Вирок № 98350183, 12.07.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3321/17

№ 1-кп/183/94/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Ухвалено 12 липня 2021 року в м. Новомосковськ Дніпропетровської області.

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Олійника А.В., секретаря судового засідання Бабенко Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017040350001668 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, судимого останній раз: 21.12.2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 2 роки, із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням строком 2 роки,

який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

за участю прокурора Балаклейця П.П.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

захисника Чос Т.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

05.06.2017 року приблизно о 03 годині 35 хвилин ОСОБА_1 знаходився біля автовокзалу, який розташований за адресою: вул. Шевченка, 19, м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, де помітив біля магазину «Продукти» мопед моделі «Musstang» червоного кольору, що належить ОСОБА_2 . В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння зазначеним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 05.06.2017 року приблизно о 03 годині 36 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи поряд із магазином «Продукти» за адресою: вул. Шевченка, 19, м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до мопеду моделі «Musstang» червоного кольору, який належить ОСОБА_2 , та за допомогою фізичної сили відкотив вищезазначений мопед до себе додому, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим незаконно заволодівши транспортним засобом, повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що події 05.06.2017 року пам`ятає погано, оскільки має проблеми з пам`яттю, та щодо чого звертався до лікаря, однак на момент подій, описаних у обвинувальному акті, у нього було 2 мотоцикли «Ява», тому йому не потрібен був мопед потерпілого.

Незважаючи на невизнання своєї вини, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 289 КК України, встановленою на підставі наступних доказів, досліджених у судовому засіданні:

- показань потерпілої ОСОБА_2 про те, що в червні 2017 року її син – ОСОБА_3 поїхав вночі у м. Перещепине на мопеді червоного кольору, який належить їй. Вказаний мопед він залишив біля магазину та пішов купити каву, після чого повернувся до мопеду і побачив, що він відсутній на місці, викликав поліцію, згодом мопед знайшли;

- показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що в 05.06.2017 року вночі о 2 годині в м. Перещепине він зустрівся з ОСОБА_1 та знайомим ОСОБА_5 і пішли до нього додому, вживали спільно алкогольні напої, потім повернулись до центру у м. Перещепине, розійшлись приблизно о 3 годині. Зранку до ОСОБА_4 приїхали представники поліції та запитували його з ким та коли він був вночі та повідомили про те, що цієї ночі зник мопед в центрі міста біля автовокзалу.

- показаннями свідка ОСОБА_3 про те, що в червні 2017 року він приїхав на автовокзал у м. Перещепине на мопеді червоного кольору попити каву та купити сигарет. Вийшовши з магазину, побачив, що мопеду немає, після чого викликав поліцію. Після прибуття поліції ОСОБА_3 разом з представниками поліції вирушив на пошуки мопеду, який знайшли біля будівлі ОСОБА_1 , який в цей час був вдома. Мопед впізнав по зовнішнім ознакам та напису «Musstang»;

- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що в червні 2017 року приблизно о 03.00 годині вона разом з друзями відпочивала біля кафе у м. Перещепине. Поруч з даним кафе стояв мопед червоного кольору з написом «Musstang», який обвинувачений почав котити та завіз його у пройм між магазинами після чого з магазину вийшов хлопець, який почав ходити та щось шукати;

-протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, згідно якого ОСОБА_3 05.06.2017 року звернувся до поліції щодо викрадення мопеду Альфа Мустанг червоного кольору;

-протоколу огляду місця події від 05.06.2017 року з фототаблицею до нього, в ході проведення якого було оглянуто відкриту ділянку місцевості у м. Перещепине по вул. Шевченка поруч із магазином «Продукти», де відбулося викрадення мопеду червоного кольору «Alfa Musstang» МТ -110 Q-2;

-протоколу огляду речей від 05.06.2017 року з фототаблицею до нього, в ході проведення якого було оглянуто відкриту ділянку місцевості, що розташована поблизу домоволодіння по АДРЕСА_2 , на якій ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , добровільно показав для огляду мопед, який він викрав поблизу магазину «Продукти», що розташований на автовокзалі м. Перещепине, дана подія мала місце 05.06.2017 року близько 03.30 години. Вказаний вище мопед «Alfa Musstang» НОМЕР_1 червоного кольору було вилучено до Перещепинського ВП;

-протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.06.2017 року, в ході якого свідок ОСОБА_6 впізнала під фото № 3 чоловіка, який 05.06.2017 року приблизно о 03.30 годині у м. Перещепине в 30 метрах від кафе «Продукти» по вул. Шевченко заволодів транспортним засобом «Musstang»;

-висновку експерта № 2691-17 від 23.06.2017 року, відповідно до якого середня ринкова вартість колісного транспортного засобу моделі «Musstang» об`єм двигуна 49,9 см 3, придбаного 15.06.2008 року без д/н без урахування фактичного технічного стану, величину пробігу, умов у яких він експлуатувався (зберігався) станом на 05.06.2017 року складала 3150 гривень;

-копією талону на транспортний засіб «Мустанг» з об`ємом двигуна 49,9 см3, згідно якого його власником є ОСОБА_2 ;

-речового доказу у виді мопеду моделі «Musstang» червоного кольору, об`єм двигуна 49,9 см3, що добровільно надав ОСОБА_1 , який в подальшому передано на зберігання під схорону розписку потерпілій ОСОБА_2 .

Усі вищеперелічені докази суд визнає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України, достовірними, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, показаннями наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного, та є беззаперечними для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Аналізуючи показання потерпілої ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , суд дійшов безспірного висновку, що вони є логічними, послідовними та узгоджуються між собою та повною мірою підтверджують обставини вчинення злочину і не викликають сумніву у їх достовірності.

Суд критично сприймає показання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо невизнання ним факту вчинення злочину, оскільки ані сам обвинувачений, ані його захисник, не надали жодного доказу, не навели жодної обставини, на підставі яких можна було б піддати сумніву докази, надані на підтвердження пред`явленого обвинувачення.

Доводи сторони захисту щодо необхідності визнання недопустимим доказом показань свідка ОСОБА_6 з підстав того, що чоловік свідка ОСОБА_6 є співробітником органів поліції суд вважає безпідставними, оскільки вказана позиція не має зв`язку з даним кримінальним провадженням, адже суду не надано доказів заінтересованості вказаного свідка у результатах кримінального провадження або того, що член сім`ї свідка (в даному випадку – чоловік) приймав участь у проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Отже, суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст. 289 КК України.

Судом не встановлено порушень кримінально-процесуального закону під час досудового розслідування, які б могли перешкодити ухваленню вироку, а тому, за відсутності розумних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 , суд вважає доведеною його вину в інкримінованому злочині.

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд виходить із положень статті 65 КК України, а також з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Отже, суд ураховує те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, віднесений ст.12 КК України до категорії тяжких з прямим умислом, з корисливих мотивів, повторно.

При призначенні виду і міри покарання ОСОБА_1 , суд враховує те, що обвинувачений на обліку у лікарів не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, має непогашену судимість, на утриманні дітей або осіб похилого віку не має.

Обставин, які пом`якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Керуючись ст. 50 КК України, виходячи з поняття покарання та його мети, аналізуючи сукупність зазначених обставин, суд вважає, що відсутні підстави для застосування до ОСОБА_1 статей 69,75 КК України, а також, враховуючи те, що виправлення останнього можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства – в місцях позбавлення волі, тому суд доходить висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки інші види покарання, що не пов`язані з позбавленням волі, не будуть мати вплив на його виправлення, і саме за умови застосування позбавлення волі буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання у вигляді виправлення особи та попередження скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Зокрема, призначене покарання також буде відповідати таким принципам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Цивільний позову у кримінальному провадженні не заявлено.

Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню була проведена експертиза № 2691-17 від 23.06.2017 року, вартість якої складає 1584 гривні, яка підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

Строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту закінчився на під час судового розгляду. Інші заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувалися.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України. На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 років 3 місяці без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком 5 років 5 місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання.

Строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту закінчився під час судового розгляду. Інші заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувалися.

Речовий доказ по кримінальному провадженню:

-мопед моделі «Musstang» червоного кольору, об`єм двигуна 49,9 см3, який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_2 – вважати повернутим.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення експертизи № 2691-17 від 23.06.2017 року в сумі 1584 гривні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити ОСОБА_1 та прокурору негайно.

Суддя А.В. Олійник