Ухвала суду № 98347559, 08.07.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15643/17

Провадження № 4-с/522/111/21

УХВАЛА

08 липня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Домусчі Л.В.,

При секретарі судового засідання Лисенко А.О.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали цивільної справи за скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», зацікавлена особа: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м .Київ), державний виконавець Савчук Костянтин Петрович, стягувач ОСОБА_1 , про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, визнання неправомірними дії щодо арешту грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Представник Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» 22 червня 2021 року звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця, зацікавлена особа: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м .Київ), державний виконавець Савчук Костянтин Петрович, стягувач ОСОБА_1 .

У своїй скарзі представника заявника посилався на те, що Приморським районним судом м. Одеси 18.05.2021 року за розглядом заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі № 522/15643/17 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа: Міністерство інфраструктури України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, прийнято рішення, яким вирішено:

«Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року по справі 522/15643/17 за позовом у цивільній справі ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», за участю третьої особи Міністерства інфраструктури України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року по справі 522/15643/17 за позовом у цивільній справі ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», за участю третьої особи Міністерства інфраструктури України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року по справі 522/15643/17 за позовом у цивільній справі ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», за участю третьої особи: Міністерства інфраструктури України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», за участю третьої особи: Міністерства інфраструктури України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 26 липня 2017 року №789-к «по особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 - першого заступника Голови, із займаної посади з 26.07.2017 року за п.1 ст. 40 КЗпП України - у зв`язку із скороченням штату.

Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника Голови Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» з 26 липня 2017 року.

Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (код ЄДРПОУ № 38727770) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.07.2017 року по 19.07.2018 року у розмірі 3 143 927,23 грн (три мільйона сто сорок три тисячі дев`ятсот двадцять сім гривень двадцять три копійки), з відрахуванням із зазначеної суми податків та обов`язкових платежів.

Рішення суду у частині присудження заробітної плати, але не більше ніж за 1 місяць у розмірі 273 080 (двісті сімдесят три тисячі вісімдесят) гривень 49 копійок і поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.»

Вказував, що 28.05.2021 року державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем за виконавчим листом від 19.05.2021 про стягнення з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 273 080, 49 грн. відкрито виконавче провадження №65591160. У подальшому, 01.06.2021 року державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника.

Посилався на те, що Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» неодноразово (02.06.2021 року, 07.06.2021 року та 10.06.2021 року) зверталося із заявами до державного виконавця із клопотанням про закінчення виконавчого провадження № 65591160 у зв`язку з фактичним виконанням рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18.05.2021 у справі № 522/15643/17 в частині, що допущена до негайного виконання. Проте, державним виконавцем не було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та листом від 07.06.2021 року № 59459216/26 повідомлено про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження.

Із приводу фактичного виконання рішення суду в частині, що підлягала негайному виконанню, зазначили, що 19.05.2021 року Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» було видано наказ № 233-к, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника Голови ДП «Адміністрація морських портів України». Також відповідно до наказу ДП «Адміністрація морських портів України» від 20.07.2018 року №305-к нараховано ОСОБА_1 заробітну плату за 1 місяць у розмірі 273 080, 46 грн. та згідно з платіжним дорученням від 30.07.2018 року виплачено кошти у розмірі 219 829,79 (двісті дев`ятнадцять тисяч вісімсот двадцять дев`ять гривень 79 копійок) без урахування суми податків та обов`язкових платежів. Отже, представника заявника посилався на те, що виконання рішення в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць фактично відбулось ще в 2018 році.

Отже, заявник зазначає, що у зв`язку з вищезазначеними обставинами виконавче провадження № 65591160 було відкрито помилково, а виконавчий лист підлягав негайному виконанню лише в частині вимог щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді. На думку заявника, своїми діями державний виконавець вчиняє протиправні дії щодо стягнення коштів за виконавчим листом, який не передбачає стягнення коштів, та повинен був винести постанову про закінчення виконавчого провадження.

За викладеного, звернулись до суду з дійсною скаргою.

Ухвалою суду від 24 червня 2021 року відкрито провадження по справі.

До суду 01.07.2021 року надійшла заява стягувача – ОСОБА_1 , згідно якої просив відмовити у задоволенні скарги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України». Посилався на те, що помилок у виконавчому листі від 18 травня 2021 року та підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню, також не має, а отже останній підлягає виконанню. Вказував, що ДП «Адміністрація морських портів України» намагається ввести в оману Старшого державного виконавця Державної виконавчої служби (далі-ДВС) Савчука К.П., керівництво та суддів Приморського районного суду м. Одеса.

