по 02.08 2016 р.;

довідка № 494 з Державного підприємства «Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС» від 17.09.2019 р. вих. № 04/19-494 з зазначенням періоду роботи у зоні відчуження з ОШУП з 03.08. 2016 р. по 30.06 2019 р.;

наказ ДСП «Чорнобильська АЕС» за № 189 від 24.03.2011 р. «Про затвердження Переліку ...» з додатком Переліку робочих місць, професій і посад працівників ДСП ЧАЕС, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1;

наказ ДП «УЗФО Чорнобильської АЕС» за № 66 від 14.03.2016 р. «Про затвердження Переліку....» з додатком Переліку професій і посад працівників ДП «УЗФО ЧАЕС», яким підтверджено право на пільгове забезпечення за Списком № 1;

Висновок Державної експертизи умов праці № ЗО від 16.03.2016 р. якості проведення атестації робочих місць за умовами праці і відповідності нормативним актам про охорону праці та правильності віднесення до категорії із небезпечними і важкими умовами праці у ДП «УЗФО ЧАЕС»;

наказ ДП «УЗФО Чорнобильської АЕС» за № 20 від 16.03.2012 р. «Про віднесення працівників ДП «УЗФО ЧАЕС» до персоналу категорії А;

наказ ДП «УЗФО Чорнобильської АЕС» за № 21 від 20.03.2012 р. «Про затвердження Переліку...» з додатком Переліку робочих місць, професій і посад працівників ДП УЗФО ЧАЕС, яким підтверджено право на пільгове забезпечення за Списком № 1....»;

архівна довідка № 05-05/3 від 27.02.2020. року Архівного відділу виконкому Славутицької міської ради по реорганізації та перейменуванню Відділу робітничог постачання ВО «Чорнобильська АЕС», передання до КП «Славутич-Чорнобильторг»;

архівна довідка № 05-04/41 від 27.02.2020 р. Архівного відділу виконкому Славутицької міської ради за період моєї роботи на даному підприємстві;

архівна довідка по особовій картці ОСОБА_1 за № 05-04/42 від 27.02.2020 р. Архівного відділу виконкому Славутицької міської ради.

Як зазначено у постанові КМ України №36 від 16.01.2003 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» п. 22.1-1 «г» розділу 1 підрозділу XXII Списку № 1 працівникам, які зайняті повний робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджується Мінприроди за погодженням з Мінсоцполітики та МОЗ призначається пенсія за віком на пільгових умовах починаючи з 1 січня 2010 року згідно з Постановою КМ № 173 від 24.02.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": до 1 січня 1988 року - у потрійному, азі січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановами Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 року № 250, від 30.06.1998 року № 982, від 07.02.2000 року № 223, від 29.01.2003 року № 137, від 27.04.2006 року № 571, від 10.09.2008 року № 831 (з наступними змінами) було встановлено, зокрема, що особам, які і постійно працюють або виконують службові обов`язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи та вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію на віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36).

Вищенаведене дає всі підстави стверджувати, що дія даної постанови поширюється на осіб, які постійно працюють або виконують службові обов`язки у зоні відчуження, в тому числі, а не виключно, на осіб, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 1.

Відповідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = См х Вс : 100% х 12, де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Законувеличина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

Тобто, сума місяців страхового стажу є одним з чинників, від якого залежить розмір пенсії.

Згідно положень ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.

Відповідно п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 року № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

За приписами п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, який не є виключним та вичерпним, наведено у п.п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання і роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до п.п. 4.2. Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформления у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, стаж роботи в особливо шкідливих умовах праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць враховується при визначенні права на пенсію на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Подання позивачем заяви про призначення пенсії 13 березня 2020 року зі всіма необхідними документами, що вимагаються відповідно до чинного законодавства, до Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області, дає їй право вимагати усунення вищезазначених порушень шляхом покладення на відповідача зобов`язання про призначення мені пенсії на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 55 - 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з моменту виникнення у неї права на пенсію з урахуванням періоду роботи у вищезазначених підприємствах зі зниженням пенсійного віку на 10 років, в даному випадку з моменту її звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії -13 березня 2020 року, проте відповідач цього не зробив, допустивши протиправність у своїх діях.

Наслідком таких неправомірних дій відповідача є відмова у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах та обмеження його відповідного права, зокрема права на мирне володіння майном, передбаченого ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).

Так, стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-ІV передбачає застосування національними судами Конвенції та практики Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ) як джерела права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У справі "Сук проти України" (заява №10972/05) ЄСПЛ зазначає, що поняття "майно" в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися "майновими правами" і, відповідно, "майном" у розумінні цього положення. Держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні зміни законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх паданні, доки законодавче положення залишається чинним (пункти 22, 23).

Якщо у договірній державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, зумовлені або не обумовлені попередньою сплатою внесків, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, для осіб, що відповідають вимогам такого законодавства (пункт 41 справи ЄСПЛ "Пічкур проти України", заява №10441/06 ).

