Ухвала суду № 98359888, 15.07.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

15.07.2021 № 905/513/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М.

при секретарі судового засідання Корецькій А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства “Укрриба” (04050, місто Київ, вулиця Тургенєвська, будинок 82 А; код ЄДРПОУ 25592421)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донфільтр” (87528, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Будівельників, будинок 141 А; код ЄДРПОУ 32322188)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця 16 Липня, будинок 77; код ЄДРПОУ 42956062)

про стягнення 287 353,19 гривень, -

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

В С Т А Н О В И В

Державне підприємство «Укрриба» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донфільтр» про стягнення 287 353,19 гривень, з яких: 263 362,68 гривень – основна заборгованість; 12 507,54 гривень – пеня; 2 886,38 гривень – 3% річних; 8 596,59 гривень – інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 25.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/513/21, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.04.2021 та встановлено строк сторонам для надання суду заяв по суті справи, доказів, які необхідні для правильного вирішення спору; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях.

Від представника позивача 13.04.2021 на адресу суду надійшла заява про проведення підготовчого засідання 20.04.2021 без його участі. Крім того, останнім також 13.04.2021 надано докази надсилання копії позовної заяви з додатками на юридичну адресу третьої особи.

Ухвалою суду від 20.04.2021 відкладено підготовче засідання на 18.05.2021, продовжено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи, доказів та пояснень, які мають значення для вирішення справи по суті.

До суду 23.04.2021 надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому останній позов визнає частково, в сумі 99010,51грн, просить суд зменшити розмір неустойки пов`язаний з несплатою орендної плати враховуючи приписи викладені у постановах КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 15.07.2020 №611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину».

Від представника позивача 27.04.2021 до суду надійшла заява про проведення підготовчого засідання призначеного на 18.05.2021 без його участі.

На адресу суду 11.05.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечував проти вимог зазначених у відзиві, просив суд у їх задоволені відмовити.

Ухвалою суду від 18.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 03.06.2021, продовжено строк учасникам справи для надання суду пояснень по суті справи, заперечень та доказів.

На виконання ухвали суду від 18.05.2021 від позивача 25.05.2021 надійшли банківські виписки, разом з тим позивачем заявлено клопотання про проведення судового засідання 03.06.2021 без його участі.

На адресу суду 03.06.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній визнає позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості лише частково, в сумі 121 181,34гривень та з урахуванням частково визнаної відповідачем суми заборгованості по сплаті орендної плати розрахунок неустойки мав скласти: пеня у сумі 4 925,42 гривень, 3 % річних у сумі 1 226,79 гривень та інфляційні у сумі 4 507,21 гривень. З урахуванням ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України та враховуючи, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відповідач вважає даний факт обставиною, яка має істотне значення і просить зменшити розмір неустойки пов`язаної з несплатою орендної плати.

Ухвалою суду постановлено закрити підготовче провадження у справі №905/513/21 та призначити розгляд справи по суті на 16.06.2021 об 11:45 год.

На адресу суду 11.06.2021 від представника відповідача надійшла відповідь на пояснення третьої особи, в якій вважає, що позиція третьої особи щодо обґрунтованості вимог позивача в повному обсязі обґрунтована відсутністю правових підстав для перегляду розміру орендної плати не відповідає фактичним обставинам справи.

Від представника позивача 15.06.2021 на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи призначений 16.06.2021 без їх участі, за наявними у матеріалах справи документами.

