Рішення № 98353461, 05.07.2021, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/875/21

2/683/693/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої – судді Бондарчук Л.А.

секретаря Борикіної Л.В.

розглядаючи у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів цивільну справу №683/875/21, 2/683/693/2021 за позовом ОСОБА_1 до Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області в особі голови комісії по припиненню ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на спадкове майно,

встановив:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області і просить встановити факт прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Нове життя», с. Йосипівка Старокостянтинівського району Хмельницької області розміром 3.82 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало померлому ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХМ № 0088434 від 03 лютого 1997 року.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який на день смерті проживав в с. Йосипівка Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Після його смерті відкрилась спадщина, в склад якої входить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємств "Нове життя" с. Йосипівка Старокостянтинівського району Хмельницької області розміром 3.82 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості), яке належало ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХМ №0088434, виданого Старокостянтинівською районною державною адміністрацією 03 лютого 1997 року.

Зазначає, що має право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки останній при житті склав на його користь заповіт, посвідчений секретарем виконкому Левківської сільської ради Старокостянтинівського району 25 квітня 1993 року, та прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Вказує, що оскільки ОСОБА_3 був одинокий, а тому він здійснив його поховання, після чого розпорядився його речами, доглянув належний йому житловий будинок, забрав деякі документи, зокрема сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0099434.

Приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Мельник Л.П. йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що у спадковому реєстрі відсутня інформація щодо реєстрації заповіту.

В судове засідання позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задоволити.

Відповідач, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду свого представника не направив, відзив на позов не подавав.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть розглядатись судом.

Разом з тим, згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно роз`яснень, даних у п.2 постанови Пленуму ВСУ №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилась до 01 січня 2004 року тощо.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.1 вищезазначеної постанови, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

За змістом частин першої та другої статті 549 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, як у разі подання ним у шестимісячний строк відповідної заяви до державної нотаріальної контори, так і в разі фактичного його вступу в управління або володіння спадковим майном, що означає можливість спадкоємця мати майно у своєму віданні, вчинення ним відповідних дій стосовно зазначеного майна до закінчення шестимісячного строку з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень п.113 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Мінюсту України №18/5 від 18.06.1994 року, яка була чинною на момент відкриття спадщини, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути, зокрема те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця, наявність у спадкоємця правовстановлюючих документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.

Відповідно ч. 1,2 ст.524 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на час відкриття спадщини, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який при житті склав заповіт на користь ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено 25 квітня 1993 року секретарем Левківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном. Зокрема, здійснивши його поховання, розпорядився належним покійному майном, забрав його документи, в тому числі сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0099434 від 03 лютого 1997 року.

Приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Мельник Л.П. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що у Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо реєстрації заповіту. Згідно інформації приватного нотаріуса Мельник Л.П. від 6 травня 2021 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.

До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 увійшло право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" с. Йосипівка Старокостянтинівського району Хмельницької області розміром 3.82 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХМ №0088434, виданого Старокостянтинівською районною державною адміністрацією 03 лютого 1997 року.

Вказані обставини підтверджуються: заповітом, складеним від імені Макарчука Л.Д. та посвідченим секретарем Левківської сільської ради Старокостянтинівського району 25 квітня 1993 року за реєстровим №141; Сертифікатом на право на земельну частку ( пай) серія ХМ №0088434; рішенням Старокостянтинівського районного суду від 20 вересня 2019 року про встановлення факту смерті ОСОБА_3 ; свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 ; довідкою Сербинівської сільської ради від 04.11.2019 року про склад сім`ї ОСОБА_3 на день його смерті.

Таким чином ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем до майна померлого ОСОБА_3 , який у встановленому законом порядку прийняв спадщину.

Відповідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позивач позбавлений можливості оформити спадкові права, так як через вищевказані обставини нотаріусом відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину.

А тому суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Вимог про стягнення судових витрат позивач не заявляв.

Керуючись ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 с. Йосипівка Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства ім. Нове життя с. Йосипівка Старокостянтинівського району Хмельницької області розміром 3.82 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХМ №0088434, виданого 3 лютого 1997 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: с. Левківка Старокостянтинівсього району Хмельницької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Сербинівська сільська рада Старокостянтинівського району Хмельницької області в особі голови комісії з питань припинення ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 04405432.

Суддя: