Постанова № 98356592, 16.07.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Провадження № 3/336/2319/2021

ЄУН 336/5621/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року

м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Зарютін Павло Вікторович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Головного управління ДПС у Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ташкенту Узбекистану, громадянки України, працевлаштованої на посаді директора ПП «Інвалідів Діва», зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №2148 від 13.07.2021 року, директором ОСОБА_1 вчинено порушення, а саме: перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення ПП «Інвалідів Діва» п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 2004 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2021 року на 19 732 534 грн., завищення від`ємного значення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за березень 2021 року на суму 550 763 грн., (детально зміст порушення викладено у акті від 08.06.2021 №4494/08-01-07-06/42872669, що додається), порушено ст. 163-1 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Дії особи кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В порядку ч.1 ст. 268 КУпАП справа розглядалася за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши та оцінивши надані по справі докази, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Крім того, згідно вимог ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Слід зазначити, що акт перевірки лише фіксує факт проведення перевірки та відображає її результати та по своїй суті не є рішенням контролюючого органу. Рішення контролюючого органу до адміністративного протоколу не додані. Отже, на даний час податкові зобов`язання є неузгодженими.

З огляду на викладене, сам лише акт перевірки не може вважатися належним доказом наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Відповідно до положень статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумпцій.

Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Таким чином, суд тлумачить усі сумніви на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 не доведена, а, отже, зважаючи на все вищевикладене, в її діях не вбачається складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 10, 163, 245, 247, 251, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Шевченківський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: П. В. Зарютін