Рішення № 98359989, 12.07.2021, Господарський суд Закарпатської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.07.2021 м. Ужгород Справа № 907/215/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши позовну заяву фізичної особи – підприємця Малеш Івана Юрійовича, с. Демечі Ужгородського району до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУД-2018», смт. Батьово Берегівського району про стягнення суми 49 111,29 грн.

За участю представників:

від позивача - Піца Михайло Михайлович, довіреність від 26 березня 2021 року

від відповідача - Попюк Марат Іванович, довіреність від 06 квітня 2021 року

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 49 111,29 грн. заборгованості за по оплаті вартості наданих послуг за Договорами №12 від 09.04.2020, №18 від 21.05.2020 у тому числі 40.890,00 грн. основного боргу, 1.191,56 грн. три відсотки річних, 2.2543,02 грн. інфляційних втрат та 4.775,71 грн. пені за несвоєчасний розрахунок.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05 квітня 2021 р. відкрито провадження у справі № 907/215/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 15.04.2021 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та призначено підготовче засідання у справі № 907/215/21 на 13 травня 2021 року.

В засіданні суду 13.05.2021 оголошено перерву до 09.06.2021 року.

08.06.2021 представником відповідача подано господарському суду Закарпатської області клопотання про відкладення підготовчого засідання та приєднання до матеріалів справи додаткових доказів стосовно підтвердження проведення розрахунку між сторонами у межах укладених договорів.

Ухвалою суду від 09.06.2021 відкладено розгляд справи на 29.06.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.06.2021 було закрито підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.07.2021.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Вказує на те, що на виконання укладених між позивачем та відповідачем договорів, позивач надав відповідачу послуги - підготовчі будівельні роботи по об`єкту (послуги екскаватора) за Договором 12 на загальну суму 67 450,00 гривень, а відповідно до договору 18 на загальну суму 33 440,00 гривень.

Однак в порушення умов вказаних договорів відповідачем сплачено позивачу лише частину грошових коштів в сумі 60.000,00 гривень, що підтверджується банківською випискою по поточному рахунку позивача. У зв`язку з чим у відповідача утворився борг в сумі 40 890,00 грн., що і стало приводом для звернення до суду.

Крім того через порушення відповідачем своїх зобов`язань позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення суми 3% річних - 1 191,56 грн., інфляційних втрат - 2 в розмірі 2 254,02 грн. та пені - 4 775,71 гривень.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених у поданому суду письмовому відзиві.

В обґрунтування заперечень, вказує на те, що відповідач сплачуючи 20 000,00 грн. 15.06.2020 згідно з платіжним дорученням №222, направляв їх на виконання свого грошового зобов`язання за договором №18 про надання послуг від 21.05.2020, а отже на думку відповідача зарахування позивачем вказаної суми в рахунок погашення заборгованості за договором №12 про надання послуг від 09.04.2020 не має під собою фактичних та правових підстав.

За доводами відповідача внаслідок зарахування сплачених 20 000,00 грн. 15.06.2020 згідно з платіжним дорученням №222 в рахунок погашення заборгованості за договором №12 про надання послуг від 09.04.2020, позивач необґрунтовано нарахував пеню, інфляційні збитки та 3% річних на суму 33 440,00 грн.

11.05.2021 Позивачем подано відповідь на відзив. В якому зокрема вказує на те, що зарахування суми коштів 20 000,00 грн. в рахунок погашення боргу за договором №12, позивач керувався логікою та звичаєм ділового обороту, тому, оскільки відповідач в платіжному дорученні №222 від 15.06.2020 не зазначив у призначені платежу по якому договору направляються кошти, позивач зарахував їх у рахунок погашення боргу, який виник раніше, тобто за договором №12.

Зауважує, що оскільки договором №18, ціна якого становить 33 440,00 гривень, не встановлено виконання грошового зобов`язання частинами, а також це не встановлено актами цивільного законодавства і не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового оборот акт надання послуг №17 від 25.05.2020р. за договором №18 підписано сторонами на загальну суму 33 440,00 гривень, тому позивач правомірно і на законних підставах зарахував вищевказані кошти у сумі 20 000,00 гривень в рахунок погашення боргу за договором №12, який виник раніше.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 12.07.2021 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2020 року між фізичною особою – підприємцем Малеш Іваном Юрійович (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУД-2018» (далі - Відповідач) було укладено Договір про надання послуг №12 (далі – Договір №12).