На адресу суду 15.06.2021 від третьої особи надійшли пояснення по суті справи, в яких зазначив, що ТОВ «Донфільтр» листами від 21.08.2020 №21/08-1, 04.11.2020 №04-11-1 зверталося до Регіонального відділення щодо зменшення нарахування орендної плати за період дії карантину, введеного Постановою КМУ №211 від 11.03.2020. У відповідь на звернення Регіональне відділення листами від 03.09.2020 №11-15-1322, 23.11.2020 №11-15-1714 зазначило, що відповідно до умов договору оренди від 06.12.2019 №41-2 ТОВ «Донфільтр» орендує гідротехнічні споруди з метою риборозведення (розміщення рибних господарств). Оскільки Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 пільги для орендарів, які використовують державне майно за таким видом діяльності не передбачені, підстави для перегляду розміру орендної плати відсутні. Крім того, зазначив, що листом від 24.03.2021 №11-45-401 враховуючи заборгованість перед державним бюджетом по оплаті оренди більше як 3-х місяців підряд, Регіональне відділення попередило ТОВ «ДОНФІЛЬТР» про відмову від договору у разі непогашення заборгованості.

У судовому засіданні 16.06.2021 оголошено перерву до 01.07.2021 об 11:45 год.

На електронну пошту суду від представника позивача 25.06.2021 надійшло клопотання про розгляд справи призначений на 01.07.2021 без його участі, за наявними у матеріалах справи документами.

У судовому засіданні 01.07.2021 оголошено перерву до 15.07.2021 об 11:20 год.

Від представника позивача 06.07.2021 на адресу суду та 08.07.2021 на електрону пошту суду надійшло клопотання про розгляд справи призначений 01.07.2021 та 15.07.2021 без його участі.

Представник позивача у судове засідання 15.07.2021 не з`явився.

Представник відповідача у судове засідання 15.07.2021 не з`явився, але через канцелярію суду надав клопотання про долучення доказів по справі. Крім того, надав клопотання, в якому просить справу №905/513/21 передати за територіальною підсудністю до Господарського суду Житомирської області.

У судовому засіданні 15.07.2021, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку передати справу за підсудністю до Господарського суду Житомирської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наступні обставини.

06.12.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (орендодавець, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донфільтр» (орендар, відповідач) укладено договір оренди №41-у індивідуально-визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - Договір).

За умовами з п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, що належить до сфери управління Державного агентства рибного господарства України та перебуває на балансі ДП «Укрриба» (далі – Балансоутримувач, позивач), а саме:

- гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - нагульного ставу площею 134,4997 га в тому числі водного дзеркала 112,46 га в руслі р.Унава, права притока р.Ірпінь, басейн р.Дніпро, що знаходяться за межами с.Романівка Попільнянського району, реєстровий номер 25592421.23.ААЕЖАГ854;

- гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - нагульного ставу площею 91,6335 га в тому числі водного дзеркала 80,5106 га в руслі р.Унава, права притока р.Ірпінь, басейн р.Дніпро, що знаходяться за межами с.Кошляки Попільнянського району, реєстровий номер 25592421.23.ААЕЖАГ847;

- гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - риборозплідника площею 12,6699 га в складі: виросних ставків №№1,2,3,5 зимувального ставка №1, нерестового ставка №1, водопостачального каналу в руслі р.Унава, права притока р.Ірпінь, басейн р.Дніпро, що знаходяться за межами с.Кошляки Попільнянського району, реєстровий номер 25592421.23.ААЕЖАГ888 (далі - Майно), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.07.2019 і становить за незалежною оцінкою 1442131,00 грн без ПДВ.

Згідно з п. 1.2 Договору майно передається в оренду з метою риборозведення (розміщення рибних господарств).

Згідно акту приймання-передавання орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності від 06.12.2019 (Додаток №2 до Договору) орендодавець та балансоутримувач (ДП «Укрриба») передали, а орендар прийняв вищевказане в п. 1.1 Договору майно.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) та за результатами конкурсу, становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2019 року 54500,00 грн. Розмір орендної плати за перший місяць оренди грудень 2019 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за жовтень, листопад, грудень 2019 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п.3.2. Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу, виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 5.3 Договору орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується «Призначення платежу» за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач у позовній заяві вказує на те, що спір у справі виник у зв`язку з тим, що з травня 2020 по лютий 2021 року включно зобов`язання щодо сплати орендної плати відповідачем у повному обсязі не виконано, утворилась заборгованість за договором оренди від 06.12.2019 №41-у індивідуально-визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Суд зазначає, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил юрисдикції у господарських судах.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2019 у справі №916/142/19.

У постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №905/1732/18 викладено правову позицію про те, що до позовів про права на нерухоме майно відносяться позови щодо захисту речових прав на нерухоме майно, зокрема: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 Цивільного кодексу України); негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (ст.391 Цивільного кодексу України); про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст.392 Цивільного кодексу України) тощо.

У постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №760/6693/17-ц судом зазначено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм Верховний Суду у постанові від 19.06.2019 у справі №760/6693/17-ц висловив правову позицію, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно, вимог іпотекодержателя.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 дійшла висновку, що у частині третій статті 16 Господарського процесуального кодексу України в попередній редакції йшлося про виключну підсудність господарським судам справ у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном.

Натомість у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції йдеться про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, тобто, перелік спорів цієї категорії розширено.

Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 зазначила, що за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв`язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майном або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 дійшла висновку, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Отже, постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 є визначальною для застосування норми частини третьої статті 30 ГПК України (виключної підсудності) до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо користування нерухомим майном.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за користування державним майном, а саме: гідротехнічними спорудами рибогосподарської технологічної водойми - нагульного ставу площею 134,4997 га в тому числі водного дзеркала 112,46 га в руслі р.Унава, права притока р.Ірпінь, басейн р.Дніпро, що знаходяться за межами с.Романівка Попільнянського району, реєстровий номер 25592421.23.ААЕЖАГ854; гідротехнічними спорудами рибогосподарської технологічної водойми - нагульного ставу площею 91,6335 га в тому числі водного дзеркала 80,5106 га в руслі р.Унава, права притока р.Ірпінь, басейн р.Дніпро, що знаходяться за межами с.Кошляки Попільнянського району, реєстровий номер 25592421.23.ААЕЖАГ847; гідротехнічними спорудами рибогосподарської технологічної водойми - риборозплідника площею 12,6699 га в складі: виросних ставків №№1,2,3,5 зимувального ставка №1, нерестового ставка №1, водопостачального каналу в руслі р.Унава, права притока р.Ірпінь, басейн р.Дніпро, що знаходяться за межами с.Кошляки Попільнянського району, реєстровий номер 25592421.23.ААЕЖАГ888 у розмірі орендної плати в сумі 287 353,19 гривень.

З урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, до спору у даній справі застосовуються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Відповідно до частини 3 статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Таким чином, оскільки нерухоме майно в спірному випадку розташоване у Житомирській області, то позовна заява Державного підприємства “Укрриба” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донфільтр”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про стягнення 287 353,19 гривень підлягає розгляду Господарським судом Житомирської області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 статті 31 ГПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Спори між судами щодо підсудності не допускаються (ч. 6 ст. 31 ГПК України).

Суд звертає увагу також на те, що ст. 279 ГПК України передбачено скасування судового рішення, яким закінчено розгляд справи у випадку прийняття такого рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції.

Враховуючи викладене, передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.

Зважаючи на те, що спір у даній справі належить розглядати суду за місцезнаходженням нерухомого майна, суд дійшов висновку, що матеріали справи № 905/513/21 за позовом Державного підприємства “Укрриба” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донфільтр”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про стягнення 287 353,19 гривень підлягають передачі на розгляд Господарського суду Житомирської області.

Керуючись ст.ст. 30, 31, 232-235, 236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В

Матеріали справи №905/513/21 за позовом Державного підприємства “Укрриба” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донфільтр”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про стягнення 287 353,19 гривень передати за встановленою підсудністю на розгляд Господарського суду Житомирської області (майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002).

Ухвала набрала законної сили з дня її постановлення – 15.07.2021.

Апеляційна скарга на ухвалу суду відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її підписання.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (пункт 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя С.М. Фурсова