Рішення № 98347962, 15.07.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-о/522/159/21

Справа № 522/4794/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

секретаря судового засідання – Лисенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Федорченко Тетяни Михайлівни, Одеська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

До суду 22.03.2021 року надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Федорченко Тетяни Михайлівни, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме заявниця просила суд встановити, що особа, зазначена у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , видане Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, (актовий запис №79) як ОСОБА_2 , є тією ж самою особою, що і ОСОБА_2 , зазначена у договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 30.06.1998 року, укладеному між ОСОБА_3 , яка діє від свого імені та від імені неповнолітніх дітей, ОСОБА_4 , 1985 року народження, ОСОБА_5 , 1992 року народження, ОСОБА_6 , та ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка діє зі згоди матері заявниці – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за якім ОСОБА_2 набула право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Федорченко Т.М., реєстровий номер 1859.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , видане 17.12.2020 року Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис за № 79. Родовий зв`язок заявниці з померлою підтверджується наступними документами: свідоцтвом про народження заявниці серії НОМЕР_3 , видане Іллічівським районним бюро РАЦС м. Одеси, видане 15.12.1958 року, де у графі МАТИ зазначена саме ОСОБА_2 та свідоцтвом про шлюб між заявницею та гр. ОСОБА_8 , видане Малиновським відділом РАЦС м. Одеси, яке підтверджує зміну прізвища з ОСОБА_9 на ОСОБА_10 . Після смерті матері заявниця звернулася до Приморської державної нотаріальної контори у м. Одесі з заявою про прийняття спадщини та було відкрито спадкову справу № 77994366. Однак у 2021 році заявниця отримала відповідь нотаріуса, згідно якої їй повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину неможливо через розбіжності у написанні прізвища та по батькові матері заявниці, а саме : у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 , видане Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис за № 79 померла зазначена як « ОСОБА_2 » та у договорі купівлі-продажу від 13.06.1998 року, посвідченому приватним нотаріусом ОМНО Федорченко Т.М., за яким померла придбала та стала власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 , покупець зазначений як « ОСОБА_2 ». У зв`язку з чим у заявниці немає можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в позасудовому порядку та остання вимушена звернутися до суду для вирішення цього питання.

Ухвалою суду від 31.03.2021 року вирішено питання про відкриття провадження у справі та витребування матеріалів спадкової справи померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

У судове засідання 17.05.2021 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. Також до суду не були надані витребувані докази.

Розгляд справи було відкладено на 17.06.2021 року.

Ухвалою суду від 17.05.2021 було залучено до участі у справі у якості заінтересованої особи територіальну громаду м. Одеси в особі Одеської міської ради.

На виконання ухвали від 17.05.2021р. до суду 01.06.2021р. надійшла копія спадкової справи (а.с.27-47).

Розгляд справи 17.06.2021 року було відкладено через неявку сторін на 06.07.2021року.

Розгляд справи 06.07.2021 року був відкладений на 08.07.2021 року у присутності заявниці за усним клопотання представника міської ради.

У судове засідання 08.07.2021 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. Заявниця надала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати за її відсутності. Інші учасники процесу поважність причин неявки суду не повідомили.

У відповідності до ч.3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

У відповідності до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Верховний Суд у постанові від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 виходив із того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.

Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

З урахуванням положень ст. 223 ЦПК України, належного сповіщення сторін, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін, без технічної фіксації процесу.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складення судового рішення є 15.07.2021 року.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності суд вважає, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає задоволенню, виходячи с наступного.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , зазначене підтверджується наступними доказами: копією свідоцтва про народження заявниці серії НОМЕР_4 , виданим Іллічівським районним бюро РАЦС м. Одеси 15.12.1958 року, де у графі МАТИ зазначена саме ОСОБА_2 , та свідоцтвом про шлюб заявниці з гр. ОСОБА_8 , видане Малиновським відділом РАЦС м. Одеси, яке підтверджує зміну прізвища з ОСОБА_9 на ОСОБА_10 .

Зазначене також підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо активного запису про шлюб, номер витягу: 00029025297, дата формування 23.12.2021 року, та повний витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00029025565, дата формування 23.12.2021 року (а.с.41-43).

Мати заявниці померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , видане повторно Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 17.12.2020 року, (актовий запис №79) (а.с.30). Згідно даного свідоцтва прізвище, ім`я та по батькові померлої було вказано як « ОСОБА_2 ».

Із копії спадкової справи №448к/2020, відкритої 23.12.2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 23.12.2020 року звернулась до Приморської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_3 .

