Рішення № 98355561, 16.07.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/7531/21

Провадження № 2-а/755/177/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бондар С.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 22 квітня 2021 року серії ЕАН № 4104020, винесену за частиною шостою статті 121 КУпАП, у розмірі 850,00 грн; провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною шостою статті 121 КУпАП закрити та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 22 квітня 2021 року відносно нього складено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН № 4104020 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною шостою статті 121 КУпАП у сумі 850,00 грн, за те, що він керував транспортним засобом Nissan GTR, державний номерний знак НОМЕР_1 , без переднього державного номерного знака, чим порушив пункт 2.9 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).

На місці зупинки ОСОБА_1 надав пояснення капітану поліції Управління патрульної поліції в м. Києві Росовському В.М. про те, що, що він повертається з відрядження та внаслідок в`їзду в яму передні номери з кріпленням відпали, і він не мав можливості їх прикріпити самостійно, у зв`язку з чим їхав до станції технічного обслуговування з метою закріплення номерного знаку, показав капітану поліції зазначене пошкодження та передній номерний знак, який після технічної поломки поклав до автомобіля.

Зазначене підтверджується заказом-нарядом Станції технічного обслуговування «Алмаз» від 22 квітня 2021 року № О0422-20, згідно із яким ОСОБА_1 було встановлено номерний знак НОМЕР_1 на автомобіль Nissan GTR та сплачено 200,00 грн за вказані роботи.

Надані пояснення інспектор поліції не врахував та виніс оскаржувану постанову, яка винесена з грубим порушенням норм законодавства, є такою що не ґрунтується на жодних доказах та не відповідає дійсності, оскільки в даному конкретному випадку, відповідач повинен був встановити відсутність його вини у вказаному правопорушенні, оскільки він не мав можливості встановити передній номерний знак самостійно внаслідок зламу рамки.

Крім того, в оскаржуваній постанові не зазначено будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті

121 КУпАП

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 травня 2021 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (в письмовому провадженні). Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

24 червня 2021 року від представника Департаменту патрульної поліції у місті Києві Шуміленка С.М. до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує в повному обсязі, мотивуючи тим, що позивач дійсно керував автомобілем, на якому був відсутній передній державний номерний знак, що зафіксовано інспектором поліції приладом фото фіксації. Оскаржувана постанова винесена відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395.

Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За нормою пункту 1 частини першої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення відповідача - постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, є правовим актом індивідуальної дії.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності з прийняттям постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.

Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено частиною другою статті 55 Конституцій України та статтею 6 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що 22 квітня 2021 року командиром роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві капітаном поліції Росовським В.М. винесено постанову серії ЕАН № 4104020, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850,00 грн за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 121 КУпАП.

У постанові відповідачем зазначено, що 22 квітня 2021 року о 10 год. 51 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan GTR, державний номерний знак НОМЕР_1 без одного переднього державного номерного знаку, чим порушив п. 2.9 (в) ПДР - керування водієм т/з без номерного знака. Частина шоста статті 122 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Відповідно до пункту 30.2 ПДР на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка, а в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов`язковому технічному контролю, закріплюється самоклейна мітка радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом (крім причепів і напівпричепів).

Загальні вимоги та правила застосування номерних знаків на транспортних засобах встановлюється ДСТУ 4278:2019 «Знаки номерні транспортних засобів. Загальні вимоги. Правила застосування.».

Відповідно до п. 4.2 ДСТУ 4278:2019 знаки на транспортних засобах треба встановлювати лише в передбачених за конструкцією місцях, зазначених виробником.

Відповідно до підпункту «в» пункту 2.9 ПДР, затверджених Постановою від 10 жовтня 2001 № 1306 водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

За змістом частини шостої статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із частиною першою статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За положеннями частини другої статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно із частинами першої - другої статті 7, статті 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання принципу законності. Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею

78 цього Кодексц.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи (частина третя статті 77 КАС України).

Верховний Суд у своїй Постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Європейський суд з прав людини у п. 36 рішення в справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 1 липня 2003 року № 37801/97, зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Виходячи з наведеного вище, саме суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом. Також саме на посадову особу (суб`єкт владних повноважень), яка вирішує питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, покладається обов`язок по доказуванню наявності події і складу адміністративного правопорушення в діях особи, що притягається до відповідальності, і обов`язок по збиранню та фіксуванню доказів на підтвердження події та складу правопорушення.

Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Разом з тим, згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до частини третьої статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративний проступок - це насамперед дія або бездіяльність, що при наявності певних ознак розглядається законом як порушення встановлених правил поведінки громадян у певних сферах громадського життя. До таких правил, зокрема, належать правила у сфері безпеки дорожнього руху.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення належать ознаки, притаманні об`єкту, об`єктивній і суб`єктивній сторонам та суб`єкту правопорушення.

З аналізу наданих сторонами доказів, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 22 квітня 2021 року дійсно рухався транспортним засобом Nissan GTR, державний номерний знак НОМЕР_1 без переднього номерного знаку.

Даний факт позивач не заперечує, натомість спростовує у своїх діях наявність адміністративного проступку, що полягає в умисному діянні та за що законом передбачено адміністративну відповідальність.

Позивач стверджує, що відсутність переднього номерного знаку на автомобілі, яким він керував, пов`язана з незалежними від нього обставинами, а саме: пошкодженням кріплення номерного знаку через в`їзд в яму. Даний факт підтверджується наданими ОСОБА_1 поясненнями, що містяться в матеріалах справи.

Крім того, в матеріалах справи міститься заказ - наряд № О0422-20 від 22 квітня 2021 року, з якого вбачається, що на автомобіль Nissan GTR, державний номерний знак НОМЕР_1 того ж дня встановлено номерний знак.

Таким чином, суд не вбачає у діях ОСОБА_1 , який 22 квітня 2021 керував транспортним засобом Nissan GTR, державний номерний знак НОМЕР_1 , без переднього державного номерного знаку, складу адміністративного правопорушення.

За приписами пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного проступку провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Згідно з частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а отже, і вчинення ним адміністративного проступку, притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися законним, унаслідок чого оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Заявлена позивачем вимога про визнання постанови протиправною не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає завданням адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав позивача. Крім того, частина третя статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності не передбачено вирішення судом питань про визнання рішення суб`єкта владних повноважень протиправним.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає відшкодуванню сплачений позивачем при подачі даного позову до суду судовий збір в розмірі 454,00 грн.

Керуючись статтями 5-7, 9, 77, 139, 241-246, 252, 268, 271, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити частково.

Скасувати постанову від 22 квітня 2021 року серії ЕАН № 4104020, винесену командиром роти № 3 батальйону №1 Управління патрульної поліції у м. Києві капітаном поліції Росовським Віталієм Михайловичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною шостою статті 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною шостою статті 121 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири грн).

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлено 16 липня 2021 року.

Суддя О.О. Хромова