Посилався на те, що при винесені рішення Приморського районного суду міста Одеса від 18 травня 2021 року по справі № 522/15643/17 провадження №8/522/15/21 у 2021 році, була врахована здійснена виплата у 2018 році середньомісячного заробітку у сумі 273 080 (двісті сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. згідно до постанови Апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2018 року по справі №522/15643/17 у 2018 році. Ця виплата 2018 року (273 080 грн) відрахована із загальної суми виплат 3 417 007,72 ( три мільйона чотириста сімнадцять тисяч сім гривен сімдесят дві копійки) згідно до рішення Приморського районного суду міста Одеса від 18 травня 2021 року по справі № 522/15643/17 провадження №8/522/15/21 належної йому, ОСОБА_1 , суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26.07.2017 року по дату поновлення на роботі 20.07.2018 року», а тому виплата 273 080 гривен за рішенням Приморського районного суду м. Одеса від 18.05.2021 у справі №522/15643/17 провадження №8/522/15/21 не є подвійним стягненням. Тобто, суддя Приморського районного суду м. Одеса, приймаючи рішення 18.05.2021 року, про присудження виплати посадового окладу у 2021 році, була обізнана про виплату у 2018 році середньомісячного заробітку у сумі 273 080 (двісті сімдесят три тисячі вісімдесят) грн та врахувала це в рішенні суду. Про зазначене викладене також і в листі старшого державного виконавця Савчук К.П. у листі до підприємства від 07.06.2021 року. Вказував, що станом на 30.06.2021 року належні йому кошти у сумі 273 080, 49 грн. досі виплачені не була, а отже стягувач вважає, що відсутні підстави для завершення виконавчого провадження, а скарга підприємства є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 02.07.2021 року були присутні: представник заявника- ОСОБА_2 та стягувач ОСОБА_1 , які підтримали свої позиції, викладені у заявах по суті. Розгляд справи був відкладений на 08.07.2021 року через неявку представника зацікавленої особи та ненадходження до суду від них відзиву, копія якого була отримана іншими сторонами.

До суду 05.07.2021 року та 07.07.2021 року надійшли аналогічні за змістами відзиви старшого державного виконавця Шевченківського районного ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на скаргу, згідно якого просив відмовити у задоволенні скарги. Виконавець у своєму відзиву посилався на те, що відсутні підстави для завершення виконавчого провадження №65591160. Свою позицію обґрунтовує тим, що 02.06.2021 до Відділу надійшла заява боржника №б/н від 25.05.2021 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням виконавчого документу, до заяви боржником додано платіжне доручення № 9829646350 від 30.07.2018, відповідно до якого Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» перераховано на користь Філія – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» кошти в розмірі 219 829,79 грн. з призначенням платежу: «Виплата заробітної плати за час вимуш. Прогулу податки сплачено 30.07.2018». Також, 03.06.2021 року до Відділу надійшла заява боржника № б/н якою повідомляється про добровільне виконання виконавчого документу, до заяви боржником додано платіжне доручення № 9829646350 від 30.07.2018, відповідно до якого Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» перераховано на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 219 829,79 грн. з призначенням платежу: «зарплата. Податки сплачено 30.07.2018».

Державний виконавець зазначав, що з наданих боржником документів, а саме зазначених вище платіжних доручень, не можливо визначити на виконання якого саме рішення суду було сплачено кошти, оскільки в графі «призначення платежу» таких даних не вказано. Крім того, у двох наданих боржником платіжних дорученнях за однаковим номером та датою зазначені різні отримувачі коштів («Філія – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк»» та « ОСОБА_1 ») та різне призначення платежу («Виплата заробітної плати за час вимуш. Прогулу податки сплачено 30.07.2018» та «зарплата. Податки сплачено 30.07.2018»).

Також вказував, що при ознайомленні з повним тексом рішення Приморського районного суду міста Одеса від 18.05.2021 по справі № 522/15643/17 (на виконання якого було видано виконавчий лист № 522/15643/17 від 19.05.2021) встановлено, що судом була врахована виплата у 2018 році середньомісячного заробітку у сумі 273 080 грн відповідно до постанови Апеляційного суду Одеської області від 19.07.2018 по справі №522/15643/17. Ця виплата 2018 року (273 080 грн), відрахована с загальної суми виплат 3 417 007,72 грн. відповідно до рішення Приморського районного суду міста Одеса від 18.05.2021 по справі № 522/15643/17 належної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26.07.2017 року по дату поновлення на роботі 20.07.2018 року», а тому виплата 273 080 гривен за рішенням Приморського районного суду м. Одеса від 18.05.2021 у справі №522/15643/17 не є подвійним стягненням. Враховуючи викладене, у Відділу відсутні підстави для завершення виконавчого провадження № 65591160.

