Ухвала суду № 98359010, 14.07.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/441/20

Провадження № 1-кп/635/581/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючий суддя О.М. Пілюгіна

секретар судового засідання Зуєнко В.В.

сторона обвинувачення: прокурор Власенко О.В.

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_1 , захисник адвокат Бессонов В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220780000463 від 08 вересня 2020 року.

Нормами ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор у судовому засіданні подала клопотання про продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування заявлених вимог пояснила, що продовжують існувати ризики передбачені п. 1, п. 3 і п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений не працює, не проживає за місцем реєстрації, не має родини і як наслідок у нього відсутні стійкі соціальні зв`язки, під час досудового розслідування обвинувачений вже переховувався від органів досудового розсування і слідчим суддею ухвалювалось рішення про надання дозволу на затримання ОСОБА_1 для його примусового приводу до слідчого судді для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, при цьому він обвинувачується у вчиненні ряду злочинів в тому числі тяжкого злочину, тому за викладених обставин може покинути територію Харківської області та переховуватись від суду. Обвинувачений обізнаний про місце проживання та роботи потерпілих та свідків, тому існує ризик незаконного на них впливу з боку обвинуваченого. Крім того, існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений не має законних джерел існування, раніше засуджений і знову обвинувачується у вчинені ряду корисливих злочинів, тоді як у Харківському районному суді Харківської області вже перебувають на розгляді кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 . Враховуючи викладене для запобігання вказаним ризикам є необхідним продовжити обраний запобіжний захід і підстави для його зміни відсутні.

Прокурор у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просила їх задовольнити з підстав викладених у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував проти продовження застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вказав, що на даний момент не має можливості надати суду документи про адресу місця проживання, щоб підтвердити підстави зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Захисник обвинуваченого адвокат Бессонов В.А. в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного, але просив змінити запобіжний захід на більш м`який посилаючись, що клопотання прокурор подав з порушенням норм кримінального процесуального закону.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, при цьому ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Судом встановлено, що ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 квітня 2021 року до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 31 травня 2021 року та визначено суму застави у розмірі 45400 гривень. Строк тримання під вартою продовжувався на підставі ухвали суду, остання раз ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28 травня на строк до 26 липня 2021 року.

Аналізуючи доводи прокурора, враховуючи думку обвинуваченого та його захисника, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він не працює, не має стійких соціальних зав`язків і не проживає за місцем реєстрації, не проживає зі своїми неповнолітніми дітьми, раніше засуджений і знову обвинувачується у вчинені ряду корисливих злочинів, в тому числі тяжкого, тоді як у Харківському районному суді Харківської області вже перебували на розгляді кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , під час досудового розслідування обвинувачений переховувався від органів досудового розсування і слідчим суддею ухвалювалось рішення про надання дозволу на затримання ОСОБА_1 для його примусового приводу до слідчого судді для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, йому відомі адреси проживання потерпілих, свідків і вказані обставини, у їх сукупності дають підстави вважати про неможливість запобігання ризикам, зазначеним у пунктах 1, 3, 5 частини 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, при цьому даних, що обвинувачений за станом здоров`я не може перебувати під вартою не надано, тому суд, продовжує строк застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не вбачає підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу на більш м`який.

За викладених обставин, суд, задовольняє клопотання прокурора про продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню існуючим ризикам.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України продовжити до 11 вересня 2021 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинувачений, який перебуває під вартою – в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя О.М. Пілюгіна