Ухвала суду № 98353116, 12.07.2021, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 6/742/50/21

Єдиний унікальний № 742/958/14

УХВАЛА

12 липня 2021 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді – Ільченка О.І., за участю секретаря судового засідання – Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки справу за заявою ТОВ «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа №742/958/14 та поновлення строку пред`явлення його до виконання у справі за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

30.04.2021 заявник звернувся до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів та видачу дублікату виконавчого документу у справі №742/958/14,за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги заявник аргументує тим, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.04.2014 частково задоволено позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з останнього суму заборгованості за кредитним договором №CL-001/938/2006, укладеного 27.12.2006 в розмірі 805106,48 грн. На виконання даного рішення було видано виконавчі листи, які передано на виконання до Відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві. 26.01.2016 старшим державним виконавцем Відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві відкрито виконавче провадження за ВЛ №742/958/14 про стягнення боргу з ОСОБА_1 . Проте, 26.02.2016 виконавче провадження за ВЛ №742/958/14 про стягнення боргу з ОСОБА_1 завершено, однак ні постанова, а ні сам виконавчий документ на адресу стягувача не повертався. Згідно відповіді Прилуцького міськрайонного відділу ДВС станом на 11.01.2021 виконавчий документ про стягнення боргу з ОСОБА_1 повторно не надходив. Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.04.2019 замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчих листів у справі № 742/958/14 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». Після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за кредитними договорами, виникла необхідність у передачі від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ТОВ «Вердикт Капітал» оригіналів кредитних справ клієнтів (боржників), що у свою чергу є довготривалою процедурою, яка включає в себе, поміж іншого, процедуру звірки за Актами прийому-передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у т.ч. оригіналів виконавчих листів та аналіз строку на їх пред`явлення, що також стало однією з підстав пропуску строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання, в зв`язку з чим і подано відповідну заяв про видачу дублікату та поновлення строку його до виконання.

05.07.2021 та 12.07.2021 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло заперечення та доповнення до заперечення проти задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа, в якому він просить відмовити в задоволенні заявлених вимог, оскільки 26.02.2019 закінчився строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, а поновлення такого строку є безпідставним.

В судове засідання представник заявника не з`явився, але попередньо надав заяву про розгляд справи без його участі.

Заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте просив розглядати справу у його відсутності та відмовити в задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.04.2014 частково задоволено позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором №CL-001/938/2006, укладеного 27 грудня 2006 року в розмірі 37714 доларів США і 56 центів, що еквівалентно – 301452,48 грн., пені - 500000 грн., а також судовий збір в розмірі 3654,00 грн., що в загальній сумі становить – 805106,48 грн.

На виконання даного рішення було видано виконавчі листи, які передано на виконання до Відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві. 26.01.2016 старшим державним виконавцем відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві відкрито виконавче провадження за ВЛ №742/958/14 про стягнення боргу з ОСОБА_1 (а.с.185-186).

Згідно відповіді Голосіївського районного ВДВС від 01.10.2020 на адвокатський запит 26.02.2016 виконавче провадження за ВЛ №742/958/14 про стягнення боргу з ОСОБА_1 завершено у відповідності до п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.187), однак ні постанова, а ні сам виконавчий документ на адресу стягувача не повертався.

Згідно відповіді Прилуцького міськрайонного відділу ДВС вбачається, що у відділі перебувало виконавче провадження № 47225578 з виконання виконавчого листа Прилуцького міськрайонного суду № 2/742/374/14 від 23.07.2014, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг» 805105,48 грн. боргу. Вищезазначений виконавчий документ надійшов на виконання 09.04.2015. В зв`язку з чим 10.04.2015 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 19.11.2015 державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція закону № 606-ХІУ 1999 року) та направлено за належністю до відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва.

Відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017 та номенклатури справ Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (т. Суми), термін збереження журналів обліку виконавчих проваджень - становить три роки. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву, три роки. Перевіркою журналів вхідної кореспонденції за 2017-2020 роки (зберігаються 3 роки), встановлено, що станом на 11.01.2021 виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг» 805105,48 грн. боргу повторно на виконання до Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) не надходив (а.с.188-189).

17.09.2018 за договором факторингу № 3-09/18 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло право грошової вимоги, що належить ТОВ «ОТП Факторинг Україна», стало кредитором за кредитними договорами та отримало право (замість ТОВ «ОТП Факторинг Україна») вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань за кредитними договорами, перелік яких міститься у Додатку № 1 до цього договору (реєстр боржників), у тому числі за договором кредиту № CL/001/938/2006 від 27.12.2006 (№ 126 у реєстрі боржників).

05.02.2019 у зв`язку з укладенням вищевказаного договору ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду з заявою про заміну стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал» у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-001/938/2006.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 квітня 2019 року замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчих листів у справі № 742/958/14 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (а.с.183-184). Дану ухвалу постановою Чернігівського апеліційного суду від 24.07.2019 залишено без змін (а.с.164-166).

