Ухвала суду № 98362679, 16.07.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

16 липня 2021 року Справа № 280/5899/21 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., перевіривши матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМФ ВІНТЕРЛАБ» (69096, м. Запоріжжя вул. Ладозька буд. 6, кв. 34, код ЄДРПОУ 34718597)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663),

про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМФ ВІНТЕРЛАБ» (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.03.2020 № 13274 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМФ ВІНТЕРЛАБ» критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку; зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПМФ ВІНТЕРЛАБ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Зокрема, ч. 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач, звертаючись із позовом у липні 2021 року, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМФ ВІНТЕРЛАБ» критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку від 05.03.2020 № 13274.

Суд зауважує, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку у строки, визначені ст. 122 КАС України.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанова ВС від 11.10.2019 по справі № 640/20468/18.

Так, у позовній заяві позивач посилається на те, що дізнався про спірне рішення лише 28.04.2021, коли отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної№ 1 від 14.04.2021.

Натомість, суд зауважує, що позивачем не надано суду доказів того, що позивач раніше не міг дізнатися про існування вказаного рішення, зокрема, не здійснював реєстрацію податкових накладних на протязі періоду 05.03.2020 – 27.04.2021, не заходив до електронного кабінету платника податків тощо.

Тож, позивачем не доведено суду обставини, на які він посилається, а саме, те, що про порушення своїх прав він дізнався лише 28.04.2021 та з цього моменту почав спливати строк звернення до суду із даними позовними вимогами.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати до суду пояснення разом з підтверджуючими документами в обґрунтування дотримання ним процесуального строку звернення до суду або ж заяви про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищевикладені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Суд зазначає, що недоліки даної позовної заяви можуть бути усунуті протягом 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду пояснень разом з підтверджуючими документами в обґрунтування дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду або заяви про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМФ ВІНТЕРЛАБ» (69096, м. Запоріжжя вул. Ладозька буд. 6, кв. 34, код ЄДРПОУ 34718597) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду пояснень разом з підтверджуючими документами в обґрунтування дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду або заяви про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин його пропуску.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя Л.Я. Максименко