Згідно пункту 1.1 Договору №12 Замовник доручає та зобов`язується оплатити, Виконавець зобов`язується надати послуги ("робота"): підготовчі будівельні роботи по об`єкту (послуги екскаватора).

Пунктом 1.2 Договору №12 визначено, що для виконання робіт згідно п.1.1. Договору Виконавець зобов`язується надати спецтехніку Екскаватори: Екскаватор – навантажувач марки KOMATSU WB98A-2, № НОМЕР_1 .

Вартість роботи за 1 (одну) відпрацьовану мотогодину становить 650,00 гривень (шістсот п`ятдесят гривень 00 коп.) без ПДВ. Загальна вартість договору складає 67 450,00 грн. (шістдесят сім тисяч чотириста п`ятдесят гривень 00 копійок) без ПДВ (п. 3.2 Договору №12).

Порядок і строки виконання робіт обумовлені п.3.3 Договору №12 згідно з яким до початку виконання робіт протягом одного дня з моменту підписання даного договору Замовник сплачує Виконавцю аванс у розмірі гривень, а т.ч. ПДВ; решта - на протязі 3-х днів після підписання акту виконаних робіт, в якому зазначаються відпрацьовані години за період виконання робіт.

По завершенню робіт Виконавець надає Замовнику два примірники акту виконаних робіт, який останній зобов`язаний на протязі трьох робочих днів після його одержання, підписати, і один примірник акту повернути Виконавцю. У випадку наявності у Замовника заперечень з приводу об`єму робіт, обсягу послуг, наданих Виконавцем, Замовник зобов`язаний у той же строк, у письмовій формі надати Виконавцю свої обґрунтовані заперечення (3.4 Договору №12).

21 травня 2020 року між фізичною особою - підприємцем Малеш Іваном Юрійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУД-2018» було укладено Договір про надання послуг №18 (далі – Договір №18).

Згідно пункту 1.1 Договору №18 Замовник доручає та зобов`язується оплатити, Виконавець зобов`язується надати послуги ("робота"): підготовчі будівельні роботи по об`єкту (послуги екскаватора).

Пунктом 1.2 Договору №18 визначено, що для виконання робіт згідно п.1.1. Договору Виконавець зобов`язується надати спецтехніку Екскаватори: Екскаватор – навантажувач марки KOMATSU WB98A-2, № НОМЕР_1 .

Вартість роботи за 1 (одну) відпрацьовану мотогодину становить 650,00 гривень (шістсот п`ятдесят гривень 00 коп.) без ПДВ. Загальна вартість договору складає 33 440,00 грн. (тридцять три тисячі чотириста сорок гривень 00 копійок) без ПДВ (п. 3.2 Договору №12).

Порядок і строки виконання робіт обумовлені п.3.3 Договору №18 згідно з яким до початку виконання робіт протягом одного дня з моменту підписання даного договору Замовник сплачує Виконавцю аванс у розмірі гривень, а т.ч. ПДВ; решта - на протязі 3-х днів після підписання акту виконаних робіт, в якому зазначаються відпрацьовані години за період виконання робіт.

По завершенню робіт Виконавець надає Замовнику два примірники акту виконаних робіт, який останній зобов`язаний на протязі трьох робочих днів після його одержання, підписати, і один примірник акту повернути Виконавцю. У випадку наявності у Замовника заперечень з приводу об`єму робіт, обсягу послуг, наданих Виконавцем, Замовник зобов`язаний у той же строк, у письмовій формі надати Виконавцю свої обґрунтовані заперечення (3.4 Договору №18).

За доводами позивача, які підтверджуються матеріалами справи Відповідно до Договору 12, позивач надав відповідачу послуги - підготовчі будівельні роботи по об`єкту (послуги екскаватора) на загальну суму 67 450.00 грн., а відповідно до договору 18 - на загальну суму 33 440,00 грн.

У відповідності до п.3.4. Договору 12 та Договору 18, відповідач прийняв вищевказані послуги, надані позивачем, підписавши без заперечень та зауважень відповідні акти надання послуг: за Договором 12 - акт № 10 від 10.04.2020р. на суму 19 800,00 грн., акт №11 від 10.04.2020р. на суму 39 000,00 грн. та акт №15 від 17.04.2020 р. на суму 8 650,00 грн.; за Договором 18 - акт №17 від 25.05.2020 р. на суму 33 440,00 грн.

