Рішення № 98349264, 09.07.2021, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/645/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Клімович О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження в справі , -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження в справі серії БАБ № 888712 від 08.05.2021 року, згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ст.125 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Вважає, що оскаржувана постанова винесена незаконно та необґрунтовано, обставини викладені у ній є припущенням поліцейського, так як не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами, на підставі яких він дійшов висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, а тому просить її скасувати, а провадження у адміністративній справі закрити.

Зазначає, що у день складення оскаржуваної постанови він керував транспортним засобом, та при наближенні службового автомобіля поліції з увімкненими проблисковими маячками, він увімкнув поворот, зупинив керований ним автомобіль та увімкнув аварійну сигналізацію. Після зупинки інспектор СРПП № 4 ВП № 3 Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області Гринчук С.О. повідомив, що підставою для зупинки транспортного засобу була тріщина на лобовому склі, після чого попросив пред`явити документи на авто та здійснив поверхневий огляд автомобіля. В подальшому інспектором поліції було винесено постанову, в якій були відсутні будь-які відомості щодо наявності тріщини на лобовому склі, натомість зазначено про порушення ним вимог п.9.2 ПДР України - неввімкнення повороту при зміні напрямку руху, та порушення п.31.4.7є) ПДР України - відсутність знаку аварійної зупинки. Будь-які його заперечення з даного приводу були залишені поліцейським без уваги.

За вказаних обставин вважає, що інспектором поліції при виявлені правопорушення, його фіксації, формуванні доказової бази, розгляду справи про адміністративне правопорушення не були дотримані вимоги ст.258 КУпАП, оскільки працівник поліції зобов`язаний був у даному випадку зібрати належні та допустимі докази правопорушення.

Ухвалою суду від 26 травня 2021 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно ч.1, 2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до п.20 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У визначений судом строк відповідач не надав відзив на позовну заяву та доказів, які б спростовували доводи позивача.

Відповідно до ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно вимог ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішенні спору по суті в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 888712 від 08.05.2021р., ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Peugeot Partner», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не увімкнув сигнал повороту відповідного напрямку та в транспортному засобі відсутній знак аварійної зупинки, який відповідає вимогам стандарту, чим порушив п. 9.2, п. 31.4.7 є) ПДР України.

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ст.125 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Як вбачається з оскаржуваної постанови позивачу поставлено у провину вчинення порушення п.9.2 ПДР України, відповідальність за порушення якого передбачена ч.2 ст.122 КУпАП, та порушення п.31.4.7є) ПДР України, відповідальність за порушення якого передбачена ст.125 КУпАП.

Так, відповідно до п.9.2 ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку.

Водночас диспозиція ч.2 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Відповідно до п.31.4.7є) ПДР України водієві забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, а саме у разі відсутності знаку аварійної зупинки (миготливого червоного ліхтаря), який відповідає вимогам стандарту, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі.

Диспозиція ст.125 КУпАП передбачає відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього кодексу.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1, 2 ст.222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, які полягають у порушенні Правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ч.2 ст.122, ст.125 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Положеннями ч.2 ст.258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У відповідності до ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч.5 ст.258 КУпАП визначено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

За змістом наведених норм, поліцейський не був зобов`язаний складати протокол про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 разом з тим, він мав право це зробити з урахуванням того, що останній заперечував факт вчинення правопорушень та для збереження доказів правопорушень, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до ст.251 КУпАП міг бути доказом вчинення правопорушення із зазначенням тих матеріалів, що до нього додаються (рапорт, пояснення, фотофіксація, цифровий носій відеозапису, тощо), однак такі докази зібрані не були.

Водночас, судом встановлено, що у графі оскаржуваної постанови "До постанови додаються" відсутні чіткі відомості про докази, які додаються на обґрунтування винесеної постанови, натомість зазначено загальне формулювання про те, що до такої постанови додається відеофіксація з нагрудного відеореєстратора, без зазначення відомостей щодо технічного засобу, яким зафіксовано правопорушення.

В матеріалах справи відсутній та відповідач не надав суду відеозапис на підтвердження порушення ОСОБА_1 положень ПДР України, вчинення яких йому ставиться у провину.

Враховуючи наведе, суд вважає висновки поліцейського про порушення ОСОБА_1 ПДР України такими, що не підтверджені фактичними даними для доказування вини особи, оскільки обставини з наявністю яких закон пов`язує настання даних подій відповідачем не доведені.

Положеннями ч.1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з положенням ч.2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного порушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а відсутність підтвердження водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, та відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі №536/1703/17.

Так, у матеріалах справи міститься лише оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення від 08 травня 2021р., якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ст.125 КУпАП.

Разом з тим, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ст.125 КУпАП зокрема, покази свідків, фото- чи відеозапис, яким зафіксовані адміністративні правопорушення тощо, відповідач не надав.

Таким чином, суд вважає, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ст.125 КУпАП відповідачем не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані.

Згідно ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем належним чином не доведено факт вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.122, ст.125 КУпАП, а тому постанова серії БАБ №888712 від 08.05.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оцінюючи надані в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, перевіряючи чи прийнято відповідачем постанову обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення позивачем правил дорожнього руху, а відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про наявність фактичних та правових підстав для скасування постанови серії БАБ № 888712 від 08.05.2021р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ст.125 КУпАП та закриття провадження у справі.

Чинне законодавство передбачає ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення (Постанова Великої Палати Верховного Суду України у справі №543/775/17 від 18.04.2020 року).

Позивачем при зверненні до суду понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 454 грн.

Відповідно до ст.139 КАС України та Закону України «Про судовий збір» суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області понесених позивачем витрат зі сплати судового збору у розмірі 454 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.73-77, 90, 241-246, 255, 286 КАС України, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (33000, м.Рівне, вул.Хвильового, буд.2, код ЄДРПОУ 40108761) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження в справі задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 888712 від 08.05.2021р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122, ст.125 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області (м.Рівне, вул.Хвильового, буд.2, індекс 33028, код ЄДРПОУ 40108761).

Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Острозький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.