Ухвала суду № 98349454, 23.06.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/15211/21

провадження №: 2-а/752/340/21

У Х В А Л А

23.06.2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Департаменту патрульної поліції в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії 1АВ №01035710 від 21.10.2020.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд вважає необхідним позовну заяву залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Вимоги щодо скасування постанови стосуються дій суб`єкта владних повноважень, який виніс оскаржувану постанову серії 1АВ №01035710 від 21.10.2020.

Разом з тим, у позовній заяві не вказано, які вимоги позивача пред`явлені до ДПП та в чому полягає порушення його прав, свобод та законних інтересів цим відповідачем.

Крім того, відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Владні управлінські функції слід розуміти, як владні повноваження, які здійснюються державою, органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими державою суб`єктами в результаті їхньої діяльності та спрямовані на прийняття обов`язкових до виконання рішень, а також забезпечення їх виконання особами, яким ці рішення адресовані.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

В адміністративному судочинстві, діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі.

Статтею 42 КАС України передбачено, що учасниками справи є сторони, треті особи. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки (ч.1 ст.44 КАС України).

Пунктом 7-1 частини другої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач визначив в якості відповідача - ДПП, який є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, що складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних підрозділів Департаменту патрульної поліції та організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення. Інспектор, який безпосередньо виносив постанову про адміністративне правопорушення є посадовою особою Департаменту патрульної поліції, а тому рішення в справі може безпосередньо вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки інспектора, як суб`єкта владних повноважень, який здійснюючи публічно-владні управлінські функції, у відповідності до визначених законом повноважень, виніс оскаржувану постанову.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у справі є ДПП, а інспектор є посадовою особою ДПП та проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції, при винесенні оскаржуваної постанови виконував свої посадові обов`язки, а рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки останнього, який в свою чергу не є стороною у справі. Тому позивачу слід визначитися з колом осіб (їх процесуальним статусом), які мають бути залучені до участі у розгляді справи.

Згідно положення ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В частині сплати судового збору у справах з приводу рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 дійшла наступного висновку: «За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.»

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

З огляду на викладене, на виконання вимог даної ухвали суду позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн. або позивач повинен надати суду документи, які підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Недоліки необхідно усунути шляхом визначення кола осіб (їх процесуального статусу), які мають бути залучені до участі у розгляді справи, подання виправлених примірників позовної заяви з додатками для суду та для учасників справи та надання оригіналу платіжного документу про сплату судового збору.

Керуючись ст. 169 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху, та надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних в ній недоліків.

У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Ю.Мазур