За надані послуги згідно банківської виписки позивача, відповідач сплатив позивачу суму грошових коштів у розмірі 60 000,00 грн.

Так за платіжним дорученням №130 сплачено 10.04.2020 р. 20 000, 00 грн. за рахунком №11 від 09.04.2020 по договору №12 від 09.04.2020. За платіжним дорученням №175 сплачено 15.05.2020 р. 20 000,00 грн. з призначенням платежу часткова оплата за транспортні послуги.

За платіжним дорученням №222 сплачено 15.06.2020 р. 20 000,00 грн. з призначенням платежу часткова оплата за транспортні послуги.

Згідно з Актом звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2020-09.02.2021 між позивачем та відповідачем заборгованість позивача складає 40 890,00 грн.

За умовами п.5.1 Договору 12, даний договір діє з 09.04.2020 року і до 31.12.2020 року.

У відповідності до п.5.1 Договору 18, даний договір діє з 21.05.2020 року і до 31.12.2020 року.

Згідно п.4.3.Договору 12 та Договору 18, у разі недотримання строків розрахунків, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,5% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Зважаючи на прострочення виконання грошового зобов`язання, позивачем крім основної суми боргу, з урахуванням передбачених законом норм заявлено також позовні вимоги про стягнення суми 3% річних - 1 191,56 грн., суми інфляційних втрат - 2 254,02 грн. та пені - в розмірі 4 775,71 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Проаналізувавши укладені сторонами Договори від 09 квітня 2020 року, та від 21.05.2020 року суд дійшов висновку, що останні за своєю правовою природою є змішаними договорами, що мають ознаки договорів про надання послуг та договорів підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини підпадають під регулювання Глави 33 Господарського кодексу України та норм глав 61,63 Цивільного кодексу України.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно пункту 1.1 Договору №12 Замовник доручає та зобов`язується оплатити, Виконавець зобов`язується надати послуги ("робота"): підготовчі будівельні роботи по об`єкту (послуги екскаватора).

Пунктом 1.2 Договору №12 визначено, що для виконання робіт згідно п.1.1. Договору Виконавець зобов`язується надати спецтехніку Екскаватори: Екскаватор – навантажувач марки KOMATSU WB98A-2, № НОМЕР_1 .

За умовами пункту 1.1 Договору №18 Замовник доручає та зобов`язується оплатити, Виконавець зобов`язується надати послуги ("робота"): підготовчі будівельні роботи по об`єкту (послуги екскаватора).

Пунктом 1.2 Договору №18 визначено, що для виконання робіт згідно п.1.1. Договору Виконавець зобов`язується надати спецтехніку Екскаватори: Екскаватор – навантажувач марки KOMATSU WB98A-2, № НОМЕР_1 .

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно з пунктами 3.4 Договорів № 12 та № 18 по завершенню робіт Виконавець надає Замовнику два примірники акту виконаних робіт, який останній зобов`язаний на протязі трьох робочих днів після його одержання, підписати, і один примірник акту повернути Виконавцю. У випадку наявності у Замовника заперечень з приводу об`єму робіт, обсягу послуг, наданих Виконавцем, Замовник зобов`язаний у той же строк, у письмовій формі надати Виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

В частині 1 ст. 853 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як вбачається з матеріалів справи, факт прийняття позивачем виконаних відповідачем робіт підтверджується підписаними між сторонами у спорі без зауважень та претензій актами надання послуг: за Договором 12 - акт № 10 від 10.04.2020р. на суму 19 800,00 грн., акт №11 від 10.04.2020р. на суму 39 000,00 грн. та акт №15 від 17.04.2020 р. на суму 8 650,00 грн.; за Договором 18 - акт №17 від 25.05.2020 р. на суму 33 440,00 грн.

Статтею 854 ЦК України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктами 3.3. Договорів передбачено зокрема, що до початку виконання робіт протягом одного дня з моменту підписання даного договору Замовник сплачує Виконавцю аванс у розмірі гривень, а т.ч. ПДВ; решта - на протязі 3-х днів після підписання акту виконаних робіт, в якому зазначаються відпрацьовані години за період виконання робіт.

Статтею 854 ЦК України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З наведених правових норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов`язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов`язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Матеріалами справи встановлено, що Позивачем здійснено роботи (надано послуги), на суму 100 890,00 грн. Натомість, відповідач в порушення умов договору провів часткову оплату наданих послуг на суму 60 000,00 грн.