У судовому засіданні 08.07.2021 року був присутній представник заявника – ОСОБА_3 , який подану скаргу підтримав та просив задовольнити, посилаючись обставини, викладені у скарзі та поясненнях, наданих у минулому засіданні.

Інші учасники процесу до суду не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.

У відповідності до ч.2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, за згоди представника заявника, ухвалив проводити розгляд справ за відсутності стягувача та представника зацікавленої особи, сповіщених належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, враховувавши пояснення сторін, наданих у судових засіданнях, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги.

Згідно матеріалів справи судом встановлено, що Приморським районним судом м. Одеси 18.05.2021 року за розглядом заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі № 522/15643/17 було прийнято рішення, яким вирішено:

«Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року по справі 522/15643/17 за позовом у цивільній справі ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», за участю третьої особи Міністерства інфраструктури України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року по справі 522/15643/17 за позовом у цивільній справі ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», за участю третьої особи Міністерства інфраструктури України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року по справі 522/15643/17 за позовом у цивільній справі ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», за участю третьої особи: Міністерства інфраструктури України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», за участю третьої особи: Міністерства інфраструктури України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 26 липня 2017 року №789-к «по особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 - першого заступника Голови, із займаної посади з 26.07.2017 року за п.1 ст. 40 КЗпП України - у зв`язку із скороченням штату.

Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника Голови Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» з 26 липня 2017 року.

Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (код ЄДРПОУ № 38727770) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.07.2017 року по 19.07.2018 року у розмірі 3 143 927,23 грн (три мільйона сто сорок три тисячі дев`ятсот двадцять сім гривень двадцять три копійки), з відрахуванням із зазначеної суми податків та обов`язкових платежів.

Рішення суду у частині присудження заробітної плати, але не більше ніж за 1 місяць у розмірі 273 080 (двісті сімдесят три тисячі вісімдесят) гривень 49 копійок і поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.».

На виконання вказаного рішення суду від 18.05.2021 року Приморський районним судом м. Одеси 19.05.2021 року було видано виконавчий лист, у резолютивній частині якого зазначено:

«Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника Голови Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» з 25.07.2017.

Рішення суду в частині присудження заробітної плати, але не більше ніж за 1 місяць у розмірі 273 080,49 грн. і поновлення на роботі підлягає негайному виконанню».

Державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем 28.05.2021р. за вказаним виконавчим листом від 19.05.2021 про стягнення з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 273 080, 49 грн. відкрито виконавче провадження № 65591160 (а.с.10).

У подальшому, 01.06.2021 державним виконавцем на виконання ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника, у розмірі 273 358,41 грн. (а.с.9).

ДП «Адміністрація морських портів України» 02.06.2021 зверталось до Відділу із заявою боржника №б/н про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням виконавчого документу, до заяви боржником додано платіжне доручення № 9829646350 від 30.07.2018, відповідно до якого Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» перераховано на користь Філія – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» кошти в розмірі 219 829,79 грн. з призначенням платежу: «Виплата заробітної плати за час вимуш. Прогулу податки сплачено 30.07.2018» (а.с.11-13).

У своїй заяві від 02.06.2021 року ДП «Адміністрація морських портів України» вказувала, що виконавчий лист від 19.05.2021 року не стосується стягнення коштів з ДП «АМПУ», а стосується лише виконання вимоги немайнового характеру – поновлення на роботі. Враховуючи, що ДП «АМПУ» свій обов`язок в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника Голови ДП «АМПУ» з 26.07.2017 року та виплати йому заробітної плати за 1 міс. у розмірі 273 080, 46 грн. виконано, то просили закінчити виконавче провадження №65591160, відкрите 28.05.2021 року, у зв`язку з фактичним виконанням рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18.05.2021 року у частині, що допущена до негайного виконання.

Подібна заява ДП «АМПУ» з проханням про закінчення виконавчого провадження була подана до Відділу ДВС 03.06.2021 року, до заяви боржником також додано платіжне доручення № 9829646350 від 30.07.2018, відповідно до якого Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» перераховано на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 219 829,79 грн. з призначенням платежу: «зарплата. Податки сплачено 30.07.2018».

Також, згідно матеріалів справи, із заявою про закінчення виконавчого провадження боржник звертався до виконавця 10.06.2021 року (а.с.20).

Листом від 07.06.2021р. вих. №59459216/26 (а.с.21), начальник Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомив боржнику про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження. Додатково зазначено, що із наданих боржником документів, а саме зазначених вище платіжних доручень, не можливо визначити на виконання якого саме рішення суду було сплачено кошти. Крім того, у двох наданих боржником платіжних дорученнях за однаковим номером та датою зазначені різні отримувачі коштів («Філія – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк»» та « ОСОБА_1 ») та різне призначення платежу («Виплата заробітної плати за час вимуш. Прогулу податки сплачено 30.07.2018» та «зарплата. Податки сплачено 30.07.2018»).