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті: asvpweb.minjust.gov.ua, за параметрами пошуку за прізвищем, ім`ям та по батькові боржника ОСОБА_1 - відкриті виконавчі провадження відсутні, що підтверджує факт відсутності на виконанні у будь-якому відділі держаної виконавчої служби чи приватного виконавця виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (а.с.190-192).

З матеріалів заяви вбачається, що після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за кредитними договорами, виникла необхідність у передачі від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ТОВ «Вердикт Капітал» оригіналів кредитних справ клієнтів (боржників), що у свою чергу є довготривалою процедурою, яка включає в себе, поміж іншого, процедуру звірки за Актами прийому-передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у т.ч. оригіналів виконавчих листів та аналіз строку на їх пред`явлення, що також стало однією з підстав пропуску строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання. На підтвердження викладених у заяві обставин відсутності виконавчих листів та у якості підтвердження того, що вказаний виконавчий лист не передавався надано Акт перевірки матеріалів кредитної справи (а.с.182).

Як зазначено вище, заявник у своїй заяві просив поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, зазначивши, що після купівлі частини кредитного портфелю та при передачі від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ТОВ «Вердикт Капітал» оригіналів кредитних справ клієнтів (боржників), що у свою чергу є довготривалою процедурою, яка включає в себе, поміж іншого, процедуру звірки за Актами прийому-передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у т.ч. оригіналів виконавчих листів, наявність останнього не було виявлено, на підставі чого складено лише 20.04.2021 відповідний акт про втрату виконавчих документів, хоча про виконавчий документ заявник вже знав 05.02.2019 при зверненні до Прилуцького міськрайонного суду із заявою про зміну сторони у виконавчому провадженні.

Інших доказів матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.81 ч.1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заявник не довів належними доказами поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа від 29.04.2014 до виконання.

За приписами ст.124 Конституції України судове рішення, яким закінчився розгляд справи в суді, що набрало законної сили, є остаточним та підлягає виконанню на всій території України всіма посадовими, юридичними та фізичними особами.

У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (Ноrnsbу V. Gгеесе) від 19 березня 1997 року, зазначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Зазначене конституційне положення кореспондується з частиною першою статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Системний аналіз даної норми дає підстави дійти висновку про те, що видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили; перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання; обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується.

Під час розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого документа суд зобов`язаний з`ясувати, чи є він чинним та чи не було його скасовано, або чи виконано рішення повністю або частково, та чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного стягнення; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документу повинно бути додано довідки органів зв`язку або державного виконавця.

За змістом ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV в редакції, чинній на час видачі Прилуцьким міськрайонним судом виконавчих листів, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: а) пред`явленням виконавчого документа до виконання; б) частковим виконанням рішення боржником; в) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Встановлено, що рішення суду ухвалено 29.04.2014, постановою державного виконавця від 26.02.2016 виконавче провадження за ВЛ №742/958/14 про стягнення боргу з ОСОБА_1 завершено у відповідності до п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий лист повернуто стягувачу. Отже строк пред`явлення виконавчого документу до виконання сплив 26.02.2019.

Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення від 12 липня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria»).

Оцінюючи процесуальну поведінку заявника, суд має виходити з того, чи відповідають його дії критеріям добросовісності у реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків, чи є поведінка сторони відповідальною та зваженою.

На думку суду таким критеріям поведінка стягувача не відповідає, оскільки після завершення виконавчого провадження в лютому 2016 року та повернення виконавчих листів, стягувач протягом тривалого строку – п`ять років, не реалізовував свої процесуальні права передбачені ст.19 (ст. 11-1 в попередній редакції) Закону України «Про виконавче провадження», дії чи бездіяльність державного виконавця не оскаржував, не звертався до суду з клопотанням про видачу дублікату виконавчого листа до спливу строку на його пред`явлення до виконання, а із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання звернувся тільки 30.04.2021.

Відповідно до ст.11-1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час здійснення виконавчих дій) особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ТОВ «Вердикт Капітал»,звертаючись до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення, не навело ґрунтовних підстав для поновлення строку та не надало відповідних доказів.

Посилання на те, що передача документів від первісного стягувача до його правонаступника займає велику кількість часу (в даному випадку понад 2 роки з 17.09.2018 року) не заслуговує на увагу, адже купуючи право вимоги за кредитним договором ТОВ «Вердикт Капітал» мало достатньо часу для дослідження відповідних документів. Крім того, про існування виконавчого листа Заявник, як вбачається з матеріалів справи № 742/958/14, знав завчасно, оскільки звертався до суду 05.02.2019 про заміну сторони у виконавчому провадженні, а акт на який посилається ТОВ «Вердикт Капітал» складений в квітні 2021 року.

Отже, як вбачається з викладеного вище, пропуск строків для пред`явлення виконавчого документа до виконання пов`язане лише з недбалістю працівників як первісного так і наступного Стягувача.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, що висловлений у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

За наведеного, у зв`язку з відмовою в задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, відсутні й правові підстави щодо видачі дубліката виконавчого документа, а тому заява ТОВ «Вердикт Капітал» не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.433 п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа №742/958/14 та поновлення строку пред`явлення його до виконання у справі за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.Ільченко