Ухвала суду № 98356542, 15.07.2021, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/714/17

Провадження №6-а/319/1/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2021 року смт. Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Мальованого В.О.

при секретарі Синяковій О.І.

представника заявника Ященка В.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинення певний дій,

В С Т А Н О В И В :

01 липня 2021 року Міністерство оборони України звернулось до Куйбишевського районного суду Запорізької області з заявою про поворот виконання рішення суду по адміністративній справі № 319/714/17. Заяву мотивує тим, що постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинення певних дій задовольнено, визнано протиправними дії Міністерства оборони України та зобов`язано призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країні , де велись бойові дії, в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМУ від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», що становить 1378 (прожитковий мінімум на 1 працездатну особу на момент встановлення інвалідності) грн. х 150 = 206 700 (двісті шість тисяч сімсот ) гривень.

20 грудня 2017 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Міністерства оборони України було задоволено частково, постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2017 року скасувано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнато протиправними дії Міністерства оборони України та зобов`язано призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМУ від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», в сумі 206 700 гривень.

На виконання вказаної постанови, пунктом 5 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розглядом питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04 травня 2018 року № 47, ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу як інваліду ІІІ групи, внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 206 700 грн. 00 коп. В свою чергу, Запорізьким обласним військовим комісаріатом виданий наказ від 16 травня 2018 року № 210 про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Платіжним дорученням від 17 травня 2018 року №1543 грошові кошти в сумі 206 700 грн. 00 коп. перераховані на рахунок позивача.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року по справі № 319/714/17 касаційна скарга Міністерства оборони України була задоволена, постанова Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2017 року та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у вказаній справі скасовані, ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову.

На підставі викладеного, Міністрерство оборони України просить стягнути в порядку повороту виконання постанови Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2017 року та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі № 319/714/17 з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України кошти, які були стягнені за вище зазначеним судовим рішенням у розмірі 206 700 грн. 00 коп.

Представник відповідача по справі Міністерства оборони України ОСОБА_2 в судовому засіданні просив подану заяву задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, заперечував проти задоволення заяви, прохав відмовити, надавши письмові пояснення.

Вислухавши пояснення представника відповідача по справі Міністерства оборони України, з"ясувавши позицію Саражинського В.Д., викладену письмово, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинення певних дій задовольнено, визнано протиправними дії Міністерства оборони України та зобов`язано призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країні , де велись бойові дії, в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМУ від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», що становить 1378 (прожитковий мінімум на 1 працездатну особу на момент встановлення інвалідності) грн. х 150 = 206 700 (двісті шість тисяч сімсот ) гривень.

20 грудня 2017 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Міністерства оборони України було задоволено частково, постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2017 року скасувано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнато протиправними дії Міністерства оборони України та зобов`язано призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМУ від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», в сумі 206 700 гривень.

На виконання вказаної постанови, пунктом 5 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розглядом питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04 травня 2018 року № 47, ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу як інваліду ІІІ групи, внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 206 700 грн. 00 коп. В свою чергу, Запорізьким обласним військовим комісаріатом виданий наказ від 16 травня 2018 року № 210 про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Платіжним дорученням від 17 травня 2018 року №1543 грошові кошти в сумі 206 700 грн. 00 коп. перераховані на рахунок позивача.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року по справі № 319/714/17 касаційна скарга Міністерства оборони України була задоволена, постанова Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2017 року та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у вказаній справі скасовані, ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову.

Вказане вище слугувало підставою для звернення відповідача із заявою про поворот виконання судового рішення, оскільки на виконання судових рішень позивачу виплачено одноразову грошову допомогу в сумі 206 700 грн. 00 коп.

Положеннями пунктів 3, 4 частини першої статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Відповідно до частин 7-9 статті 380 КАС України якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ врегульовані ст.381 КАС України.

Так, вказаною нормою встановлено, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що вона застосовується до рішень про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.

Поворот виконання рішення в даному випадку допускається лише за наявності двох підстав: якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон № 2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі; це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - військовослужбовцю виплачується гарантована державою виплата (одноразова грошова допомога), що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Таким чином, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності є видом гарантованого державою забезпечення (грошового утримання) у відносинах публічної (військової) служби.

Тобто, якщо особа добросовісно одержувала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти. З набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.

Суд звертає увагу на те, що у зазначених категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо постанова суду стала результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача), а не порушень з боку суду. Тому, якщо скасована постанова обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами по справі, Міністерством оборони України виплачено на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 206 700 грн. 00 коп.

В свою чергу, в матеріалах справи відсутні та Міністерством оборони України не надані відомості на підтвердження того, що скасовані постанова Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2017 року та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року були обґрунтовані на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Скасовуючи постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року, Верховний Суд у постанові від 27 червня 2019 року зазначив про неправильне застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Слід звернути увагу, що Міністерство оборони України не позбавлено права звернутись повторно із заявою про поворот виконання у разі виникнення підстав, передбачених КАС України або вирішити питання щодо стягнення з позивача коштів в установленому чинним законодавством порядку.

Крім того, суд зазначає, що спосіб повороту виконання судового рішення, зазначений у заяві, порушує право на мирне володіння майном, передбачене ст. 1 Першого Протоколу до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 04.11.50 (ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97).

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд вважає, що заява Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 229, 380, 381 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви Міністерства оборони України - відмовити .

Ухвала набирає законної сиди негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: В. О. Мальований