Рішення № 98357578, 16.07.2021, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/225/21

Провадження № 2/188/241/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді : Ніколаєвої І.К.

за участі секретаря

судового засідання : Фесик Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом представника позивача Синиця В.А. в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи по справі: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва - Мельник Юрій Анатолійович,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовну заяву обґрунтував тим, що 22.02.2021 року поштовим листом позивач отримав постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельника Юрія Анатолійовича від 16.02.2021 року за № ВП № 64521690 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом № 21013, вчиненого 03.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Вердик Капітал» заборгованості у розмірі 109 652,05 гривень. Окрім того до поштового конверту було також вкладено інші процесуальні документи складені приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мельник Ю.А. від 16.02.2021 року, а саме : постанову про стягнення з боржника основної винагороди; постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постанова про арешт майна боржника. Дату відправлення вищенаведених процесуальних документів можна датувати днем їхнього винесення від 16.02.2021 року, а позивачу вручено 23.02.2021 року, копію конверту додано до цієї позовної заяви. Ознайомившись з вищевикладеними матеріалами виконавчого провадження позивач та представник позивача вважають, що виконавчий напис має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню, так як він вчинений з грубим порушенням ст. 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки виконавчий напис № 21013 від 03.02.2021 року, вчинений Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С на підставі кредитного договору № 500507538 від 18.08.2014 року, не може вважатися доказом безспірної заборгованості боржника перед стягувачем та вчинений поза межами строків позовної давності.

За правилами статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років , а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1,3 Глави 16 розділу II Порядку).

Позивач вважає виконавчий напис вчинений з порушенням закону, оскільки нотаріус не переконався в безспірності боргу та порушив вимоги щодо процедури оформлення і змісту виконавчого напису, адже право вимоги не підтверджене належними доказами, тому позивач просить суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Виходячи з цього позивач та його представник змушені звернутися до суду з даним позовом про захистом свого порушеного права.

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи без їх участі , позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві. У разі неявки відповідача прохає винести заочне рішення по справі на підставі наданих доказів.

Представник відповідача на судове засідання не з`явився, клопотань суду не заявив, надав, на виконання вимог ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області, належним чином завірену копію кредитної справи за якою вчинено виконавчий напис.

Приватний нотаріус Горай О.С. та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва – Мельник Ю.А., в судові засідання на неодноразові виклики суду не з`явилися, будь - яких заперечень, пояснень суду не надали.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з оглядом на наступні обставини.

Спір між сторонами виник після того як приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було видано виконавчий напис № 21013 від 03.02.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт Капітал» заборгованості у загальному розмірі 109 652 гривні 05 коп.

На підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Ю,А. 16.02.2021 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64521690, та накладено арешт на майно боржника по справі.

Також судом встановлено, що кредитний договір №500507538 від 18.08.2014 року був складений між ПАТ « Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , але відсутні підтвердження, чому саме звертається за винесення виконавчого напису ТОВ « Вердик Капітал», необґрунтовано суму заборгованості, відсутні докази про повідомлення ОСОБА_2 ,щодо невиконання умов договору. (а.с. 51-70 )

Вирішуючи справу по суті суд аналізує та керується наступними нормами права.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року «Про нотаріат» (надалі - Закон…) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону…). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі – Порядок.).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку…).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням БЕЗСПІРНОЇ заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат`у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім цього, нотаріусом порушені строки вчинення виконавчого напису, оскільки (п. 2.3) він вчиняється спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором (у нашому випадку) письмової вимоги боржнику про усунення порушень.

У вказаному випадку відсутнє підтвердження щодо письмової вимога боржнику , взагалі не була надіслана на адресу позивача по справі .

В постанові Верховного Суду від 30.09.2019 в справі №357/12818/17 викладений правовий висновок про те, що неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо божник не має можливості надати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надіслання кредитором повідомлень письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №554/6777/17 у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Приймаючи до уваги, що кредитний договір № 500507538 від 18.08.2014 року позивачем був укладений з ПАТ « Альфа-Банк ,а право вимоги настало у ТОВ « Вердикт-Капітал», про що позивач не був повідомлений належним чином про існування боргових зобов`язань саме перед ТОВ« Вердикт-Капітал», та не погоджується з їх розміром.

Аналізуючи зазначені факти, суд приходить до висновку, що вказаний виконавчий напис вчинений за наявності спірної заборгованості, тобто нотаріусом не дотримано основної обов`язкової умови щодо наявності безспірності заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ « Вердикт-Капітал».

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, які поніс позивач при зверненні до суду з даним позовом складають 908 гривень, які позивач сплатив при подачі позову до суду, що підтверджується квитанцією № 0.0.2030630128.1 від 25.02.2021 року ( а.с.1) та 454 грн. сплачені ним за клопотання про забезпечення позову, що підтверджується квитанцією 0.0.2030629337.1 від 25.02.2021 року ( а.с.14).

Тому, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд покладає судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1362 гривні на відповідача та стягує їх на користь позивача.

Керуючись статтями 4, 10-12, 76-82, 141, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача Синиця В.А. в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи по справі: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва - Мельник Юрій Анатолійович, задовольнити.

Визнати Виконавчий напис № 21013 від 03.02.2021 року, який вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт Капітал» боргу в розмірі 109 652 (сто дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят дві) гривні 05 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт Капітал» код ЄДРПОУ: 36799749, (адреса розташування м. Київ,вул. Кудрявський узвіз, буд.5Б ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 іпн: НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати в розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, особам, які брали участь у справі, але не були присутні під час його проголошення, в той же строк після отримання копії.

Суддя І. К. Ніколаєва