Рішення № 98350161, 28.06.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1727/21

№ 2-о/183/90/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Устименко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Піщанської сільська рада Новомосковського району, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

18 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій, з урахуванням уточнень, отриманих судом 27 квітня 2021 року, просить встановити факт, що державний акт на право постійного користування землею серії І-ДП № 002002, яка знаходиться на території Знаменівської сільської ради дійсно належить « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що на підставі рішення 22 сесії ХХІІІ скликання Знаменівської сільської ради від 09 лютого 2001 року № 157 вона отримала Державний акт на право постійного користування землею серії І-ДП № 002002 площею 0,720 га для ведення особистого підсобного господарства, земельна ділянка розташована на території Знаменівської сільської ради, але у вказаному акті було допущено помилку в прізвищі власника, а саме замість « ОСОБА_2 » зазначено « ОСОБА_3 ».

Заявник звернулася з заявою про виправлення помилки в державному акті на право постійного користування землею до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, однак у вчиненні таких дій їй було відмовлено, мотивуючи тим, що управління Держгеокадастру не має повноважень щодо внесення змін до державних актів та запропоновано звернутися до суду.

Таким чином, зазначені розбіжності у правовстановлюючому документі перешкоджають заявникові у реалізації його прав на земельну ділянку, тому вона була змушена звернутися до суду з даною заявою.

Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року відкрите провадження у справі.

Представник заявника адвокат Лазуренко І.Ф. в судове засідання не з`явилася, звернувшись до суду з заявою, у якій просить справу розглянути у її відсутність, заяву підтримала.

Представник заінтересованої особи Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

Представник заінтересованої особи Піщанської сільської об`єднаної територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

У відповідності до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документу особі, прізвище, ім`я та по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігається з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народженні або паспорті.

Суду подано копію Державного акту на право постійного користування землею серії І-ДП № 002002, виданого на підставі рішення 22 сесії ХХІІІ скликання Знаменівської сільської Ради народних депутатів від 09 лютого 2001 року, у відповідності до якого Семинець ОСОБА_4 надається у постійне користування земельна ділянка площею 0,720га, розташованої на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району, наданої для ведення особистого підсобного господарства (а.с.8).

Згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Новомосковським РВ УМВС України у Дніпропетровській області 09 липня 1996 року на ім`я заявника (а.с.5), прізвище останньої зазначено як ОСОБА_2 , такі ж дані щодо прізвища заявника містяться в картці платника податків (а.с.6) та свідоцтві про укладання шлюбу серії НОМЕР_3 (а.с.7).

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 76 ЦПК України, докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши подані докази у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підтверджуються належними допустимими та достовірними доказами, поданими до заяви та підтверджують обставини, на які він посилається.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Отже, вищезазначені розбіжності прізвища користувача земельної ділянки в Державному акті дійсно перешкоджають заявникові у реалізації її прав на земельну ділянку, і не можуть бути усунені іншим чином, ніж шляхом встановлення факту належності правовстановлюючого документу заявникові. При цьому, вимоги заявника підтверджуються належними допустимими та достовірними доказами, доданими до заяви та підтверджують обставини, на які посилається заявник.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована, та має бути задоволена, а заявнику повинен бути встановлений факт належності означеного вище правовстановлюючого документу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,76,81,89,263,265,293,315 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , правовстановлюючого документу Державного акту на право постійного користування землею, серії І-ДП № 002474, виданого на підставі рішення 22 сесії ХХІІІ скликання Знаменівської сільської Ради народних депутатів від 09 лютого 2001 року на ім`я ОСОБА_5 , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 345, на земельну ділянку площею 0,720га, розташованої на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району, переданої для ведення особистого підсобного господарства.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Сорока.