Рішення № 98359871, 16.07.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2021м. ДніпроСправа № 904/5602/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ", м. Львів

до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради", м. Марганець, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 204 609,28 грн. за договором № АПС-0510-М від 27.01.2021 року про закупівлю пари та гарячої води, пов`язаної продукції (теплова енергія).

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" заборгованість у розмірі 204 609,28 грн. за договором № АПС-0510-М від 27.01.2021 року про закупівлю пари та гарячої води, пов`язаної продукції (теплова енергія).

Дослідивши подані позовні матеріали, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (204 609,28 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

30.06.2021 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № 484/2 від 25.06.2021 року, у якому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат не визнає.

07.07.2021 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив вих. № 76 від 06.07.2021 року, у якій відхиляє усі заперечення наведенні відповідачем у відзиві на позовну заяву та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № АПС-0510-М від 27.01.2021 року про закупівлю пари та гарячої води, пов`язаної продукції (теплова енергія), а саме в частині повної та своєчасної розрахунку за спожиту теплову енергію, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 195 032,02 грн., що стало підставою для нарахування позивачем 3% річних у розмірі 2 376,50 грн. та інфляційних втрат у розмірі 7 200,76 грн.

Позиція відповідача, викладена у запереченнях на позовну заяву

Відповідач у відзиві просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що укладений між сторонами договір не містить права позивача на застосування індексу інфляції та штрафних санкцій (3% річних). Також просить врахувати суттєві обставини пов`язані зі зривом виконання вищевказаного договору через запроваджені обмеження внаслідок республіканського карантину, що відповідно до ст. 617 ЦКУ для особи, яка порушила зобов`язання, дозволяє звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання оскільки це сталося внаслідок випадку непереборної сили.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

У відповіді на відзив позивач заперечує проти відзиву та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі наступними обґрунтуваннями.

Відповідно до п. 7.11. укладеного Договору, за неналежне виконання або порушення умов цього договору “Споживач” та “Постачальник” несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Таким чином, Відповідачем не виконано свої грошові зобов`язання щодо своєчасної оплати та порушено умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 3.1. тв 3.3. цього Договору.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладенням договору, встановлення факту постачання теплової енергії, встановлення факту невиконання відповідачем умов договору в частині оплати за спожиту теплову та правомірності вимоги позивача про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

Як вбачається із матеріалів справи, 11 02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ" (надалі - Постачальник, Позивач) та Комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" (далі - Споживач, Відповідач) був укладений Договір АПС-0510-М від 27.01.2021 року про закупівлю пари та гарячої води, пов`язаної продукції (теплова енергія) (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник бере на себе зобов`язання у 2021 році з постачання пари та гарячої води, пов`язаної продукції Споживачу в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов`язується вчасно оплачувати за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Постачання пари та гарячої води здійснюється “Постачальником” за місцем розташування об`єкту (об`єктів) Споживача, а саме: 53400. Дніпропетровська обл.. м. Марганець, вул. Дніпровська, 2-А. Постачальник зобов`язується відпустити “Споживачеві” з котельні 200,732 Гкал теплової енергії. Найменування та код групи Товару за Державним класифікатором продукції та послуг: ДК 021-2015: 09320000-8 -Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (Теплова енергія). Кількість і вартість пари та гарячої води, пов`язаної продукції, зазначені в договорі, є розрахунковими і можуть змінюватися в залежності від температури зовнішнього повітря, тривалості опалювального періоду. Обсяги закупівлі товарів (робіт або послуг) можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Строк постачання пари та гарячої води, пов`язаної продукції за цим договором: з 01.01.2021 по 31.12.2021.

Остаточна кількість визначається на підставі актів приймання-здачі пари та гарячої води, пов`язаної продукції (п. 1.2. Договору).

Користування парою та гарячою водою допускається тільки на підставі договору між Постачальником і Споживачем (п.1.3. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору розрахунки за закупівлю пари та гарячої води здійснюються за тарифами, встановленими місцевими органами самоврядування, уповноваженими здійснювати встановлення тарифів відповідно до діючого законодавства. Постачальник зобов`язується надати відповідний документ про встановлення тарифу. У разі зміни граничної ціни (тарифу) на теплову енергію або його складових, Сторонами в обов`язковому порядку проводиться перерахунок за спожиту пару та гарячу воду за новими цінами з моменту ведення їх в дію.

Ціна тарифу, визначена в Договорі становить 2 492,87 грн., за 1 Гкал з ПДВ., в т.ч. ПДВ - 415,48 грн. Тариф встановлено Рішенням Виконавчого Комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області від 30.09.2020 року №507 “Про встановлення тарифу на теплову енергію ТОВ “АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ” (п.2.2. Договору).

Ціна цього Договору становить 500 398,78 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 83 399,80 грн. (п.2.3. Договору).

Постачальник зобов`язується інформувати Споживача про зміну діючого тарифу шляхом направлення листа протягом 30 днів з моменту зміни тарифу, з наданням відповідного документу про зміну тарифу. Тарифи, визначені в пункті 2.2. цього Договору є обов`язковими для Сторін з дати набрання ними чинності. Визначена на їх основі вартість закупівлі пари та гарячої води буде застосуватися Сторонами при складання актів приймання - здачі теплової енергії та розрахунках за закупівлю пари та гарячої води згідно з умовами цього Договору (п.2.4. Договору).

Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін, яка складається у вигляді додаткової угоди, і є невід`ємною частиною даного договору (п.2.5. Договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Споживач за отриману пару та гарячу воду здійснює оплату в грошовій формі в національній грошовій валюті до 15 числа місяця наступного за розрахунковим згідно актів приймання-здачі Постачальника за затвердженими тарифами. Всі претензії, що стосуються розрахунків, Споживач заявляє Постачальнику у письмовій формі не пізніше 5-ти днів з дня одержання платіжного документа. У разі несвоєчасного надання відповідних документів, що спричинили зміну площі для нарахування - перерахунок проводиться з моменту звернення.

Розрахунковим періодом є календарний місяць за результатами якого підписується акт приймання-здачі пари та гарячої води, пов`язаної продукції (в 2-х примірниках) на відпуск-отримання пари та гарячої води (п.3.2. Договору).

Відповідно до п.3.3. Договору Споживач зобов`язується щомісячно сплачувати “Постачальнику” повну вартість отриманої пари та гарячої води згідно з її кількістю власним платіжним дорученням, в якому вказується період, за який здійснюється оплата, на підставі рахунку та актів приймання-здачі пари та гарячої води Постачальника.

Споживач” повинен отримати у Постачальника не пізніше 7-го числа поточного місяця, що наступає за звітним, рахунок та акт приймання-здачі за фактично спожиту пару та гарячу воду, пов`язану продукцію у розрахунковому періоді. В разі неотримання в зазначений період рахунку та акту приймання-здачі, рахунок та акт приймання-здачі вважається належним чином врученим Споживачу 7 числа місяця, наступного за місяцем закупівлі пари та гарячої води, пов`язаної продукції. “Споживач” повинен оплатити рахунки та акти приймання-здачі не пізніше як з 8-ми денний термін з часу отримання (вручення) рахунку та актів приймання-здачі пари та гарячої води, пов`язаної продукції (п.3.4. Договору).

Згідно п.3.5. Договору Постачальник” формує рахунок, акт приймання-здачі на підставі інформації про фактичне використання пари та гарячої води, пов`язаної продукції у розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 7.11. Договору, за неналежне виконання або порушення умов цього договору Споживач та Постачальник несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно п. 7.14. Договору, з метою безпосереднього врегулювання спорів, пов`язаних з виконанням обов`язків за даним договором. Сторони застосовують заходи досудового врегулювання шляхом пред`явлення претензій. Претензія підлягає розгляду в місячний термін, який обчислюється з дня отримання претензії.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє по 31.12.2021 року, а в частині розрахунків за спожиту теплову енергії - до їх повного здійснення. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони прийшли до згоди, що умови даного договору поширюють дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01.01.2021 року.

Датою початку відносин між сторонами є дата фактичного початку постачання Постачальником до системи Споживача (Балансоутримувача, орендодавця) пари та гарячої води, пов`язаної продукції (п. 8.2. Договору).

На виконання умов Договору Позивачем у період з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року поставлено Відповідачу теплову енергію на суму 195 032,02 грн., що підтверджується двосторонніми актами приймання-здачі №28 від 31.01.2021 року на суму 68 067,76 грн. з ПДВ, № 89 від 28.02.2021 року на суму 76 909,97 грн.з ПДВ та № 139 від 31.03.2021 року на суму 50 054,29 грн. з ПДВ, які підписані належним чином, позивачем та відповідачем (а.с.21-23).

Позивач звернувся до відповідача з Претензією №1 від 16.04.2021р. № 32. про сплату заборгованості за надані послуги постачання пари та гарячої води

У відповідь на Претензію від 11.05.2021 №373/2 Відповідач вказує, що знаходиться в тяжкому фінансовому становищі.

Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду для захисту свого порушеного права.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За матеріалами справи судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України, а саме - договором постачання теплової енергії.

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Законами України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24.06.2004 та № 2189-VIII від 09.11.2017, Законом України "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, та іншими нормативно-правовими актами.

Щодо суми основного боргу

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на положення укладеного сторонами договору та дати отримання відповідачем актів приймання-здачі, строк виконання ним зобов`язань з оплати вартості спожитої теплової енергії є таким, що настав.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач у порушення умов договору не здійснив повних та своєчасних розрахунків із позивачем, у зв`язку з чим зі сторони відповідача має місце неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за договором.

Матеріалами справи підтверджена та відповідачем не спростована заборгованість за поставлену та спожиту протягом січня 2021 року - березня 2021 року теплову енергію в розмірі 195 032,02 грн.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у вказаній сумі відповідачем суду не надано, з огляду на що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 195 032,02 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 376,50 грн. за загальний період з 15.02.2021 по 03.06.2021 та інфляційних втрат у розмірі 7 200,76 грн. за лютий 2021 по квітень 2021.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що заявлені до стягнення суми вказаних нарахувань є вірними.

Щодо посилань відповідача що договором не передбачено стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

Таким чином, виходячи зі змісту норми права, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процентів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, заперечення відповідача про відмову у стягненні 3% річних та інфляційних втрат є безпідставними.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Дніпровська, буд. 2а; код ЄДРПОУ 03340989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ" (79040, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 367а; код ЄДРПОУ 40371795) заборгованість у розмірі 195 032,02 грн., 3% річних у розмірі 2 376,50 грн., інфляційних втрат у розмірі 7 200,76 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 069,14 грн..

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 16.07.2021 року.

Суддя В.Г. Бєлік