Також судом встановлено, що на підставі договору купівлі - продажу квартири від 30 червня 1998 року, укладеного між гр. ОСОБА_3 , яка діяла від свого імені та від імені своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_6 , як «продавцями», та гр.гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка діяла зі згоди матері - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як «покупцями», останніми придбано у рівних частинах ізольовану квартиру під номером «вісім», яка розташована в АДРЕСА_1 в будинку під номером «тридцять» і складається у цілому з двох житлових кімнат, житловою площею - 23.2 кв.м. та підсобних приміщень. Корисна площа квартири - 35,9 кв.м., загальна площа - 35,9 кв. м..

Право власності за покупцями було зареєстровано 07.07.1998 згідно штампу КП ОМБТІ та РОН (452-стр171-кн232пр).

Суд вбачає, що згідно даного договору від 30.06.1998 року прізвище матері заявниці було вказано як « ОСОБА_2 ».

Також із матеріалів спадкової справи вбачається, що померла мати заявниці із ІНФОРМАЦІЯ_8 по день її смерті була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_3 ., про що свідчить довідка з Департаменту надання адміністративний послуг Одеської міської ради за номером Д1-5592-ю\л від 13.01.2021 (а.с.43).

Згідно довідки Департаменту надання адміністративний послуг Одеської міської ради від 07.12.2020 року, за вказаною адресою також зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Листом від 16.02.2021 року вих.154/02-14 державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса (а.с.46) повідомив заявниці , що видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом неможливо у зв`язку з тим, що в повторному свідоцтві про смерть (видане 17.12.2020 року) Приморським районним у місті Одесі відділом ДРАЦС Південного Міжрегіональною управління Міністерства юстиції (м. Одеса), серія НОМЕР_5 , а\з №79) прізвище померлої вказано « ОСОБА_9 » по батькові « ОСОБА_13 », а в правовстановлюючому документі - договорі купівлі-продажу квартири, посвідченого Федорченко Т.М., приватним нотаріусом Одеського місто нотаріального округу 30 червня 1998 року за р. №1859, прізвище власника на 1\3 частки квартири АДРЕСА_2 , вказано « ОСОБА_9 », по батькові « ОСОБА_14 ». З метою вирішення питання було запропоновано заявнику звернутись до суду.

Отже, суд вбачає, що прізвище та по батькові матері заявника у Свідоцтві про смерть та договорі купівлі-продажу квартири відрізняються, що викликає труднощі у реалізації права власності заявника на належне їй майно.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, відповідно до ст. 293 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 п. 5ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 12Постанови за № 5 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами.

Суд розглядає справи про встановлення факту, згідно до ч. 1 п. 6ст. 315 ЦПК України, щодо належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», рішення, постановлене у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно відповідати вимогам статей203,275 ЦПК(за Кодексом 2004 р.) Суд повинен також навести в рішенні докази в підтвердження висновку про обставини, що мають значення для вирішення справи, а при задоволенні заяви чітко викласти встановлений факт.

Проаналізувавши п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5, для встановлення факту необхідна наявність певних умов, серед яких: встановлений факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, щодо її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документів, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану, тощо).

Із представлених заявником доказів вбачається, що доводи заявника є законними та обґрунтованими.

Враховуючи наявність беззаперечних доказів того, що особа вказана у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 , виданим повторно 17.12.2020 року Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, (актовий запис №79) та в договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 30.06.1998 року, посвідченим приватним нотаріусом ОМНО Федорченко Т.М., реєстровий номер 1859, є однією і тією ж самою особою, суд вважає заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Суд вбачає, що встановлення заявленого факту є необхідним заявнику для виникнення у неї права на розпорядження нерухомим майном, яке знаходиться в його частковій власності, з урахуванням викладеного приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.. 15, 16 ЦК України, ст.ст..2, 4, 5, 10, 11-13, 19, 43, 49, 76-82, 89, ч.1 ст. 223, ст. 247, 258-259, 263-264, 265, 268, 293, 315, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Федорченко Тетяни Михайлівни, Одеська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що особа, зазначена у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 , видане повторно 17.12.2020 року Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, (актовий запис №79) як ОСОБА_2 є тією ж самою особою, що і ОСОБА_2 , зазначена у договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 30.06.1998 року, посвідченим приватним нотаріусом ОМНО Федорченко Т.М., реєстровий номер 1859, укладеним між ОСОБА_3 , яка діє від свого імені та від імені неповнолітніх дітей, ОСОБА_4 , 1985 року народження, ОСОБА_5 , 1992 року народження, ОСОБА_6 , та ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка діяла зі згоди матері заявниці – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за яким ОСОБА_2 набула право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 15.07.2021 року.

Суддя Л.В. Домусчі