Рішення № 98357815, 15.07.2021, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/769/21

Номер провадження 2/341/618/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року місто Галич

Галицький районний суд у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

встановив:

Представник Бойчук М. Й. в інтересах АТ «Державний ощадний банк України» (далі - Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 17750,53 грн та сплачений судовий збір.

Позовна заява обгрунтована тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за Договором про споживчий кредит № 46-016 від 21.01.2019, у зв`язку з чим у нього виникла загальна заборгованість на суму 17750,53 грн.

Ухвалою від 18.05.2021 відкрито провадження у справі і справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Запропоновано відповідачу, у випадку заперечення проти позову, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду подати до суду відзив на позов, копію якого разом із доданими до нього документами надіслати позивачу. Справу призначено до розгляду на 14.06.2021.

Копії ухвали про відкриття провадження, позовної заяви з додатками надіслані на офіційну зареєстровану адресу відповідача, які згідно з даними повідомлення про вручення поштового відправлення він отримав 24.06.2021 (а. с. 43).

Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки, є день вручення судової повістки під розписку.

У зв`язку в з неявкою відповідача судове засідання на 14.06.2021, таке відкладене на 14.07. 2021 з повторним повідомленням сторін.

У судове засідання 14.07.2021 сторони не прибули.

14.07.2021 відповідач через канцелярію суду подав заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутності та закрити провадження в справі у зв`язку зі сплатою ним добровільно заборгованості, про що долучив до заяви відповідні квитанції про сплату боргу (а. с. 44 - 46).

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладені обставини та строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи та ухвалення рішення без участі сторін на підставі наявних матеріалів.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Суд установив, що 21.01.2019 сторони уклали договір про споживчий кредит № 46-0165 (далі - Договір) (а. с. 4-9). Відповідно до Договору відповідач отримав кредит в сумі 50000,0 грн строком кредитування на 36 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 21.01.2022. За користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку плату (проценти) у розмірі 17,99 % річних (п. 2.4.1 Договору).

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, надав установлений за домовленістю кредит у розмірі 50000,0 грн. Своєю чергою, відповідач взятих на себе зобов`язань за Договором не виконав, своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами не надавав, на прохання позивача погасити заборгованість не реагував, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 29.04.2021 становить 17750,53 грн та складається з: 16660,57 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом), 960,92 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 34,97 грн - сума 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 10,0 грн - сума 3% річних за несвоєчасне погашення процентів, 68,30 грн - сума втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу, 15,77 - сума втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів.

Отже, Банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 17750,53 грн станом на 29.04.2021 та судові витрати у розмірі 2270,00 грн.

Відповідно до положень статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до норм статтей 549, 550ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сумаабо інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язань. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлюється відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).

15.06.2021 позивач на адресу суду надіслав клопотання, в якому зазначив, що в процесі розгляду справи відповідач у добровільному порядку погасив частину суми заборгованості в розмірі 17621,49 грн. Станом на 15.06.2021 борг відповідача за кредитним Договором перед Банком становить 129,04 грн. Враховуючи зазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 129,04 грн непогашеної суми заборгованості та судовий збір 2270,0 грн (а. с. 36).

14.07.2021 відповідач через канцелярію суду подав заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності та закрити провадження у справі в зв`язку зі сплатою ним заборгованості, про що долучив до заяви квитанції про сплату боргу, а саме квитанція від 15.06.2021 № 100 на суму 17621,10 грн та квитанція від 14.07.2021 № 113 на суму 130,0 грн (а. с. 44 - 46).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач добровільно погасив заборгованість за кредитним договором, що підтверджуться квитанціями, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Оскільки під час розгляду справи відповідач добровільно, самостійно повністю задовольнив позовні вимоги та сплатив заборгованість, а позивач своєю завою від 15.06.2021 просив стягнути з відповідача судовий збір, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати, які пов`язані зі сплатою судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 43, 76-81, 89, 95, 128, 142, 178, 229, 247, 258, 259, 263 - 265, 268, 272- 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,0 грн.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.07.2021.

Сторони:

Позивач: АТ «Державний ощадний банк України», місце знаходження за адресою: вул. Грушевського, 19, м. Івано-Франківськ Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 09336500.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Суддя:М. Р. Мергель