Не погоджуючись із такою бездіяльністю державного виконавця (щодо не закінчення виконавчого провадження), а також з діями державного виконавця щодо арешту коштів державного підприємства, ДП «АМПУ» звернулось до суду з даною скаргою.

Вирішуючи скаргу суд виходить із наступного.

Стаття 6 Конституції України визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Таким чином, на державного виконавця покладено обов`язок щодо відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача про примусове виконання рішення за відсутності підстав для повернення виконавчого документу стягувачеві.

У відповідності до ч.1 ст. 39 Закону України, виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі: 9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У відповідності до ч.2 вказаної статті, постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Суд вбачає, що державним виконавцем 28.05.2021 року було відкрито виконавче провадження №65591160 на виконавчий лист Приморського районного суду м. Одеси від 19.05.2021 року, який є чинним та не визнаний судом таким, що не підлягає виконанню. Також суд вбачає, що виконавчий лист відповідає за змістом резолютивної частини самого рішення суду від 18.05.2021 року (п.8 рішення).

За викладеного, суд відхиляє доводи представника заявника з приводу того, що виконавчий лист від 19.05.2021 року не стосується стягнення коштів з ДП «АМПУ», а стосується лише виконання вимоги немайнового характеру – поновлення на роботі, оскільки зазначене спростовується змістом резолютивної частини рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18.05.2021 року.

За розглядом справи судом встановлено, що ОСОБА_1 було поновлено на посаді з 26.07.2017 року згідно наказу ДП «АМПУ» від 19.05.2021 року №233-к.

За викладеного, суд вбачає, що у державного виконавця Савчук К.П. були наявні підстави для відкриття 28.05.2021р. відповідного виконавчого провадження в частині стягнення з боржника на користь стягувача заробітної плати, але не більше ніж за 1 місяць у розмірі 273 080,49 грн..

Окрім того, суд вбачає, що при винесені рішення Приморського районного суду міста Одеса від 18 травня 2021 року по справі № 522/15643/17 провадження №8/522/15/21 у 2021 році, судом була врахована виплата у 2018 році середньомісячного заробітку у сумі 273 080 грн. (сума коштів, на яку посилається боржник та з якою пов`язує фактичне виконання рішення суду) згідно до постанови Апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2018 року по справі №522/15643/17 у 2018 році.

Ця виплата 2018 року (273 080 грн), відрахована із загальної суми виплат 3 417 007,72 ( три мільйона чотириста сімнадцять тисяч сім гривен сімдесят дві копійки) згідно до рішення Приморського районного суду міста Одеса від 18 травня 2021 року по справі № 522/15643/17 провадження №8/522/15/21 належної ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26.07.2017 року по дату поновлення на роботі 20.07.2018 року», а тому виплата 273 080 гривен за рішенням Приморського районного суду м. Одеса від 18.05.2021 у справі №522/15643/17 провадження №8/522/15/21 є стягненням за 1 місяць виходячи з нарахованої судом суми середнього заробітку, та не є подвійним стягненням.

Доказів того, що боржником – ДП «АМПУ» були виплачені на користь ОСОБА_1 вказані кошти після винесення судом 18.05.2021р. рішення матеріали скарги не містять, до відділу ДВС також не надано.

За викладеного, суд приходить до висновку про те, що боржником не було виконано рішення Приморського районного суду від 18.05.2021 року в частині стягнення на користь стягувача заробітної плати , в частині що підлягає негайному виконанню, а отже у державного виконавця відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження №65591160, відкритого 28 травня 2021 року.

Окрім того, відповідно до статті 48 Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до статті 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до п.10.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Враховуючи викладене, 01.06.2021 державним виконавцем правомірно на виконання статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках у розмірі 273538,41 грн..

Судом також враховується, що п.9 ч.2 ст. 129 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень.

Відповідно до ст. 129 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний, зокрема: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

З урахуванням викладеного, оскільки заявник не навів достатніх підстав та не надав належних доказів суду на підтвердження фактів викладених у скарзі, судом вважає, що державний виконавець діяв у межах та спосіб передбачений законодавством, також матеріалами справи спростовані обставини викладені у скарзі, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

Керуючись ст. 1, 2, 18, 39, 48, 74 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст.2, 4, 10-12, 43, 48, 76, 81, 89, 247, 258, 259, 260, 263, 268, 447, 450-451 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», зацікавлена особа: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м .Київ), державний виконавець Савчук Костянтин Петрович, стягувач ОСОБА_1 , про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, визнання неправомірними дії щодо арешту грошових коштів, – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складено 13.07.2021 року.

Суддя Л.В. Домусчі