Ухвала суду № 98355252, 14.07.2021, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1234/21 Провадження №1-кс/694/605/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

14.07.2021 року м. Звенигородка

Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І., при секретарі судового засідання Матвієнко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду в м.Звенигородка скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення,

в с т а н о в и в :

До Звенигородського районного суду Черкаської області 12.07.2021 р. надійшла зазначена скарга. Скарга мотивована тим, що 06.07.2021 cкаржником було подано до Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області заяву про вчинення кримінального правопорушення суддею Ватутінського міського суду Черкаської області ОСОБА_2 за ст.364-1 КК України, але до цього часу слідчим не внесено відомостей до ЄРДР та не розпочате розслідування. Вказує, що суддя, наділений на виключними повноваженнями на здійснення правосуддя, зловживаючи цивільною справою №694/452/18 /провадження №8/694/1/21/, умисно ухвалив неправомірне (незаконне) судове рішення – ухвалу від 09.03.2021, не дослідивши додаткових письмових доказів, які були подані через канцелярію суду з повідомленням учасників справи, що призвело до порушення прав людини і основоположних свобод, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питанні моралі, чесності, непідкупності.

Станом на 12.07.2021 року відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 06.07.2021 року не внесені. У зв`язку з чим заявник змушений звернутися до суду зі скаргою на бездіяльність СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення правопорушення суддею Ватутінського міського суду Черкаської області ОСОБА_2 . Просить зобов`язати уповноважених осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області у порядку ст.214 КПК України внести відповідні відомості до ЄРДР за поданою ним заявою про вчинення кримінального правопорушення від 06.07.2021.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді справа передана слідчому судді Сакун Д.І.

12.07.2021 року за скаргою було відкрито провадження і призначено судовий розгляд на 14.07.2021 року.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином.

Представник СВ Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 107 КПК України, рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов`язковим. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, за виключенням вирішення питання про проведення негласних (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Клопотань від учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів фіксування не надходило, відтак фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.07.2021 року до Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1 було подано заяву про можливе вчинення суддею Ватутінського міського суду Черкаської області ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ст.364-1 КК України, яке на його думку виразилося в неналежному виконанні своїх службових обов`язків судді через несумлінне ставлення до них під час розгляду цивільної справи №694/452/18 /провадження №8/694/1/21/, у зв`язку з чим було прийнято незаконне, необґрунтоване та невмотивоване рішення, а саме ухвалу від 09.03.2021 року по справі за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.11.2018 року по цивільній справі №694/452/18, не дослідивши додаткових письмових доказів, які були подані через канцелярію суду з повідомленням учасників справи, що призвело до порушення прав людини і основоположних свобод, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питанні моралі, чесності, непідкупності.

Станом на час розгляду скарги заявник не отримав жодної відповіді від Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, зокрема щодо внесення чи наслідків розгляду його заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ч. 3ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень передбачених цим кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Внесенню до ЄРДР підлягає не будь-яка заява, а лише заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.

Оцінивши обставини справи, слідчий суддя приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 не містить відомостей, які б вказували на вчинення суддею Ватутінського міського суду Черкаської області ОСОБА_2 конкретного злочину, заява не містить фактичних обставин вчинення злочину та жодних доказів на підтвердження неправомірних дій, а містить лише оціночні судження пов`язані з незгодою з рішенням судді, винесеними під час здійснення правосуддя.

Фактично заява за своїм змістом не є заявою про вчинення конкретного кримінального правопорушення, а є заявою, в якій заявник висловлює свою незгоду з ухвалою судді, якою у задоволенні вимог вищевказаної заяви було відмовлено.

Разом з тим, вважаю, що факт незгоди учасника судового провадження із судовими рішеннями, сам по собі не свідчить про їх неправосудність та вчинення суддею кримінальних злочинів.

Відповідно до ч.2 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно ст.14 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до п.42 рішення Конституційного суду України від 23.05.2001 року, процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд у першій інстанції, в апеляційному та касаційному порядку та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку, відповідно до процесуального законодавства. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

У справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень ч. ч. 1, 2 ст. 126 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 01.12.2004 № 19 - рп/2004 Конституційний Суд України визначив, що недоторканність суддів - один із елементів їхнього статусу. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно - правове призначення - забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Незалежність і недоторканність суддів є невід`ємною ознакою правової держави та однією з фундаментальних засад демократичного суспільства. Як наголошується в Рекомендації № R (94) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам - членам щодо незалежності, ефективності та ролі суддів, незалежність судів є передумовою верховенства права та основоположною гарантією справедливого суду.

Крім цього, згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь - який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Аналогічної позиції дотримується і Консультативна ради європейських суддів, яка в п. 57 Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Верховний Суд України в постанові від 15.04.2008 у справі № 21-319во07 зазначив: «Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися, за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду».

З наведених вище правових норм можна зробити висновок, що висловлення незгоди із прийнятим суддею процесуальним рішенням в конкретній справі шляхом подання заяви про кримінальне правопорушення може вказувати на наявність ознак протиправного втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність суддів, визначених статтями 126 та 129 Конституції України.

При розгляді питання, що стосується невнесення відомостей в ЄРДР, яке стосується судді, необхідно також враховувати Висновок Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов`язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013.

Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що для забезпечення незалежності суддів, при отриманні заяви про вчинений суддею злочин, яке пов`язане зі здійсненням ним судочинства, уповноважений орган повинен внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки таку заяву або повідомлення, які мають ознаки кримінального правопорушення, а не будь - які інші. Такий обов`язок слідчого і прокурора визначено ч. 1 ст. 2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь - якого незаконного впливу, тиску або втручання. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.

Втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв`язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив: «...якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин».

Разом із цим, необхідно звернути увагу, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Твердження заявника фактично зводяться до незгоди із прийнятими суддею процесуальними рішеннями, що є підставою для оскарження судового рішення, а не притягнення судді до кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимогст.307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора слідчим суддею постановляється ухвала про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

З урахуванням того, що підстави для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві ОСОБА_1 , відсутні, вважаю необхідним у задоволенні скарги відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 214, 303, 306, 307, 309, 393-395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 07.06.2021 року про вчинення кримінального правопорушення, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали після постановлення ухвали апеляційним судом.

Слідчий суддя Д.І.Сакун