Ухвала суду № 98362830, 12.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 липня 2021 року № 320/2301/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального закладу Київської обласної ради "Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква" про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Комунального закладу Київської обласної ради "Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква" про застосування заходів реагування.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

До суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній зокрема просить суд здійснювати подальший розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Положеннями частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст. 12 КАС).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч.3 ст. 12 КАС).

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС).

Відповідно до частини другої статті 257 КАС, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згаданою частиною четвертою статті 257 КАС, а також частиною четвертою статті 12 КАС визначений чіткий перелік категорій справ, які за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а саме, справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті 260 КАС встановлено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Заперечуючи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач, зокрема, як на підставу для необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження зазначив те, що для повного, всебічного розгляду справи, та для того, щоб сторона відповідача мала змогу брати участь у судовому засіданні, заявляти клопотання, заяви і відводи, висловлювати свої міркування, брати участь у дослідженні доказів, звертати увагу суду на конкретні обставини справи чи на факти наявні в письмових доказах, ставити питання іншим учасникам справи.

Водночас, зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення підготовчого засідання чи заслуховування пояснень сторін. Більш того, вимоги позивача не підпадають під визначення щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Крім того, будь-яких доказів з приводу того, що справу №320/2301/21, з огляду на характер спірних правовідносин, обсяг доказів чи з інших підстав недоцільно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не надав.

Суд звертає увагу відповідача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 262 КАС) з усіма правами, наданими сторонам КАС. Відповідач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, запереченнях, додаткових поясненнях та подавати докази.

Також, положення КАС гарантують права учасників справи безпосередньо ознайомлюватися з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до частини восьмої статті 262 КАС, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.

Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Таким чином, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.

За положеннями частини четвертої статті 260 КАС, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а тому, вважає, що в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Василенко Г.Ю.