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують сплату іншої частини наданих послуг.

За таких обставин, суд констатує, що відповідач неправомірно ухилився від свого обов`язку з їх оплати.

У зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення суми 40 890,00 грн. основного боргу по оплаті вартості виконаних робіт за Договорами №12 від 09.04.2020 року та № 18 від 21.05.2020 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, твердження Відповідача щодо безпідставного зарахування сплачених коштів згідно платіжного доручення №222 в рахунок погашення заборгованості за договором №12 та як наслідок неправомірного нарахування пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, судом не беруться до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

З банківської виписки за період з 10.04.2020 по 15.06.2020 вбачається, що під час здійснення оплати за надані послуги, за платіжним дорученням №222 в графі “призначення платежу” відповідач зазначив «Часткова оплата за транспортні послуги зг.рахунків за 2020 р. без ПДВ.»

Такий платіж віднесений позивачем на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла раніше.

Вказане цілком відповідає позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, який у постанові від 12 квітня 2018 року по справі № 910/5475/17 вказав, що у випадку, коли в графі платіжного доручення “призначення платежу” відсутні, зокрема, посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Аналогічна позиція міститься також в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 911/2630/18, від 26 вересня 2019 року у справі № 910/12934/18, від 18 квітня 2018 року у справі № 904/12527/16, постанові Вищого господарського суду України від 12 грудня 2016 року по справі №904/4541/16.

Як вказав Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 26 грудня 2019 року у справі №911/2630/18: Можливість застосування положень статті 534 Цивільного кодексу України безпосередньо залежить від змісту реквізиту “призначення платежу” платіжного доручення, згідно з яким боржник здійснював платіж: кредиторові на виконання грошового зобов`язання. Це означає, що якщо платник (боржник) здійснює переказ коштів, чітко зазначаючи призначення платежу - погашення основного боргу (оплата товару, робіт, послуг), черговість, встановлена статтею 534 цього Кодексу застосовуватися не може. Розподіл коштів може здійснюватися кредитором відповідно до статті 534 Цивільного кодексу України у випадку, коли стягнення заборгованості здійснюється в порядку виконавчого провадження, або платіж буде отримано без реквізиту “Призначення платежу” чи як загальна підстава - на виконання договору або погашення кредиторської заборгованості тощо.

Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення суми 3% річних - 1 191,56 грн., суми інфляційних втрат - 2 254,02 грн. та пені - в розмірі 4 775,71 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно п.4.3.Договору 12 та Договору 18, у разі недотримання строків розрахунків, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,5% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5. Постанови пленуму Вищого Господарського суду України №14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції

За змістом ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Тобто, та обставина, що сторони в умовах договору погодили, що неустойка нараховується та сплачується за кожний прострочений день, не означає погодження сторонами іншого, аніж встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховується неустойка.

Суд перевіривши правильність нарахування заявленої до стягнення суми пені прийшов до висновку, що розрахунок проведено без врахування ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим, суд здійснивши власний розрахунок пені за Договорами №12 та № 18 прийшов до висновку про задоволення цієї позовної вимоги частково в сумі 3 286,25 грн. У задоволенні решти вимог відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення 3% річних в розмірі 1 191,56 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2 254,02 грн. Суд дійшов висновку що такий розрахований вірно та підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги фізичної особи – підприємця Малеш Івана Юрійовича, с. Демечі Ужгородського району до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУД-2018», смт. Батьово Берегівського району про стягнення суми 49 111,29грн. підлягають задоволенню частково в сумі 47 621,83 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 201,15 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУД-2018» (90212, Закарпатська обл., Берегівський р-н, селище міського типу Батьово, вулиця Шевченка, будинок 6, квартира 56, код ЄДРПОУ 42196069) на користь Фізичної особи – підприємця Малеш Іван Юрійович ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) суму 47 621,83 грн. (сорок сім тисяч шістсот двадцять одну гривню 83 грн.) в т.ч. суму 40 890,00 грн. боргу по оплаті вартості наданих послуг, 1 191,56 грн. – 3% річних, 2 254,02 грн. інфляційних втрат, 3 286,25 грн. пені, а також суму 2 201,15 грн. (дві тисячі двісті одну гривню 15 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 15.07.2021

Суддя О. Ф. Ремецькі