Таким чином, право на пенсію підпадає під сферу дії ст. 1 Протоколу першого Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовляти у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.

З юридичною природою соціальних виплат, в тому числі пенсій, пов`язані також принцип захисту "законних очікувань" та принцип правової визначеності, які є елементами правової держави та передбаченого частиною 1 статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Так, ЄСПЛ у своєму рішенні "Суханов та Ільченко проти України" (заява №68385/10 та №71378/10) у пункті 35 зазначив, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

Щодо принципу правової визначеності ЄСПЛ у справі "Брумареску проти Румунії" (заява № 28342/95) вказав, що цей принцип є складовою верховенства права (п. 61) та у справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" (заява №45701/99) зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 у справі №810/3709/18 та від 17.03.2020 у справі №320/3999/19.

За вказаних обставин, такі обов`язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах як досягнення певного віку та наявність стажу роботи, мають застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15), виходячи з принципу правової визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки згідно рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1/-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

Частиною другою статті 245 КАС України закріплено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 873 від 13 березня 2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 55 - 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведеного розрахунку страхового стажу та періоду роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС в Комунальному підприємстві «Славутич - Чорнобильторг» з 18 січня 2003 року по 07 лютого 2006 року, в Закритому акціонерному товаристві «Укренергомонтаж» з 08 лютого 2006 року по 30 червня 2007 року, у Відділі організації харчування Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» з 05 лютого 2008 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 10 січня 2012 року, 01 липня 2019 року по 31 січня 2020 року; Державного підприємства «Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС» з 11 січня 2012 року по 02 серпня 2016 року, з 03 серпня 2016 року по 30 червня 2019 року підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 , з 13 березня 2020 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 55 - 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведеного розрахунку страхового стажу та періоду роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС в Комунальному підприємстві «Славутич - Чорнобильторг» з 18 січня 2003 року по 07 лютого 2006 року, в Закритому акціонерному товаристві «Укренергомонтаж» з 08 лютого 2006 року по 30 червня 2007 року, у Відділі організації харчування Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» з 05 лютого 2008 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 10 січня 2012 року, 01 липня 2019 року по 31 січня 2020 року; Державного підприємства «Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС» з 11 січня 2012 року по 02 серпня 2016 року, з 03 серпня 2015 року по 30 червня 2019 року, суд зазначає наступне.

Захист порушених прав позивача також потребує зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити виплату цих сум, що не є втручанням у дискрецію суб`єкта владних повноважень через відсутність у відповідача права адміністративного розсуду.

Так, згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

З урахуванням тієї обставини, що оскаржуване рішення відповідача не ґрунтується на дискреційних повноваженнях, оскільки судом викладено висновки щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 , з 13 березня 2020 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 55 - 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведеного розрахунку страхового стажу та періоду роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС в Комунальному підприємстві «Славутич - Чорнобильторг» з 18 січня 2003 року по 07 лютого 2006 року, в Закритому акціонерному товаристві «Укренергомонтаж» з 08 лютого 2006 року по 30 червня 2007 року, у Відділі організації харчування Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» з 05 лютого 2008 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 10 січня 2012 року, 01 липня 2019 року по 31 січня 2020 року; Державного підприємства «Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС» з 11 січня 2012 року по 02 серпня 2016 року, з 03 серпня 2015 року по 30 червня 2019 року.

Суд зауважує, що в ході розгляду справи позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, в той час, як відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатньо належних і достовірних доказі на підтвердження правомірності своїх рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн..

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 873 від 13 березня 2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 55 - 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведеного розрахунку страхового стажу та періоду роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС в Комунальному підприємстві «Славутич - Чорнобильторг» з 18 січня 2003 року по 07 лютого 2006 року, в Закритому акціонерному товаристві «Укренергомонтаж» з 08 лютого 2006 року по 30 червня 2007 року, у Відділі організації харчування Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» з 05 лютого 2008 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 10 січня 2012 року, 01 липня 2019 року по 31 січня 2020 року; Державного підприємства «Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС» з 11 січня 2012 року по 02 серпня 2016 року, з 03 серпня 2016 року по 30 червня 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 , з 13 березня 2020 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 55 - 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведеного розрахунку страхового стажу та періоду роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС в Комунальному підприємстві «Славутич - Чорнобильторг» з 18 січня 2003 року по 07 лютого 2006 року, в Закритому акціонерному товаристві «Укренергомонтаж» з 08 лютого 2006 року по 30 червня 2007 року, у Відділі організації харчування Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» з 05 лютого 2008 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 10 січня 2012 року, 01 липня 2019 року по 31 січня 2020 року; Державного підприємства «Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС» з 11 січня 2012 року по 02 серпня 2016 року, з 03 серпня 2015 року по 30 червня 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.