Ухвала суду № 98355977, 07.07.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/8209/21

Справа № 760/14878/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2021 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

07.06.2021 року позивач звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

06.07.2021 року на запит суду надано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання позивача та відповідача.

При вирішенні питання про прийняття до провадження справи, з`ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду, позивачем судовий збір не сплачено, проте остання посилається, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 5 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір».

Разом із тим, суд звертає увагу на ту обставину, що статтею 9 ЗУ «Про судовий збір» регламентується порядок зарахування судового збору до Державного бюджету України та частина 5 ст. 9 взагалі відсутня, а тому посилання позивача на цю обставину не може свідчити про звільнення її від сплати судового збору.

При цьому, позивачем до позовної заяви додано копію посвідчення Серії НОМЕР_1 , відповідно до якого позивач є законним представником дитини з інвалідністю ОСОБА_3 2013 року народження.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

При цьому, у відповідності до норм ЦПК України, законними представниками є особи, визначені законом, які захищають права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних осіб в суді.

Проте вбачається, що ОСОБА_1 звертається до суду з позовом лише в своїх інтересах, оскільки просить розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем, та не є в даному випадку законним представником ОСОБА_3 , оскільки позовна заява подається не в інтересах малолітньої дитини та на захист її порушених прав.

При цьому, Закон не містить норм щодо звільнення від сплати судового збору осіб, які є законними представниками дітей з інвалідністю, в усіх категоріях справ, зокрема, й у справах, які не стосуються захисту прав та законних інтересів дітей з інвалідністю.

У зв`язку з вказаним, за подання вказаної позовної заяви ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270,00 грн. та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 908,00 грн.

З урахуванням наведеного, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн. та надати суду оригінал квитанції на підтвердження відповідної сплати.

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101;

Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 37993783;

Номер рахунку (IBAN): UA388999980313181206000026010;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу: *;101;___(ІПН, ЄДРПОУ); судовий збір за позовом _____, Солом`янський районний суду м. Києві.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

При таких обставинах, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ухвали, шляхом подання оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

В решті ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Букіна