Вирок № 98354724, 16.07.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/2819/21

Провадження № 1-кп/362/542/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2021

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Поповича О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кострубіцької Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Василькові кримінальне провадження 02 квітня 2021 року внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021116140000157 щодо

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, українець, громадянин України, освіта вища, одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою; АДРЕСА_2 , раніше не судимий у силу статті 89 КК України (далі - ОСОБА_1 )

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України.

У судове засідання прибули:

Прокурор Матвєєв Д.В.;

обвинувачений ОСОБА_1 .

Суд установив:

ОСОБА_1 08.08.2019 звернувся із заявою до Васильківського міськрайонної філії КОЦЗ щодо вирішення питання про його працевлаштування та надання статусу безробітного.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» та наказу Васильківської міськрайонної філії КОЦЗ № НТ 2004169 від 16.04.2020 ОСОБА_1 надано статус безробітного.

Відповідно до наказу Васильківської міськрайонної філії КОЦЗ № НТ 200416 від 16.04.2010 ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.06.2019 року № 613, та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 08.08.2019.

Того ж дня під час оформлення документів задля отримання грошових коштів на допомогу по безробіттю у Васильківській міськрайонній філії КОЦЗ ОСОБА_1 була вручена пам`ятка з правами та обов`язками безробітного, передбаченими Законом України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття Законом України «Про зайнятість населення» та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, зі змістом якої останнього було ознайомлено про що свідчить його особистий підпис про ознайомлення у відповідній графі.

При заповненні бланку заяви про надання (поновлення) статусу безробітного від 08.08.2019 відповідно до вимог Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття», на підставі якої ОСОБА_1 поставлено на облік до Васильківської міськрайонної філії КОЦЗ, надано статус безробітного та нараховано допомогу по безробіттю, останнім, крім іншого, зазначено, що через відсутність роботи він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно.

16.03.2020 Київським міським центром зайнятості здійснено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття», про що складено акт № 531, у якому зафіксовано, що ОСОБА_1 під час перебування на обліку в центрі зайнятості та виплати допомоги по безробіттю був у трудових відносинах з ТОВ «ЛЮКС МЕДІКАЛ», відповідно наказу 27-к від 06.12.219 (про прийом на роботу), де у грудні 2019 року ОСОБА_1 був нарахований дохід у виді заробітної плати в сумі 733 грн. 33 копійок, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» унеможливлювало перебування його у статусі безробітного та відповідно до пункту 2 частини 1 статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» унеможливило би отримання останнім матеріального забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині 1 статті 45 цього Закону.

Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі зокрема зайнятості особи.

Таким чином, ОСОБА_1 , керуючись своїм злочинним умислом, повторно, маючи на меті заволодіння грошовими коштами Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у виді допомоги по безробіттю, нехтуючи обов`язками зареєстрованого безробітного протягом трьох робочих днів з 06.12.2019, тобто з моменту офіційного працевлаштування, не повідомив Васильківській міськрайонній філії КОЦЗ про своє працевлаштування та продовжив отримувати допомогу по безробіттю до 29.01.2020.

Так, з 09.12.2019 по 29.01.2020 ОСОБА_1 перераховано в якості допомоги по безробіттю кошти на загальну суму 2734,18 гривень. Заволодівши грошовими коштами, ОСОБА_1 розпорядився ними на власний розсуд, тим самим завдав Васильківській міськрайонній філії КОЦЗ матеріальної шкоди на зазначену суму.

Тим самим вказаними діями ОСОБА_1 вчинив заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство) вчиненого повторно. Ці дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 2 статті 190 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 190 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив суду, що він є лікарем по професії, попав під скорочення, у нього була депресія, має молоду дружину. Отримавши дохід, дійсно не повідомив Васильківську міськрайонну філію КОЦЗ про доходи, бо підірвав здоров`я, захворів, довго лікувався, потрібні були гроші. Вважає, що зробив неправильно, відшкодував завдані матеріальні збитки, просив суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи, і суд установив, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і провів судовий розгляд із застосуванням правил частини 3 зазначеної статті, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого та матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Ухвалюючи вирок, суд вважає за необхідне відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та відповідну практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях у справі «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За наведених вище підстав суд вважає доведеним «поза розумним сумнівом» пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення та кваліфікує його діяння за частиною 2 статті 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання, суд, беручи до уваги приписи статті 65 КК України, виходить із такого.

Кримінальне правопорушення, передбачене за частиною 2 статті 190 КК України, є нетяжким злочином.

Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, суд установив, що негативні характеризуючи відомості щодо ОСОБА_1 за місцем проживання відсутні, останній не перебуває на обліку в лікарів нарколога чи психіатра, відшкодував завдані кримінальним правопорушенням збитки.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

Отже, суд уважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання за частиною 2 статті 190 КК України у виді обмеження волі на строк два роки.

Суд уважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у статті 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції. Суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкціями наведених приписів закону України про кримінальну відповідальність.

До того ж, суд вважає за можливе, застосувавши статтю 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням із встановленням йому обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись статтями 369-371, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

1. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України.

2. Призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

3. Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки.

4. Покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили. Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Попович