Рішення № 98362729, 16.07.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2021 р. справа № 300/3239/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2021 ВП №№64257625, 64259985, 64267146, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанов про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2021 ВП №№64257625, 64259985, 64267146.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані постанови про повернення виконавчих документів стягувачу не містять жодного обґрунтування наявності підстав, визначених пунктом 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", тому підлягають скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначеними статтями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце судового розгляду учасники справи були повідомлені належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Суд зазначає, що особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ визначені статтею 269 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини 1 якої, у справах, визначених серед іншого статтею 287 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні (частина 2 статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, повідомлення сторін про розгляд даної справи, зокрема визначеної статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено вчасно, оскільки такі правовідносини врегульовані спеціальною статтею 269 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, відсутні підстави для відкладення розгляду даної справи.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина 4 статті 229 цього Кодексу).

Суд, розглянувши справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначених статтями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, з`ясувавши обставини справи, встановив наступне.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 у справі №300/1058/20, яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

На виконання вказаного рішення Івано-Франківським окружним адміністративним судом 29.12.2020 видано три виконавчі листи №300/1058/20, де боржником є Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (9-11).

Постановами головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 27.01.2021 відкрито виконавчі провадження з виконання вказаних виконавчих листів, зокрема:

- ВП №64257625 з виконання виконавчого листа №300/1058/20 від 29.12.2020 про: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код – 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) відповідно до складеної Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом нової довідки про розмір грошового забезпечення із включенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), з урахуванням виплачених сум» (а.с.12).

- ВП №64259985 з виконання виконавчого листа №300/1058/20 від 29.12.2020 про: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб”, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 71% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум» (а.с.13).

- ВП №64267146 з виконання виконавчого листа №300/1058/20 від 29.12.2020 про: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код – 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) здійснити з 05.03.2019 виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) перерахованого відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" підвищення пенсії у розмірі 100% суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018, з урахуванням виплачених сум» (а.с.14).

Керуючись пунктом 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 31.05.2021 прийняв оскаржувані постанови про повернення даних виконавчих документів стягувачу №№64257625, 64259985, 64267146 (а.с.15-19).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Так, згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Як встановлено, оскаржувані постанови державного виконавця про повернення виконавчих документів стягувачу винесені на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". При винесенні даних постанов державний виконавець виходив з того, що постанову суду боржником виконано частково, здійснено перерахунок стягувачу згідно рішення суду. Відповідно до Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом «Про державний бюджет України». Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Зазначено, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судовою рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Боржник з поважних причин невзмозі виконати постанову суду в повному обсязі, а у державного виконавця відсутні підстави для накладення штрафу.

Суд зазначає, що у вказаних висновках описуються обставини виконання судового рішення, що виключає можливість вчинення державним виконавцем подальших виконавчих дій в порядку статті 63 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, оскаржувані постанови про повернення виконавчих документів стягувачу не містить жодного обґрунтування наявності підстав для повернення виконавчого документу, з якими пункт 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" пов`язує можливість повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки у даних постановах не вказано, яким Законом, що встановлює заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, чи щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, керувався державний виконавець.

Таким чином, постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2021 ВП №№64257625, 64259985, 64267146 на підставі п п.9 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", з посиланням на те, що законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення - є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, слід визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2021 ВП №№64257625, 64259985, 64267146.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4 та 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд, дослідивши договір про надання правової допомоги від 24.06.2021, акт прийняття-передачі наданих послуг з правової допомоги від 02.07.2021, квитанцію №1/07/21 від 02.07.2021, встановив, що адвокат на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ 001002, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Івано-Франківської області №1/02 від 27.02.2015 надав позивачу правничу допомогу щодо звернення до суду з даним позовом вартістю 3000,00 грн. (а.с.36-40).

За таких обставин, 3000,00 грн. витрат позивача на правничу допомогу адвоката підтверджені належним чином. При цьому, вказана сума витрат є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами та наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт та надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

Таким чином, враховуючи вищенаведене слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження", керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 43316386, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76019) про визнання протиправними та скасування постанов про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2021 ВП №№64257625, 64259985, 64267146 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2021 ВП №№64257625, 64259985, 64267146.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.